Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о+голосе

  • 1 грубый

    1) грубий; (жёсткий) цупкий, шорсткий, (грубого размера) дебелий; (о голосе, низкий) товстий. [Грубе полотно. Цупка тканина. Шорстка тканина. Шорстке волосся];
    2) грубіянський, брутальний, неввічливий, простацький, (жёсткий) шорсткий, терпкий. [В шорстких, та незлих словах. Терпка в нього вдача]. Грубый человек (по виду) - мурло, мурмило; (по обращению) грубіян. Грубо - грубо, по-грубіянському, брутально, по- простацькому, шорстко, неввічливо.
    * * *
    гру́бий; (о неучтивом человеке, поступке, нравах) брута́льний; ( о голосе) товсти́й

    гру́бая рабо́та — гру́ба (незгра́бна) робо́та

    Русско-украинский словарь > грубый

  • 2 звенеть

    1) (издавать металл. звук) дзвеніти, бриніти, бреньчати, дзенькотіти, дзеленькати, дзеленькотіти, тенькати, теленькати, (сильно) видзвонювати. [Тільки дзвеніло скло у вікнах (М. Вовч.). Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли (Грінч. III). Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? (Номис). Далеко, ледво чуть, теленька дзвоник (Франко)]. Колокола жалобно -нят - дзвони голосять. [Надворі дзвони голосять, мряка мрячить (Тесл.)];
    2) (звякать) бряжчати, брязкати, брязкотіти, бряжчати, дзвонити, дзинчати, дзелен(ь)чати, дзенькати, дзінькати, кресати. [Пішов козак дорогою, підківками креше (Грінч. III). Брязкають ключі в коридорі (Тесл.)];
    3) (о голосе) бриніти, дзвеніти, лящати;
    4) (о мухах) деркотіти, бриніти, зуміти;
    5) (звонко квакать) кумкати. Звенящий - дзвеню[я]чий, дзвінкучий, дзенькотливий, тремкий. [Тремкий голос, як тонке срібло, як найтонший кришталь (Н.-Лев.). Підхопила друга тим самим хоровито дзвенючим голосом (Корол.)]. Медь -нящая, кимвал бряцающий - мідь дзвенюча, кімвал брязкучий.
    * * *
    дзвені́ти; ( звонить) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати, усилит. дзенькоті́ти, дзеленькоті́ти, те́нькати; (звякать, дребезжать) бряжча́ти, бря́зкати, усилит. брязкоті́ти; (о стекле, посуде) дзинча́ти; (о струне; о звонком голосе) брині́ти

    Русско-украинский словарь > звенеть

  • 3 возвышать

    -ся, возвысить, -ся
    1) піднімати (підіймати) (кого, що до чого, над кого, над що), -ся, сов. підняти (підійняти), -ся, піднімати вгору, -ся вгору, підняти вгору, -ся вгору, підвищувати, -ся, підвищити, -ся [Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою (Сл. Грінч.). Він той, кого я підняла над всіх (Грінч.). Аж до неба піднявсь. Піднявсь Литовський край аж геть угору (Куліш)], підносити (кого над ким, чим), -ся, піднести, -ся [Котру хочуть партію - підносять (Куліш). Його престіл підносився до хмари (Крим.). Піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.)], зносити, -ся, знести, -ся [По-над величними вона його знесе (Сам.)]. -ся - з[дій]німатися, знятися [Колосальна постать знімається аж до неба (Грінч.)], підбиватися вгору, підбитися вгору, ставати, стати по-над що [Стати по-над шаблон (Єфр.)], вивищувати, -ся (вивищати, -ся), вивищити, -ся [Вивищались мовою своєю над простою громадою (Куліш). Вивищилися політично (Дом.)], височити, -ся, звисочити, -ся, висити, -ся [Ростуть і висяться царі (Шевч.)];
    2) -шать, -сить (устремлять к верху) - підносити, піднести, зносити, знести, здіймати (знімати), зняти. -шаться (выситься) - підноситися, зноситися, здійматися (зніматися), виситися, височитися. [З таємного саду підноситься над усім біла вежа (Черк.). А над усім зносяться стрімкі пальми (Фран.). Ляхів шпиль висився по-над усією округою (М. Вовч.). На горбку височилася церква (Крим.)];
    3) (увеличивать, -ся) підвищувати, -ся, підвищити, -ся, підій[ні]мати, -ся, підняти, -ся, збільшувати, -ся, збільшити, -ся. [Підняти ціну. Підвищити тариф]; (о голосе) підіймати, -ся, підняти, -ся, підносити, -ся, піднести, -ся, рости. [Підняв голос і сказав. На третьому складі голос підноситься (Єфр.). Голос Антонів міцнішав, ріс]. - ся (о цене) - йти вгору, піти вгору, скакати вгору, сов. підскочити, (о мн.) попідскакувати [Ціни на все дуже підскочили, попідскакували];
    4) (в сан, должность) підносити (піднести) до гідности, на посаду;
    5) (прославлять, возвеличивать) підносити, -ся, підносити себе, піднести, -ся, піднести себе, звеличувати, -ся, звеличити, -ся, вславляти, -ся, вславити, -ся. - шать душу - підій[ні]мати (сов. підняти) вгору дух(а). [Ся книга піднімає вгору наш дух (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - возв`ысить
    1) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підіймати, підійня́ти и мног. попідійма́ти, здійма́ти, здійня́ти и зня́ти и мног. поздійма́ти и позніма́ти, підно́сити, підне́сти и мног. попідно́сити, зно́сити, знести́ и мног. позно́сити; (повыша́ть) підви́щувати, підви́щити
    2) мат. підно́сити, піднести́

