офіційний+представник

n член

- coopted member кооптований член

- ex officio member член (комітету тощо), що входить до нього за посадою

- founding members засновники (організації)

- full member повноправний член

- full-fledged member повноправний член

- life member пожиттєвий член

- members present and voting члени, які присутні та беруть участь у голосуванні

- member state держава-член (ООН тощо)

- middle-of-the-road member поміркований член; член, який притримується поміркованих поглядів

- original member початковий член

- permanent member постійний член

- rank-and-file members рядові члени

- registered member зареєстрований член

- retiring member член (Ради Безпеки ООН тощо), що вибуває

- senior member старший член

- member as of right що є членом автоматично

- members of the assembly члени асамблеї/ зборів

- members of the clergy священнослужителі

- member of a consulate член консульського представництва

- member of the diplomatic corps член дипломатичного корпусу

- member of a diplomatic mission член дипломатичного представництва

- member of Parliament член парламенту

- member of the press представник преси

- member of the reigning family член королівської родини

- status of member членство

- member of Congress член Конгресу США

adj що є поза партією, безпартійний

- non-partisan ballot виборчий бюлетень без зазначення партійної приналежності кандидата (США)

- non-partisan board комісія з представників декількох (переважно двох) партій (США)

- non-partisan election вибори до судових органів (на яких, згідно з зако ном, партії своїх кандидатів не висувають, США)

1. n ком. продаж; реалізація; збут; купівля-продаж; 2. торгівля; торгова угода; 3. розпродаж; 4. pl обсяг продажу; товарооборот; a торговельний; торговий; збутовий; продажний; 5. pl бухг. виручка

1. перетворення якого-небудь товару чи послуги тощо на гроші; 2. господарська діяльність з обороту, купівлі й продажу товарів; 3. продаж за зниженими цінами (сезонний, у зв'язку із закриттям магазину тощо); 4. оборот товарів, сукупність актів купівлі і продажу; 5. надходження (revenue²) з продажу товарів чи від надання послуг

═════════■═════════

account sale(s) звіт про продаж товару; actual sale(s)s фактичний продаж; advance sale(s) попередній продаж; annual sale(s)s річний обсяг продажу • річний товарооборот; anticipated sale(s)s очікуваний продаж; area sale(s)s збут в межах території; average sale(s)s середній обсяг продажу; average daily sale(s)s середньодобовий обсяг продажу; bear sale(s) продаж при спекуляції на зниження цін акцій на біржі; block sale(s) продаж партії цінних паперів; break-even sale(s)s беззбитковий обсяг продажу; bulk sale(s) масовий продаж • продаж всього товарного запасу; bull sale(s) продаж при спекуляції на підвищення цін акцій на біржі; cash sale(s) продаж за готівку; cash-and-carry sale(s) продаж за готівку без доставки додому; cash-on-delivery sale(s) продаж післяплатою • продаж з оплатою після доставки; cash-only sale(s) продаж тільки за готівку; catalogue sale(s) продаж за каталогом • роздрібний продаж товарів за каталогом; clearance sale(s) розпродаж; commision sale(s) продаж на комісійній основі; company sale(s)s обсяг продажу фірми; competitive sale(s)s конкурентоспроможний продаж; compulsory sale(s) примусовий продаж • примусовий продаж з торгів • продаж з молотка; conditional sale(s) умовний продаж; consignment sale(s) продаж на консигнаційній основі; corporate sale(s)s загальнофірмовий продаж; credit sale(s) продаж в кредит; current sale(s)s поточний збут • поточний продаж; daily sale(s)s денний товарооборот; deferred payment sale(s) торговельна угода з відкладеним платежем • торговельна угода з відстроченим платежем; direct sale(s) прямий продаж; discount sale(s) продаж зі знижкою; exchange sale(s) біржовий продаж; exclusive sale(s) виключне право продажу; export sale(s) продаж на експорт; fleet sale(s) продаж великими партіями; floor sale(s) продаж зі стенда; forward sale(s) продаж на строк; franchise sale(s) продаж торговельних привілеїв • франшизний продаж; going-out-of-business sale(s) розпродаж у зв'язку із закриттям справи; gross sale(s)s валовий обсяг продажу • валовий обсяг виручки • валова сума продажу; guaranteed sale(s) продаж товару постачальником з гарантією повернення непроданих товарів за повну вартість; increased sale(s)s розширення збуту; indirect sale(s)s непрямий продаж; individual sale(s) індивідуальний продаж; instalment sale(s) продаж на виплат; lagging sale(s)s повільний збут • сповільнення збуту; lost sale(s) втрачений збут; mailorder sale(s) продаж поштою; mix-and-match sale(s) продаж з вільним комплектуванням набору; net sale(s)s чиста виручка • чиста сума продажу; off-the-floor sale(s) продаж зі стенда; one-day sale(s) одноденний розпродаж; private sale(s) продаж за приватною угодою; profitable sale(s) вигідний продаж • зисковний збут; projected sale(s) планова сума продажу • плановий обсяг збуту; property sale(s) продаж нерухомого майна; public sale(s) публічний торг • прилюдний торг • аукціон • продаж з аукціону; record sale(s)s значний збут • винятковий обсяг продажу • рекордний обсяг продажу; retail sale(s) роздрібний продаж; rummage sale(s) розпродаж старих речей; seasonal sale(s) сезонний розпродаж • сезонний збут; stocktaking sale(s) розпродаж товарних залишків; telephone sale(s)s продаж по телефону; test-market sale(s)s збут на пробному ринку • пробний продаж; tie-in sale(s)s продаж товарів з примусовим асортиментом; total sale(s)s загальний обсяг продажу • загальний обсяг збуту; unit sale(s)s продаж штуками • штучний продаж; volume sale(s)s продаж великої кількості; warehouse sale(s) розпродаж зі складу; yearly sale(s) річний збут • річний товарооборот

