-
21 от
и Ото предл. с род. п. від (и од), з чого. От Киева до Львова - від Київа до Львова. От села до села - від села до села. От Кубани до (самого) Сана-реки - від Кубани (аж) до Сяна- річки (аж по Сян-ріку). Далеко от города - далеко від міста. Недалеко от города - недалеко міста, недалеко від міста. Ветер от севера - вітер із півночи. От оврага во все стороны шли разветвления - від яру на всі боки тяглися (розбігалися) рукави (відноги). От одного к другому - з рук до рук, з хати до хати. От понедельника до среды - від понеділка до середи. Время от времени - від часу до часу, часом, часами. День ото дня - з дня на день, з днини на днину, день одо дня. Час от часу - що-години. Год от году - від року до року. От самого утра - від (з) самісінького ранку. От вчерашнего дня - від (з) учорашнього дня. Письмо от 10 января - лист від (з) десятого січня (з дня десятого місяця січня). От 12-ти до 2-х часов - від (з) 12-ої до 2-ої години. Мои часы отстали от ваших на 10 минут - мій годинник зостався позад (проти) вашого на 10 хвилин. От первого до последнего - від (з) першого до останнього. Письмо от сына - лист від сина. Наследство от отца - спадщина (спадок) від батька. Евангелие от Матфея - євангелія від Матвія. Им должно быть предоставлено помещение от общества - вони повинні мати хату з громади. Я не ожидал этого от тебя - я не сподівався такого від тебе, не сподівався такого по тобі. Едва убежал от него - насилу від нього втік. Кланяйтесь ему от меня - вклоніться йому від мене. Отойди, отстань от меня - відійди, відчепися від мене. Отличить друга от врага - відрізнити друга від ворога. Убегать, исчезать от чьего лица, от кого - бігти, гинути з-перед кого. [Як зайці бігтимуть вороги з-перед тебе (Леонт.). І пішов сатана з-перед Господа]. Убери от лошади сено - прийми з-перед коня сіно. Не убегу ж я один от стольких людей - не втечу-ж я один перед стільки (стількома) людьми. Защищаться от врагов - боронитися проти ворогів. Укрыться, защититься от холода, от ветра - сховатися, захиститися від холоду, від вітру. Пострадать от засухи, от града - потерпіти від суші, від граду. Загореть от солнца - засмагнути від сонця, засмалитися на сонці. Спасти, -тись от смерти - вратувати, -ся від смерти. Оправиться от болезни - поправитися, одужати, вичуняти від хороби. Вылечить, - ться от ран - вигоїти, вигоїтися від (з) ран. Лекарство, средство от чего-л. - ліки, засіб проти чого и на що. Он получил отвращение от чего-л. - верне його від чого, відвернуло його від чого, взяла його нехіть (відраза) до чого. Умирать, погибать от голода - голодом, з голоду мерти, гинути. Умереть от тифа, от холеры, от тяжёлой болезни, от ран - умерти з тифу, з холери (на тиф, на холеру), з тяжкої хороби, з ран. Изнемогать от смертельных ран - на рани смертельні знемагати. Изнемогать от сна - на сон знемагати. Остолбенеть от ужаса, от страха, от неожиданности - скам'яніти з жаху, з страху, з переляку, з переполоху, з несподіванки. Плакать от радости, от счастья, от горя, от стыда и т. п. - плакати з радости (з радощів), з щастя, з горя, із (в)стиду, з сорома и т. п. Боль от жестокого оскорбления - біль з тяжкої образи. Посинеть от ярости, от холода - посиніти з лютости, з холоду. Задыхаться от гнева - задихатися з гніву. Глава опухли от плача (от слёз) - очі понапухали з плачу. От всего сердца, от души желаю вам (благодарю вас) - з (від) щирого серця, з душі бажаю вам (дякую вам). Горе от ума - горе з (великого) розуму. От глупости сделать что - з дуру зробити що. От чего это произошло - з чого це сталося (скоїлося). От этой песни у меня сердце холодеет - з цієї пісні в мене серце холоне. От одной мисли об этом у меня… - на саму згадку (з самої згадки) про це в мене… Произойти от кого - піти з кого. [З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.)]. Это бычок от нашей коровы - це бичок з-під (и від) нашої корови. Доход от торговли, от продажи - прибуток із торговлі (з торгу), з продажу. От роду - з роду. От природы умный ребёнок - з природи розумна дитина. Отказываться, -заться от чего - відмовлятися, відмовитися від чого, зрікатися, зректися чого.* * *предл. с род. п.; тж. ото1) від, од, з, із2) (при обозначении причины, повода) від, од ( реже), з, із, зі, зо3) (при обозначении источника чего-л.) від; з -
