Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

от+потолка

  • 1 подшивка потолка

    пі́дшивка сте́лі

    Русско-украинский политехнический словарь > подшивка потолка

  • 2 подшивка потолка

    пі́дшивка сте́лі

    Русско-украинский политехнический словарь > подшивка потолка

  • 3 подшивка

    техн.
    1) ( действие) підшиття́, (неоконч. - ещё) підшива́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > подшивка

  • 4 подшивка

    техн.
    1) ( действие) підшиття́, (неоконч. - ещё) підшива́ння

    Русско-украинский политехнический словарь > подшивка

  • 5 підшивка стелі

    подши́вка потолка́

    Українсько-російський політехнічний словник > підшивка стелі

  • 6 закапывать

    закапать
    I. 1) (начинать капать) починати капати, крапати, (учащённо) капотіти; сов. закапати, закрапати, закапотіти; срвн. Капать. [Червона кров закапала з пучки (М. Вовч.). Потанув сніг, із стріх закрапало (М. Вовч.)]. Слёзы -пали из глаз - сльози закапали з очей. -пало с потолка - закапало з стелі;
    2) что (забрызг. каплями) - закапувати, закапати, (о мн. или во мн. мест.) позакапувати що чим. Стол -ли воском - стола закапали воском. -ть глаза, рану чем - закрапувати, закрапати очі, рану (уразку) чим, вкроплювати и вкропляти, вкропити, (за)пускати, (за)пустити в очі, в рану що и чого. Закапанный и Закапленный - закапаний. -ться - закапуватися, закапатися. [Воском закапалася].
    II. Закапывать, -ся, закопать, -ся - закопувати, -ся, закопати, -ся, (о мног.) позакопувати, -ся; см. Зарывать, -ся. Закопанный - закопаний.
    * * *
    I несов.; сов. - зак`апать
    1) зака́пувати, зака́пати; сов. покра́пати
    2) (сов.: начать капать) закра́пати, зака́пати, пока́пати, усилит. покапотіти, -поти́ть; ( о дожде) поча́ти (-чне́) накрапа́ти (накра́пувати)
    II зак`апывать
    несов.; сов. - закоп`ать
    зако́пувати, закопа́ти и мног. позако́пувати

    Русско-украинский словарь > закапывать

  • 7 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 8 настилка

    1) (действие) настилання, настелювання, оконч. наслання, настеле[і]ння; (намащивание) мостіння, намощування, оконч. намощення и намостіння, (камнем) брукування, набруковування, (вульг.) буркування, набурковування, оконч. набрукування, (вульг.) набуркування. -ка пола, потолка - мостіння и намощування (намощення) помосту (підлоги), настилання (наслання) помосту (підлоги), стелі. -ка мостовой - брукування, оконч. вибрукування чого (напр. вулиці);
    2) (всё, что настлано или настилается) насті[и]лка, (из дерева или ровных плит) поміст (-мосту), мостиння (-ння); (из соломы - для скота) по[і]дсті[и]лка, гайно; (стелька в обуви) устілка.
    * * *
    1) ( действие) настилання, настеля́ння, настелення; намощування
    2) см. настил

    Русско-украинский словарь > настилка

  • 9 отваливаться

    отвалиться
    1) відвалюватися, відвалитися, відпадати, відпасти від чого, обпадати, обпасти з чого, (о многом) повідвалюватися, повідпадати, пообпадати. Штукатурка (глина) -лась от потолка - тинк повідпадав (глина повідпадала) від стелі, тинк пообпадав (глина пообпадала) з стелі. -лившийся - відпалий, обпалий, повідпадалий, пообпадалий;
    2) (отбрасываться) відкидатися.
    * * *
    несов.; сов. - отвал`иться
    1) відва́люватися, відвали́тися; ( отворачиваться) відверта́тися, відверну́тися; ( отпадать) відпада́ти, відпа́сти и повідпада́ти; ( отставать) відстава́ти, -стає́, відста́ти
    2) строит. (несов.) відва́люватися; відверта́тися, відгорта́тися

    Русско-украинский словарь > отваливаться

  • 10 подпрыгивать

    подпрыгнуть підстрибувати, підстрибнути, підплигувати, підплигнути, підскакувати, підскочити, (о мног.) попідстрибувати, попідплигувати, попідскакувати. [Хлопчик підстрибуючи проскакав боком через усю хату (Грінч.). З радощів аж підстрибнув (Мирн.)]. -нуть до потолка - підстрибнути (аж) до стелі. Подпрыгивая - вистрибом, виплигом, вискоком, підскоком. -вая и лягаясь - вибриком.
    * * *
    несов.; сов. - подпр`ыгнуть
    підстри́бувати, підстрибну́ти, підпли́гувати, підплигну́ти, підска́кувати, підско́чити и попідска́кувати

