-
121 заправила
-вило, -витель орудар (-ря), верховода, заправило (общ. р.), передовик (-ка). [Петербурзькі орударі Палестинського Т-ва (Крим.). Польські верховоди (Франко). Передовики ляцької політики мали в очу (в виду) саме панство (Куліш). Це у нас саме заправило, отой Грицько (Харк. п.)]. -вила хора (запевало) - береза. [А хто буде в нас за березу? Настя-береза завела, а за нею всі (Г. Барв.)].* * *призві́дник, призві́дець, -дця, призві́дця, верхово́д, верхово́да, ватажо́к, -жка́, вата́жко и ватажко́; приві́дець, приві́дця, заводі́й, -дія́, заводія́ка, ору́дар, -я и оруда́р, -я -
122 искра
і[и]скра, (диал. скра, (г)искра), скалка, огнина, і[и]скорка, блискітка, блищик. [Над огнищем іскор рої? (Л. Укр.). Блищали золоті скалки на воді (Н.-Лев.)]. Бросать (метать) - ры - іскрити. [Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Сонце іскрило світом (Мирний)]. -кры в глазах заиграли (замелькали) (от удара) - зірниці засвітилися; каганці в-очу засвітилися. Малая -кра города пожигает, а сама прежде всех помирает - лиха (мала) іскра поле спалить, сама щезне (Приказка). Ни -кры правды - ні на мізинний ніготь правди, ні на стілечко правди. -кра таланта - іскра таланту. Ни -кры таланта - ані телень (ані іскри) таланту. Ни -кры ума - і на копійку розуму нема.* * *і́скра; ( блёстка) лелі́тка; (преим. отблеск) ска́лка\искра ры из глаз посы́пались — і́скри з оче́й поси́палися (полеті́ли), аж зірни́ці засвіти́ли
\искра ра [бо́жья] у кого́ (в ком) — і́скра [бо́жа] в ко́го (в ко́му)
-
123 косина
1) (направления) косість (-сости), косина, косінь (-сіні);2) (наклон) спад (-ду), убіч (р. -очу, м. р. и -очи, ж. р.), ускіс (-косу), косина. [Як хату спинали, то не вгледіли, що там косина (Пирятинщ.)].* * *1) перекі́с, -ко́су2) ( косоглазие) косоо́кість, -кості -
124 мальчик
1) хлопець (-пця), хлопчик, ум. хлопчичок (-чка), хлоп'я (-яти), ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко, хлопча (-чати), хлопченя (-няти), ум. хлопчатко, хлопченятко, хлопчина, хлопчак (-ка), хлоп'яга, пахолок, пахоля (-ляти), ум. пахолочок (-чка). [П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці (М. Вовч.). В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка (Рудч.). Ти вже не хлопець, а парубок: затого й на вечерниці (Кониськ.). Хіба-ж Петро парубок? Він іще хлопчак (Звин.). П'ять або шість год хлоп'яті - вже воно й у штанцях (Рудч.). Ой, де-ж ти будеш ночувати, хлопчино-хлопчиночко (Чуб. V). Росте те хлопчатко (Морд.). Ходіть лишень швидче, хлопченята, я по яблучку вам дам (М. Вовч.). Скажи мені правду, мале пахоля (Метл.). Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано мене до школи віддано (Пісня)]. -чик ещё спящий с матерью - підбічний хлопець. Выхоленный -чик (бутуз) - буцик, ум. буцичок (-чка), буценя (-няти), ум. буценятко, буценяточко. [Ич який буцик! Видно що панська дитина (Сл. Яв.)]. Мальчики (собир.) - хлоп'яцтво. [І чоловіки, і жіноцтво, і хлоп'яцтво, та й дітвора туди-ж (Квітка)]. Вести себя, как -чик - поводитися по-хлоп'ячому. Быть -ком - хлопцювати. [Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став (Сл. Гр.)]. -чик-с-пальчик - покотигорошко, хлопчик-мізинчик. -чики в глазах - чортики перед очима, в-очу темно;2) -чик в услужении - хлопець, хлопчак, наймитча (-чати), (казачок) пахолок, пахоля (-ляти). [Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем (М. Вовч.). Ото! Хіба ти в нього пахоля (Л. Укр.)]. -чик на побегушках - попихач, побігун (-на), побігущий хлопець. Я тебе не -чик - я тобі не наймит, не попихач;3) (скамеечка, разувайка) підніжок (-жка), підніжня (-ні), ослінчик.* * *1) хло́пчик, хло́пець, -пця; хлопча́к, -а, хлоп'я́к, -а\мальчик с па́льчик — фольк. хло́пчик-мізи́нчик, род. п. хло́пчика-мізи́нчика
2) ( малолетний слуга) хло́пчик, хло́пець, козачо́к, -чка́ -
125 меркнуть
