-
61 прилечь
см. Прилегать.* * *1) прилягти́; ( лечь) лягти́2) (утихнуть - о шуме, ветре) ущуха́ти, ущу́хнути; прищуха́ти, прищу́хнути -
62 приносить
принести и принесть1) приносити (в песнях приношати и доношати), принести, (во множ.) поприносити; (подносить) надносити, наднести, (во множ.) понадносити що куди, кому, до кого, до чого. [А я меду принесу на закуску (Рудч.). Та його тіло козацьке, молодецьке до Дніпра до берега приношали (Мартин.). Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати (Метл.). Поприносили до його всіх недужих (Єв.). Пити бозна-як хочеться, а діжка порожня. Коли це дівка наднесла воду з криниці (Звин.)]. -неси мне платок, топор - принеси мені хустку, сокиру;2) (о стихийных силах) приносити, принести, наносити и наношати, нанести, надносити, наднести, (о ветре) привівати, привіяти, навівати, навіяти що и чого. [То в той час чотири чоловіка козаків-запорожців Господь наношає (Мартин.). Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти (Номис). Повій мені з Буковини, чорногірський вітре, та привій ми від братчика щирую пораду (Федьк.)]. Этот ветер -несёт к нам дождь - цей вітер нам дощу навіє (надме, наднесе). [Вже не той вітер повіяв - щоб дощу не надніс (Звин.)]. Водой много лесу -несло - водою багато дерева, лісу нанесло. Отколь тебя -несло? - звідки (відкіля) се тебе принесло, привіяло? И -несла же его нелёгкая - і принесла-ж (наднесла-ж) його нечиста (сила), і принесла-ж його лиха година, і наднесло-ж його лихо. [Моя пані, лихо вже знов наднесло якогось урядника в село (Стеф.)];3) (родить детёнышей) водити и вести, приводити, привести; (о растениях: давать урожай, плоды) родити, уродити, зародити що. [Телиця його привела нам цілий плуг волів і двох корів (Кониськ.). Панам вже і верби зародять грушки (Франко)];4) (давать, доставлять) давати, дати; (причинять) завдавати, завдати кому що. Эта земля не -носит никакого дохода - ця земля не дає жадної користи, жадного прибутку. -носить пользу - см. Польза. -носить удовольствие - давати втіху кому. -носить, - нести вред кому - шкодити, пошкодити и зашкодити кому, робити, зробити шкоду кому. -нести свою лепту - покласти свою лепту. -носить благодарность - складати (скласти) подяку, дякувати (подякувати) кому за що. -носить присягу - складати (скласти и зложити) присягу, виконувати (виконати) присягу кому. [Присягу на братерство старшина генеральна Орді виконала і од Орди такої-ж присяги допевнилася (Куліш)]. -носить жертву - а) (совершать жертвоприношение) правити (приносити) жертву; б) (жертвовать) приносити жертву, жертвувати. -носить мольбу кому - звертати моління до кого, благати кого. -носить на кого жалобу - заносити, подавати скаргу на кого. [Мало не кожен з читачів заносив і складав свої скарги до редакції (Єфр.)]. -нести вину свою, повинную - повинитися кому в чому, признатися (до вини); срв. Повиниться. -носить кому неприятности, огорчения, разочарования, страдания - завдавати кому неприємностей, прикростей, розчарованнів, стражданнів, чинити (робити) кому неприємності, прикрості, розчаровання, страждання. Это -несло мне одни только неприятности - це завдало мені самих-но неприємностей. -нести честь, почёт, уважение кому - дати честь, шанобу, пошану (повагу) кому, честь повести кому. [Він (ґрунт) тебе загріє і накриє, і погодує, і честь тобі поведе (Стеф.)]