-
1 невменяемый
1) (в вину: о поступке) невсудний, неосудний; (непроизвольный, несознательный) мимовільний, несвідомий;2) (неподлежащий ответственности, осуждению: о человеке, состоянии) неосудний. [Суд визнав Фрола неосудним, і він знову повернувся в громаду (Корол.). Він неосудний, він завжди п'яний і ніколи не вихмеляється (Черкас.)];3) (не облад. полным сознанием: о человеке, состоянии) несамовитий; (ненормальный) несамовитий, (только о человеке, диал.) непритаманний. [Як ославили його несамовитим, так з того часу я опасуюся, щоб не напався він на такого, що не тямить його вдачі (Кониськ.). Я хворий, несамовитий, і мої слова й учинки теж несамовиті (Київ). Не треба уважати на Антонову лайку, бо він людина непритаманна (Кониськ.)].* * *1) юр. неосу́дний2) ( исступлённый) несамови́тий -
2 балда
1) (на дереве) ґуля;2) довбня;3) см. Колотушка; молот (кузнечный);4) (о человеке) блазень (р. -зня), ґолда (м. р.).* * *1) ( молот) балда́; до́вбня залі́зна, мо́лот2) ( на дереве) ґу́ля3) ( о человеке) жарг. йо́лоп, бевзь, -зя, бе́взень, -зня, бо́вдур, до́вбня4) (для забивания кольев, свай) довбе́шка -
3 квашня
1) діжа, діжка. [Скисла й осіла, як тісто в діжі (Коцюб.)]. На -ню похожий - діжистий. Растворить -ню - учинити діжу;2) (о человеке) кваша. [Ото ще кваша: увесь день тільки й знає кваситися (Харківщ.)].* * *1) діжа́2) ( забродившее тесто) опа́ра3) (перен.: о человеке) прен. ква́ша -
4 кряжистый
(о дереве) окорінкуватий, кряжистий; (о человеке) кремезний.* * *1) кряжи́стий2) (перен.: крепкий, коренастый - о человеке) креме́зний, крижа́стий, кряжи́стий; оцу́пкуватий -
5 крякать
крякивать, крякнуть1) (ломаться с треском) хряскати, хряснути. Лёд под санями -нул, но не проломился - лід під саньми хряснув, але не за[про]ломився;2) (о человеке) крехкати, крех[к]нути, крякати, крякнути, гекати, гекнути. [Вадим крехнув і раптом встав (Виннич.). Онисю так підкинуло, що вона-аж гекнула (Н.-Лев.)];3) (об утке) крякати (крячу, -чеш), крякнути, кахкати, кахнути, (пров.) квакати (квачу, -чеш), квакнути; (о вороне) крякати (крякаю и крячу), крякнути.* * *несов.; сов. - кр`якнуть1) ( об утке) кря́кати, кря́кнути, ка́хкати, ка́хнути2) ( о человеке) кря́кати, кря́кнути -
6 кубышка
1) кубушка; (глиняный кувшин, фляга) банька, тиква. [«Вишнівки кварту дай сюди!» - Їм повну налили кубушку (Алекс.). Приніс на поле води в баньці (Звиног.). Узяти собі хліба шматок та тикву води (Грін. III)]; (деревянная обручная) кадіб (-доба), кад[і]бець (-бця), кадка; (дуплянка из липов или иного дерева) липівка; (баклага) боклаг (-га), боклага;2) (для денег) кубушка, ум. кубушечка. [Грошики готовенькі в кубушечках у схові (Зіньк.)]. Набить -ку - набити калитку;3) (о человеке) гладун (-на), гладуха (ж. р.), пузань, черевань (-ня) (м. р.), стужка (общ. р.), (о ребёнке) пузанчик, череванчик, гладунчик (-ка). [На таку стужку, як ти, моя одежа не зійдеться (Борзен.)];4) см. Голотурия;5) бот. Nymphaea Nuphar Sibth. et Sm. - жовте латаття, жовті глечики (-ків). Белая -ка - см. Кувшинка.* * *1) кубу́шка; ( глиняный кувшин с узким горлом) ба́нькакласть де́ньги в кубы́шку, наполня́ть кубы́шку — кла́сти гро́ші в кубу́шку (в кали́тку)