22 отношение
1) - к кому, чему - відносини, стосунок (-нку), відношення, ставлення до кого, до чого. [Саме в таких відносинах стояла колись хоч до чехів література й мова німецька (Грінч.). Як-же мислиш ти з нами бути? У яких стосунках? (Куліш)]. Доброе, благожелательное -ние к кому - ласка, прихильність, прихилля до кого. [Пани ласкою навкруги себе людей купили (Куліш). Не тільки дозволяли йому любити їх, але й сами платили прихиллям (Крим.)]. Внимательное, почтительное -ние к кому - шаноба, пошанівок (-вку) до кого. Непочтительное -ние - непошанування, зневага, неповага до кого. Несправедливое -ние - кривдження кого, кривда кому. Нерадивое -ние - занедбання кого, чого. Иметь -ние к чему - стосуватися до чого, мати до чинення з чим, до чого, мати щось до кого, мати притоку (відносини, відношення) до чого. [Треба, щоб усі думки стосувалися до теми (Єфр.). Коцюбинський мав до чинення з бурсою, семінарією та приватними лекціями (Єфр.)]. Никакого -ния к этому делу не имею - ніякого дочинення (ніякої притоки) до цього діла не маю. Взаимные -ния - взаємні відносини, стосунки, взаємовідносини, взаємини. [Оце все з кожним днем загострювало їх взаємини (Ор. Левиц.). Взаємовідносини налагодились]. -ния приятельские - приязнь, приятелювання, товаришування; (о женщинах ещё) подругування. -ния мирные, миролюбивые - (з)лагода; (враждебные) ворогування, ворожнеча; (любовные) любощі; (близкие) близькі відносини (стосунки). Иметь с кем-л. -ния - заходити собі з ким. Завязывать -ния - заходити в стосунки з ким. Вступить в дружеские -ния - заприязнитися, (о женщинах ещё) заподругувати. Вступить в приятельские, товарищеские -ния - заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, потоваришити; в фамильярные - запанібрататися; в любовные - зазнатися. [Одколи зазнався з нею мій Яків, - ні до чого став парубок (М. Вовч.). Із иншою зазнавався, мене відцурався]. Быть в дружеских -ниях - дружити, (о женщ. ещё) подругувати; в приятельских - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити; в фамильярных - панібрататися; во враждебных - ворогувати; в хороших, миролюбивых - у добрій (з)лагоді, у добрості жити з ким, горнутися до кого; в любовных - кохатися, любитися з ким. Стать в -ния отца и сына - побатькатися. [Вони побатькались собі Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька]. Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. - стати на ворожу, на приятельську стопу. [Одразу-ж стали, що-до неї, на ворожу стопу]. Разорвать дружеские -ния - розбрататися, розрізнитися. Не имеющий -ния к делу - сторонній, непричетний. Высказывать свое -ние к чему - висловлювати свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Літописець просто записує, коли що діялось не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Между этими событиями нет никакого -ния - між цими подіями нема ніякої залежности. В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти, супроти чого. [Історія так званої древньої руської словесности обіч народу українського - те саме, що обіч народу польського - історія словесности латино-польської (Куліш)]. В -нии меня, по -нию ко мне - відносно мене, щодо мене, (в сравнении со мной) проти, супроти мене. В этом -нии - з цього погляду. Во всех -ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом. [Славне було Запоріжжя всіма сторонами. Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). Кругом путяща людина];2) геометр., арифм. - відношення;3) канцел. - завідомлення, лист. [Завідомлення з дня 20-го квітня 1924 р. під числом 123];4) хим. -ние весовое - вагове відношення.* * *1) (обращение, обхождение с кем-чем-л.) ста́влення2) (касательство, связь) відно́шення, стосу́нок, -нку; (причастность, участие) приче́тність, -ності (до чого)3)отноше́ния — (мн.: сношения, связи между людьми, обществами) відно́сини, -син; (о личных, частных связях между людьми) стосу́нки, -ків; ( взаимоотношения) взає́мини, -мин
4) канц. лист, -а, відно́шення -
23 портрет