═════════□═════════

«as is» sale(s) продаж на умовах «як є»; drop in sale(s)s зниження збуту; fall in sale(s)s зниження збуту; forecast of sale(s)s прогноз збуту; for sale(s) продається; increase in sale(s)s збільшення збуту; not for sale(s) не для продажу; rise in sale(s)s збільшення збуту; sale(s)s abroad продаж за кордоном; sale(s)s account рахунок продажу; sale(s)s activities збутова діяльність; sale(s)s agency торговельне агентство • збутова організація; sale(s)s agent агент зі збуту; sale(s)s agreement договір про продаж; sale(s)s amount обсяг збуту; sale(s)s analysis аналіз збуту; sale(s)s and distribution expenses торговельні витрати; sale(s) and leaseback продаж зі зворотною орендою; sale(s) and repurchase arrangement згода на продаж і зворотну купівлю; sale(s) and repurchase transaction операція продажу і зворотної купівлі; sale(s)s approach методика стимулювання збуту; sale(s)s area торговельна площа; sale(s)s assistant консультант-продавець; sale(s)s association торговельна асоціація; sale(s) at cut prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at reduced prices продаж за зниженими цінами; sale(s) at retail продаж вроздріб; sale(s)s book журнал обліку продажу; sale(s)s budget торговельний кошторис; sale(s) by auction продаж з аукціону; sale(s) by commission комісійний продаж; sale(s) by court order продаж за постановою суду; sale(s) by description продаж за описом; sale(s) by lot продаж партіями; sale(s) by private treaty продаж за приватною угодою; sale(s) by retail продаж вроздріб; sale(s) by sample продаж за зразком; sale(s) by weight продаж на вагу; sale(s)s campaign кампанія організації і стимулювання збуту; sale(s)s catalogue торговельний каталог; sale(s)s centre торговельний центр; sale(s)s clerk продавець; sale(s)s commission комісійна плата за продаж; sale(s)s conditions стан збуту • умови продажу • умови торгівлі; sale(s) contract договір продажу • договір купівлі-продажу; sale(s)s convention торговельна конвенція; sale(s)s coverage покриття витрат на продаж; sale(s)s department відділ збуту; sale(s)s district торговельна дільниця; sale(s) docket квитанція розрахункової палати брокеру-продавцю; sale(s)s drive кампанія зі збільшення збуту; sale(s)s duty збір за продаж • торговельний податок; sale(s)s effectiveness test перевірка ефективності збуту; sale(s)s exhibition торговельна виставка; sale(s)s expenses торговельні витрати; sale(s)s experience досвід продажу товарів • досвід збуту товарів; sale(s)s figures дані про продаж товарів; sale(s)s firm збутова фірма; sale(s)s-floor operation робота торговельного залу крамниці; sale(s)s force робітники торговельних підприємств • торговельні агенти; sale(s)s forecast прогноз обсягу продажу • прогноз обсягу збуту; sale(s) for future delivery продаж на строк; sale(s) from stock продаж зі складу; sale(s)s incentive засіб стимулювання збуту; sale(s)s increase збільшення збуту; sale(s) item виріб, який продається; sale(s)s journal журнал обліку продажу • книга реєстрації продажу; sale(s)s leads орієнтація на потенційних покупців; sale(s)s links торговельні зв'язки; sale(s) lot партія, яка продається; sale(s)s manager керівник відділу збуту • керівник служби збуту • завідувач відділу збуту; sale(s)s manual інструкція зі збуту; sale(s)s meeting нарада з організації збуту; sale(s)s method методика продажу; sale(s)s monopoly торговельна монополія; sale(s)s negotiations переговори щодо продажу товару; sale(s)s objective мета продажу; sale(s) of bonds продаж облігацій; sale(s) of equipment продаж обладнання; sale(s)s office відділ збуту; sale(s) of goods продаж товарів; sale(s) of land продаж землі; sale(s) of a patent продаж права на патент; sale(s) of pledge продаж застави; sale(s) of securities продаж цінних паперів • реалізація цінних паперів; sale(s) of