-
21 очаг эпидемический
індеттік ошақ, эпидемиялық ошақРусско-казахский терминологический словарь "Медицина" > очаг эпидемический
-
22 эпидемический очаг
эпидемиялық ошақ, індеттік ошақРусско-казахский терминологический словарь "Медицина" > эпидемический очаг
-
23 доносительство
-
24 кляуза
-
25 кляузник
-
26 кляузничать
-
27 наушничество
с; разг.ошаҡ йөрөтөү, ошаҡсан, ғәйбәт (һүҙ) йөрөтөү -
28 ябеда
-
29 находиться
-
30 репей
раст. -
31 репейник
раст. -
32 треножник
-
33 чертополох
раст.ошаған, түйетікен -
34 ягнёнок
қозы, қошақан -
35 капитал
1) (в полит. экон.) капітал (-лу). [За капіталістичного способу продукції повинно так бути, щоб з одного боку стояли багатирі-капіталісти, власники капіталу (фабрик, машин, матеріялу всякого), а з другого - робітник-пролетар (Єфр.). «Капітал» К. Маркса]. Запасной -тал - запасний капітал. Мёртвый -тал - мертвий капітал. Наличный -тал - готівка, готовик (-ка), готові гроші Неприкосновенный -тал - непорушний капітал. Оборотный -тал - оборотний капітал. Основной -тал - основний капітал. Паевой -тал - пайовий капітал. Промышленный -тал - промисловий капітал. Складочный -тал - складковий капітал. Господство -ла - панування капіталу. Накопление -лов - нагромадження (надбання) капіталів. [Нагромадження кооперативних капіталів]. Наращение -ла - зростання капіталу. Проценты на -тал - відсотки на капітал;2) (в общеж.) капітал, (средства) кошт (-ту), кошти (-тів), (деньги) гроші, гріш (-оша), копійка. -лы - капітали, (средства) кошти. [Пропали всі кошти громадські - рублів, може, 400 - 500 (Доман.)]. -тал истинник (без процентов, основной) - стовп (-па и стовпу), істо, істе (-того), іста. [Він бере на стовп великі проценти (Липовеч.). Стовпа й проценту не брали три роки (Лебед. п.). Винен мені 200 рублів; за три роки ні проценту, ні стовпу не плате (Мирн.). Другий позича гроші, божиться, через год, каже віддам; а год минув - не тільки рост, та й істе пропало (Квітка)]. Наживать, приобретать -лы - наживати, набувати капітали, (гал.) дороблятися капіталів. Человек с -лом - людина з капіталом, з копійкою, грошовита людина. -тал приобрести и невинность соблюсти - гроші (грошики) набути і чесним бути; хитро-мудро і невеликим коштом.* * *капіта́л, -у -
36 копейка
копійка (мн. -ки, -йок, с числит. копійки, -пійок), (собир.) гріш (-оша), копійчина. [Був хитренький… зумів збити собі копійчину (Васильч.)]. Монета в пол -ки - шаг (-га), шажок (-жка), півкопійка; в одну -ку - копій (-пія), два шаги, копійка; в две -ки - сьомак, дві копійки; в три -ки - гривня, три копійки; в десять -ек - двадцятка, двадцять шагів, (диал.) лев; в 15 -ек - злотий (-того), злот (-та), копишник; в 20 -ек - семигривник, семигривеник, сороківець (-вця); в 50 -ек - копа, коповик, коповичок, півкарбованця; в 75 -ек - трояк, пятизлотник. Он без -ки - у нього ані копія (ні шеляга). До последней -ки - до останнього шеляга, до останньої копійчини. Я за -кой не гонюсь - я на копійку не ласий. Зашибить -ку - збити копійчину, гріш. Перебиваться с -ки на -ку - злидарювати, вбиратися з дранки та в перепиранку. -ка рубль бережёт - гріш копи стереже; осьмак копи стереже. Добыл не платя ни -ки - без копійчини здобув. Ему жизнь -ка - йому життя - ламаний шаг. Жизнь -ка, судьба индейка - доля щербата, а життя мотузяне. Трудовая -ка - мозолений (мозольований) гріш.* * *копійка; копійчи́набез копе́йки [де́нег] — без копі́йки [гро́шей], без гроша́
