Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

от+тоски

  • 1 защемить

    1) (заныть) защеміти, засксміти, занити, (диал.) залоп[к]тати. [Від солодкого жала защеміло бідне серце (Ворон.). Заболить тебе голова, защемлять руки. (Рудан.). Сіль зайшла у виразку - так залоптало (Харк.)]. -мило сердце - защеміло, зайшлося серце;
    2) см. Защемлять.
    * * *
    I см. защемлять II
    ( начать щемить) защемі́ти, -ми́ть; (о чувстве боли, тоски) заскі́млити, диал. замло́їти; ( заныть) зани́ти, -ни́є, заскні́ти

    Русско-украинский словарь > защемить

  • 2 изнывать

    изныть занивати, занити, понивати, (томиться) нудитися, знудитися з (від) чого, за ким, за чим; см. ещё Томиться, Истомиться, Изгруститься. [Ниє, ниє, заниває моє серце без тебе (Метл.). З-за тебе з жалю заниваю (Пачов.). Болять карі очі, серденько понило (Чуб. V)]. -вать от жары, от любви - мліти з спеки, з кохання. [Нехай душа болить і мліє з мук страшних (Самійл.). Росли і мліли на сонці розкішні сади (Н.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - изн`ыть
    знемага́ти, знемогти́, -мо́жу, -мо́жеш, ни́ти (ни́є) и занива́ти, зани́ти, понива́ти, пони́ти, перенива́ти, перени́ти, (от зноя, жажды) млі́ти, перемлі́ти, розімліва́ти, розімлі́ти, ( мучиться) му́читися, -чуся, -чишся, зму́читися, ( томиться) ни́діти, зни́діти и пони́діти, несов. томи́тися, -млю́ся, -мишся, мару́дитися, ( тосковать) нуди́тися, -джу́ся, дишся и ну́дитися, зану́ди́тися и зну́ди́тися

    \изныватьть от жа́жды — знемага́ти, знемогти́ (му́читися, зму́читися, млі́ти, перемлі́ти, несов. томи́тися) від спра́ги

    \изныватьть от тоски́ (от ску́ки) — знемага́ти, знемогти́ (несов. томитися) від ту́ги (від нудьги́), ну́ди́тися, зану́ди́тися, несов. скні́ти, ни́діти, ну́ди́ти сві́том (ну́дом)

    Русско-украинский словарь > изнывать

  • 3 маета

    нудьга; см. Маята.
    * * *
    му́ка; (хлопоты, беспокойство) кло́піт, -поту, моро́ка; ( изнурение) уто́ма; ( хлопотливый труд) тяжка́ (моро́члива, клопітли́ва, клопітна́, клопітка́) пра́ця; ( от тоски) нудьгува́ння, нудьга́

    Русско-украинский словарь > маета

  • 4 млеть

    мліти, у[о]млівати. [Серце мліє (Шевч.). А в козака серце умліває (Пісня). З голоду вмліває (Рудан.). А калина соромлива і тремтить і омліває (Грінч.)]. Млеть от восторга над чем - умлівати над чим. [Умлівали над своєю новою хатиною (Гр. Григор.)]. Млеть от тоски - мліти душею. [Сидить у тюрмі, мліє душею (Тесл.)].
    * * *
    млі́ти, умліва́ти; (о руках, ногах) терпнути, замліва́ти; (перен.: о сердце) в'янути; кул. упріва́ти

    Русско-украинский словарь > млеть

  • 5 с

    предл.; тж. со
    1) с род. п. з, із (кого-чого); ( перед сочетанием некоторых согласных) зі, зо ( кого-чого); (со стороны чего-л. простирающегося) з-над, з-по́над (чого)

    окружи́ть со всех сторо́н — оточи́ти з усі́х бокі́в; ва́шего

    разреше́ния — з ва́шого до́зволу

    сверну́ть с доро́ги — зверну́ти з доро́ги

    с ви́ду — см. вид

    сорва́ть ма́ску с кого́ — см. маска

    уда́р с фла́нга — уда́р з фла́нгу

    ве́тер с мо́ря — ві́тер з мо́ря (з-над мо́ря, з-по́над мо́ря); ( начиная с - во временном и пространственном значении) від, з, із, од (чого)