shares продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of stock продаж акцій • реалізація акцій; sale(s) of subsidiary продаж дочірньої компанії; sale(s) on approval продаж з правом покупця відмовитися від товару • продаж з правом повернути товар; sale(s) on commission продаж на комісійній основі; sale(s) on consignment продаж за консигнацією; sale(s) on credit продаж у кредит; sale(s) on an open account продаж з оплатою на відкритий рахунок; sale(s) on trial продаж на пробу; sale(s)s opportunity можливість збуту; sale(s)s outlet торговельна точка • торговельне підприємство; sale(s)s parameter характеристика збуту; sale(s)s per employee обсяг продажу з розрахунку на одного працівника; sale(s)s personnel торговельний персонал; sale(s)s pitch постійне місце продажу; sale(s)s point торговельна точка; sale(s)s potential очікуваний обсяг збуту; sale(s)s price продажна ціна • реалізаційна ціна; sale(s)s problems проблеми збуту; sale(s)s proceeds виручка від реалізації товару • дохід від продажу продукції; sale(s)s profit прибуток від продажу; sales promotion; sale(s)s psychology врахування психологічного фактора при організації збуту; sale(s)s quota торговельна квота; sale(s)s rebate торговельна знижка • повернення торговельної переплати; sale(s)s records торговельна статистика; sale(s)s reductions зниження обсягу збуту; sale(s)s report звіт про продаж; sale(s)s representative торговельний представник • торговельний агент; sale(s)s return дохід від продажу; sale(s)s slip розписка про продаж; sale(s)s strategy стратегія підтримання рівня збуту; sale(s)s tax податок з продажу • податок на доходи від продажу • податок з обороту • торговельний збір; sale(s)s team група збуту • колектив продавців; sale(s)s technique методика продажу • підхід до покупця; sale(s)s terms умови продажу; sale(s)s ticket товарна наліпка; sale(s)s turnover оборотність товарних запасів • товарооборот; sale(s) under execution продаж за рішенням суду; sale(s)s value загальна вартість продажу • загальна вартість проданих товарів; sale(s)s volume обсяг продажу • обсяг товарообороту • обсяг збуту; sale(s)s warranty гарантія продажу; sale(s) with option of repurchase продаж з правом зворотної купівлі; sale(s) with reservation умовний продаж; sale(s)s year рік продажу; to approve for sale(s) ухвалювати/ ухвалити продаж; to be on sale(s) продаватися; to command a ready sale(s) швидко продаватися; to conclude a sale(s) укладати/укласти договір про продаж; to develop sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to exhibit for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to have a ready sale(s) швидко продаватися; to increase sale(s)s збільшувати/збільшити продаж; to maintain sale(s)s підтримувати/підтримати збут; to negotiate sale(s)s вести переговори про продаж; to offer for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to promote sale(s)s сприяти/посприяти продажу; to put up for sale(s) виставляти/виставити на продаж; to release for sale(s) давати/дати дозвіл на продаж; to rescind a sale(s) скасовувати/скасувати продаж • анульовувати/анулювати продаж; to stimulate sale(s)s стимулювати продаж; to undertake the sale(s) організовувати/організувати продаж

Аббаньяно, Ніколо (1901, Салерно - 1990) - італ. філософ, представник екзистенціалізму. Обстоював оптимістичний, або позитивний варіант екзистенціалізму. Екзистенцію розумів як можливість. Стверджував, що автентичний екзистенційний вибір є спробою знайти в теперішньому певну єдність між минулим і майбутнім, що виключала б неможливість подальшого вибору. Цій меті слугувала універсальна формула "можливість можливості". А. припускав поєднання наукового пізнання з релігійною вірою, емпіризму з ірраціоналізмом. Автор праць з історії філософії, історії наукового пізнання, соціології, естетики.