    Русско-украинский словарь > возвышать

  • 4 высокий

    високий (ум. височенький, ув. височенний, височезний), великий (ум. величенький, ув. величен[з]ний). [Високе небо. Височенні гори. На галявині стоїть величенький дубок, вищий за всі инші]. Наивысший - найвищий, крайній. [Гістерійні пароксизми дійшли до крайніх градусів]. Высокий и тонкий - гінкий, стрибулькуватий, високоверхий. [Високоверхі коноплі (М. Вовч.)]. Высокий ростом - високий на зріст, росл(ав)ий, високостанний, (шутливо) довгаль, довгань, довгело, довготелесий. На высоких ногах (о животн.) - саганистий, цибатий, цибанястий. [Цибаняста курка]. В. (о голосе) - високий, горовий, тонкий. В. (о дереве) - гончак. В. (о цене) - велика (и висока) ціна. Делать высоким - робити високим, височити, вивищувати. Делаться выше - вищати, підвищуватися. Быть выше всего, всех - перевищувати все, всіх; (превосходить) переважати кого. Високо-високо; высоко-высоко - гень-високо, геть-високо, геть-геть. Выше чего - [по]вище чого, над чим, по-над чим, над що. Из находящегося выше - з-над. [З-над хмари]. Стать выше чего - вийти з чого.
    * * *
    висо́кий; ( высоковатый) зависо́кий

    Русско-украинский словарь > высокий

  • 5 глухой

    глухий, оглухлий. Глух кто - не дочуває хто, позакладало кому; (о голосе) здушений, приглушений, безгучний; (о стене) сліпа. -ое место в лесу и т. п. - см. Глушь. Глухая ночь - глупа ніч. Глухой переулок, тупик - сліпий заулок, зазубень, безвихідь (р. -ходи). Глухой гул, стук - стугон. Глухой тетерев - см. Глухарь. Глухая крапива - глуха (біла) кропива. Падать с глухим звуком - гупати. Глухо - глухо, з-глуха, безгучно.
    * * *
    1) прил. глухи́й

    глуха́я ночь — глу́па ніч

    глуха́я стена́ — глуха́ стіна́

    глухо́е ме́сто, \глухой у́гол — глухе́ мі́сце; за́кутень, -тня

    2) в знач. сущ. глухи́й, -ого; глушко́, глушма́н, -а

    Русско-украинский словарь > глухой

  • 6 густой

    густий, рясний, ряснистий. [Рясні крапельки поту на чолі. Садочки рясні (ряснисті)]. О тесте, месиве, варёном яйце - крутий. О дожде, слёзах - дрібний, дрібен, дрібнистий. Густой и высокий (о траве, злаках, волосах) - буйний. О голосе - грубий. [Що більший дзвін, то грубший голос]. О мехе густом и всклоченном - кучматий. Не густой - рідкий, негустий. Густо - густо, рясно, тісно, щільно. [Людей тісно. Ягід рясно. Щільно записано]. Густо растущий - корча[и]стий. [Садочок вишневий корчастий]. Не густо - рідко, негусто.
    * * *
    густи́й; ( обильный) рясни́й; ( о разросшихся кустах) корча́стий