2) (м., ж.: о полном, малорослом человеке) гладу́н, -а (м.), гладу́ха (ж.); черева́нь, -ня́ (м.), пуза́нь, -ня́ (м.), пуза́н, -а (м.); уменьш.-ласк. пуза́нчик (м.), черева́нчик (м.), гладу́нчик (м.)3) бот. гле́чики, -ків -
7 личность
1) (лицо, особа) особа, людина. [Гармонічно розвинута особа людська (Єфр.)]. -ность человека - а) особа людини; б) (индивидуальность) людська особистість (-тости). Неприкосновенность -ти - недоторканність (незайманність) (-ности) особи. -ность обвиняемого - особа обвинуваченого. Удостоверять, удостоверить чью -ность - засвідчувати, засвідчити чию особу. Удостоверение своей -ти (действие) - засвідчування, оконч. засвідчення своєї особи. Удостоверение -ти (документ) - посвідчення (посвідка) про особу. А это что за -ность? - а це що за особа (персона, людина)? а це що за о[ї]ден? а це хто такий? (ирон.) а це що за парсуна? Подозрительная, тёмная -ность - непевна (підозренна), темна особа (людина). Это одна из прекраснейших -тей - це одна з найкращих осіб, це один з найкращих людей. Это скучнейшая -ность - це найнудніша особа (людина);2) (индивидуальность) особистість (-тости). [Всі оповідання просякли авторським суб'єктивізмом, авторською особистістю (Крим.)];3) -сти (мн. ч.) - персоналії (- лій), особистості (-тей); (личные счёты) особисті рахунки, (обиды) особисті образи, (намёки) особисті натяки. Прошу без -тей! - прошу без персоналій (без особистостей, без особистих натяків, без особистих рахунків), прошу не торкатися (не зачіпати) осіб;4) народн. - см. Лицо 1.* * *1) ( о человеке) осо́ба, люди́на; по́стать, -ті; (о человеке, занимающем высокое положение) персо́на, досто́йникудостовере́ние ли́чности — по́свідка про осо́бу, особи́сте посві́дчення, посві́дчення осо́би
2) ( об индивидуальности) особи́стість, -тості, індивідуа́льність, -ності3)ли́чности — (мн.: оскорбительные замечания в чей-л. адрес) особи́стості, -тей
4) ( лицо) обли́ччя, лице́, вид, -у; диал. пи́сок, -ка -
8 мешкотный
(о работе и человеке) загайний, загайливий, гайний, забарний, марудний, копіткий; (только о человеке) длявий, мних[к]уватий, маруда (общ. р.); срв. Медлительный 1. [Загайна (марудна, копітка) се робота (М. Грінч.). Загайна справа (Звив.). Став-би млявим, загайливим, недбалим у ваших справах (Куліш). Пас очима руки забарного воротаря, що не поспішаючись стромляв ключ у замок (Грінч.)].* * *заба́рний, забарливий; гайний, зага́йний; ( кропотливый) мару́дний -
9 мимоезжий
1) (о дороге) мимоїздний;2) (о человеке) мимоїжджий, проїжджий; срв. Проезжий 2.* * *( о человеке) мимої́жджий, прої́жджий; ( о дороге) мимої́зний -
10 нахмуривать
нахмурить нахмурювати, нахмурити, похмурити, схмурювати, схмурити, насумрювати, насумрити, (насупливать) насуплювати, насупити, посупити що, (только о бровях) насувати, насунути (брови), (о мног.) понахмурювати, посхмурювати, понасумрювати, понасуплювати, понасувати. -ть брови - нахмурювати (схмурювати, насумрювати, нахмарювати, насуплювати, напускати, насувати), нахмурити (похмурити, схмурити, насумрити, нахмарити, насупити, посупити, напустити, насунути) брови. [Схмуривши чорні брови, стиснувши уста (М. Вовч.). Нахмаривши брови (Крим.). Грізно насупила свої тонкі брови (Н.-Лев.). Посупив брови (Крим.). Напустила брови, як сова (Сл. Гр.)]