Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

о+гончих

  • 1 называть

    назвать
    1) (давать название, имя, кличку) звати, називати, назвати, нарікати, наректи, кликати кого, казати на кого, на що, (не только именовать) іменувати, на(й)меновувати, на(й)менувати, (преимущ. с оттенком пренебр.) узивати, узвати, (прозывать) дражнити, продражнити, (величать) величати, звеличати, (о мног.) поназивати, понарікати, пона(й)меновувати, повзивати кого, що ким, чим, яким. [Дехто звав тую квартиру катакомбою (Крим.). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, - усіх поназивав. (Чуб. I). Своє дитя без сорома байстрям нарікає (Шевч.). То як-же наректи мою психіку? (Крим.). Не кличте преподобним лютого Нерона (Шевч.). Тільки найгіршу жінку лахудрою кличуть (Крим.). Поступ веде за собою те, що можемо найменувати ростом особи (Доман.). Сонце найменував він небесним оком (М. Калин.). Автор наменував свого писаря таким ім'ям, що його ніхто не може вимовити (Грінч.). Нас хлопами взивали (Франко). Проклятим начинням не взивай святої арфи (Л. Укр.). То тільки собак дражнять рудими (Н.- Лев.). Народня муза так гарно звеличала Хмельницького Русином (Куліш)]. Как -вают это? - як зветься це? як кажуть на це? [В Херсонській губерні кажуть на затірку «мотузка» (Звин.)]. Он -вает себя вашим родственником - він зве себе вашим родичем. -вать кого дураком - дурнем звати (узивати, величати), назвати, дурняти (женщину: дуркати) кого, дурня завдавати, завдати, дурня загинати, загнути кому. Так называемый - так званий, так зветься, (мн.) так звуться. [Так звана слава (Грінч.). Ходить до нас, так зветься, мироносниця (Звин.). Бувають, так звуться, характерники (Звин.)];
    2) (по имени, по фамилии) звати, називати, назвати, кликати, величати кого на ім'я (на ймення, на прізвище), на(й)меновувати, на(й)менувати кого. [Та забула людей розпитати, як милого на імнячко звати (Пісня). Де-ж таки видано, щоб мати звала сина на прізвище? (Грінч.). Ой ти, дівчино, ти, мила моя, як-же тя кличе мати твоя? (Голов.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. -звать кого по имени и отчеству - назвати кого на ім'я й по батькові;
    3) (перечислять) називати, назвати кого, що (одно на одним, одно за другим), переказувати, переказати що, (о мног.) поназивати, попереказувати. [Цар переказав усе, що було в його найкращого, а чорт все кажс: «ні!» (Рудч.)]. -звал два-три имени и обчёлся - назвав два чи три (з два-три) ймення, - і край лікові (і недолік);
    4) (считать кем чем) звати, називати, назвати кого, що ким, чим, уважати, визнавати, визнати кого за кого, за що, що за що. Вы -ете это любовью? - ви це звете любов'ю (коханням)? ви вважаєте це за любов (кохання)?;
    5) (выдавать кого) виказувати, виказати кого. [Його піймано, мордовано, вимагаючи, щоб він виказав товаришів; він не виказав нікого (Грінч.)];
    6) (напрашивать) накликати, накликати, напрошувати, напросити, напрохувати, напрохати, (о мног. или в большом количестве) понакликати, наскликати, понапрошувати, понапрохувати кого. [Накличу веселих гостей (Н.-Лев.). Напросила старців і вбогих (Н.-Лев.). Нащо ти так багато людей понакликав, - де ми їх посадимо? (Харківщ.). Понапрохували гостей, а гостити не дуже є чим (Харківщ.)]. -вать гончих, охотн. - скликати, скликати, (о мног.) поскликати гончаків. Названный -
    1) названий, наречений, на(й)менований, поназиваний, пона(й)меновуваний; визнаний; виказаний;
    2) (напрошенный) накликаний, напрошений, напроханий, понакликуваний, понапрошуваний: понапрохуваний; (о гончих) скликаний.
    * * *
    I несов.; сов. - назв`ать
    1) назива́ти и звати (зву, звеш и зову, зовеш), назва́ти и мног. поназива́ти; наріка́ти, наректи́, -речу́, -рече́ш; (несов.: по имени, фамилии, кличке) кли́кати (кличу, кличеш); ( давать название) узива́ти, узва́ти и увізва́ти