-
37 народность
1) (свойство) народність; (простонародность) простонародність, простолюдність (-ности);2) (нация) народність, народ (-да) и (реже, гал.) нарід (-роду), нація, національність (-ности). [Не потоне народ наш без сліду в народностях инших (Самійл.)].* * *Iнаро́дність, -ностіIIоша́тність, -ності, наря́дність; чепу́рність, пи́шність -
38 нарядно
нрч. одягно, одіжно; прибірно; ошатно (реже шатно), чепурно, (зап.) стрійно; срв. Нарядный 4. [Хоч не ошатно, та здатно (Номис)].* * *нареч.оша́тно, наря́дно; га́рно, чепу́рно, пи́шно -
39 нарядный
1) (относящ. к наряду) - а) загадовий, наказовий, нарядовий; б) реєстровий, спис(к)овий; в) убраннєвий, уборовий, (зап.) строєвий;2) см. Нарядчик 1;3) см. Наряжённый 2 (под Наряжать);4) (щегольской: только о нарядно одетом) одягний, зодягнений, одіжний, (гарно, пишно) убраний, (только о наряде) прибірний, багатий, пишний (и о наряде и о нарядно одетом) ошатний, (реже шатний), чепурний, (зап.) стрійний; (перен.) чепурний, пишний. [Народ по тих хуторах гарний, одягний (Куліш). Татарки в червоних чадрах, одягні й кольористі (Корол.). Одягна, як міщанка (Квітка). Дивітесь, люди добрі, який я зодягний та ошатний (Г. Барв.). Одібрав кошовий що- найкращий народ та одіжний (Драг.). На тобі сукні дуже прибірні (Чуб. V). Багата сукня (Брацл.). І сама не ошатна ходиш і нас, козаків, без свити водиш (Дума). Стрійні слуги (Франко). Чепурні випаси і пещені ниви, обсаджені шипшиною (М. Калин.)]. -ный дом - чепурний (пишний) будинок. -ная берёза - ошатна береза.* * *Iоша́тний, наря́дний; [га́рно, че́пурно, пи́шно, розкі́шно] вбра́ний; (красивый, пышный) га́рний, чепурни́й, пи́шний; диал. хупа́вийIIнаря́дний -
40 расчёт
1) ( действие) розраху́нок, -нку; обраху́нок, обрахо́вування, обрахува́ння; розраху́нок, зва́жування; розраху́нок; звільня́ння, зві́льнення; розпо́діл, -у; розраху́нок, сподіва́нняна хозя́йственном \расчёт те — на господа́рському розраху́нку
оши́бка в \расчёт те — по́ми́лка в розраху́нку
из \расчёт та — з розраху́нку
2) ( расплата) розраху́нок; (перен.) пораху́нокбезнали́чный \расчётт — см. безналичный
нали́чный \расчётт — см. наличный
мы в \расчёт те — ми розрахува́лися (поквитались: поквиталися, поквитувалися)
взять \расчётт на фа́брике — звільни́тися з фа́брики
да́ть \расчётт служа́щему — розрахува́ти (звільни́ти) службо́вця
потребовать \расчёт та — зажадати розрахунку
3) (надежда, ожидание, предположение) сподіва́ння, споді́ванка, розраху́нокв \расчёт те на ва́шу скро́мность — розрахо́вуючи на ва́шу скро́мність
из \расчёт та, что... — розрахо́вуючи на те, що...; (надеясь) сподіва́ючись, що
по \расчёт ту кого (чьему́) — за розраху́нками кого́ (чиї́ми)
при́нять (взять) в \расчётт кого-что — взя́ти до ува́ги кого́-що, врахува́ти кого́-що, зва́жити на кого́-що
\расчёт ты не оправда́лись — сподіва́ння (споді́ванки, розраху́нки) не спра́вдилися