    с де́тства — з дити́нства

    с нача́ла до конца́ — від (з) поча́тку до кінця́

    с головы́ до ног, с ног до головы́ — см. голова

    с пе́рвого взгля́да — см. взгляд

    с утра́ до ве́чера — від (з) ра́нку (ра́на) до ве́чора; з (від) рання́ (ра́на) до смерка́ння

    с го́ря — з го́ря

    со зла́ — см. зло

    со стыда́ — від (з) со́рому

    с тоски́ — від (з) нудьги́

    уста́ть с доро́ги — стоми́тися (утоми́тися) з доро́ги

    2) с вин. п. з, із (кого-що)

    высото́ю с де́рево — завви́шки з де́рево

    люде́й с полсо́тни — люде́й з півсо́тні

    он бу́дет с меня́ — він бу́де з ме́не

    про́был с ме́сяц — пробу́в з мі́сяць (около месяца: бли́зько мі́сяця; почти месяц: ма́йже мі́сяць)

    брат с сестро́й — брат із сестро́ю

    два с полти́ной — два з полови́ною

    ждать с нетерпе́нием — чека́ти з нетерпі́нням

    он челове́к с умо́м — він люди́на з ро́зумом, він розу́мна люди́на

    относи́ться с благогове́нием — ста́витися з благогові́нням; ( набожно) ста́витися побо́жно

    с ва́шей по́мощью — з (при: за) ва́шою допомо́гою, за ва́шої допомо́ги

    с года́ми пройдёт — з рока́ми (з ча́сом) мине́ться

    с обе́их сторо́н — см. сторона 1)

    со мно́й — зі мно́ю

    с ору́жием в рука́х — зі (із) збро́єю в рука́х, поэз. ору́жно

    с откры́той душо́й — з (із, зі) щи́рою душе́ю (щи́рим се́рцем)

    с удивле́нием — з по́дивом, із здиву́ванням, із здиво́ванням; ( удивлённо) здиво́вано

    с я́сным взо́ром — з я́сним по́глядом, з я́сним чоло́м

    встать с зарёй — уста́ти на зорі́ (з зоре́ю)

    приве́тлив с кем — приві́тний до ко́го

    с больны́м о́бморок — хво́рий знеприто́мнів

    с больши́м трудо́м — на превели́ку си́лу

    Русско-украинский словарь > с

  • 6 чувство

    почуття́; (псих.) чуття́; ( ощущение) відчуття́; ( чувствование) почува́ння; диал. змисл, -у

    без чувств — неприто́мний

    бу́ря (вихрь) чувств — бу́ря (ви́хор) почутті́в

    лиши́ться чувств — знеприто́мніти, зомлі́ти, умлі́ти

    матери́нское (отцо́вское) \чувство — матери́нське (ба́тьківське) почуття́ (почува́ння)

    музыка́льное \чувство — музи́чне чуття́

    обма́н чувств — ома́на (обма́н) чутті́в (почутті́в)

    о́рганы — чувств о́ргани чутті́в

    от избы́тка (от полноты́) чувств — від на́дміру (від повноти́) почутті́в

    привести́ в \чувство — привести́ (верну́ти) до прито́мності, очу́ти́ти, опам'ята́ти; оприто́мнити

    прийти́ в \чувство — оприто́мніти, верну́тися (поверну́тися) до чуття́, очути́тися, очу́няти, очу́нятися, прочу́нятися, очу́матися, прочу́матися, прочути́тися, прочу́няти, очуті́ти

    скрыва́ть (таи́ть) свои́ чу́вства — прихо́вувати (таї́ти, хова́ти) свої́ почуття́, хова́тися (кри́тися) з свої́ми почуття́ми

