о+делах+и+т

запутаться

1) заплутуватися, заплутатися, запутуватися, запутатися, за[в]мотуватися, за[в]мотатися, укручуватися, укрутитися, убиратися, убратися в що, (о мн.) позаплутуватися, позапутуватися, позамотуватися. [Як стояла, так і впала, заплуталася в плахтину (Чуб. V). Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті (Л. Укр.). Ой ішов я з вечорниць через ті городи, замотався (вар. заплутався) в гарбузиння, наробив я шкоди (Грінч. III). Рій (бджіл) укрутиться в коси (Мил.). В гілля вбрався (Свидн.)]. -ться в сбруе (о лошадях ещё) - заборсуватися, заборсатися, забурсуватися. [Так вони (коні) забурсувались у віжках та посторонках, ледве їх розплутали (Новом. п.)];

2) (сбиваться) заплутуватися, заплутатися, збиватися, збитися;

3) (во что) заплутуватися, заплутатися, уплутуватися, уплутатися в що. [Копаниця, заплутавшись у справу з Денисовою землею, не хотів поки встрявати ще й у це діло (Грінч.)];

4) (в денежным делах) заплутуватися, заплутатися, закрутитися.

* * *

несов.; сов. - зап`утаться

застій (-тою), застоя (ж. р.), (неподвижность) нерух (-ху). [Океан щоденщини й застою (Франко). Життя - вічний рух, застоя - то смерть (Крим.). Право цивілізації проти варварства, поступу проти неруху (Грінч.)]. -той в коммерческих делах - застій у справах комерційних. -той в торговле - застій у торговлі; безторжя.

* * *

1) (в чём) умілий, майстерний, добрий, (затейливый) мудрий, премудрий, (находчивый) дотепний, (наупражнявшийся) вправний, (ловкий) голінний, ручий, мисливий на що, до чого, в чому. [В умілого й долото рибу ловить (Номис). Народ усе майстерний (Сл. Гр.). Плести у хаті ясла, - на що, на що, на це дотепний був (Глібов). Бери мене, дядьку, премудрую швачку (Пісня). Добрий з його коваль (Сл. Гр.). На шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла, обробила її (Самійл.). Вправна рука (Корол.). На хитрощі був раз-у-раз голінніший за бідолаху Макара (Корол.). Годящий тесля, ручий коваль де-не-де по селах знайдеться (Куліш)]. -ный гимнаст - вправний гімнаст. -ный адвокат - умілий адвокат. -ный диалектик - дотепний діялектик. -ный казуист - голінний (дотепний) казуїст. -кусен в делах - дотепний до справ. Он не -кусен в писании - він до письма не дотепний;

2) (хитро, мастерски сделанный) мудрий, мудрований, мудерний, мудерський, штучний, штудерний, (художественный) мистецький. [Це проста люлька, а єсть і мудріші (Київщ.). Штучне геніяльне обмалювання столичного балу (Н.-Лев.)]. -ная вещь - мудра штука (річ). -ное нападение - ловкий напад. -ные приёмы - мудрі заходи. -ные увёртки - мудрі виверти. -ное построение - мудре побудування; (машины) майстерне побудування;

3) (о времени: испытательный) спробний, іспитовий, спитковий. -ное время - спробний час. - ный срок - іспитовий термін.

* * *

1) ( умелый) умі́лий, впра́вний, уда́тний, доте́пний

2) ( сделанный мастерски) майсте́рний, мите́цький, мисте́цький; мудро́ваний; шту́чний

Ко, предл.