. -носить в дар кому, что - дарувати (подарувати) кому що, в дар (в даровизну) давати (дати) кому що;5) см. Принашивать. Приносимый - приношений. Принесённый - принесений, наднесений; нанесений, навіяний и т. д.* * *несов.; сов. - принест`и1) прино́сити и приноша́ти, принести́ и поприно́сити2) ( что - давать) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ (що); ( причинять) завдава́ти, завда́ти (чого, що); (о благодарности, извинениях) склада́ти, скла́сти (що)3) ( родить - о животных) приво́дити, привести́ и поприво́дити4) ( давать урожай) дава́ти, да́ти, прино́сити, принести́ -
63 пробирать
пробрать1) (растения) проривати, прорвати, проріджувати, прорідити;2) прогортати, прогорнути. [Я солому прогортаю, зернята шукаю (Пісня)];3) (волосы на голове, пробор) проділяти, проділити (волосся, проділь, ряд);4) (о ветре, холоде) проймати, пройняти. [Вітер холодний проймає (Харківщ.)];5) (журить кого) гримати, нагримати на кого, вичитувати, вичитати кому (молитву), картати, викартати, шпетити, вишпетати кого. Пробранный -1) прорваний, проріджений;2) прогорнутий;3) проділений.* * *несов.; сов. - пробр`ать1) (пронизывать, охватывать) пройма́ти, пройня́ти; пробира́ти, пробра́ти2) (кого - делать строгий выговор, бранить) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробира́ти, пробра́ти, шпе́тити, пошпе́тити (кого)3) ( посев) с.-х. перебира́ти, перебра́ти, пробира́ти, пробра́ти; ( пропалывать) пропо́лювати, прополо́ти, прорива́ти, прорва́ти, прорі́джувати, проріди́ти4) ( волосы) проділя́ти, проділи́ти -
64 провевать
провеять1) (о ветре) провівати, провіяти. [Розкидаю всю одежу, нехай вітер провіва (Пісня). Куди віє, туди й провіває, козака молодого прохолоджає (Пісня)]. -веять (нек. время) - провіяти якийсь час;2) (зерно) віяти, перевіяти, (на веялке ещё) млинкувати, перемлинкувати (зерно). -веять (известн. время) - провіяти, промлинкувати якийсь час. Провеянный - провіяний; (о зерне) перевіяний, перемлинкований. -ться -1) провіватися, бути провіяним;2) віятися, млинкуватися, бути перевіяним, перемлинкованим.* * *тж. пров`еивать; несов.; сов. - пров`еять1) с.-х. прові́ювати, прові́яти2) ( продувать) провіва́ти, прові́яти -
65 пронизывать
пронизать1) (взглядом; так-же о ветре, холоде, луче, свете) пронизувати, низати, пронизати, проймати, про(й)няти, прошивати, прошити. [Холод мене ниже (Щог.). Ти мені сорому наробила; тепер мене парубоцтво буде очима низати вдовж і впоперек (Г. Барв.)];2) (сквозь готовую дыру) низати, нанизувати, нанизати, (всё) понизати (все). [Нанизла намисто]. Пронизанный -1) пронизаний, про(й)нятий, прошитий. [Далі все мчав, пронизаний вітром холодним (Л. Укр.). Білі тумани пройняті, сонцем (Л. Укр.)];2) нанизаний, понизаний.* * *несов.; сов. - прониз`ать1) прони́зувати, прониза́ти; ( пронимать) пройма́ти, пройня́ти2) (несов.: низать в течение определённого времени) низа́ти [ці́лий день], прониза́ти -
66 разгонистый
розго́нистий; ( о ветре) си́льний, міцни́й -