    Русско-украинский словарь > густой

  • 7 зазвенеть

    задзвеніти, задзеленчати.
    * * *
    задзвені́ти; ( зазвонить) задзеленча́ти, задзеле́нькати, задзе́нькати, усилит. задзенькоті́ти, задзеленькоті́ти: зате́нькати; (о струне; о звонком голосе) забрині́ти; (зазвякать, задребезжать) забряжча́ти, забря́зкати, усилит. забрязкоті́ти

    Русско-украинский словарь > зазвенеть

  • 8 зазвучать

    загучати; срвн. Звучать.
    * * *
    зазвуча́ти; (о струне; о звонком голосе) забрині́ти, -ни́ть; ( раздаться) залуна́ти

    Русско-украинский словарь > зазвучать

  • 9 звучать

    гучати, звучати, бриніти; (звенеть) дзвеніти; (раздаваться) лунати, розлягатися, розтинатися; срвн. Раздаваться. [Брини-ж у серці, мріє золота, на різні тони (Тичина)]. Это -чит странно - це звучить дивно.
    * * *
    звуча́ти, гуча́ти; (преим. о струне и звуках, подобных струнному) брині́ти; ( раздаваться) луна́ти; (перен.: о голосе) дзвені́ти

    Русско-украинский словарь > звучать

  • 10 ковать

    1) кувати и (реже) кути (кую, куєш), (преимущ. о холодной ковке) клепати (-паю, -паєш и клеплю, -плеш), (выковывать) виковувати що. [Ой, ковалю, ще й ти, коваленьку, чом не куєш заліза тоненько? (Гнід.). Князь Борис усе плуги кував та людям давав (Номис). Важкі його удари нас кують мов те залізо (Франко). У тій кузні коваль клепле (Франко)]. -вать гвозди, подковы - кувати (виковувати, виробляти) цвяхи (цвяшки, гвіздки), підкови. -вать жорнов - насікати млиновий камінь (и жорно). -вать в два, в три молота - кувати в два, в три молоти. Куй железо, пока горячо - коваль клепле, поки тепле; куй залізо, коли гаряче (Приказки);
    2) (подковывать) кувати (кути), підковувати кого. [Я бачила, хтось до вас строкатого коника приводив кути (М. Вовч.)];
    3) (о мерных ударах, голосе) кувати (кути), (о мерном трещанье шашня, сверчка, кузнечика и т. п.) с[ц]вірчати, співати, тріщати. [З грубих голосів виривається й кує, як у дзвоник, молодий, приємний контральто (Васильч.). Цілу ніч співа цвіркун, і спать не дає (Звин.)]. Кованный, прич. - кований, кутий, клепаний; підкований.
    * * *
    кува́ти; ( подковывать) підко́вувати; ( заковывать) зако́вувати

    Русско-украинский словарь > ковать

  • 11 контральто

    муз.
    контра́льто (нескл., с. - о голосе и ж. - о певице)

    Русско-украинский словарь > контральто

  • 12 крикливый

    (о человеке, ребёнке) крикливий, галасливий, (насм.) горлатий, ротатий; (о голосе) верескливий.
    * * *
    крикли́вий; ( пронзительный) верескли́вий; ( шумный) галасли́вий

    Русско-украинский словарь > крикливый

  • 13 мелодический

    мелодійний, співу[о]чий, співний, (о человеч. голосе ещё) струйний (М. Вовч.).
    * * *
    мелоди́чний; ( благозвучный) мелоді́йний

    Русско-украинский словарь > мелодический

  • 14 меццо-сопрано

    муз.
    ме́цо-сопра́но (нескл., с. - о голосе, ж. - о певице)