[br]

Осн. тв.: "Структура екзистенції" (1939); "Позитивний екзистенціалізм" (1948); "Історія філософії". В 3 т. (1974).

Василій Великий (330, Кесарія Кападокійська - 379) - грецьк. церковний діяч (Архієпископ Кесарійський), релігійний мислитель і письменник, видатний представник патристики (вселенський отець і учитель церкви), глава кападокійського гуртка. В Афінах вивчав філософію Платона та його послідовників, що вплинуло на його подальшу духовну творчість і вчення. Навколо В. В. і Григорія Богослова, з яким він увійшов у тісні дружні стосунки, утворився невеликий гурток юнаків-однодумців, об'єднаних ідеєю самоосвіти і даним одне одному словом - вести в майбутньому спосіб життя християнських правдоборців С. еред праць В. В. найвідомішими і найпоширенішими ще у давньоруській церкві були його аскетичні твори та "Шестоднев", що започаткував багату й тривалу традицію середньовічних "Шестодневів" і вплинув на природничі уявлення багатьох, і зокрема слов'янських, народів у наступні століття.

Вишенський, Іван (імовірно, 1550, Судова Вишня, біля Перемишля - між 1621 - 1633) - укр. письменник-полеміст, філософ. Вірогідно походив із міщан або дрібної шляхти. Освіту здобув при Перемишльській єпископії. Співробітничав з Острозьким культурно-освітнім осередком, Львівським братством. В. - представник містико-аскетичного напряму в укр. філософській думці кін. XVI - поч. XVII ст., який був орієнтований на греко-візантійські і давньоруські духовні цінності. Його творчість засвідчує вплив ісихастських та ранньохристиянських ідей із помітним реформаційним забарвленням. Підґрунтям поглядів В. на проблеми пізнання, моралі, права, мови, освіти слугувала загальнофілософська концепція співвідношення Бога, світу і людини. Проблему такого співвідношення він розв'язував, виходячи з ідеї несумірності Бога і світу, протиставлення трансцендентного світу як світу істини і добра, створеного Богом із нічого, нестабільному, тимчасовому, гріховному світу зла, де панують жорстокість, свавілля, неправда, підступ, зрада й насильство. Сенс людського життя В. вбачав у набутті людиною найвищого рівня духовності, перевтілення її у "внутрішню" людину шляхом входження у містичний стан "обоження". Все це досягається, на думку В., через самозаглиблення, самопізнання, моральне вдосконалення, інтеріоризацію християнських істин, здійснення життя в істині, що, у свою чергу, передбачало цілковите самозречення, відмову від усього мирського, в т.ч. від рідних і близьких, постійний самопримус, приречення себе на добровільні злидні й поневіряння, повне усамітнення у монастирських стінах тощо. Велике значення у цьому процесі В. надавав власним зусиллям людини, що свідчить про його опертя на концепцію людського самовладдя як одну з провідних концепцій греко-візантійської і давньоукр. думки. Вплив Реформації позначився на формуванні уявлень В. про церкву не як про надособистісну силу, а союз віруючих, на обстоюванні ним ідеї всесвященства і прикликання священиків мирянами, яка, проте, поєднувалася у нього з традиційною для православ'я вимогою випробовування пастиря чернечим життям. В. - прихильник плекання старослов'янської мови як мови православної релігії, як книжної мови предків, що найбільш адекватно виражала сутність здобутих через "внутрішній" духовний розум божественних істин; водночас він шанував і "просту" староукр. народну мову, активно використовував її у своїй творчості.

[br]

Осн. тв.: "Книжка"; "Краткословньш ответ Петру Скарге"; "Послание Домникии"; "Зачапок мудрого латьінина з глупнм русином"; "Послание львовскому братству"; "Послание Йову Княгиницкому"; "Позорище мисленное".

