Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

о+поведении

  • 1 закидон

    ви́брик; ( странность в поведении) прибамба́с, -у

    Русско-украинский словарь > закидон

  • 2 изламываться

    несов.; сов. - излом`аться
    1) лама́тися, полама́тися, зла́муватися, -муюся, -муєшся, злама́тися и мног. позла́муватися; псува́тися (псую́ся, псує́шся), зіпсува́тися и попсува́тися, ні́вечитися, зні́вечитися и поні́вечитися; трощи́тися, потрощи́тися; калі́читися, покалі́читися; ні́вечитися, зні́вечитися и поні́вечитися, несов. лама́тися
    2) ( терять естественность в поведении) става́ти (стаю) кривлякою, ста́ти (ста́неш) кривля́кою; сов. змані́ритися

    Русско-украинский словарь > изламываться

  • 3 интимничать

    інтимувати, приязнитися з ким.
    * * *
    вести́ (веду́, веде́ш) інти́мні розмо́ви; (допускать интимность в обращении, поведении) бу́ти інти́мним, приязни́тися

    Русско-украинский словарь > интимничать

  • 4 исправление

    1) дейст. а) (выпрямление) виправляння, випростовування, оконч. виправлення, випростування чого; б) (лажение) направляння, справляння, лагодження, оконч. направлення, справлення, на[по]лагодження чого; направа, полагода. [Раз якось треба було обом громадам порадитися про полагодження шляху (Кон.). Громадянам довелось піклуватися про споруду нових церков і направу поруйнованих (Куліш)]. -ние дорог, мостов - полагодження (неок. лагодження шляхів, мостів; в) виправляння, на[по]правляння чого, оконч. виправлення, на[по]правляння чого (помилок, тексту); виправа, направа, поправа чого. [Календарна реформа, як проста поправа астрономічного часу, не мала-б нічого лихого (Н. Рада)]. -ние нравов, недостатков - по[на]правляння норовів (звичаїв), хиб; г) кого -на[по]правляння кого; д) -ние должности, обязанностей - справляння, справування якої служби, яких обов'язків, (исполнение) виконування якої служби, яких обов'язків. -ние должности, обязанностей за кого - справування, урядування за кого, справування служби, уряду, обов'язків за кого, чиїх, заступання кого;
    2) сост. (в духовн. отн.) поправа, направа (на добре). [Люди шукали собі науки, помочі і поправи найбільш у письмі святому (Куліш)]. -ние преступника - поправа злочинця. Время -ния - час направи. В поведении его заметно большое -ние - в його поводженні помітно велику поправу. Дом для -ния - дім для поправи кого;
    3) (в рукописи, тексте и т. д.) виправка, поправка, виправлення; см. Поправка 2. [Поробив виправки в рукопису (М. Грінч.)].
    * * *
    1) ла́годження, пола́годження, ладна́ння; попра́влення, (неоконч. д.) поправля́ння; ви́правлення, попра́влення, (неоконч. д.) виправля́ння, поправля́ння; попра́ва; пра́влення; викона́ння, (неоконч. д.) вико́нування, викона́ння
    2) ( поправка) по́правка, ви́правлення

    Русско-украинский словарь > исправление

  • 5 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 6 подчинять

    подчинить кого кому підбивати, підбити, підгортати (и підгортувати), підгорнути, підвертати, підвернути, підхиляти, підхилити, підклоняти, підклонити, нахиляти, нахилити кого під кого, під що (или реже кого кому, чому під спід), (покорить) підкоряти, підкорити кого кому, чому, під кого, під що, скоряти, скорити, покоряти, покорити, (подневолить) підневолювати, підневолити кого кому, чому, (чаще о чувствах поведении и т. д.) піддавати, піддати, підпорядковувати, підпорядкувати що чому, (о мн.) попідбивати, попідгортати, попідвертати, попідхиляти, понахиляти, попідкоряти, попідбивати кого кому и під кого. [Попідбивав під себе багато країв і миру (Гн.). Капіталісти підбили під себе панство й попівство і стали сущими владиками світу (Єфр.). Під себе ми своїх сусід не підгортали (Куліш). Підверне всіх собі під спід (Котл.). Не підхилив-би я під иншу волю своєї волі (Куліш). Олег, підклонивши під себе Деревлян і инших сусід, раз-у- раз спускався Дніпром у море (Куліш). Одному змаганню піддає всі инші сторони своєї істоти (Єфр.)]. -нить кого себе - підбити, підгорнути кого під себе. [Підбили під себе два перші стани людности (Єфр.)]. -нить рабочих капиталистам - підбити, підгорнути робітників (робітництво) під капіталістів. -нить кого своему влиянию - підбити кого під свій вплив. -нять себе, своей власти - підбивати, підгортати и т. д. кого під себе, кого собі під спід, кого під свою руку, під свою волю. -нять игу - підгортати кого и т. д. під кормигу. -нять, грам. - підряджувати, підрядити що чому. Подчинённый, прич. -
    1) підбитий, підгорнутий, підхилений, підклонений, підкорений, підневолений, підданий; (грам.) підряджений;
    2) см. Подчинённый.
    * * *
    несов.; сов. - подчин`ить
    1) (покорять; делать послушным) підкоря́ти, підкори́ти; підхиля́ти, підхили́ти
    2) ( ставить в зависимость) підпорядко́вувати, підпорядкува́ти; (несов.: поставить под непосредственное руководство иногда)
    3) грам. підпорядко́вувати, підпорядкува́ти (що чому)