    Русско-украинский словарь > подпрыгивать

  • 11 потолок

    стеля, (редко) стіль (р. стелі от стеля), (гал.) повала.
    * * *
    1) сте́ля; диал. пова́ла

    брать с потолка́ — бра́ти з голови́ (зі сте́лі, з пові́тря)

    2) ав. сте́ля; (перен.) межа́, [найви́ща] то́чка, [найви́щий] рі́вень, -вня
    3) ( чердак) диал. гори́ще

    Русско-украинский словарь > потолок

См. также в других словарях:

  • потолка́ть — аю, аешь; сов., перех. Толкать некоторое время, толкнуть несколько раз. [Парашка], после троекратного тщетного зова, потолкала спящего, хотя женскими, но довольно жесткими кулаками в ребра. И. Гончаров, Фрегат «Паллада». На понтон скинули… …   Малый академический словарь

  • потолка́ться — аюсь, аешься; сов. Толкаться некоторое время. Обогреться, потолкаться К гармонисту все идут. Обступают. Стойте, братцы, Дайте на руки подуть. Твардовский, Василий Теркин. Федоров, уже успевший потолкаться между стрелками и расспросить, в чем дело …   Малый академический словарь

  • БРАТЬ С ПОТОЛКА — кто что Без достаточных оснований, не будучи уверенным, создавать представление о чём л. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) сообщает какие л. сведения, делает выводы, утверждает что л. (Р), не имея для этого достоверных данных. Говорится с… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ВЗЯТЬ С ПОТОЛКА — кто что Без достаточных оснований, не будучи уверенным, создавать представление о чём л. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) сообщает какие л. сведения, делает выводы, утверждает что л. (Р), не имея для этого достоверных данных. Говорится с… …   Фразеологический словарь русского языка

  • С ПОТОЛКА БЕРЁТСЯ — что Утверждается без достаточных оснований. Имеется в виду, что выводы, сведения (Р), сообщаемые лицом, группой лиц (Х), являются недостоверными, выдуманными, имеют случайный характер. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ {2} Неактивная… …   Фразеологический словарь русского языка

  • С ПОТОЛКА ВЗЯТ — что Утверждается без достаточных оснований. Имеется в виду, что выводы, сведения (Р), сообщаемые лицом, группой лиц (Х), являются недостоверными, выдуманными, имеют случайный характер. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ {2} Неактивная… …   Фразеологический словарь русского языка

  • С ПОТОЛКА ВЗЯТЫЙ — что Утверждается без достаточных оснований. Имеется в виду, что выводы, сведения (Р), сообщаемые лицом, группой лиц (Х), являются недостоверными, выдуманными, имеют случайный характер. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ {2} Неактивная… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Высота потолка — существует, как минимум, три размера, называемые в таких ситуациях высотой потолка : Расстояние между отметками высот от нулевой отметки . В этом случае высота потолка (иногда говорят высота потолка в свету ), т.е. расстояние между полом, по… …   Жилищная энциклопедия

  • С ПОТОЛКА — что быть Наобум, необоснованно. Имеется в виду, что выводы, сведения (Р), сообщаемые лицом, группой лиц (Х), имеют случайный характер, являются недостоверными. Говорится с неодобрением. реч. стандарт. ✦ Р с потолка. неизм. В роли именной части… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Подпрыгивать до потолка — ПОДПРЫГИВАТЬ ДО ПОТОЛКА. ПОДПРЫГНУТЬ ДО ПОТОЛКА. Разг. Экспрес. Очень сильно радоваться кому либо или чему либо. Поди, уж на вокзале. Ждёт… Телеграмму получил, наверное, до потолка подпрыгнул. Победил, добился, своё взял. Молодец, конечно (В.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Подпрыгнуть до потолка — ПОДПРЫГИВАТЬ ДО ПОТОЛКА. ПОДПРЫГНУТЬ ДО ПОТОЛКА. Разг. Экспрес. Очень сильно радоваться кому либо или чему либо. Поди, уж на вокзале. Ждёт… Телеграмму получил, наверное, до потолка подпрыгнул. Победил, добился, своё взял. Молодец, конечно (В.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»