мерк[х]нути и мерк[х]ти, померкати, тьмаритися, тьмянитися, тьміти (немного) примеркати, (о затмевающемся солнце, луне ещё) мінитися, (о небе ещё) стухати. [Зорі меркнуть і гаснуть, хмарки у вогні (Самійл.). Мерк за димом божий світ (Шевч.). Глянув Игір против сонця, сонце померкало (Рудан.). І сонця світ не тьмяниться од вітру (Стар.- Чернях.). Ой, учора ізвечора, як місяць мінився (Пісня). Небо помалу стухає (Проскур. Уляся)]. День -нет - день примеркає (мерк[х]не, померкає), надворі темніє (сутеніє). Глаза его -нут - а) (слепнет) очі його темніють; б) (обмирает, умирает) йому мерк[х]не в очах (в очу), очі його меркнуть. В сияньи гения -нет слава його предшественников - в сяєві генія примеркає слава його попередників.* * *ме́ркнути, ме́ркти, ме́рхнути, ме́рхти; ( тускнеть) тьмяні́ти -
126 мутиться
каламутитися, колотитися, с[за]каламучуватися, сколочуватися, збовтуватися, бовтатися, (редко) мутитися; бути каламученим, колоченим и т. п. -тся вода, вино - вода, вино каламутиться. -тся разум, рассудок - розум мішається (запаморочується). -тся в голове - у голові заморочується, памороки відбиває. -тятся глаза - каламутяться очі; (тускнеют) притухають (тьмяніють) очі. -тся в глазах - в очах (в очу) міниться (темніє). -тся народ - колотиться народ, народ хвилюється (баламутиться).* * *1) ( о жидкости) каламу́титися2) (перен.: о сознании, разуме) міша́тися, па́морочитися, мути́тися3) ( волноваться) диал. баламу́титися -
127 невзвидеть
не побачити, невбачити, не уздріти чого. Сделалась такая метель, что он ничего не -дел (Пушкин) - закрутила така метелиця, що йому нічого не було видно (перекл. А. Харченка). Он земли под собою -дел - він землі не відчув під ногами, йому аж земля пішла ходора (ходором) під ногами. Он не -дел света (дня) - йому світ потьмарився, йому потемніло в очах (в очу), голова йому пішла обертом.* * *\невзвидеть дел све́та (дня) кто в — оча́х потемніло (потьма́рилося) кому́, світ потьма́рився ко́му
-
128 оздороветь
ви́дужати, оду́жати; ви́чуняти, очу́няти
См. также в других словарях:
ОЧУ — основная часть ускорителя ОЧУ оптическое читающее устройство физ. Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь… … Словарь сокращений и аббревиатур
очу — (ОЧЫРТУ) (ОЧЫРУ) – 1. Һавада канатлар ярдәмендә хәрәкәт итү 2. Һавада, бушлыкта йөзеп йөрү 3. Җил яки ыргыту, ату көче белән һавада хәрәкәт итү. Тирә якка чәчрәп таралу 4. Һавага таралып юкка чыгу (пар, газ һ. б. тур.) 5. күч. Бик кызу хәрәкәт… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
ОЧУ — оптическое читающее устройство основная часть ускорителя … Словарь сокращений русского языка
очу́вствоваться — ствуюсь, ствутешься; сов. устар. и прост. Прийти в себя, в сознание. С этой минуты я ничего не помню… Я очнулся или очувствовался уже на коленях матери. С. Аксаков, Детские годы Багрова внука. Когда сам Семенов очувствовался и получил способность … Малый академический словарь
очу́хаться — аюсь, аешься; сов. (несов. очухиваться). прост. Прийти в себя, в сознание; опомниться, очнуться. А намедни хозяин колодкой по голове ударил, так что упал и насилу очухался. Чехов, Ванька. Очухались мы от потрясающего взрыва бомбы на путях среди… … Малый академический словарь
очу́хиваться — аюсь, аешься. несов. к очухаться … Малый академический словарь
очухаться — очух/а/ть/ся … Морфемно-орфографический словарь
очувствоваться — очувствоваться, очувствуюсь, очувствуемся, очувствуешься, очувствуетесь, очувствуется, очувствуются, очувствуясь, очувствовался, очувствовалась, очувствовалось, очувствовались, очувствуйся, очувствуйтесь, очувствовавшийся, очувствовавшаяся,… … Формы слов
очухаться — очухаться, очухаюсь, очухаемся, очухаешься, очухаетесь, очухается, очухаются, очухаясь, очухался, очухалась, очухалось, очухались, очухайся, очухайтесь, очухавшийся, очухавшаяся, очухавшееся, очухавшиеся, очухавшегося, очухавшейся, очухавшегося,… … Формы слов
белькотати — очу/, о/чеш, белькоті/ти, очу/, оти/ш, недок. Нерозбірливо, без ладу щось говорити … Український тлумачний словник
бормотати — очу/, о/чеш і бормоті/ти, очу/, оти/ш, недок., перех. Говорити тихо й невиразно … Український тлумачний словник