портрет (-та), поличчя (-чя), образ (-за), (вульг.) патрет, парсуна. -рет поясной - погруддя; (во весь рост) на всю поставу. Писать (снимать) -рет с кого, чей - списувати, списати кого на чому, малювати, з[на]малювати кого, знимати, зняти портрет(а) з кого, вибити портрета з кого. [Поєднав його, щоб списав йому салдата (Квітка). Спиши мене на папері. Намалюю матір на божничку в хаті. Хіба тебе, мати, та й намалювати. Припоручив нам «вибити патрети» з дівчат (Коцюб.)]. Сын - -рет отца - син - чистий (чистісінький) батько, викапаний батько. -рет очень похож на него - він дуже схожий на портреті (Полтавщ.).* * *портре́т; ( живописный или фотографический) поли́ччя -
24 поругать
1) (действием или словами) безчестити, збезчестити, ганьбити, зганьбити, оганьбити, неславити, знеславити кого (о неодуш.) огидити що. [Рученька мила влила в моє серце отрути, мій рай оганьбила (Вороний). І тільки на руїнах спустошеного храму, серед огидженої краси його й осміяних святощів… сумні священні квітки (Васильч.)];2) (побранить) по[ви]лаяти кого, полихословити на кого; (задевая в брани отца или мать) (сов.) побатькувати, вибатькувати, виматіркувати. Поруганный -1) збезчещений, огиджений, знеславлений;2) вилаяний, полаяний.* * *1) пола́яти, посвари́ти2) ( кого-что - подвергнуть поруганию) зганьби́ти (кого-що), наруга́тися, поглуми́тися (з кого-чого, над ким-чим); ( обесславить) знесла́вити (кого-що); ( обесчестить) збезче́стити (кого-що) -
25 последовать
(за кем) піти, рушити за ким, (после чего) наступити, виникнути, статися після чого. -дуем за ним - ходімо за вим. Я -вал за ним в сад - я пішов за ним у сад. Сын -довал примеру отца - син вступив на батькову стежку, наслідував батька, пішов батьковим слідом. После этого -вало… - по тім наступило… [Лиха то радість, що по ній смуток наступив (П. Пр.)]. Смерть -вала от чахотки - смерть сталася від сухот. После агонии -вала смерть - по агонії настала смерть. Я не хотел -вать его совету - я не хтів пристати на його раду. -вало решение - вийшов (стався) вирок.* * *1) (пойти за кем-, чем-л.) піти́, піти́ слі́до́м (вслід); ( поехать) пої́хати, пої́хати вслід; (двинуться, тронуться) ру́шити, ру́шити слі́до́м (вслід), попростува́ти, попрямува́ти2) ( наступить) наста́ти; (произойти, случиться) ста́тися; (явиться следствием чего-л.) надійти́, ви́йти; (возникнуть, проистечь) вини́кнути3) (кому-чему - поступить, подражая) наслі́дувати (кого-що) -
26 походить
сов.I. походити, (усилит.) попоходити; см. Ходить, Похаживать. [Тільки слідочок з-під білих ніжечок, де милая походила. Скільки я попоходила (П. Мирн.)].II. Походить на кого, на что - скидатися (реже скидати) на кого, на що, походити, подобати, виглядати, удавати, здаватися на кого, на що, бути схожим на кого, на що, підходити до кого, до чого; (уподобляться) подобитися кому, чому. [Скрізь тепер весело, ясно, світ божий скидається на рай (Коцюб.). Вона скидається на матір (Звин.). Обличчям він дуже скида на вас (Основа). Такий він був тихий, звичайний і на панича не походив (М. Вовч.). Щось ти мені, братку, не подобаєш на невільника; ти опришок (Маковей). Виглядав на нещасливого борця, що от-от здасться на ласку і неласку ворога (Стеф.). На индика він ще й тим удавав, що був палкий та пінявий (Яворн.). Чи то-ж наш простий люд не варт, щоб ми його образу подобилися (Куліш)]. Он таки начинает -дить на человека - він таки починає на людину скидатися, починає людніти (вилюднювати). Сын -дит на отца - син на батька скидається (подобає). Это -дит на чудо - де скидається (виглядає) на чудо, видається чудом.* * *I( ходить некоторое время) походи́ти; попоходи́тиII(на кого-что) (быть похожим на кого-что-л.) бу́ти схо́жим (на кого-що), бу́ти поді́бним (до кого-чого), скида́тися (на кого-що) -
27 право