    \называтьть себя — ( представляться) назива́ти, назва́ти себе

    2) (сообщать, объявлять) назива́ти, назва́ти
    II
    назва́ть (приглашать, сзывать) наклика́ти, наклика́ти, -кли́чу, кличе́ш и мног. понаклика́ти

    Русско-украинский словарь > называть

  • 2 feather

    1. n
    1) перо, пір'їна
    2) тж pl збірн. оперення, пір'я
    3) плюмаж
    4) убрання; прикраса
    5) мисл. дичина
    6) дрібничка; крихта, дещиця; щось дуже легке
    7) довга шерсть на ногах (собак)
    8) тріщина (у склі тощо)
    9) тех. шпонка; виступ; гребінь; ребро

    feather merchant — амер. людина, яка ухиляється від роботи

    birds of a feather — люди одного складу; одного поля ягоди

    birds of a feather flock together — присл. свій свого бачить здалеку

    in high (fine, good, great, full) feather — а) у доброму настрої і при здоров'ї; б) при грошах; в) у святковому вбранні

    to show (to fly, to mount) the white feather — злякатися, виявити легкодухість (боягузтво)

    to rise at a feather — скипіти, розгніватися через дрібницю

    2. v
    1) оперяти, оздоблювати (прикрашати) пір'ям
    2) вистилати пір'ям (гніздо)
    3) оперятися, укриватися пір'ям (тж feather out)
    4) робити край гострим (тонким)
    5) надавати форми пір'їни
    6) тех. з'єднувати на шпонку (на шпунт)

    to feather one's nest — поживитися, розбагатіти

    * * *
    I n
    2) pl оперення: пір'я; плюмаж; убрання, прикраса
    3) миcл. дичина, птах
    4) що-небудь дуже легеньке, дрібничка
    7) тріщина (у дорогоцінному камені, склі)
    8) тex. напрямна шпонка; шип; виступ, гребінь; ребро
    10) мop., cпopт. розгортання весла плиском
    II v
    1) оперяти, прикрашати або оздоблювати пір'ям
    4) aмep. спливати пластівцями ( про вершки в чаї)
    5) робити край гострим, тонким
    7) мop., cпopт. виносити ( весло) плиском; розводити плиском ( весло)
    8) миcл. збити пострілом пір'я з птаха; тремтіти ( про гончу) під час відшукування сліду; направляти ( гончих) по сліду
    9) aв. флюгувати гвинт; циклічно змінювати крок ( несучого гвинта вертольота)
    10) тex. з'єднувати на шпунт або шпонку

    English-Ukrainian dictionary > feather

  • 3 vulpicide

    n
    1) полювання на лисицю без гончаків
    2) мисливець, що убив лисицю не за правилами полювання
    * * *
    n.
    2) мисливець, що вбив лисицю не по правилам полювання

    English-Ukrainian dictionary > vulpicide

  • 4 feather

    I n
    2) pl оперення: пір'я; плюмаж; убрання, прикраса
    3) миcл. дичина, птах
    4) що-небудь дуже легеньке, дрібничка
    7) тріщина (у дорогоцінному камені, склі)
    8) тex. напрямна шпонка; шип; виступ, гребінь; ребро
    10) мop., cпopт. розгортання весла плиском
    II v
    1) оперяти, прикрашати або оздоблювати пір'ям
    4) aмep. спливати пластівцями ( про вершки в чаї)
    5) робити край гострим, тонким
    7) мop., cпopт. виносити ( весло) плиском; розводити плиском ( весло)
    8) миcл. збити пострілом пір'я з птаха; тремтіти ( про гончу) під час відшукування сліду; направляти ( гончих) по сліду
    9) aв. флюгувати гвинт; циклічно змінювати крок ( несучого гвинта вертольота)
    10) тex. з'єднувати на шпунт або шпонку