    Русско-украинский словарь > меццо-сопрано

  • 15 могильный

    могильний, гробовий, гробний. -ный камень - могильний (гробовий) камінь (- меня), (кам'яний) на(д)гробок (-бка). -ный курган - могила. -ная насыпь - могильний насип; см. Могила 2. -ная тишина - могильна (гробова) тиша. [Часами тільки бомба огнева могильну тишу розбивала (Л. Укр.). Круг мене тиша гробова (Крим.)]. -ная яма - могильна яма; см. Могила 1.
    * * *
    моги́льний; ( о памятнике) надгро́бний; ( о холоде) мертву́щий; ( о тишине) ме́ртвий, непору́шний; ( о голосе) гробови́й, глухи́й, замоги́льний

    Русско-украинский словарь > могильный

  • 16 надсаживать

    и Надсаждать надсадить и надсажать
    1) (о растениях) надсаджувати, надсадити що, чого над чим, садити и саджати що, насаджувати, насадити що, чого на чому или над чим; (досаживать) досаджувати, досадити, підсаджувати, підсадити що, чого; ( о мног.) понадсаджувати, посаджати, насаджати, понасаджувати; подосаджувати, попідсаджувати;
    2) кого, что - надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадсаджувати кого, що; см. I. Надрывать 2. -дить лук - надламати (надломити) лук(а);
    3) -дить кому - см. Надосадить (под Надосаждать). Надсаженный -
    1) надсаджений; насаджений, досаджений, підсаджений, понадсаджуваний и т. п.;
    2) см. Надорванный 2 (под
    I. Надрывать). -ться -
    1) надсаджуватися над чим, садитися и саджатися, насаджуватися на чому или над чим, (досаживаться) досаджуватися, підсаджуватися; бути надсаджуваним, надсадженим, понадсаджуваним и т. п.;
    2) надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадсаджуватися; см. Надрываться 2 (под
    I. Надрывать). Постромка -дилась - посторонок надірвався.
    * * *
    несов.; сов. - надсад`ить
    1) надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; надса́джувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш; ( о голосе) зрива́ти, зірва́ти и мног. позрива́ти

    \надсаживать вать горло — надрива́ти (надса́джувати) го́рло

    \надсаживать вать грудь — надса́джувати гру́ди

    2) ( досаждать) досажда́ти, досади́ти, -джу́, -диш; допіка́ти, допекти́, -печу́, -пече́ш; диал. доїда́ти, дої́сти, -ї́м, -їси́
    3) ( толкать) штовха́ти, штовхну́ти, стуса́ти, стусну́ти и усилит. стусону́ти; штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти

    Русско-украинский словарь > надсаживать

  • 17 негустой

    негустий, (редкий или жидкий) рідкий; (о голосе) негрубий, нетовстий, (слабый) кволий. [Рідкий ліс (Брацл.). Рідка каша (Звин.)].
    * * *
    негусти́й; (редкий, жидкий) рідки́й