67 разгуливаться
несов.; сов. - разгул`яться1) розгу́люватися, -лююся, -люєшся, розгуля́тися и мног. порозгу́люватися; (сов.: о ветре, метели) розходи́тися, -хо́диться, розійти́ся (розі́йдеться), розігра́тися2) ( проясняться) розпого́джуватися, -джується, розпого́дитися, -диться, розгоди́нюватися, -нюється, розгоди́нитися, розгу́люватися, розгуля́тися -
68 сквозить
1) ( о ветре) тягти́, тягну́ти (тя́гне); безл. протяга́ти, протя́гувати, -гує; ( продувать) продува́ти, продима́титут \сквозить зи́т — безл. тут тя́гне (протяга́є)
2) ( просвечивать) просві́чувати, -чує, світи́тися, -титьсяполотно́ \сквозить зи́т — полотно́ просві́чує (сві́титься)
свет \сквозить зи́т в щёлку — сві́тло просві́чує (сві́титься) крізь щіли́нку
3) ( проглядывать) прозира́ти, просві́чувати; ( проступать) проступа́тив его́ мане́рах \сквозить зи́т самонаде́янность — у його́ мане́рах прозира́є (просві́чує, проступа́є) самовпе́вненість
-
69 спадать
несов.; сов. - спасть1) спада́ти и па́дати, спа́сти (спаде́) и мног. поспада́ти; (о листьях, лепестках) опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти; ( об уровне воды) убува́ти, убу́ти (убу́де)2) ( уменьшаться в объёме - об опухоли) стуха́ти, сту́хнути, відтуха́ти, відту́хнути и мног. повідтуха́ти; ( стихать - о ветре) ущуха́ти, ущу́хнути\спадать сть с — го́лоса
(с го́лосу) — утра́тити (стра́тити) го́лос; спа́сти з го́лосу
\спадать сть с лица́ — змарні́ти; спа́сти з лиця́ (на виду́), сху́днути на обли́ччі
\спадать сть с те́ла (в те́ле) — спа́сти з ті́ла, сху́днути [на ті́лі]; ( от недоедания) охля́нути
-
70 тихнуть
ти́хнути, стиха́ти; ( становиться тише) тихі́шати, ти́хшати; (о буре, ветре, звуках; перен.) ущуха́ти -
71 тишать
ти́хнути, тихі́шати, ти́хшати, стиха́ти; (о буре, ветре, звуках и перен.) ущуха́ти -
72 трепать
1) ( что - рвать) рва́ти (що); ( о ветре) тріпа́ти (що, чим); ( тормошить) термо́сити, то́рсати (що); ( дёргать) ша́рпати (що, за що); метля́ти (чим; що)ве́тер тре́плет по́лы — ві́тер рве (ша́рпає, трі́пає) по́ли; ві́тер метля́є по́лами (по́ли)
2) (волосы, гриву) куйо́вдити; (за волосы, уши - в наказание) скубти́, ску́бати и скуба́ти, ску́бтися, скуба́тися3) ( колотить) товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотлоши́ти, ту́зати, чухра́ти; ( о животных) термо́сити; ( рвать) рва́ти5) ( изнашивать) зно́шувати; ( запускать) занеха́ювати; ( истрёпывать) обтрі́пувати, обша́рпувати, обті́пувати; ( растрёпывать) розтрі́пувати, розша́рпувати\трепать кни́ги — розтрі́пувати (розша́рпувати, рва́ти) книжки́ (кни́ги)
\трепать о́бувь — зно́шувати (де́рти) взуття́
\трепать хвосты́ — ( слоняться) шве́ндяти, шве́ндятися, тиня́тися, ве́штатися; ( распутничать) тяга́тися
6) ( о лихорадке) ті́пати7) ( похлопывать) плеска́ти (плещу́, пле́щеш и пле́скаю, пле́скаєш), попле́скувати, поплі́скувати8) ( болтать) плеска́ти [язико́м], моло́ти (мелю́, ме́леш) [язико́м], телі́пати [язико́м], тріпа́ти [язико́м]9) (лён, коноплю) тіпа́ти, те́рти; ( шерсть) чухра́ти -
73 угомоняться
несов.; сов. - угомон`итьсяугамо́вуватися, угамува́тися; несов. угомони́тися, уго́втатися; ( успокаиваться) заспоко́юватися, заспоко́їтися, ути́шуватися и утиша́тися, ути́шитися, утихоми́рюватися, утихоми́ритися; (о ветре, буре) ущуха́ти, ущу́хнути -