. Нахмуренный - нахмурений, похмурений, схмурений, насумрений, насуплений, посуплений, насунутий и насунений, понахмурюваний, посхмурюваний, понасумрюваний, понасуплюваний, понасовуваний; (о человеке ещё, прлг.) охмарений, похмурий, хмурий, охмурий. [Нахмурене обличчя (Київ). Нахмурені (насуплені, насунуті) брови (Київ)]. -ться -1) (стр. з.) нахмурюватися, бути нахмурюваним, нахмуреним, понахмурюваним и т. п.;2) (возвр. з.) - а) (о человеке и перен.) нахмурюватися, нахмуритися, похмуритися, схмурюватися, схмуритися, похмуріти, похмарніти, насумрюватися, насумритися, (образно) заворситися, (насупливаться) насуплюватися, насупитися, (только о бровях) насуватися, насунутися, (о мног.) понахмурюватися, посхмурюватися, понасумрюватися, понасуплюватися, понасуватися. [Нахмурився, насупився, - мовчить, ані пари з уст (Київщ.). Височенні кручі понахмурювались (Свидн.). Не міг розхмурити брову, що сама собою була похмурилася (Крим.). Усі похмуріли, зажурилися (Мирний). Він похмарнів (Крем.). Полковник насумрився (Корол.). Слобідка потемніла і вся насумрилась понуро й сумовито (Корол.). Всміхнувся, але зараз-же заворсилося його лице (Франко). Нічого не каже, тільки ще гірше насуплюється (Л. Укр.). Брови насупились (Н.-Лев.). Хмара насупилась (Г. Барв.). Стіни понасуплювались (Тесл.). Захарко посупився (Крим.). Брови насунулись, очі викотились (Стор.)]; б) (о небе) нахмурюватися, нахмуритися, захмарюватися, захмаритися, насуплюватися, насупитися, засуплюватися, засупитися, смутніти, посмутніти, (безл.) нахмурити, нахмарити, захмарити, насупити(ся). [Небо засупиться (Свидн.). На небі нахмурило (Полтавщ.). Насупило, - аж світу божого не видно (Сл. Гр.)]. Нахмурившийся - нахмурений, насуплений и т. п.; см. выше Нахмуренный.* * *несов.; сов. - нахм`уритьнахму́рювати, -рюю, -рюєш, нахму́рити; ( насупливать) насу́плювати, -люю, -люєш, насу́пити, -плю, -пиш и мног. понасу́плювати, сов. посу́пити -
11 невзрачный
1) (о человеке и животных) миршавий, (худосочный) щуплий, щуплявий, (невидный) непоказний, (лицом) поганкуватий. [Такий він із себе миршавий, нікчемний (Грінч.). А сам він маленький, миршавий, куценький (Гр. Григор.). Пара маленьких миршавих коненят (М. Левиц.). Ви не дивіться на мене, що я такий непоказний (Київ). Соловейко - пташка непоказна, а як співає! (Звин.). Дівка вже дохожала, тільки поганкувата і до роботи лінива (Основа, 1862)]. -ное лицо - негарне (невиразне) обличчя (лице). -ная наружность - непоказна зовнішність. -ной наружности - миршавий (непоказний) на вигляд. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - миршавіти, з[по]миршавіти, замиршавіти;2) (о вещах) миршавий (редко); (жалкий) мізерний, нужденний, злиденний, (хилый) щуплий, заміркуватий. [Мізерне пальто (Київ). Нужденна (злиденна) халупа (Київ). Щуплий колосок (Звягельщ.). Колосок заміркуватий (Звин.). Щупле будування (Котл.)];3) (об отвлеч. понятиях) мізерний, нужденний, жалюгідний, благенький. -ное впечатление - мізерне враже[і]ння.* * *непока́зний; ( о внешности человека) незуга́рний; (преим. о человеке и животных) ми́ршавий; ( жалкий) жалюгі́дний, злиде́нний, нужде́нний, мізе́рний\невзрачныйая фигу́ра — непоказна́ (ми́ршава, мі́зерна, незугарна) по́стать
\невзрачныйое пальто́ — жалюгі́дне (злиде́нне, нужде́нне) пальто́
-
12 невидимка