1) (о движении, направлении) до кого, до чого, (на) на що, (перед) перед кого, перед що, проти кого, проти чого, (к выше стоящему предмету) під що; (к ниже лежащему предм.) над що; (диал.) к, ік кому, (і)к чому. [Піду до річеньки (Метл.). Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Шевч.). Сусід до себе кликав кума (Гліб.). Подавсь на захід. Як ось перед якуюсь гору прийшли (Котл.). Бог покликав перед себе чорта (Г. Барв.). Щось мені приверзлося чудне - Бог знає, проти чого (Васильч.). Татарин вже й під Київ підступає (ЗОЮР). Підійшов під віконце та й кличе (Казка). Ото вони й пішли над море (Рудан.). Скрізь ік півночі стояли пущі величенні (Куліш)]. К вершине - до верху. Любовь, ненависть, отвращение к кому, чему - любов, ненависть, огида до кого, до чого и для чого. К вопросу о чём - до питання про що. Выйти к реке, ко взморью, к морю - вийти над річку, над море и до річки, до моря. [Вийду я над річеньку та й стану думати (Пісня). Впірнув у самую безодню, над самий пісок (Рудан.)]. Дружно идти, двигаться - рука к руке, плечо к плечу, ряд к ряду - разом йти, рушати рука з рукою, плече з плечем, лава з лавою, при лаві лава. [Як сніг розтоплений, пливе при лаві лава, кіннота виграє (М. Рильськ.)]. Готовиться, собираться, укладываться к дороге, к путешествию - складатися в дорогу, лаштуватися в подорож. К чему бы это (что могло бы значить)? - проти чого-б воно було? Зависть к чему, кому - заздрість до чого, до кого, проти чого, проти кого. [Докори совісти ідуть не од Бога, а од моєї заздрости проти вродливих людей (Крим.)]. Изменяться, исправляться к лучшему - змінятися, виправлятися на краще. К исполнению (о бумагах, делах) - на (до) виконання. К подписи (о бумагах) - до підпису, на підпис. Материалы к изучению украинских говоров - знадоби (матеріяли) до (для) пізнання українських говорів (Верхр.). Направляться, двигаться, идти, ехать к чему, кому - простувати, рушати, йти, їхати до чого, до кого. Немного к востоку - трохи на схід. Обращаться к кому с речью - говорити до кого. Обращаться, прибегать к чему - удаватися до чого, братися чого; к кому - удаватися до кого. Одежда к празднику - одежа на свято, (запасная) одежа про свято. Относиться к чему - стосуватися до чого, куди, належати до чого, куди. Плыть ближе к берегу - плисти при (самий) берег. Поворачивать к дому, к лесу - завертати до хати, до лісу. Подъезжать, подходить к лесу, городу - під'їздити, підходити до лісу, до міста или під ліс (близко: попід ліс), під місто. Подходить, приходиться к чему - пасувати до чого, бути до лиця чому. Пойти ко дну - піти, пуститися на дно. Пошёл к порогу! - геть до порога! По отношению к кому - що-до кого, проти кого. [Потайне невдоволення не тільки проти братів, а й проти професора (Крим.)]. Приближаться к чему - наближатися, надходити, підходити до чого, (в направлении к чему) до и к чому. [Іде к лісу (Сл. Гр.)]. Приближаться (клониться) к чему - ітися до чого. Приглашать, привлекать кого к чему - запрошувати, єднати кого до чого. Прилепить, приставить, пригнать что к чему - приліпити, приставити, припасувати що до чого. Прикладывать что к чему - прикладати що до чого, класти що на що. Присуждать, приговаривать кого к чему - присуджувати кого до чого (до тюрми); вирікати кому що (відсиджування в тюрмі); засуджувати кого на що (на заслання). Приходиться к лицу - бути до лиця. Приходиться, прийтись ко двору - бути, прийтися під масть. К расстрелу! - на розстріл! до розстрілу! К свету! - до світла! К свету стать - стати проти світла. Стать к окну, к двери (ближе) - стати до вікна, до дверей. Стоять, находиться к чему близко, прилегать к чему - бути при що. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік сіней, а сіни посередині (Звин.)]. К стыду, к сожалению, к радости, к счастью (вводное выр.) - на сором, на жаль, на радість, на щастя. К тому (речь идёт) - проти того, до того (мова мовиться). К тому же (притом же) - до того, до того-ж таки. К худу, к добру ли? - на лихе, чи на добре? К чему это? - до чого воно? проти чого воно? нащо воно? Ни к чему! - ні до чого, ні к чому! К югу - а) (ближе) до півдня (ближче); б) (о направлении) на південь. Явиться к кому (предстать) - прийти до кого, перед кого. [Він з землею вийшов перед бога (Рудан.). Як прибіжить перед музики, як піде танцювати! (Мартин.). Узяла паляничку, звичайно як перед голову йти (Квітка)];

2) (в обознач. времени) до чого, к (ік) чому, (диал. ід чому), на що, проти чого, під що, над що. [К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька (Номис). Треба дечого купить ік весіллю (Н.-Лев.). Масла не продам: собі ід пасці буде (Козелеч.). Проти дня брехня, проти ночи правда (Приказка). В п'ятницю над вечір мати і кликнули мене (ЗОЮР)]. К вечеру - над вечір; к вечору; до вечора. К десяти часам - на десяту годину. К заходу солнца - на заході, над захід сонця. К концу - під кінець. К началу - під початок, на початок. К началу года - на початок року. К ночи - проти ночи. Не ко времени - не під пору. К рассвету - над світанок. К самому началу - саме на початок. К тому времени - під ту пору. К утру - під (над) ранок; до ранку;

3) (в бранных выраж.) к, ік, (пров. ід), під, (очень редко) до. [К чорту йдіть (Рудан). Іди к нечистій матері (Херсонщ.). Туди к лихій годині! Ну вас ід богу (Сл. Гр.)]. К чертям! - під три чорти! Ко всем чертям - до всіх чортів. А ну его к чертям! - до всіх чортів його! А ну его к дьяволу (лешему)! - а ну його к чорту! до дідька!