ДЕМОКРАТІЯ - тип держави або політичної системи управління, що ґрунтується на принципі народовладдя. Поняття "Д." змінювалося історично; у сучасних політичних концепціях його тлумачення також мають значні відмінності. Ці відмінності зазвичай пов'язані з відповіддю на два чільні питання: а) що позначають словом "народ"?; б) у який спосіб "народ" здійснює самоврядування? Вперше термін "Д." був уведений в обіг в Афінах у V ст. до н. е. Словом "народ" ("demos") тоді позначали частину дорослого населення міста-держави (поліса), яке мало право брати безпосередню участь в обговоренні питань, що стосувалися життя міста-держави (цієї участі були позбавлені раби, жінки та люди, що у будь-якому поколінні переселилися у місто-державу). Розмежування на загальні (суспільні, політичні) питання і такі, у розв'язанні яких особа має діяти, виходячи з особистого рішення, стало однією з важливих ознак демократії. Розуміння Д. як безпосередньої участі громадян у розв'язанні спільних справ (а це вимагало, щоб територія держави була невеликою) є характерним для Руссо. Одначе поява в Європі національної держави супроводжувалася тим, що поняття народу стало поняттям нації, а великі територіальні розміри новочасних держав зробили неможливою безпосередню участь великого загалу людей в управлінні. Внаслідок цих змін Д. набуває ознак "представницької". Цей новий тип Д. став предметом аналізу та різноманітних оцінок - позитивних, скептичних та різко негативних. На противагу переважно оптимістичній оцінці представницької Д. в ліберальній політико-філософській традиції, консервативна традиція наголошувала на таких її вадах, як індивідуалізм, утилітаризм, просвітницький конструктивізм (див. консерватизм). Різко негативна оцінка Д. була притаманна соціальній філософії марксизму, який вважав будь-яку державу знаряддям класового гноблення Н. егативно оцінювали представницьку Д. також прихильники анархізму, оскільки вважали, що за фасадом такої Д. приховане всевладдя бюрократичного централізму. Скептична оцінка представницької Д. характерна також для елітарних концепцій. Прихильники цих концепцій вважають, що вибір представників народу контролюється елітою або елітами - політичними, військовими, економічними, культурними тощо (див. еліта). Починаючи з серед. XIX ст. на Заході почав установлюватися сучасний тип Д., засад ничими прикметами якого є інституційний та ідеологічний плюралізм (вільне змагання різних політичних ідеологій). Суть інституційного плюралізму полягає у фактичному існуванні та узаконенні різноманітних асоціацій та автономних організацій. До останніх, окрім політичних (політичні партії, лобістські групи та інші групи тиску, незалежні центри політичного аналізу та політичної інформації тощо) належать також профспілки, автономні освітні, культурні, гуманітарні та ін. організаційні утворення. Той факт, що інститут представницької Д. різко зменшив число громадян, здатних брати безпосередню участь у виробленні та прийнятті політичних рішень, спонукав до появи ідеї (та відповідної практики), відомої під назвою "Д. участі". Суть цього різновиду Д. полягає в орієнтації на те, щоб якомога більше рішень, в тім числі політичних, приймалося не централізовано (на верхніх щаблях державної влади), а внизу, на рівні місцевих та інших організацій; практика "Д. участі" включає також проведення різного роду опитувань та референдумів. Поняття "Д. участі" близьке до поняття т. зв. "прямої Д.", для якої характерними є акції "прямої дії" (страйки, вияви громадянської непокори тощо). Одним із напрямів поглиблення Д. деякі політичні філософи вважають "економічну Д.": збільшення участі працівників в управлінні підприємствами. Проте, як показав досвід (зокрема в колишній комуністичній Югославії), збільшення такої участі зазвичай не сприяє економічній ефективності. Історія розвитку суспільства засвідчує, що Д. сама по собі не є ідеальним засобом, що розв'язує всі проблеми (соціальні, політичні, управлінські та ін.). Вона доконечно потребує існування відповідних культурних, економічних та соціальних передумов. Це було відомо ще Аристотелю, який у "Політиці" показав, що наслідки демократичного управління залежать від того, з якою саме Д. в кожному окремому випадку ми маємо справу. Сучасна Д. спроможна виявляти свої переваги за відповідного рівня загальної культури суспільства, відносно високого рівня добробуту та наявності широкого середнього класу. Вона передбачає високий рівень здатності людей до самоконтролю, виконання своїх громадянських обов'язків, до розумного поєднання індивідуальних та групових інтересів з інтересами інших людей та суспільних верств, отже, зрештою, до забезпечення спільного добробуту. Цими здатностями повинні насамперед володіти представники політичної еліти. Якщо ця умова не зреалізована, то Д. може зазнавати змін або у бік бюрократичної централізації або диктатури В. ірогідність такого повороту зростає в міру того, як Д. перетворюється на прикриття безвладдя та хаосу. Чим менше люди здатні до самоконтролю, тим більшої ваги набуває зовнішній контроль над їхньою поведінкою. Це фундаментальний закон суспільного життя О. тже, міра свободи в сучасних суспільствах прямо залежить від того, наскільки самі люди шанують моральні та правові цінності. Сучасна укр. Д. також має серйозні вади, найглибшою причиною яких є стан масової свідомості, успадкований від комуністичного минулого. Саме це дозволило колишній комуністичній номенклатурі зберегти впливові позиції в економічних та владних структурах, що призвело до формування посткомуністичної неономенклатури і, як наслідок цього, до гіпертрофії бюрократичних структур та регламентацій.