    English-Ukrainian dictionary > feather

  • 5 vulpicide

    n.
    2) мисливець, що вбив лисицю не по правилам полювання

    English-Ukrainian dictionary > vulpicide

  • 6 набрасывать

    набросать
    I. 1) накидати и накидувати, накидати, навергати и навергувати, навергати чого куди, де, (во многих местах) понакидати и понакидувати, понавергувати чого куди, де; (сбрасывая сверху или бросая в одно место) наскидати чого. [Не накидай стільки дров у піч, - накидає такого, що на двічі стало-б (Сл. Гр.). Понакидали діти в хаті (Харк.). Снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.). Як заспіваю пісень козацьких під кобзу, дак наскидають геть у шапку грошей (Куліш)]. Сколько сору здесь -вают на улицу - скільки сміття тут накидають на вулицю;
    2) (проект, план, чертёж и т. п.) накидати, накидати, начеркувати, начеркати, зарисовувати, зарисувати, накреслювати, накреслити (проєкт, план, рисунок). [Коцюбинський з захватом оповідав деякі сцени і накидав типи з майбутнього романа (Єфр.). На первому аркушику начеркано пером, без кольору, костел (Куліш). Що начеркав, то так в друкарню і несе (Основа 1861)]. -сать начерно - накидати начорно що. Наскоро -сать на бумаге свои мысли, план - нашвидку накидати на папері свої думки, план. [Вільно читатиму все, що він там має накидати на папері (Крим.)]. Набросанный -
    1) накиданий, наверганий, понакиданий, понакидуваний, понавергуваний;
    2) накиданий, начерканий, зарисований, накреслений.
    II. Набрасывать, набросить -
    1) накидати, накинути, (о мног.) понакидати що на кого, на що. [Карпо накинув свитку на плечі (Н.-Лев.). Накинула рядно на ніч на переріз, щоб висохло (Черніг.)]. -ть на себя что - накидати, накинути, напинати, напнути и нап'ясти на себе що, накидатися, накинутися, обкидатися, обкинутися чим. [Накинула на себе юпчину та й побігла (Грінч.). Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух (Коцюб.). Дощ надворі, накинься якоюсь ряднинкою, а так не йди (Звин.). Платком обкинься, бо холодно (Переясл.)]. -сить на кого тень, подозрение - накинути неславу на кого (знеславити кого), кинути підозру на кого. [Вони-б накинули неславу на ввесь край (Самійл.)];
    2) накидати, накинути, начеркувати, начеркнути; см. I. Набрасывать 2;
    3) -вать (охотн.: спускать гончих) - напускати. Наброшенный - накинутий и накинений, понакиданий; напнутий и нап'ятий.
    * * *
    I набр`асывать
    несов.; сов. - наброс`ать
    1) накида́ти, наки́дати и мног. понакида́ти; (сов.: бросая сверху или в одно место) наскида́ти; (сов.: нашвырять) наве́ргати
    2) (изображать, излагать) накида́ти, наки́дати, накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити; (сов.: быстро, наспех написать) начерка́ти

    \набрасыватьть план по́вести — накидати, наки́дати (накре́слювати, накреслити) план повісті

    II несов.; сов. - набр`осить
    1) накида́ти, наки́нути и мног. понакидати; ( одежду) напинати, напну́ти и нап'ясти́, -пну́, -пнеш и мног. понапинати

    \набрасыватьть платок — накида́ти, накинути (напина́ти, напнути и нап'ясти́) ху́стку, покриватися, покритися ху́сткою

    \набрасыватьть тень на кого-что — перен. кидати, кинути (наки́дати, наки́нути) тінь (підо́зру) на кого-що

    2) см. набрасывать I 2)