    Русско-украинский словарь > негустой

  • 18 ниже

    I. 1) (сравн. ст. от прлг. Низкий) - а) нижчий від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що; (меньше) менший; (о голосе) нижчий, товстіший, грубший. Он -же меня ростом - він нижчий (менший) за (від, проти) мене на зріст. Суммы -же ста рублей - суми менші, як сто карбованців. Температура -же нуля - температура нижча від нуля (и нижче нуля). Цены на хлеб ещё -же - ціни на хліб ще нижчі (менші). Это -же его достоинства - це нижче (від) його гідности. Это -же всякой критики - це (стоїть) поза всякою критикою, це нижче за всяку критику. Всё -же и -же - (все) нижчий та (і) нижчий, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижчий (-ча, -че; мн. -чі) и т. п. Становиться всё -же и -же - що-раз (чим-раз, де-далі) нижчати и т. п. -же всех - нижчий за всіх, від усіх; найнижчий, (сильнее) як-найнижчий, що-найнижчий и т. п. Становиться, стать -же - нижчати, понижчати, (уменьшаться) зменшуватися, зменшитися; робитися нижчим, меншим и т. п. (в определённой глаг. форме предпочтительнее им. п.: робиться нижчий, нижча и т. п.); б) нижчий, (меньше) менший, (хуже) гірший, (проще) простіший, (незнатнее) незначніший, (вульгарнее) вульгарніший; в) нижчий, ниціший, (недостойнее) негідніший, (подлее) підліший, (позорнее) ганебніший. Срв. Низкий;
    2) (сравн. ст. от нрч. Низко) - а) нижче; (о рубке, стрижке ещё) прикріше. О чём сказано -же - про що сказано нижче (и понижче). Смотри -же - дивися нижче. Тоном -же - на (один) тон нижче. -же взять (прицеливаясь) - понизити. [На два цалі лиш понизив, та й і шапки не ізбив (Рудан.)]. Всё -же и -же - все нижче та (і) нижче, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижче. Как можно -же - як-найнижче и т. п.; як(о)-мога нижче и т. п. -же травы, тише воды - а) нрч. - нижче (від) трави, тих(і)ше (від) води; б) прлг. - нижчий від трави, тих(і)ший від води; б) нижче, (вульгарнее) вульгарніше; в) нижче, ниціше, (недостойнее) негідніше, (подлее) підліше, (позорнее) ганебніше. Срв. Низко;
    3) предл. с род. п. - нижче кого, чого. [Нижче порога, серед збурених хвиль (Загірня)]. -же колена - нижче коліна. Продавать вещь -же её стоимости - продавати річ дешевше (нижче) від її вартости. Ртуть упала в градуснике -же нуля - живе срібло спустилося (диал. ортуть спустилася) в градуснику нижче (від) нуля. -же точки замерзания (на термометре) - нижче (від) риси (лінії) замерзання. -же Киева (по течению Днепра) - нижче Київа, понижче Київа;
    4) (в сложении) нижче.
    II. союз (стар.) ніже, аніже, (а)ні, (ни даже) ні (ані) навіть; срв. Ни 1.
    * * *
    I н`иже
    сравн. ст.
    1) прил. ни́жчий

    он \ниже же бра́та — він ни́жчий від бра́та (за бра́та, ніж брат)

    2) нареч. ни́жче

    об э́том ска́зано \ниже же — про це ска́зано ни́жче

    3) предл. с род. п. ни́жче (кого-чого)

    на Днепре́ \ниже же Ки́ева — на Дніпрі́ ни́жче Ки́єва

    пять гра́дусов \ниже же ноля́ (нуля́) — п'ять гра́дусів ни́жче нуля́

    \ниже же досто́инства чьего́ — ни́жче гі́дності чиє́ї

    II ниж`е
    союз
    ніже́, аніже́; ( ни даже) ні на́віть

    Русско-украинский словарь > ниже

  • 19 обрываться

    оборваться
    1) уриватися, увірватися, урватися, рватися, порватися, зриватися, зірватися;
    2) (откуда) уриватися, урватися, обриватися, обірватися. [Урвалася з драбини];
    3) (о голосе, песне, смехе, разговоре) уриватися, урватися, рватися, порватися, перетинатися, перетятися, зриватися, зірватися. [Розмова рвалася];
    4) обдиратися, обідратися, обдертися, обшарпуватися, обриватися, обірватися. [Чи бачиш, як ми обідрались? (Котл.). Пообшарпувалися, пообривалися, як старці].
    * * *
    I несов.; сов. - оборв`аться
    1) обрива́тися, обірва́тися, урива́тися, увірва́тися и урва́тися; ( отрываться) відрива́тися, відірва́тися; (несов.: порваться) порва́тися
    2) (срываться, падая откуда-л.) зрива́тися, зірва́тися и позрива́тися, обрива́тися, обірва́тися и пообрива́тися; урива́тися, увірва́тися и урва́тися
    3) (перен.: прекращаться, прерываться) урива́тися, увірва́тися и урва́тися, обрива́тися, обірва́тися, несов. порва́тися
    4) (несов.: обноситься) обноси́тися; ( ободраться) обде́ртися, обідра́тися; ( обтрепаться) обша́рпатися
    5) страд. (несов.) обрива́тися; відрива́тися; зрива́тися; рва́тися; обску́буватися; обшмато́вуватися, обша́рпуватися; обдира́тися; обрива́тися, урива́тися; урива́тися, обрива́тися; обрива́тися
    II
    обрива́тися; обко́пуватися, око́пуватися