    Русско-украинский словарь > подчинять

  • 7 последовательность

    послідовність, консеквентність, наступність (-ости). -ность мыслей - послідовність думок. -ность звуков - наступність звуків. В его поведении нет -ности - в його поведінці нема послідовности, він поводиться неконсеквентно.
    * * *
    послідо́вність, -ності

    Русско-украинский словарь > последовательность

  • 8 тихий

    1) ти́хий; ( смирный) тихоми́рний; (о характере, поведении человека) плохи́й; (удобный; безветренный) затишни́й и зати́шний

    ти́хая торго́вля — мля́ва торгі́вля

    \тихий час — ти́ха (ме́ртва) годи́на

    \тихий челове́к — ти́ха (тихоми́рна) люди́на

    ти́хое помеша́тельство — ти́хе божеві́лля

    2) (медленный) ти́хий, пові́льний

    \тихий ход — ти́хий (пові́льний) хід

    Русско-украинский словарь > тихий

  • 9 хитрость

    1) (качество, свойство) хи́трощі, -щів, хи́трість, -рості; лука́вство, лука́вість, -вості; хитрому́дрість; му́дрість
    2) (о поведении, поступке) хи́трощі, -щів, хи́трість, му́дрість

    не велика́ (не больша́я) \хитрость — не вели́ка му́дрість

    Русско-украинский словарь > хитрость

  • 10 чиновничество

    1) собир. чино́вництво, чино́вники, -ків
    2) ( о поведении) чино́вництво

    Русско-украинский словарь > чиновничество

  • 11 Повихаться

    повихнуться похитуватися, похитнутися, посовуватися, посунутися; звихатися, звихнутися, викручуватися, викрутитися. -нуться (в жизни, в поведении) - схитнутися, збитися з доброї стежки. [Побув серед поганих людей, то й схитнувся (Грінч.)]. -нуться (умом) - ума тронутися, стерятися, спричинитися, збожеволіти. Срв. Рехнуться.

    Русско-украинский словарь > Повихаться

См. также в других словарях:

  • Физика и науки о поведении (physics and the behavioral sciences) — Классическая физика рассматривает Вселенную как гигантскую машину, безостановочно и слепо совершающую свое движение, в к рой все ее составные части, включая человечество, выступают в качестве не более чем шестеренок, исполняющих предопределенные… …   Психологическая энциклопедия

  • Подписка о невыезде и надлежащем поведении — одна из мер пресечения, предусмотренная уголовно процессуальным законом. Подписка о невыезде в Российском законодательстве …   Википедия

  • странность в поведении — сущ., кол во синонимов: 2 • заскок (19) • необычность в поведении (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • необычность в поведении — сущ., кол во синонимов: 2 • заскок (19) • странность в поведении (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • неуравновешенность в поведении — сущ., кол во синонимов: 1 • неровность (40) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • не соблюдающий в поведении правил приличия — прил., кол во синонимов: 1 • неблагопристойный (35) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • лишенный естественности в своем поведении — прил., кол во синонимов: 1 • манерный (25) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • лишенный непринужденности в поведении — прил., кол во синонимов: 2 • несвободный (18) • скованный (28) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • дошедший в своем поведении до крайности — прил., кол во синонимов: 2 • оголтелый (11) • потерявший чувство меры (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин …   Словарь синонимов

  • Подписка о невыезде и надлежащем поведении — состоит в письменном обязательстве подозреваемого или обвиняемого: 1) не покидать постоянное или временное место жительства без разрешения дознавателя, следователя или суда; (в ред. Федерального закона от 05.06.2007 N 87 ФЗ) 2) в назначенный срок …   Официальная терминология

  • нарочитость в поведении — сущ., кол во синонимов: 1 • позерство (10) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»