    Русско-украинский словарь > набрасывать

  • 7 наезжать

    наездить
    I. 1) (лошадь) виїжджати и виїжджувати, виїздити коня, принатурювати, принатурити коня до їзди, (о мног.) повиїжджувати, попринатурювати. жать, -дить гончих - принатурювати, принатурити гончаків до (в)ловів (полювання);
    2) (дорогу) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (преимущ. колёсной повозкой) накочувати, накотити, (о мног.) понатирати, понакочувати и т. п. [Сюдою возили дерево з лісу, - добре втерли дорогу (Брацлавщ.). Протерли шлях мужицькі сани (Франко)];
    3) (выручать ездой) наїжджати и наїздити, наїздити, виїздити що. [Я його в борг вожу: карбованців на п'ять наїздить та й заплатить одразу (Київщ.). Які наші заробітки візницькі: трьох карбованців за день не виїздиш! (Богодухівщ.)];
    4) (ездить много) наїжджувати, наїздити, виїздити; (изв. время) проїжджувати, проїздити, поїздити, попоїздити, виїздити. Кто много ездит, много -дит - хто багато їздить, багато наїздить (виїздить). Наезженный -
    1) виїжджений, принатурений, повиїжджуваний, попринатурюваний до їзди, уїжджений, їжджалий;
    2) натертий, у[про]тертий, накочений, понатираний, понакочуваний и т. п., (только о колёсном пути) битий. [Санна дорога уже накочена, слизька (Черняв.)];
    3) наїжджений, виїжджений;
    4) наїжджений, виїжджений; проїжджений, (по)поїжджений. -ться -
    1) виїжджатися, бути виїжджуваним, виїждженим, повиїжджуваним и т. п.;
    2) натиратися, натертися, понатиратися; бути натираним, натертим, понатираним и т. п.;
    3) наїжджатися и наїздитися, бути наїжджуваним, наїждженим, виїждженим;
    4) наїжджуватися, бути наїждженим и т. п.;
    5) (вдоволь, сов.) - см. отдельно Наездиться.
    II. Наезжать, наехать -
    1) на кого, на что - наїжджати и наїздити (-їжджу, -їздиш), наїхати, (о мног.) понаїжджати на кого, на що. [Наїхав на камінь (Київщ.)];
    2) (едучи приближаться) над'їжджати и над'їздити, над'їхати куди, до чого;
    3) (встречать в пути) натрапляти, натрапити на кого, на що, стріч[в]ати, стрі(ну)ти, зустріч[в]ати, зустріти кого, що;
    4) (приезжать во множестве) наїжджати и наїздити, наїхати, понаїжджати и понаїздити. [Багато знайомих наїздять до нас літувати (Богодухівщ.). Наїхали подоляни з Подолу (Метл.). Наїхало гостей повен двір (Брацл.). Понаїжджають у гості (Канівщ.). Звідусіль понаїздили люди (Київщ.)];
    5) (бывать наездом; нападать, несов.) наїжджати и наїздити, доїжджати и доїздити. [Пан-отець у нас доїжджає, а живе на парафії вдовиця (Свидн.). Ой, як узяли вражі здобичники часто до нас доїздити (Метл.)];
    6) (насовываться) насуватися и насовуватися, насунутися, (о мног. или во мн. местах) понасуватися и понасовуватися.
    * * *
    I тж. на`езживать; несов.; сов. - на`ездить
    1) наї́жджувати, наї́здити
    2) ( дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уторува́ти, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш), наї́жджувати, наї́здити, уї́жджувати, уїздити; ( накатывать) нако́чувати, накоти́ти, и мног. понако́чувати
    3) ( лошадь) наї́жджувати, наї́здити, виї́жджувати, ви́їздити, об'їжджа́ти и об'їзди́ти (об'їжджу́, об'їзди́ш), об'ї́здити
    II несов.; сов. - на`ехать
    наїжджа́ти и наї́здити, наї́хати, и мног. понаїжджа́ти и понаї́здити

    Русско-украинский словарь > наезжать

  • 8 называние

    1) називання, іменування, на(й)меновування; узивання; дражнення; величання кого, чого ким, чим. [Мене завжди дивувало називання Ніцше імморалістом (Виннич.)];
    2) називання, кликання, величання кого на ім'я (на ймення), на(й)меновування кого;
    3) називання кого, чого, переказування чого;
    4) називання кого, чого ким, чим, уважання, визнавання кого за кого, за що, чого за що;
    5) виказування кого;
    6) накликання, напрошування, напрохування кого; (гончих) скликання. Срв. Называть.
    * * *