    Русско-украинский словарь > обрываться

  • 20 острый

    1) гострий (остренький - гостренький; острёхонек - гострісінький) [Гострий ніж, цвях. Гостра бритва, коса. Гостре шило, жало], різкий (серп, коса);
    2) ( остроконечный) гострий, кінча(с)тий; см. Остроконечный;
    3) (на вкус) гострий (на смак), прикрий, терпкий, міцний. -рый уксус - міцний оцет. -рый перец - гострий перець; срв. Едкий; (о жидкостях) см. Едкий; (о красках, цветах) різкий, прикрий; (о запахах) гострий, прикрий. [Прикрий пах]; (о голосе, звуках) різкий, прониклий, проникливий; (о ветре: резкий) дошкульний, шпуйний, пронизуватий; (мороз) різучий, прикрий, дужий; (о глазах, слухе) гострий. [Гострі, як ніж, очі]. -рые глаза - гострі, пронизливі очі. Окинуть кого -рым взглядом - обвести кого гострими очима. -рый слух - гостре вухо; (о боли, скорби и т. д.) прикрий, пекучий [Пекучий біль. Туга пекуча], гострий, дошкульний, боліз[с]аий. [Болізний біль = -рая боль]. -рая зубная боль - прикрий зубний біль (р. болю);
    4) (остроумный) дотепний, дорічний. -рый ум - бистрий розум. -рая мысль - гостра, дотепна думка. -рое слово, -вцо - гостре, дотепне, ущипливе слово, слівце;
    5) (язвительний, едкий) гострий, ущипливий, ускіпливий, діткливий (гал.). См. Едкий 2. -рая критика - ущи[скі]плива критика. -рый язык - ущипливий, гострий язик. У него -рый язык - він гострий на язик. Ты больно уж остёр - ти надто вже меткий (боек), смілий (дерзок). -рый на язык - жигуватий, гострий на язик. -рая вершина - шпиль (р. шпиля) (м. р.), гостриця.
    * * *
    го́стрий; ( резкий) різки́й; ( о глазах) метки́й; ( остроумный) доте́пний, го́стрий на язи́к; (донимающий, язвительный) дошку́льний

    Русско-украинский словарь > острый

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • В голосе — ГОЛОС, а ( у), мн. а, ов, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • В голосе — кто либо. Устар. В состоянии хорошо петь. Пелагея Ивановна, сказал он, прикажите вашим дочерям сыграть нам что нибудь или спеть. Я не знаю, в голосе ли они сегодня, возразила Пелагея Ивановна (Тургенев. Два приятеля) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • в голосе — (о чистоте голосового звучания). Певица была в голосе …   Орфографический словарь русского языка

  • в голосе — в го/лосе (о чистоте голосового звучания), нареч. Певица была в голосе …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • Легенда о решающем голосе Муленберга — Это статья о городской легенде. Пожалуйста, отредактируйте статью так, чтобы мифичность предмета статьи была ясна как из её первых предложений, так и из последующего текста …   Википедия

  • В голосе — Разг. В состоянии хорошо петь. ФСРЯ, 115 …   Большой словарь русских поговорок

  • Петь на голосе — Онеж. Петь былины. СРНГ 6, 326 …   Большой словарь русских поговорок

  • Замогильный (о голосе) — мрачный, глухой, как из могилы …   Термины психологии

  • Замогильный (о голосе) — мрачный, глухой, как из могилы …   Термины психологии

  • Суггестивность голоса — (от лат. suggestio внушение) способность голоса воздействовать на эмоции и поведение слушателей независимо от смысла произносимых слов. Применительно к педагогической деятельности С. г. заключается в том, что учитель с помощью некоторых нюансов… …   Педагогическое речеведение

  • Тембр голоса — (фр. timbre колокольчик) психоакустическая характеристика голоса, обусловленная совокупностью факторов: формантной структурой спектра; степенью выраженности шумовых компонентов, негармонических обертонов; модуляционными процессами, атакой и… …   Педагогическое речеведение

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»