I. нареч. -1) (ей, ей! уверяю) далебі(г), бігме, (в самом деле) справді, дійсно, певне, [Далебі, що правда! (Гр.), Далебіг, не знаю, що й діяти (Н.-Лев.). Бігме, я не брав твоєї сокири (Кам'янец.). Ні, справді, не мав часу - тим і не зайшов (Ум.)];2) (справедливо) право, по правді, справедливо. [Свої своїх не так то будуть право судити (Куліш). По правді роби, доброго й кінця сподівайся (Приказка)].II. сущ.1) право. [Ми маєм права на папері, а обов'язки на плечах (Франко)]. -во собственности - право власности. -во пользования - право користування чим и з чого. Естественное -во - природнє, натуральне, прирожденне право. -во сильного - право дужчого. -во на наследство - право на спадщину, на спадок. Пожизненное -во - доживотне (досмертне) право. Вступать в -ва - вступати в права. -во участия в выборах - право участи в виборах. Заседать с -вом голоса - засідати з правом голосування. Иметь -во на что - мати право на що и до чого. [Ми то маємо на се право, тільки-ж се таке право, що не маємо права так зробити (Куліш). Чує Русь право до цього (Куліш). Це-ж моя теличка. Яке ви маєте до неї право? (Звин.)]. Я имею -во на эту землю - я маю право на цю землю. Иметь -во, быть в -ве что-л. сделать - мати право щось зробити. Я в -ве говорить так - я маю право так казати. Лишиться -ва - позбутися права, відпасти права. Приобрести -во на что-л., что-л. делать - набути право, добути права на що (и до чого), що робити. Через жіночку добув я права дорогого пана другом звать (Самійл.)]. Присвоить себе -во - узяти (загарбати) собі право. Оставить за собой -во - застерегти собі право. Пользоваться всеми -вами гражданства - мати всі права громадянські. Имеющий -во - правний. [Тепер уже вона в хаті правніша за мене, казала свекруха про невістку, як умер свекор (Сквир.)]. Давать, дать законное -во кому - уповажнювати, уповажнити (правом) кого, надавати, надати право кому. Лишить кого-л. всех прав состояния - позбавити кого всіх громадянських прав. Нарушать, попирать чьё-л. -во - порушати, ламати чиє право, топтати чиє право. По -ву - правом, з права. По -ву давности - правом давности. По -ву покупки - правом набуття. По -ву вечного владения - вічистим правом. По какому -ву владеет он этим имением? - (за) яким правом, з якого права посідає він цей маєток? По -ву завоевания - правом завойовництва, заборчим правом. По -ву отца, наследника - правом батьківським, спадкоємницьким, як батько, як спадкоємець. По -ву (по справедливости) гордиться чем-л., по -ву считаться чем-л. - з правом, по правді пишатися чим и з чого, з правом уважатися за що;2) (в объект. смысле: законы) право (мн. права). [Право польське. Як велять права й статут (Біл.-Нос.)]. -во обычное, уголовное, гражданское, международное, наследственное и т. п. - право звичаєве, карне, цивільне, міжнародне, спадкове і т. п. (см. под соответствующими терминами). -во участия общего - загальне право в чужій речі, право спільности. -во участия частного - право участи приватної, (приватне) право в чужій речі. Действующее -во - дійове право. -во представления, юрид. - право заступництва. -ва, преимущества дворянства - право шляхетського стану. Крепостное -во - кріпацтво, кріпаччина, панське право, панщина. [Се було ще за панського права (Гр.)]. Вопреки -ву - через право. [Не всі-ж однаково слухались великого князя, що сидів у Києві, і не один і з менших п'явсь на його столець через право (Куліш)];3) право, правознавство; см. Правоведение.* * *I сущ.пра́воII вводн. сл. жарг.права́ — мн. права́, род. п. прав
спра́вді, ді́йсно; далебі́, бігме́, далебі́г\право сло́во — спра́вді
-
28 при
предл. с предлож. пад.1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].* * *предл. с предложн. п.1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)
жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції
при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й
при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги
би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)
он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не
при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти
2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка
оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті
чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі
при дворе́ — при дворі́
быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді
3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)быть при де́ньгах — и
при деньга́х — бу́ти при гро́шах
быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї
оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х
при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник
4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)
5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)при посторо́нних — при сторо́нніх
