-
1 женевский
жене́вський -
2 мчаться
мчати(ся), гнати(ся), нестися; (лететь) летіти (лечу, летиш), линути, (бежать) бігти (біжу, біжиш), курити, (катить) котити, катати, (вульг.) чкурити, махати, драти, мести, стригти, садити, (о животн. ещё) улягати. [Як той вітер мчався (Мирн.). Він мчав по тісних вулицях (Коцюб.). Гнався кіньми засідатель (Рудан.). Куди ти женешся, не можеш заждати? (Звин.). Весь у хмарі пилу жене назад (Коцюб.). Коні мов вихор неслися (Франко). Немов стадо скажених вовків летить (Франко). Тільки-б мені на коні тепер бути, - швидко, радіючи, линула-б я (Грінч.). Звідсіль бігтимуть по всіх краях гінці (Черняв.). Із Переяслава до Сомка гонець курить (Куліш). Чи не котить де південний біс пісковим гураґаном (Франко). Коні весело катали в Вільшаницю (Н.-Лев.). Махай додому, бравий мій козаче! (Куліш). Куди це ти так дереш? (Кониськ.). Стриже сіренький (заяц) степом, тільки хвостиком киває, собака за ним так і уляга (Греб.)]. -ться во весь опор - мчати (гнати) чвалом (учвал). [В вчвал жене по втоптаній дорозі препишна чвірка (Франко)]. -ться во весь дух - мчати (летіти, бігти) що (єсть) духу. Пыль -тся по дороге - пил курить дорогою (жене шляхом), курява котить дорогою.* * * -
3 баба
1) (замужняя женщина) жінка, баба (несколько пренебрежительно), (молодая) молодиця, (старая) стара (также и о молодой жене, шутливо);2) см. Бабушка;3) (вообще женщина) жінка, баба;4) (повивальная) баба, (чаще с эпитетом) б.-сповитуха, б.-повитуха, б.-пупорізка; б.-бранка, (лекарка) баба, знахарка, шептуха;5) зоол. (пеликан) баба-птиця, птиця-баба;6) (род пасхальн. кулича в форме усечен. цилиндра) баба, паска, папушник;7) (у колодца) журавель (р. -вля);8) баба, довбня, довбешка. [Почали бабою забивати палі]. Бабы (созв. Плеяды) - волосожар, квочка, квочка з курчатами. Бой-баба - козир-баба. Баба-яга - баба-яга.* * *I1) ( замужняя крестьянка) жі́нка; ба́ба; ( молодая) молоди́ця2) (жена; женщина вообще) жі́нка; ба́ба; ( о жене) стара́3) ( о мужчине) ба́ба4) диал. см. бабушкаII техн.ка́менная \баба — архл. кам'яна́ ба́ба, бовва́н
ба́ба; ( ручная) до́вбняIII кул.ба́ба -
4 изменять
изменить1) что - зміняти и змінювати, змінити, відміняти и відмінювати, відмінити, (переменять) переміняти и перемінювати, перемінити що, (переиначивать) переинач[кш]увати, переинач[кш]ити що, (о мн. или местами) позмінювати и позміняти, повідмінювати и повідміняти, попереинач[кш]увати. [І даремне не молися: не зміню я кари (Рудан.). Хіба-ж мою любов що-небудь одмінило? (Самійл.)]. -нить свою жизнь, характертер - з[від]мінити своє життя, свою вдачу. -нить проект закона - змінити проєкт закона. -нить веру - змінити віру. Собачьего нрава не -нишь - собачої вдачі (натури) не відміниш. -нить почерк - змінити руку. Изменённый - змінений, відмінений, переинач[кш]ений;2) кому, чему - зраджувати и (редко) зраджати, зрадити кого, що, (о мн.) позраджувати. [Кохав він дівчину, тому три роки, та зрадила тоді його вона (Крим.). Зрадив дівчину кохану (Рудан.). Та доля лихая зрадила хутко його (Л. Укр.). Зрадив козаків, пристав до ляхів (Н.-Лев.). Зрадив він народню справу (Куліш)]. -нять, -нить себе - зраджувати, зрадити себе. [Я зрадив-би себе, якби дививсь инакше (Самійл.)]. -нить мужу жене - зрадити чоловіка, жінку (дружину). -нить вере, клятве, долгу и т. п. - зрадити или зламати (нарушить) віру, присягу, обов'язок и т. д. -нить своему слову - зрадити своє слово, зламати (нарушить) своє слово. Он никогда не -няет своим правилам, привычкам - він ніколи не зраджує своїх правил, звичок, він ніколи не ламає (не нарушает) своїх правил, звичок. Память -нила ему, мне - пам'ять зрадила, змилила його, мене. Силы -няют мне - сили зраджують мене. Рука -нила (сплоховала) - рука схибнула, схибила. Рука -нила ему - рука зрадила його. Тот кому -нили (обманутый) - зраджений.* * *I несов.; сов. - измен`ить( делать иным) змі́нювати и зміня́ти, зміни́ти, -ню́, -ниш и мног. позмі́нювати и позміня́ти, міня́ти и міни́ти, поміня́ти; ( видоизменять) відміня́ти и відмі́нювати, відміни́ти; ( переменять) переміня́ти и перемі́нювати, переміни́ти и мног. попереміня́ти и поперемі́нюватиII несов.; сов. - измен`ить(кому-чему) зра́джувати, зра́дити (кого-що)\изменятьть му́жу (жене́) — зра́джувати, зра́дити чолові́ка (жі́нку); скака́ти, ско́чити в гре́чку
\изменятьть свои́м убежде́ниям — зра́джувати, зра́дити свої́ перекона́ння
\изменять ни́ть себе́ — зра́дити себе́
па́мять \изменять ни́ла ему́ — па́м'ять зра́дила його́