74 укладываться
I несов.; сов. - улож`иться1) (собирать вещи, готовясь к отъезду) склада́тися, скла́стися, уклада́тися, укла́стися2) (умещаться в каких-л. пределах) уклада́тися, укла́стися, уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися3) строит. (несов.) кла́стися, уклада́тися; склада́тися, уклада́тися; виклада́тися; обклада́тися; уклада́тися, уміща́тися; убива́тисяII несов.; сов. - ул`ечься1) ( ложиться) ляга́ти, лягти́ и поляга́ти, уляга́тися, улягти́ся и повляга́тися, уклада́тися, укла́стися и повклада́тися2) ( умещаться лёжа) уляга́тися, улягти́ся и повляга́тися, уклада́тися, укла́стися и повклада́тися3) ( оседать - о летучих частицах) осіда́ти, осі́сти и поосіда́ти4) (перен.: успокаиваться, утихать) уляга́тися, улягти́ся, ути́шуватися и утиша́тися, ути́шитися, утиха́ти, ути́хнути и повтиха́ти, стиха́ти, сти́хнути и постиха́ти; (о ветре, волнах) ущуха́ти, ущу́хнути -
75 униматься
несов.; сов. - ун`яться1) угамо́вуватися, угамува́тися; несов. угава́ти; ( успокаиваться) заспоко́юватися, заспоко́їтися; ( утихомириваться) утихоми́рюватися, утихоми́ритися2) ( прекращаться) припиня́тися, припини́тися, угамо́вуватися, угамува́тися; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; (о ветре, буре и перен.) ущуха́ти, ущу́хнути3) строит. (несов.) угамо́вуватися; утихоми́рюватися, ути́шуватися и утиша́тися; прибо́ркуватися; спиня́тися; стри́муватися, зде́ржуватися, угамо́вуватися, утамо́вуватися; спиня́тися; припиня́тися; припро́шуватися, припро́хуватися -
76 успокаиваться
несов.; сов. - успок`оиться1) заспоко́юватися, заспоко́їтися; ( угомоняться) осіда́тися, осі́стися; ( униматься) угамо́вуватися, угамува́тися, утихоми́рюватися, утихоми́ритися; (о боли, ветре, буре) ущуха́ти, ущу́хнути2) строит. (несов.) заспоко́юватися; ути́шуватися, утиша́тися, угамо́вуватися, утихоми́рюватися; прибо́ркуватися, угамо́вуватися; утихоми́рюватися -
77 утихать
несов.; сов. - ут`ихнутьзатиха́ти, зати́хнути и позатиха́ти, стиха́ти, сти́хнути и постиха́ти, утиха́ти, ути́хнути и повтиха́ти, сти́шуватися, сти́шитися, несов. тихі́шати, ти́хшати, ти́хнути; (о буре, ветре и перен.) ущуха́ти, ущу́хнути; ( униматься) угамо́вуватися, угамува́тися, несов. угава́ти; ( успокаиваться) уляга́тися, улягти́ся, зляга́ти, злягти́; (сов.: умолкать) ни́шкнути, зани́шкнути -
78 уходиться
прост.1) ( устать от хождения) нату́патися; ( натрудиться) натруди́тися2) ( успокоиться) угамува́тися, утихоми́ритися; уко́ськатися; (о буре, ветре) ущу́хнути -
79 хлестать
усилит. хлестан`уть; несов.; сов. - хлестн`уть1) хльо́скати и хльо́стати, хльо́снути; хля́пати, хля́пнути, шмо́ргати, шморгну́ти и шморгону́ти; ( стегать) стьоба́ти, стьобну́ти, шмага́ти, шмагну́ти и усилит. шмагону́ти, сікти́ (січу́, січе́ш), сікну́ти и усилит. сікону́ти, тьо́пати, тьо́пнути, тю́жити несов., цви́гати, цви́гнути, сов. ушква́рити, ушкварну́ти, увірва́ти, урва́ти; диал. швя́кати, швя́кнути, мо́рскати, мо́рскнути, несов. шльо́гати; (плетью, кнутом) хви́ськати, хви́сьнути и хви́снути, хля́скати, хля́снути, цьво́хати и