-
1 комічне
КОМІЧНЕ ( від грецьк. κομικόζ - смішний) - метакатегорія естетики, яка відображає конфлікт суспільно значимої форми в поведінці і діях людини з нікчемністю соціального і морального змісту цієї дії, що не загрожує суспільним цінностям і долається через сміх. Предметом К. є, як правило, несуттєві, хибні або уявні цінності, нікчемність яких усвідомлюється в процесі розв'язання комічного конфлікту. К. передбачає розвинуте почуття гумору, яке вважається інтелектуальним почуттям і свідчить про гнучкість розуму. К. є продуктом розвинутої людської культури, здатністю поглянути на себе збоку, піднятися над буденністю. К., як і трагічне, пов'язане із свободою людини, впевненістю її в безумовній можливості піднятися над собою, над власними інтересами. Гегель вважав, що загальне підґрунтя К. - це світ, в якому людина як суб'єкт зробила себе повним господарем того, що є значущим для неї; це світ, цілі якого руйнують самі себе своєю несуттєвістю. Суперечність між значущістю форми і нікчемністю змісту, що вгадується критично спрямованим розумом, створює комічність колізії. Почуття гумору, як і будь-яке інше естетичне почуття, не дається людині від народження, воно розвивається разом із особистістю і стає показником динамічної пружності людського розуму і фантазії. За визначенням Канта, гумор у позитивному» значенні є здатність, талант людини без усяких на те підстав набувати доброго настрою (коли про все судять не так, як звичайно, а навіть навпаки, проте дотримуючись певних принципів розуму) М. аркс пов'язує К., як і трагічне, з діалектикою історичного процесу, де К. характеризує певні фазиси світової історії. Якщо причиною трагічного є незнання, помилка, то головним джерелом К. є облуда, свідоме чи несвідоме наслідування дійсно героїчних зразків З. відси виникає самопародія, театралізація, переодягання в історичні костюми. К. найчастіше пов'язується із ситуацією, коли самі по собі незначнії неважливі цілі здійснюються з надто поважним виглядом та зі значними приготуваннями. Але якщо людина і не досягає в цьому випадку своєї мети, то нічого й не втрачає, позаяк вона бажала чогось справді незначного, що не впливає на її життя. Комічною є ситуація, коли індивід бере на себе вирішення якихось надзвичайних завдань, але абсолютно не здатний до цього. Комічні ситуації створюються і через випадкові обставини, збіг протилежних інтересів і характерів С. міх є необхідним елементом К., завдяки якому відбувається розв'язання самої колізії, а водночас і душевна розрядка глядача, слухача, читача від напруги співпереживання. Джерело К. - це не тільки підміна змісту, значення, а й порушення міри, створення ілюзії. Тому сміх супроводжує викриття нікчемності, що претендує на якусь значущість, сміх зміцнює гідність людини. К. є різноманітним, має різні ступені і форми вираження, такі, зокрема, як гумор, іронія, сатира, сарказм. Усі вони є знаряддям подолання вад у людині та в соціальних процесах, руйнації хибних ілюзій людини про себе, засобом ствердження ідеалу через заперечення старого, того, що віджило. -
2 ком
груда, грудка, грудина, грудомаха, (катышок) балабух, (пров.) кімса, оковелок (-лка), кубаток (-тка) (собир.) кубаття (земли) груд(к)а (землі), (глыба) брила, (теста) балабух, галка, галушка, (глины) грудка, вальок (-лька), шурувалок, (волос сбитый) ковток (-тка), ковтях, ковтун, лямус, (ниток, шерсти) жмут (-та), (у горшечников: большой) кобила, (малый) пласток (-тка), (глыба воску) камінь (-меня), брила воску, (мёрзлый) мерзляк, грудка. -мья, собир. - груддя (ср. р.), груда, брилля. -мом (о вещах) - жужмом. -мом ему земля - щоб йому могила запалася; щоб йому землі на груди наложило; щоб його по смерті з землі викинуло. -мом упасть (быстро) - опукою впасти. Первый блин -мом - (ободрительно) перша (риба) не ловиться; без навички батька тяжко бити; (фф) спекли: нате люди з'їжте; перша (чарка) колом. Снежный ком - галка (грудка) снігу, сніжка. Волосы сбились в ком - волосся скімшилося, склочилося, склочіло(ся).* * *гру́дка; (ниток, шерсти, ваты) жмут; ( клубок) клубо́к, -бка́\ком в го́рле [стои́т, застря́л] — клубо́к у го́рлі [стої́ть, застря́в, застря́г]
-
3 комір
матем.; техн. воротни́к -
4 комір стовбура
