о+дороге+реке

1) General subject: arborize, bifurcate, bifurcate (о реке, дороге), branch, divaricate, fan out, fork, furcate, ramify, take horse (о горной жиле), branch away, branch off, take horseback (о горной жиле)

2) Geology: diverge in branches (о сбросах)

3) Botanical term: deliquesce

4) Engineering: divide

5) Agriculture: diverge

6) Automobile industry: branch out

7) Forestry: crutch

8) Makarov: divide between distinct paths (о сигнале токе), follow distinct paths (о сигнале токе)

1. ( о волосах) curl; ( лежать волнами) wave

2. (вокруг, по; о растениях) twine (about, round)

3. (о птице, пчеле и т. п.) hover

4. (о пыли и т. п.) eddy, whirl

5. (о реке, дороге) wind*, meander

6. ( о змее) twist, writhe

7. ( развеваться) flutter

8. страд. к вить

м ἡ ἐξέδρα (на (железной дороге)! ἡ ἀποβάθρα (на реке и т. п.).

colloq. cilpot, līkumot (о реке, дороге), mest cilpas

* * *

cilpot, mest cilpas

вить

volvi;

\вить верёвку volvi ŝnuron;

\вить гнездо́ nesti;

\виться 1. (о волосах) bukliĝi;

2. (о растениях) volviĝi;

3. (о реке, дороге) volverampi, serpentumi;

4. (о пыли, снеге) turniĝi, rondiri, rondflugi.

* * *

несов., вин. п.

••

* * *

несов., вин. п.

••

* * *

1) gener. entorchar, trenzar

2) eng. torcer

* * *

1) gener. bouchon (Un bouchon de déchets divers s'est probablement formé dans le siphon.), chemin bouché (на дороге), encombrement, embâcle (на реке), engorgement, brassin (для приготовления пива), embouteillage, embouteillement

2) liter. congestion, infarctus (на дорогах)

3) eng. boudin, trempe (солода)

4) IT. bourrage (напр. в подаче карт), congestion (в сети)

5) beer. maische

ruban m (в разн. знач.); bande f ( полоса); cordon m ( знак отличия); pellicule f, bande f ( кинолента)

••

* * *

1) gener. écharpe tricolore (мэров, депутатов), crêpe (на шляпе и т.п.), serre-tête (для волос), gros-grain, lame (тормоза), ruban

2) eng. ceinture, courroie (напр., конвейерная), lame (напр., тормозная), portée, bande, chemin, courroie (конвейера), lame (напр. тормозная)

3) construct. ruban (напр. уплотняющая)

4) movie. (паспортная) bande

5) metal. feuillard

6) IT. (магнитная) bande, (бумажная) ruban

* * *

1) gener. ferme

2) eng. poutrellage, pylône

3) construct. poutre en treillis

4) metal. poutre (ñì. òàûæå poutrelle), système articulé

5) canad. rang (расположенная перпендикулярно к реке или к дороге)

6) eng.corps. travure (мостоукладчика)

1) боргалану

2) ( о реке) бормалана-бормалана агу; бормаланып-бормаланып агу; бормаланып агу; ( о дороге) борма-борма булып сузылу, бормалана-бормалана бару

Изгибина закрут (-ту), заворот (-ту), завороть (-ти), заворотень (-тня), зало[і]м (р. залому), коліно, кривина, кривуля; срвн. Выгиб, Извив. [Зелена лука, порізана закрутами синьої річки (Коцюб.). На завороті річка глибока (Волинь). Яр превеликий іде заломами (М. Вовч.)]. Дугообразный -гиб реки - лука, луковина, лукань (-ня). Делать -гиб - (о реке, дороге и т. п.) завертати (коліном), загинати, робити коліно, кривитися. [Яр тут робив коліно по-під селом (Грінч.). Річкою довго їхати, бо вона кривиться сюди-туди; краще піти шляхом навпрошки (Звин.)]. -гиб (уст.) - звивок (-вка). [Червоні уста виразні, з звивками (Н.-Лев.)]. -гиб шеи - вигин (-ну).