невидимко (м. р.), невидимець (-мця, м. р.), невидимка (общ. р.), (о человеке чаще) невидимий (-мого), -дима (-мої). [Чарівний камінчик, що гріє й світить невидимкою на весь світ (Васильч.). Сидить на тій бричці, що невидимкою її прозвали (Свидн.). «The Invisible Man» (Г. Велза) - «Невидимий» (М. Калин.)]. Летать, ходить и т. п. -кой - літати, ходити и т. п. невидимкою. [(Комар) невидимкою літа (Біл.-Нос.). Поміж ним (деревом) ходить щось невидимкою (Васильч.)]. Он прошёл -кой (о человеке) - він пройшов невидимкою (небачений). Шапка -ка - шапка невидимка.* * *1) невиди́мкаша́пка \невидимка ка — шапка-невиди́мка, род. п. ша́пки-невиди́мки
2) ( шпилька) невиди́мка -
13 негодный
1) (непригодный) - а) (о вещах, неодуш. предметах) непридатний, негодящий, ледачий, (реже) нездатний, неспосібний. [Цього чобота я викину, бо він негодящий (Звин.). Залежалий та негодящий крам (Рада). Таку негодящу хату, що вже й гіршої не буває, може швидше дадуть (Грінч.). Сукно ледаче, розлазиться (Звин.). Мені ці халяви нездатні, бо малі (Кам'янеч.). Гвіздок уже неспосібний, - без головки (Чигиринщ.)]. -ная вещь - непридатна (негодяща) річ; см. ещё Негодь 1. -ная трава - бур'ян (-ну); б) (о животных) непридатний, негодящий, несудний, (зап.) нездалий, (вредный) шкідливий. [Несу (пса) в ліс забити, бо вже коло хати нездалий (Яворськ.)]; в) (о людях) непридатний, нездатний, негодящий, непутящий, неспосібний, (зап.) нездалий; (никудышный) нікчемний. [В вас один некрут негодящий (Свидн.). З вимоги сільради звільнено непутящого агронома (В. Підмог.). У рай його не прийняли, бо неспосібний, і пішов він у пекло (Гр. Григор.)]. -ный поэт - нікчемний (нездатний) поет; г) (об отвлеч. понятиях) непридатний, (ничтожный) нікчемний. Покушение с -ными средствами - замах з нікчемними засобами. -ный к чему, для чего, на что - непридатний, нездатний, (зап.) нездалий до чого и робити що. -ный к военной службе - непридатний до військової служби (до війська), негодящий до призову. -ный для питья - непридатний до (для) пиття, непитний. -ный к употреблению - непридатний до вживання, неужитний, неспосібний. [Ця діжка вже неспосібна: дві клепки геть погнили (Звин.)]. Язык, -ный для выражения отвлечённых мыслей - мова, непридатна (нездатна) висловлювати абстрактні думки. Ни на что (никуда, ни к чему) -ный - ні до чого непридатний (нездатний, нездалий), (эллиптич.) ні до чого, (диал.) нікуди не судний, (ничего не стоящий) нічого не вартий, (ничтожный) нікчемний, (о человеке ещё, сщ.) нікчема (общ. р.), нікчемник, -ниця. [Чоловік нездалий до нічого (Стефаник). Цей кінь нікуди не судний (Сл. Гр.). Так і зріс він ні до чого (Свидн.). Навіщо сей нікчемний жарт? (Самійл.). Нікчемні вірші (Грінч.)];2) (дурной, скверный) негідний, поганий, (сильнее препоганий), паскудний, ледачий, негожий; (о людях ещё, сщ.) поганець (-нця, м. р.), поганка (ж. р.), ледащо (общ. р.); срв. Негодник, -ница. [Бодай лиш не мати негідну дитину (Гол. III). Пізнав препоганий, пізнав тії карі очі (Шевч.). Ах ти зрадник паскудний! (В. Підмог.). Сам признавсь, ледачий, в зраді (Грінч.). Я створіння зле, негоже (Самійл.)]. Самый -ный человек - найпаскудніша людина, найгірший непотріб.* * *1) (к чему, для чего, на что) неприда́тний, негодя́щий; диал. дранти́вий; ( о человеке) незда́тний\негодныйый для питья́ — неприда́тний для (до) пиття́
\негодныйый к употребле́нию — неприда́тний для (до) вжи́тку (вжива́ння)