4) (намерение) на́мір, -усказа́ть с \расчёт том — (намеренно) сказа́ти з на́міром (навми́сно, навми́сне, уми́сно, уми́сне)
5) (корыстные соображения) розраху́нок; (выгода, польза) ви́года, ко́ристь, -ті и кори́сть; (интерес) інтере́с, -у; (смысл) ра́ціябра́к по \расчёт ту — шлю́б (одру́ження) з розраху́нку
нет \расчёт та де́лать э́то — нема́ (нема́є) ра́ції (інтере́су) роби́ти це
не \расчётт — нема́ (нема́є) інтере́су; (не с руки) не з руки́, не рука́
6) (бережливость) оща́дливість, -востіжи́ть с \расчёт том — жи́ти оша́дливо
7) воєн, обслу́га8) техн. розраху́нок\расчётт мо́щности заво́да — розраху́нок поту́жності заво́ду
См. также в других словарях:
ОША — обогреватель шкафов систем автоматики в маркировке ОША Источник: http://rizur.msk.ru/catalog/cat osha.htm ОША Пример использования ОША 1 ОША асфальтированный огнепроводный шнур … Словарь сокращений и аббревиатур
ОША- — обогреватель шкафов систем автоматики в маркировке ОША Источник: http://rizur.msk.ru/catalog/cat osha.htm ОША Пример использования ОША 1 … Словарь сокращений и аббревиатур
ОША — река в Зап. Сибири, левый приток Иртыша. 530 км, площадь бассейна 21,3 тыс. км² … Большой Энциклопедический словарь
оша — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Оша — У этого термина существуют и другие значения, см. Оша (значения). Оша Характеристика Длина 530 км Площадь бассейна 21 300 км² Бассейн Оша Бассейн рек Иртыш … Википедия
ошақ — I … 2. ауыс. м е т о н. Үй, отау. Өз о ш а ғ ы н ы ң есігін ол ештеме ойламайақ, шіміркенусіз, тітіркенусіз келіп ашты (С.Шаймерденов, Өмір нұры, 404). Оны бүкіл ел қарғап отыр, оның зияны тимеген о ш а қ бар ма? (Ш.Өтепов, Таушелекте., 53).… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
ошақта — ет. сөйл. Ошақ ауруымен ауру, ошақ болып қалу. Айдар көздерін о ш а қ т а ғ а н сиыр құсатып жіберді де: Е, маған не ғыл деп тұрсың? – деп дүрс еткізді (К.Мұқажанұлы, Ортеке, 169) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
Оша — река в России, в Западной Сибири, левый приток Иртыша. 530 км, площадь бассейна 21,3 тыс. км2. * * * ОША ОША, река в Зап. Сибири, левый приток Иртыша. 530 км, площадь бассейна 21,3 тыс. км2 … Энциклопедический словарь
ошақ бәйгі — 1. (Түрікм.: Красн., Небид., Ашх., Таш.; Гур., Маңғ.) той, ас беру кезінде ошақ қазылып болғанша өтетін ат жарыс. Сол аста о ш а қ б ә й г і н і ң өзіне 40 45 ке қолай ат қосылды (Түрікм., Таш.). Жақын жерден жіберсе о ш а қ б ә й г і болады (Гур … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Оша (значения) — Оша название нескольких населённых пунктов: Оша деревня в Тюкалинском районе Омской области. Оша село в Нижнекамском районе Республики Татарстан. Оша река в Омской области, левый приток Иртыша. Другое Оша российская компания, наиболее известная… … Википедия
оша˫атисѧ — ОША˫А|ТИСѦ (2*), ЮСѦ, ѤТЬСѦ гл. Удерживаться, воздерживаться: ѡша˫ати же сѧ сѹпротивьныихъ. сирѣчь плътьнаго. рекъше ди˫авол˫а мѹдровани˫а. (ἀπέχεσϑαι) СбТр XII/XIII, 101; молю ˫ако пришьльца. и страшьны ѡша˫атисѧ плътьскыхъ похотии ˫аже воюють… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)