рука́ \изменять ни́ла ему́ — рука́ зра́дила його́
-
5 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́ -
6 Genevan
[ʤɪ'niːv(ə)n] 1. adjжене́вський2. n1) жене́вець2) кальвіні́ст -
7 взвешенное дерево
зва́жене де́ревоРусско-украинский политехнический словарь > взвешенное дерево
-
8 взвешенное среднее
зва́жене сере́днєРусско-украинский политехнический словарь > взвешенное среднее
-
9 множимое
матем., сущ.мно́жене, -ного -
10 нагруженное уравнение
наванта́жене рівня́нняРусско-украинский политехнический словарь > нагруженное уравнение
-
11 напряжённая посадка
напру́жене саді́нняРусско-украинский политехнический словарь > напряжённая посадка
-
12 напряжённое соединение
напру́жене з'є́днанняРусско-украинский политехнический словарь > напряжённое соединение
-
13 неограниченное продолжение
необме́жене продо́вженняРусско-украинский политехнический словарь > неограниченное продолжение
-
14 неразветвлённое расширение
нерозгалу́жене розши́ренняРусско-украинский политехнический словарь > неразветвлённое расширение
-
15 ограниченное отображение
обме́жене відобра́женняРусско-украинский политехнический словарь > ограниченное отображение
-
16 ответвлённое возбуждение
відгалу́жене збу́дженняРусско-украинский политехнический словарь > ответвлённое возбуждение
-
17 пониженное напряжение
зни́жена напру́га, зни́жене напру́женняРусско-украинский политехнический словарь > пониженное напряжение
-
18 приближённое
матем., сущ. набли́жене, -ного -
19 приближённое вычисление
набли́жене обчи́сленняРусско-украинский политехнический словарь > приближённое вычисление
-
20 приближённое деление
набли́жене ді́ленняРусско-украинский политехнический словарь > приближённое деление
См. также в других словарях:
Жене — Жене: Жене, Жан (1910 1986) французский писатель, поэт и драматург. Жене, Жан Пьер (р. 1953) французский кинорежиссёр и сценарист. Жене, Марк (р. 1974) испанский автогонщик. Жене, Рудольф (1824 1914) немецкий писатель.… … Википедия
ЖЕНЕ Жан-Пьер — ЖЕНЕ (Jeunet) Жан Пьер (3 сентября 1953, Роан, Франция), французский режиссер и сценарист. Вместе с М. Каро (см. КАРО Марк), Жене начинал художник комиксов, затем снимал анимационные фильмы. Дебютом Жене и Каро в большом игровом кино стала черная … Энциклопедия кино
ЖЕНЕ Жан Пьер — ЖЕНЕ (Jeunet) Жан Пьер (р. 03 сентября 1953), французский режиссер и сценарист. Работал в творческом сотружестве с М. Каро (см. КАРО Марк) . Начинали как художники комиксов, затем снимали анимационные фильмы. Их дебютом в большом игровом кино… … Энциклопедический словарь
Жене Жан — (Genet) (1910 1986), французский писатель. В первую половину жизни бродяга и вор, в 1948 приговорён к пожизненному заключению, отменённому по ходатайству литераторов. В автобиографических романах «Богородица в цветах» (1942), «Чудо розы» (1946) … Энциклопедический словарь
Жене Элиазар — Жене, Элиазар Эта статья содержит заготовку карточки музыкального деятеля. Помогите проекту, заполнив её. Элиазар Жене выдающийся композитор нидерландской школы XV века, современник Жоскена де Пре … Википедия
Жене Э. — Жене, Элиазар Эта статья содержит заготовку карточки музыкального деятеля. Помогите проекту, заполнив её. Элиазар Жене выдающийся композитор нидерландской школы XV века, современник Жоскена де Пре … Википедия
ЖЕНЕ — (Genet) Жан (1910 86), французский писатель. В первую половину жизни бродяга и вор, в 1948 приговорен к пожизненному заключению, отмененному по ходатайству литераторов. В автобиографическом романе Богородица в цветах (1942), Чудо розы (1946),… … Современная энциклопедия
ЖЕНЕ (Genet) Жан — (1910 86) французский писатель. В первую половину жизни бродяга и вор, в 1948 приговорен к пожизненному заключению, отмененному по ходатайству литераторов. В автобиографических романах Богородица в цветах (1942), Чудо розы (1946), документальном… … Большой Энциклопедический словарь
ЖЕНЕ (Genet) Жан — (1910 86) французский писатель. В первую половину жизни бродяга и вор, в 1948 приговорен к пожизненному заключению, отмененному по ходатайству литераторов. В автобиографических романах Богородица в цветах (1942), Чудо розы (1946), документальном… … Большой Энциклопедический словарь
Жене спускать - добра не видать. — Жене спускать добра не видать. См. МУЖ ЖЕНА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Жене спускать, так в чужих домах ее искать. — Жене спускать, так в чужих домах ее искать. См. МУЖ ЖЕНА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