    Русско-украинский словарь > называние

  • 9 смычок

    I муз., спец.
    смичо́к, -чка́
    II охотн.
    1) ( верёвка) смик, -а, смичо́к, -чка́
    2) ( пара гончих) смик

    Русско-украинский словарь > смычок

  • 10 Наезжание

    1) (лошади) виїжджування, принатурювання (коня) до їзди; (гончих) принатурювання гончаків;
    2) (дороги) натирання, у[про]тирання, накочування;
    3) на кого, на что - наїжджання на кого, на що;
    4) (надъезд) над'їжджання; б) (встреча) натрапляння на кого, на що, стріч[в]ання, зустріч[в]ання кого, чого;
    6) (съезд) наїжджання;
    7) (временный приезд; набег) наїжджання, доїжджання;
    8) (насовывание) насовування и насування.

    Русско-украинский словарь > Наезжание

См. также в других словарях:

  • Список звёзд созвездия Гончих Псов — В данном списке перечислены все звёзды созвездия Гончих Псов вплоть до видимой звёздной величины +6,5m и иные звёзды, представляющие в определённый интерес, как то: переменные, с планетными системами, сверхновые и т. п. Имя Б Ф HD… …   Википедия

  • Бета Гончих Псов — β Гончих Псов Звезда Наблюдательные данные (Эпоха J2000,0) Прямое восхождение …   Википедия

  • Y Гончих Псов — Звезда …   Википедия

  • Щен из созвездия Гончих Псов (фильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Щен из созвездия Гончих Псов. Щен из созвездия Гончих Псов Жанр детский фильм Режиссёр Эдуард Гаврилов Автор сценария Лилия Неменова …   Википедия

  • Переменная типа RS Гончих Псов — Переменные типа RS Гончих Псов (RS Canum Venaticorum, RS CVn)  эруптивные переменные звёзды. К этому типу относятся тесные двойные системы с эмиссией Н и К Ca II в спектре, компоненты которых обладают повышенной хромосферной активностью,… …   Википедия

  • Переменная звезда типа α² Гончих Псов — Переменная звезда типа α² Гончих Псов  тип вращающихся переменных звёзд. Это звёзды главной последовательности спектральных классов B8p A7p. Они обладают сильными магнитными полями, их атмосферы химически пекулярны  в спектрах… …   Википедия

  • Переменные типа RS Гончих Псов — (RS Canum Venaticorum, RS CVn)  эруптивные переменные звёзды. К этому типу относятся тесные двойные системы с эмиссией Н и К Ca II в спектре, компоненты которых обладают повышенной хромосферной активностью, вызывающей квазипериодическую… …   Википедия

  • Стая гончих собак — от 18 до 40 гончих, т. e. такое количество их, которое составляет предельную необходимость для правильной и самостоятельной охоты; неограниченно большее количество гончих называется аравою; меньшее, чем 18, количество гончих исчисляется смычками… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Щен из созвездия Гончих псов (фильм) — Щен из созвездия Гончих Псов Режиссёр Эдуард Гаврилов Автор сценария Эдуард Гаврилов В главных ролях   Оператор Эдуард Гаврилов Инна Зарафьян Кинокомпания ТОО «Ладья», Киност …   Википедия

  • ЩЕН ИЗ СОЗВЕЗДИЯ ГОНЧИХ ПСОВ — «ЩЕН ИЗ СОЗВЕЗДИЯ ГОНЧИХ ПСОВ», СССР, ЛАДЬЯ (киностудия им. М.Горького), 1991, цв., 72 мин. Детский фильм, фантастическая мелодрама. По мотивам одноименной повести Лилии Неменовой. В созвездии Гончих Псов исчезла звезда и в этот миг на Земле, в… …   Энциклопедия кино

  • Щен из созвездия Гончих Псов — (повесть) Щен из созвездия Гончих Псов (фильм) …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»