ЕТОЛОГІЯ - біологічна дисципліна, що досліджує поведінку тварин і біологічні засади поведінки людини. Вчення про поведінку бере початок у таких традиційних галузях знання, як психологія, фізіологія та зоологія. Згодом на їх основі сформувалися порівняльна психологія та зоопсихологія, еволюційний аналіз поведінки та Е., яка певного мірою є синтезом згаданих вище дисциплін. Попередником сучасного наукового підходу до вивчення поведінки тварин є Дарвін. Його теорія природного добору дозволяє розглядати поведінку на еволюційних засадах, становить ключовий аспект сучасної Е. Погляди Дарвіна на інстинкт є підґрунтям поглядів засновників класичної Е. Значної ваги набули також висновки Дарвіна про еволюційну єдність людини та представників тваринного світу. Засновниками класичної Е. є австр. вчений Лоренц та голланд. вчений Тинберген. Характерною рисою їх досліджень стала спроба поєднати еволюційне, або функціональне, розуміння суті поведінки з розкриттям причин та механізмів поведінкових актів, а також наголошення на необхідності безпосереднього вивчення поведінки тварин у природному середовищі. Дослідник поведінки має дати відповіді на наступні запитання: які причини конкретного поведінкового акту, що його здійснює тварина; як відбувається становлення цього акту в процесі онтогенезу; яке значення він має для виживання; як відбувалася його еволюція? Концептуальне становлення класичної Е. завершилося у 1950-х рр. У 1960-ті рр. виникла об'єктивна потреба пояснення механізмів поведінкових явищ на всіх рівнях організації живого, а отже, й необхідність тіснішої взаємодії Е. з іншими біологічними дисциплінами. На основі подальшого розвитку міждисциплінарних зв'язків утворився комплекс суміжних дисциплін, що вивчають усі рівні організації та регуляції поведінки в процесах онто- та філогенезу. Вони об'єднуються під загальною назвою синтетичної Е. Згідно з Тинбергеном, внаслідок злиття класичної Е. з нейрофізіологією, багатьма розділами психології, екології, еволюційного вчення та генетики етологами слід вважати усіх біологічно орієнтованих дослідників поведінки. Науковий підхід Лоренца та Тинбергена вирізнявся значною філософською спрямованістю й не лише вплинув на подальший розвиток науки про поведінку, а й стимулював бурхливі дискусії в гуманітарних науках.

Жильсон, Етьєн Анрі (1884, Париж - 1978) - франц. релігійний філософ, провідний представник неотомізму, автор численних праць з історії європейської філософії, академік (1946), проф. Колеж де Франс, ун-тів Лілля, Страсбурга, Парижа, Гарварда, докт. Ін-ту середньовічних досліджень у Торонто (Канада) В. ласну позицію визначав як "методичний реалізм", протиставляючи її кантівському критицизму, якому, на думку Ж., властива підміна примату буття приматом пізнання. Характерною рисою філософії Ж. є виразна увага як до есенціалізму, так і до екзистенційного виміру буття. Буття і пізнання сполучаються в екзистенційному "контакті", невіддільному від віри. Ж. також належать фундаментальні дослідження в галузі історії філософії, в яких він прагне осмислити в дусі неотомізму аргументацію Платона, Аристотеля, Августина.Абеляра, Томи Аквінського та ін.

[br]

Осн. тв.: "Томізм" (1920); "Філософія Святого Бонавентури" (1924); "Вступ до вивчення Святого Августина" (1929); "Християнство і філософія" (1936); "Дайте" (1939); "Буття і сутність" (1948); "Дух томізму" (1964) та ін.