    с чу́вством — з почуття́м, з чуття́м; ( чувствительно) чу́ло, чутли́во

    упа́сть без — чувств упа́сти неприто́мним (зомлі́лим)

    \чувство бо́ли — почуття́ (відчуття́) бо́лю

    \чувство го́лода — почуття́ (відчуття́) го́лоду

    \чувство го́рдости — почуття́ го́рдості

    \чувство до́лга (отве́тственности) — почуття́ обо́в'язку (відповіда́льності)

    \чувство дру́жбы (това́рищества) — почуття́ дру́жби (товари́ськості)

    \чувство испу́га (у́жаса) — почуття́ переля́ку (жа́ху, стра́ху́)

    \чувство не́нависти — почуття́ не́нависті

    \чувство но́вого — почуття́ (відчуття́) ново́го

    \чувство ориентиро́вки — чуття́ орієнта́ції

    \чувство прекра́сного — почуття́ (чуття́) прекра́сного

    \чувство ро́дины — почуття́ батьківщи́ни

    \чувство самосохране́ния — чуття́ (почуття́) самоохоро́ни (самозбере́ження)

    \чувство со́бственного досто́инства — почуття́ вла́сної гі́дності

    \чувство та́кта (ме́ры) — почуття́ та́кту (мі́ри), відчуття́ мі́ри

    \чувство тоски́ по ро́дине — почуття́ ту́ги за батьківщи́ною

    \чувство эпо́хи — почуття́ (відчуття́) епо́хи

    \чувство ю́мора — почуття́ (чуття́) гу́мору

    шесто́е \чувство — шо́сте чуття́

    эстети́ческое \чувство — естети́чне чуття́ (почуття́)

    Русско-украинский словарь > чувство

  • 7 Маяние

    1) (действие) мучення; моріння, зморювання; виснажування и виснажання, знесилювання; втомлювання, стомлювання; срв. Маять 1;
    2) (прозябание) животіння, нидіння, скніння; поневіряння; (от тоски) нудьгування; нудьга;
    3) (мука) мука.

    Русско-украинский словарь > Маяние

См. также в других словарях:

  • Тоски — Современный ареал расселения и численность Всего: 2 435 000 …   Википедия

  • тоски — 1. см. печаль. 2. см. скука Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • Тоски, Паоло — (Toski P.); знаменитый итальянский гравер; избран в 1833 г. почетным вольным общником СПб. Академии художеств. {Ровинский} …   Большая биографическая энциклопедия

  • Тоски Паоло — (Toschi, 1788 1854) итальянский гравер на меди, учился в Париже, у Бервика и впервые приобрел себе известность гравюрою с картины Жерара Въезд Генриха IV в Париж . В 1819 г. возвратился к себе на родину, в Парму, где получил должность профессора… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • ТОСКИ — албанцы, живущие на Ю. Албании (к Ю. от р. Шкумбини). Говоры Т. объединяют в тоскскую диалектную группу алб. языка. От Т. ведут происхождение алб. группы, живущие в Греции, Италии и УССР …   Советская историческая энциклопедия

  • Тоски не прибрать — кому. Кар. О сильных переживаниях, душевной боли. СРГК 5, 146 …   Большой словарь русских поговорок

  • След нашей тоски — Le fil …   Википедия

  • теперь все застлало тоски покрывало{...} — Теперь все застлало Тоски покрывало Ах! сердце бывало Тоски и не знало: Оно уповало! Бывало, бывало! И.П. Мятлев. Бывало …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Без тоски, без думы роковой — Из стихотворения «Fortunata» («Счастливая», 1845) русского поэта Аполлона Николаевича Майкова (1821 1897) из его поэтического цикла «Очерки Рима»: Ах, люби меня без размышлений, Без тоски, без думы роковой, Без упреков, без пустых сомнений! Что… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • истомившийся от тоски — прил., кол во синонимов: 3 • изнывший от тоски (3) • иссохнувший (43) • иссохший ( …   Словарь синонимов

  • изнывавший от тоски — прил., кол во синонимов: 2 • иссыхавший (17) • томившийся от тоски (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»