\негодныйый на зелёный корм — неприда́тний на зеле́ний корм
2) ( недостойный) негі́дний; ( скверный) пога́ний, ледачий; ( ничтожный) нікче́мний; ( мерзкий) мерзе́нний, бран. пранцюва́тий -
14 недосужный
(о человеке) невільний, заклопотаний (справами), обтяжений (обов'язками, працею); (о дне) невільний, гарячий, повний праці.* * *неві́льний; ( о человеке) заклопо́таний [спра́вами], обтя́жений [обо́в'язками, пра́цею] -
15 неуклюжий
незграбний, нескладний, (пров.) невклюжий; невклюгий, (зап.) неклюжий, (неловкий: о человеке) вайлуватий, (неповоротливый, угловатый) неповоротний, неповороткий, ведмедкуватий, валькуватий, хамулуватий, пентюхуватий, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний. [Незграбна постать, вилізши із кобеняка, стала високим, гнучким хлопцем (Васильч.). Незграбне інсценування, що має заховати сліди замаху на наше повпредство (Пр. Правда). Нескладний він якийсь, і повернутися не вміє (Звин.). І в кого цей хлопець удався такий вайлуватий? (Харківщ.). Він якийсь валькуватий, неповороткий (Хорольщ.). Неповоротка думка ніби з'являється йому в чоловічках (Микит.). Серед кімнати стояв дуже довгий і дуже широкий, ведмедкуватий стіл (Яворн.). Хамулуватий чоловік, кінь (Н.-Лев.). А який-же ти невковирний! (Борз.). Здоровенний, міцний, невковирний, він схожий був на товсте корячкувате беревело (Яворн.)]. -жий человек - незграбна и т. п. людина, (сщ.) незграба, хамула (общ. р.), неповертайло (м. р.), неповоротниця (ж. р.) (пров.) невклюга (общ. р.), (увалень) тюхтій (-тія), -тійка. [Чому-ж ви руки не даєте? У-у, незграба! (Черкас.)]. -жее существо - незграбна істота, (сщ.) незграба. [Недалеко від чайок, з моря виринали якісь чорні незграби (Загірня).]* * *незграбний; неокови́рний; ( неповоротливый - о человеке) вайлуватий, розва́лькуватий, зателе́пуватий\неуклюжий ий челове́к — незграбна люди́на; незгра́ба
-
16 обстоятельный
1) докладний; ґрунтовний, широкий, просторий, дрібний. [Дав докладну відповідь на моє питання];2) (о человеке) статечний. Обстоятельно - докладно, ґрунтовно, широко, просторо, дрібно. [Я вам про все дрібненько розкажу].* * *1) ( подробный) докла́дний; ( основательный) ґрунто́вний; ( всесторонний) всебі́чний2) ( о человеке) розсу́дливий, розва́жливий, розва́жний; ( степенный) стате́чний; ( солидный) солі́дний -
17 поворчать
(о человеке) побурчати, побуркоті[а]ти, погарикати, погиркати, погаркати; (о собаке) погарчати.* * *1) ( о человеке) побурча́ти, побуркота́ти, побуркоті́ти; ( браня) поги́ркати, погари́кати, погарча́ти2) ( о собаке) погарча́ти -
18 прямик
1) прямець (-мця), простець (-стця). Прямиком (прямьём, прямью), напрямик - прямцем, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки, (о пространстве ещё) навпрошки, простяком, простцем, навпрість. [Навпрямець тільки ворони літають (Номис). Хіба він знає, куди до раю навпростець (Свидн.). Так і пішов городами навпрошки (Проск. п.)]. Сказать - ком (напрямик) - сказати навпрямки, навпрямець, навпростець, прямцем. [То такий чоловік, що ти йому все навпрямець кажи: гаразд буде (Гр.)]. Итти -ком - прямувати, простувати или іти навпростець, навпрямки и т. д. [Хто простує, той дома не ночує (Приказка)];2) (о человеке) щира, проста, пряма людина.* * *диал.1) ( прямой путь) прями́й шлях2) ( о человеке) пряма́ люди́на -