Зизаній-тустановський, Лаврентій (?, імовірно, с. Потеличі, Львівщина - між 1630 - 1640) - укр. релігійний і культурний діяч, брат Зизанія Стефана Я. к і останній, взяв собі за прізвисько грецьк. переклад слова "кукіль" - "зизаній". Освіту здобув, імовірно, у Львівській братській школі та Острозькій колегії, де добре вивчив мови. Був учителем і проповідником Львівської, од 1592 р. - Братської, а від 1595 р. - Віленської братських шкіл. У Вільнюсі співпрацював із друкарнею братства. Брав участь у виданні "Граматики словенської" (1596), разом з братом С. Зизанієм - "Азбуки" (1596), підготував "Катехізис" (1600) та "Книгу о вірі" (приблизно 1596 р.). Як представник братств, був на православному соборі 1596 р. Приблизно від 1620 р. на запрошення Єлисея Плетенецького працює як редактор і перекладач у Лаврській друкарні, 1626 р. їде з місією від Київського митрополита Борецького Йова до Москви, де веде диспут з представниками Московського патріарха Філарета по статтях своєї книги "Великий Катехізис". Вагомий внесок у розвиток української думки З.-Т. вніс своїм твором "Великий Катехізис", де він виклав засади православного вчення. Проте його інтерпретація цих засад мала виразно реформаційне забарвлення, що викликало заперечення опонентів. Так, його розв'язання тринітарної проблеми, згідно з яким Бог-Отець виступає головним Богом, а дві інші особи Трійці відносяться до нього як підпорядковані і нижчі іпостасі, а також припущення можливості страждання і смерті божества, разом з людською природою Христа під час розп'яття і хресних мук містять у собі значні впливи социніанства. Відгомін реформаційних ідей відчутний також в обґрунтуванні З.-Т. можливості досягнення людиною спасіння своєї душі власними зусиллями і в твердженні про можливість за певних обставин здійснювати мирянами обряд хрещення. "Самовладдя" З.-Т. визначає як здатність душі робити вільний вибір. У "Катехізисі" він приділяє також увагу проблемам природознавства, зокрема тим, що стосуються світобудови і небесних явищ, намагаючись виявити їхній натурфілософський аспект. Щодо походження душі, то З.-Т. висловлює думку про створення душі Богом та її безсмертя і водночас передання її від батьків дітям через природне зачаття. Осмислення суспільно-політичної проблематики зводиться до обстоювання принципу рівності всіх людей перед Богом. Дає неоднозначну оцінку багатству, вважаючи, що воно (в залежності від використання) може бути добром або злом. З.-Т. зробив внесок у розвиток укр. філософської термінології.

ПРАГМАТИЗМ ( від грецьк. πραγμα - річ, факт, діло, користь) - філософський напрям кін. XIX - XX ст.; найбільш характерний для амер. філософії. Витоки ідей П. - у філософському вченні Пірса, який у 1878 р. увів і сам термін "П." як назву для своєї теорії значення. Подальшого розвитку П. здобувся в емпіричному прагматизмі Джеймса, інструменталізмі Дьюї, операціоналізмі Бриджмена, концептуалізмі Льюїса, гуманізмі Шиллера та ін. Як один із напрямів філософії Модерну П. претендує на проект "реконструкції філософії", який ґрунтується на критиці традиції європейської метафізики, зокрема дуалістичної філософії Декарта. Картезіанському пропедевтичному скептицизмові П. протиставляє концепцію віри; вченню про інтелектуальну інтуїцію - її прагматистське тлумачення; раціоналістичному критерію ясності ідей - виявлення їхніх значень через зведення змісту до практичних наслідків. У праксеології П. вивищує адаптивний аспект практичної діяльності, тоді як марксизм - радикально-перетворювальний. "Принцип Пірса" ставить знання у відношення до практичних наслідків дії, які спричиняються у процесі пізнання. Когнітивний процес переміщується від метафізичного осягнення істини до пошуку логічних значень, тобто у площину епістемології. Людина у ситуаційно-психологічному контексті пізнання рухається від сумніву до віри. Ідеї П. систематизував, виклав та популяризував Джеймс, який, крім того, створив і власну оригінальну теорію П. П. Джеймса спирався на його філософію радикального емпіризму, психологію функціоналізму та тлумачення релігійного досвіду як необхідного елемента життя людини та її практичних дій. Дотримуючись емпіристської концепції П., його англ. представник Шиллер критикував інтелектуалізм за нехтування людиномірними засадами досвіду й істини Н. им здійснюється дистинкція психологічних, емпіричних, математичних та логічних аспектів істини. Її прагматистське розуміння знайшло концентрований вираз у максимі - "Істина має працювати". Інструменталістська концепція П. Дьюї переносить увагу із внутрішніх на зовнішні, об'єктивні чинники емпіричного досвіду. Пізнання розглядається лише у реальному контексті дослідження як певний конфліктний екзистенційний акт. Інструменталізм Дьюї залишає поза увагою метафізичні пошуки адекватності між ідеями та речами і зосереджується на питанні про придатність ідей бути інструментами оптимального вирішення проблемних ситуацій. До загальноконтекстуалістських відгалужень інструменталізму відносяться концепції Мура, Мерфі, Пеппера. Соціальний аспект П. виокремлюють Браун, Бода, Кален, Дж. Mid, Морріс, Хук та ін. Операціоналістська концепція Бриджмена адаптує досвід інструменталізму до методологічних проблем сучасної фізики. Ретроспективний аналіз теоретичної еволюції П. здійснив Льюїс. Подальша еволюція прагматистської логіки наукового дослідження привела до синтезу П. з ідеями аналітичної філософії Гудмена, Куайна. Традиції П. знайшли ґрунт також у постмодерній концепції деконструкції у філософії Рорті.