* * *

1) ви́гин, -у; ( поворот) заворо́т, -у и за́ворот, за́крут, -у, згин, -у; ( залом) зало́м, -у, злам, -у, злом, -у; закру́тина

2) (перен.: тонкий оттенок) відті́нок, -нку, нюа́нс, -у

изогнуться

1) (движениями) вигинатися, вигнутися, вихилятися. Идти, -баясь во все стороны - іти вихилясом; идущий станом -баясь - вихилястий. -ться в дугу - гнутися (зігнутися) дугою, як дуга; лука ставати (стати); срвн. Извиваться. [Вигинаючись тонким станом, як рибонька вилася стрункая береза (Васильч.). А ти, старий дідуга, ізігнувся, як дуга (Пісня). Дорога тяжка, то коні аж лука стають (Липовеч.)];

2) (о реке, дороге и т. п.) витися, повитися, кривитися, покривитися, завертати, завернути коліном, ломитися коліном, кутком. [Річкою довго їхати, бо вона кривиться сюди-туди (Звиног.). Низька світлиця; задня стіна ломиться посередині кутком, далі вглиб (Грінч.). По-під гаєм шлях ломиться коліном (М. Грінч.)]. -ться дугой - вилучуватися.

* * *

несов.; сов. - изогн`уться

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік

1) (принадлежн. туалета) стрічка, (широкая) бинда, (преимущ. завязка у ворота) стьожка (и стяжка), (полон.) стьонжка, стьо(н)жина, а специальнее: (косоплётка) кісник (-ка, мн. кісники), підкісник, упліт (-льоту), уплітка, виплітка, випліток (-тка), соб. випліт (- льоту), (повязываемая на голову) (с)киндяк (-ка), скиндячка, (позументная, парчёвая) гальонка, огальон (-ну), (бархатка) оксамитка. [Тріпотять на вітрі стрічки в дівчат (Коцюб.). На щоглах маяли кольористі бинди (Загір.). Всі коси вона обтикала квітками з вузеньких стьожок (Н.-Лев.). Дівчинка з заплетеною в косах, замість кісників, мотузочкою з валу (Мирний). Твої коси розплітав, - де твої виплітки подівав? (Весільна пісня). Пов'яжу на голову червону скиндячку (Квітка)]. Орденская -та - орденська стрічка, (широкая) бинда. [Знімає з його (графа Лейчестера) блакитну бинду і надіває її на Больєвра (Л. Укр.)]. Быть в -те - бути при бинді (при стрічці). Обшить -той - облямувати стрічкою (биндою) що;

2) техн. - стрічка, стьожка, (широкая) бинда; (ремень в транспорте) пас (-са). -та пишущей машины - стрічка в самописці. -та бесконечная - безкрайбинда, (в транспортере) пас бозконечний, безкрайпас (-са). -та (из)мерительная, землемерная - стьожка вимірна, землемірний (землемірський, межовий) шнур (-ра). -та изоляционная, телеграфная - стьожка ізоляційна, телеграфна;

3) (полоса) смуга, стяга, тасьма, (образно) стрічка, бинда. Течь -той (о реке), тянуться -той (о лесе, дороге и т. п.) - текти стрічкою (биндою, стягою), тягтися тасьмою (смугою, стягою). [Зеленою тасьмою вниз тягся поперек піль невеличкий ярок (Франко)].

* * *

1) стрі́чка; ( широкая) би́нда; (преим. узкая) стьо́жка, стя́жка; ( для кос) кісни́к, -а

2) техн. стрічка

1) ( о волосах) curl; ( лежать волнами) wave

2) (вокру́г, по; о растениях) twine (about, round)

3) (о птице, пчеле и т.п.) hover

4) (о пыли и т.п.) eddy, whirl

5) (о реке, дороге) wind, meander

6) ( о змее) twist, writhe

7) ( развеваться) flutter

8) страд. к вить