воротни́к ствола́Українсько-російський політехнічний словник > комір стовбура
-
5 комірка
астр.; матем.; техн.; физ. яче́йка (углубление, отверстие) -
6 комірка ґенератора
яче́йка генера́тораУкраїнсько-російський політехнічний словник > комірка ґенератора
-
7 комірка компаратора
яче́йка компара́тораУкраїнсько-російський політехнічний словник > комірка компаратора
-
8 комірковий
астр.; техн.; физ. яче́йчатый -
9 комірковий холодильник
яче́йковый холоди́льникУкраїнсько-російський політехнічний словник > комірковий холодильник
-
10 комірчаста структура
яче́истая структу́раУкраїнсько-російський політехнічний словник > комірчаста структура
-
11 комірчасте дзеркало
яче́истое зе́ркалоУкраїнсько-російський політехнічний словник > комірчасте дзеркало
-
12 комірчастий
техн.; физ. яче́истый -
13 комірчасто-сітчаста структура
яче́исто-се́тчатая структу́раУкраїнсько-російський політехнічний словник > комірчасто-сітчаста структура
-
14 комітант
матем. комита́нт -
15 ком-гӧк
темно-синій, синющий, зовсім синій СБ. -
16 смазка самотёком
зма́щування самопли́вомРусско-украинский политехнический словарь > смазка самотёком
-
17 смазка самотёком
зма́щування самопли́вомРусско-украинский политехнический словарь > смазка самотёком
-
18 багаточленний комітант
многочле́нный комита́нтУкраїнсько-російський політехнічний словник > багаточленний комітант
-
19 двійкова комірка
двои́чная яче́йкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > двійкова комірка
-
20 елементарна комірка
элемента́рная яче́йкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > елементарна комірка
См. также в других словарях:
ком. — ком. коммерческий термин Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. ком. комат комиссариат ком. коммун. коммунальный … Словарь сокращений и аббревиатур
КОМ — муж. комок, комочек; комишка; комища; что либо смятое в кучку; рыхлый обломок, кус, ломоть; жемок, мятешка. Ком глины, снегу, земли; ком белья, измятой бумаги. Ком дерева вологод., ·противоп. комлю, корневищу; вершина, сучья и листва, клуб… … Толковый словарь Даля
Ком — Ком, комок компактный кусок вещества. Другие значения: Ком (Франция) (фр. Commes) коммуна. Ком фамилия: Ком, Абрам (англ. Combe) английский политический деятель Ком (мифология) (др. греч. Κῶμος) бог… … Википедия
ком — сущ., м., употр. нечасто Морфология: (нет) чего? кома, чему? кому, (вижу) что? ком, чем? комом, о чём? о коме; мн. что? комья, (нет) чего? комьев, чему? комьям, (вижу) что? комья, чем? комьями, о чём? о комьях 1. Ком какого либо вещества,… … Толковый словарь Дмитриева
Ком (язык) — Ком Самоназвание: Itaŋikom Страны … Википедия
комірник — Комірник: Комірник: квартирант, селянин, що не мав власної хати [46 2] люди, що живуть в чужій хаті, квартиранти [XIX] Панщину в Австрії зніс був властиво вже цісар Йосиф II патентом з д. 10 лютого 1789, котрим наказано, що від жовтня 1790 року у … Толковый украинский словарь
ком — коммерческая недвижимость обозначение объекта в недвижимости кОм килоом Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. КОМ ключ отключения муфт техн … Словарь сокращений и аббревиатур
ком… — 1. КОМ…1 (неол.). Сокращение, употр. в новых сложных словах в знач. коммунистический, напр. компартия, Коминтерн, комвуз. 2. КОМ…2 (неол. воен.). Сокращение, употр. в новых сложных словах: 1) в знач. командный, напр. комсостав; 2) в знач.… … Толковый словарь Ушакова
Ком-Омбо — город на юге Египта (см. Египет), на правом берегу Нила, в 43 км к северу от Асуана, между Эдфу и Асуаном. Население 27,2 тыс. жителей (1966). Железнодорожная станция. Сахарная промышленность, хлопкоочистительный завод. Ком Омбо это бывший Па… … Географическая энциклопедия
КОМ — 1. КОМ1, кома, мн. комья, комьев, муж. 1. Кусок какого нибудь вещества (рыхлого, мягкого, расплывшегося), уплотненный и принявший более или менее округлую форму. Ком грязи, глины, земли, снега. || перен. То, что напоминает своей формой, видом… … Толковый словарь Ушакова
ком — 1. КОМ1, кома, мн. комья, комьев, муж. 1. Кусок какого нибудь вещества (рыхлого, мягкого, расплывшегося), уплотненный и принявший более или менее округлую форму. Ком грязи, глины, земли, снега. || перен. То, что напоминает своей формой, видом… … Толковый словарь Ушакова