* * *

предл. с дат. п.; тж. ко

1) до (кого-чого)

2) ( при выражении направлеия действия к временному пределу) над, на, під (що), до (чого)

3) ( при обозначении расположения по отношению к странам света) на (що)

4) (при указании на назначение какого-л. действия или предмета) на (що)

5) ( в бранных выражениях) до, під, к, редко ік

обидеть ображати, ображувати, образити, уразити кого, кривдити, с[у]кривдити, покривдити кого, окривджати, окривдити кого, чинити кривду кому, зобіж(д)ати, зобідити кого. Обиженно - ображено, уражено, с[по]кривджено. Обиженный - ображений, скривджений, покривджений, уражений.

* * *

несов.; сов. - об`идеть

1) кри́вдити, скри́вдити и покри́вдити; окривджа́ти, окри́вдити, обижа́ти, оби́дити, зобиджа́ти, зоби́дити; ( оскорбляя) обража́ти, обра́зити, уража́ти, ура́зити и урази́ти

2) (наносить ущерб, обманывать в делах) кри́вдити, скри́вдити и покри́вдити; окривджа́ти, окри́вдити, обижа́ти, оби́дити, зобиджа́ти, зоби́дити

1) (место по порядку) черга, черед, (р. череду), колія, ряд (р. ряду). На -ди - на черзі. По -ди, в -дь - чергою, по черзі, за чергою, почережно, по-ряду, у колію, по колії. [І встає ігумен перший, і всі встали за чергою (Франко). Котляревський по-ряду присвячує увагу свого сміху різним шарам людськости (Єфр.). По колії підходили, і кожен розписувався (Свид.)]. Не в -дь, вне -ди - без черги, через чергу, безчережно. [Як-би повіз хабарця, то й через чергу перепущено-б]. В порядке -ди - за рядом, по-ряду черги. [Правив по-ряду черги своєї службу божу (Св. Письмо)]. В первую -дь - у першу чергу, в першім ряді, в першій лінії, вперед, насамперед. Срв. Прежде (всего). В свою -дь - і собі, своєю чергою, (і)знов, і собі знов, на свій пай. [Наум, дивлячись на неї, що вона стала розважатись, і собі повеселішав (Квітка). Але тим, ізнов, хотілось попрощатися з гостями (Крим.). Вона на свій пай думала, що вже краще від її парубка і на світі нема (Квітка)]. -дь за кем - черга кому. [Він зробив своє, черга иншому]. -дь за мною - моя черга, мені черга. Соблюдать -дь - пильнувати, додержувати черги, тримати чергу. Ждать -ди - черги дожидатися, ждати на чергу, чекати ряду, за[до]стоювати черги. [Вешталися люди, що застоювали черги в млині]. Дождаться -ди - діждатися черги, засидіти черги. [Ждали довгенько, поки черги засиділи]. Попасть в -дь - під чергу прийтися. Наступает -дь другого, другому - приходить на иншого. -дь наступила - прийшла черга, прийшла колія, прийшов ряд. [Прийшла колія, так треба йти]. И тебе наступит -дь - і до тебе ряд до[і]йде, і тобі ряд дійде. Быть, стоять на -ди (о делах, вопросах) - бути, стояти на деннім порядку, на черзі дня. Ставить, поставить на -дь (дело, вопрос) - ставити, поставити на порядок денний (справу, питання);

2) (ряд ожидающих, хвост) черга, ряд. [Стоїть коло контори довгий ряд людей]. Стоять в -ди - стояти в черзі.

* * *

1) че́рга и черга́; диал. ко́лія, ряд, -у

2) воен. че́рга

вірник, повірник, повірений, (-ный в тайнах) секретник; юрид. - повірений. - ный в суде - повірений, прокуратор (ст. слово). Присяжный поверенный - присяжний повірений, адвокат присяжний. -ный в делах - повірений на справи.

* * *

1) прич. переві́рений, зві́рений; зві́рений; дові́рений

2) в знач. сущ. пові́рник, пові́рений, -ого, ві́рник