19 пустельга
1) (птица Falco tinnunculus) постільга, боривітер, кібець (-бця), ум. кібчик. [Чого кібець-постільга у лози ховається? (Морд.)];2) пусте, дурниця, бридня; срв. Пустяк;3) (о человеке: пустой, ничтожный) шелихвіст, пустоб'яка и пустоб'яха.* * *1) орн. бори́вітер, -тра, постільга́2) (перен. о человеке) шели́хвіст, -хвоста (м.), шели́хвістка (ж.)3) ( пустяк) дрібни́ця, дурни́ця -
20 рослый
ро́слий; ро́славий, ро́слявий; ( о человеке) висо́кий на зрі́ст; (о растениях, человеке) гінки́й, висо́кий
См. также в других словарях:
человеке нормальным слухом — 3.2 человеке нормальным слухом (ontologically normal person): Человеке нормальным состоянием здоровья, у которого отсутствуют признаки и симптомы ушных заболеваний, причем наружные слуховые проходы свободны от выделений, и который в течение жизни … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Духless. Повесть о ненастоящем человеке — Дyxless. Повесть о ненастоящем человеке … Википедия
Повесть о настоящем человеке — У этого термина существуют и другие значения, см. Повесть о настоящем человеке (значения). Повесть о настоящем человеке … Википедия
Повесть о настоящем человеке (опера) — У этого термина существуют и другие значения, см. Повесть о настоящем человеке (значения). Опера Повесть о настоящем человеке Композитор Сергей Прокофьев Автор(ы) либретто Сергей Прокофьев, Мира Мендельсон Прокофьева … Википедия
Внешнее и внутреннее в человеке: проблема соотношения — В процессе О. людей их внутренние, сущностные стороны раскрываются, выражаются внешним образом, становятся, в той или иной степени, доступными для других. Это происходит благодаря взаимосвязи внешнего и внутреннего в человеке. При самом общем… … Психология общения. Энциклопедический словарь
Повесть о настоящем человеке (фильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Повесть о настоящем человеке (значения). Повесть о настоящем человеке … Википедия
О человеке, о его смертности и бессмертии — философский трактат Радищева. Написан в период илимской ссылки (1792–1796). Одно из наиболее сложных для понимания и историко философской оценки произв. рус. мысли, породившее разнообразные т. зр. среди исследователей. Трактат впервые увидел… … Русская Философия. Энциклопедия
Игры о Человеке-пауке — По мотивам приключений супергероя Marvel Comics Человека паука было разработано множество компьютерных и видеоигр. Содержание 1 До 1990 х 2 1990 е 3 2000 е 4 Примечания … Википедия
Притча о человеке, просящем хлеба в полночь — Настойчивый друг (Джон Эверетт Милле, 1864) Притча о человеке, просящем хлеба в полночь у своего друга одна из притч Иисуса Христа, содержащаяся в … Википедия
Дyxless. Повесть о ненастоящем человеке — Автор: Сергей Минаев Жанр: Повесть Язык оригинала: Русский Выпуск: 2006 Дyxless. Повесть о ненастоящем человеке дебютная книга Сергея Минаева, написана в 2006 году. По словам автора, все истории и персонажи в кни … Википедия
Повесть о настоящем человеке (значения) — Повесть о настоящем человеке: Повесть о настоящем человеке повесть Бориса Полевого. Повесть о настоящем человеке фильм по одноимённой повести Бориса Полевого. Повесть о настоящем человеке опера Сергея Прокофьева по мотивам повести Бориса Полевого … Википедия