СЕРЕДНІЙ КЛАС - поняття менеджеріальної та стратифікаційної теорій, що використовується на означення груп населення, що посідає проміжне положення між власниками і вищим керівництвом, з одного боку, та промисловими робітниками - з іншого. Поняття "С. к." слугує для обґрунтування тези про поступове зникнення класових відмінностей внаслідок розвитку індустріального суспільства, запровадження якісно нових, постіндустріальних технологій, зниження внутрішньокласової згуртованості, поширення соціальної рівноваги і послідовного здійснення трьох основних форм громадянських прав: юридичних, політичних і соціальних. Термін увійшов у науковий обіг, хоча уявлення про нього поступово видозмінюються, стають реалістичнішими. По-перше, виявилося, що С. к. зростає за рахунок розмивання меж не тільки "нижчих", а й "вищих" класів і прошарків різноманітних власників і менеджерів тощо. По-друге, що він не лише розширюється, а й розпадається, утворюючи групи, які поповнюють полярні класи. Напр., Дарендорф фіксує розмежування найманих службовців, які посідають позиції в бюрократичній ієрархії, від найманих службовців поза нею, причому бюрократи приєднуються до буржуазії, а працівники "білокомірцевих" фахів - до робітників. Внаслідок цього вихідні класи зберігаються, але стають дедалі складнішими й неодноріднішими. Саме тому, напр., робітники постіндустріального, автоматизованого виробництва тлумачаться подекуди як "новий середній клас" (Блонер, Белл). У критичному варіанті йдеться про інтеграцію представників різних класів і формування індивіда-функції, "одномірної людини" (Маркузе). Інші теоретики, визнаючи традиційний класовий поділ застарілим або ж занадто абстрактним, оцінюють формування, утворені внаслідок розмивання класів ("сервісний клас" Дарендорфа, "соціальна диференціація за статтю, віком і расою"; "належність", "когнітаріат" Тоффлера, "незалежний клас" Турена тощо), не лише як закономірні, а й як такі, що відіграють позитивну роль у суспільстві, що йде на зміну індустріальному.

Фромм, Еріх (1900, Франкфурт - 1980) - нім.-амер. психолог та філософ. Вивчав соціологію і психологію в ун-тах Гейдельберга, Франкфурта й Мюнхена, емігрував у США в 1933 р. Ф. - один із головних представників Франкфуртської школи (критична теорія, або неомарксизм) та засновників неофройдизму. Позиція Ф. формується на основі синтезу психоаналізу, марксизму, філософської антропології та екзистенціалізму. їй властива гостра критична спрямованість щодо сучасного суспільства (критика відчужених форм соціальності, як-от: споживацтво, деперсоналізація, дегуманізація тощо). Ф. не створює єдиної соціально-філософської теорії, але його праці об'єднує близькість теоретичних мотивів та настанов, а також послідовно обстоюваний гуманістичний соціальний ідеал. Піддає критиці натуралістичні засади фройдівської концепції особистості Н. а противагу біологізму Фройда, висуває принцип соціального детермінізму. У центрі уваги Ф. - ситуація людини у суспільстві - той екзистенційний конфлікт та роздвоєність особи, які виникають внаслідок необхідності самовизначитись у чужому для особистості світі. Різні стратегії їх розв'язання фіксує поняття соціального характеру (опосередкувальна ланка між психікою особи та структурою соціальності). Ф. виділяє п'ять форм соціалізації людини: мазохізм, садизм, деструктивізм, конформізм та любов, яким відповідають п'ять способів адаптації до соціуму: рецептивний, експлуатуючий, нагромаджувальний, ринковий та продуктивний. Перспективу людського розвитку вбачає у перетворенні сучасного "хворого суспільства" на засадах створення умов для самовдосконалення і реалізації творчого потенціалу людини ("гуманістичний радикалізм" на основі домінування любові до життя).

[br]

Осн. тв.: "Втеча від свободи" (1941); "Людина для себе" (1947); "Анатомія людської деструктивності" (1973); "Мати чи бути" (1976).