цьво́хкати, цьво́хнути, несов. хворости́ти; ( бить ладонью) ля́скати и усилит. ляскоті́ти, ля́снути2) (о волнах: ударяться, плескаться) плеска́ти (пле́ще и плеска́є), плесну́ти, хлю́пати, хлю́пнути3) (несов.: лить - о сильном дожде) пері́щити, сі́кти, хлюпота́ти, хлюпоті́ти; пра́ти (пере́), поро́ти (по́ре), тю́жити; диал. хлю́скати, хля́пати4) ( о ветре) шмага́ти, шмагну́ти и усилит. шмагону́ти5) (несов.: изливаться потоком) цебені́ти, тю́жити, цви́гати6) (лить, плескать какую-л. жидкость) плеска́ти (плещу́, пле́щеш и плеска́ю, плеска́єш), хлю́пати, хлю́пнути7) ( пить много - обычно спиртного) хлиста́ти (хлищу́, хли́щеш), хлисну́ти, хлебта́ти, хлебну́ти и хлебону́ти, хлепта́ти, хлепну́ти и хлепону́ти, несов. ду́длити, смокта́ти; сов. хильну́ти, хлебесну́ти -
80 Иссушливый
Иссушающий висушний, посушливий, (о ветре ещё) суховійний.
См. также в других словарях:
ветре́ть — ветреть, еет … Русское словесное ударение
БЫТЬ НА ВЕТРЕ — (То be to the windward) быть ближе к тому месту, откуда дует ветер. Если два судна идут рядом правым (левым) галсом, то одно из них, имеющее соседа слева (справа), находится на ветре у другого, а последнее под ветром (То leeward, under the lee).… … Морской словарь
НА ВЕТРЕ — (Windward) см. Быть на ветре. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
РУЛЬ ХОДИТ ПОЛШЛАГА НА ВЕТРЕ — (She is carrying half a turn of weather helm) выражение, встречающееся на парусных судах. Бывает в том случае, когда кормовая парусность велика или, что то же, когда судно обладает качеством наветренности. Полшлага (на барабане рулевого привода)… … Морской словарь
Если горох сеять при северном ветре, будет жидок; при западном и юго-западном - мелок и червив. — Если горох сеять при северном ветре, будет жидок; при западном и юго западном мелок и червив. См. ЗЕМЛЕДЕЛИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Первый гром при северном ветре... — холодная весна; при восточном сухая и теплая; при западном мокрая; при южном теплая, но много червя и насекомых будет. См. ЗЕМЛЕДЕЛИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Посев ржи при северном ветре родит крепче и крупнее. — Посев ржи при северном ветре родит крепче и крупнее. См. ЗЕМЛЕДЕЛИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Ветер по затиши, а по ветре тишь. — Ветер по затиши, а по ветре тишь. См. ТЕРПЕНИЕ НАДЕЖДА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ПАЛ (говоря о ветре) — у беломорцев означает: задул. П. обедник задул зюйд ост. П. на стрету задул в лоб и т. д. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
"РУЛЬ НА ВЕТРЕ, РУЛЬ ПОД ВЕТРОМ" — (She is carrying a weather helm, helm s a lee) означает: руль положен так, что румпель обращен соответственно к наветренному или подветренному борту. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза… … Морской словарь
2.2.6.3. — 2.2.6.3. Предложения, отображающие ситуацию функционального состояния природных объектов Типовая семантика Природные явления и время, находясь независимо от человека в каком л. состоянии, обнаруживают, проявляют свойства, качества, воспринимаемые … Экспериментальный синтаксический словарь