при свиде́телях — при сві́дках
при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х
6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлоговпри ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів
при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів
при жела́нии — при бажа́нні
при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою
при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в
при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди
при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в
при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це
при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це
при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся
при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)
я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик
7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків
при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру
при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що
при жи́зни — за життя́
при слу́чае — при наго́ді
8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни
при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого
9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́
10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́
при всём том — при всьо́му то́му
-
29 разделяться
несов.; сов. - раздел`иться1) розділя́тися и розді́люватися, -лююся, -люєшся, розділи́тися, -ділю́ся, -ді́лишся, переділя́тися, переділи́тися и мног. порозділя́тися, поділя́тися, поділи́тися; ( распределяться) розподіля́тися, розподіли́тися и мног. порозподіля́тися; ( разветвляться) розгалужуватися, -жується, розгалу́зитися, -лу́зиться, розхо́дитися, -хо́диться, розійти́ся (розі́йдеться)де́ти после сме́рти отца́ \разделяться ли́лись — ді́ти після сме́рті ба́тька розділи́лися
река́ \разделяться ля́ется на рукава́ — рі́чка (ріка) розділя́ється (поділя́ється; розгалу́жується) на рука́ва (на рукави́)
отря́д \разделяться ли́лся на три ча́сти — загі́н розділи́вся (поділи́вся) на три части́ни
2) (о мнениях, оценках) поділя́тися, поділи́тися, розділя́тися, розділи́тися; ( расходиться) розхо́дитися, розійти́сяпри голосова́нии голоса́ \разделяться ли́лись — при голосува́нні голоси́ поділи́лися
3) сов. мат. поділи́тися, розділи́тисяде́сять \разделяться лится на пять — де́сять поділи́ться (розді́литься) на п'ять
4) (несов.: делиться на какие-л. категории, группы) поділи́тися5) страд. несов. розділя́тися, поділя́тися; розподіля́тися; роз'є́днуватися, -нується; поділя́тися, розділя́тися -
30 сторона
1) бік, род. п. бо́ку, сторона́брать, взять (принима́ть, приня́ть) чью \сторона ну, станови́ться, стать на чью \сторона ну — става́ти, ста́ти на чий бік (на чию́ сто́рону), схиля́тися, схили́тися на чий бік (на чию́ сто́рону)
броса́ться из \сторона ны́ в \сторонану — кида́тися з одно́го бо́ку в і́нший (то в оди́н, то в і́нший бік)
бро́ситься в \сторона ну — ки́нутися (метну́тися) вбік
быть на чьей \сторона не́ — см. быть 1)
в \сторона не́ — в знач. нареч. о́сторонь; ( при обозначении места) поо́даль, узбі́ч; ві́дсторонь
в \сторона не́ ле́са — в на́прямі лі́су
в \сторона ну — убі́к; ( набок) на́бік
во все \сторона ны — на всі боки́, урізнобі́ч
глаза́ бе́гали по \сторона на́м — о́чі бі́гали [туди́ й сюди́]
лицева́я \сторона на́ тка́ни — лицьови́й бік (лице́, пра́вий бік) ткани́ни
моё де́ло на́ — см. дело
на \сторона не́ — ( работать) на стороні́
на не́ иска́ть — у чужи́х люде́й (се́ред чужи́х люде́й, на чужині́) шука́ти
на все четы́ре \сторона ны — на всі чоти́ри бо́ки (сто́рони), під чоти́ри ві́три
на той \сторона не́ — (реки, улицы) по той бік
отложи́ть в \сторона ну — відкла́сти на́бік (вбік)
оставля́ть в \сторона не́ — залиша́ти (лиша́ти) о́сторонь
поворо́т в \сторона ну чего́ — поворо́т у бік чого́
положи́тельная \сторона на́ — позити́вний бік (аспе́кт), позити́вна сторона́
по обе́им \сторона на́м чего́ — по оби́два бо́ки (оба́біч, по оби́дві сто́рони) чого́
по пра́вую \сторона ну — право́руч, з пра́вого бо́ку; у (на, по) пра́ву руч
по ле́вую \сторона ну — ліво́руч, з лі́вого бо́ку; у (на, по) лі́ву руч
по \сторона на́м доро́ги — оба́біч доро́ги
ро́дственник со \сторона ны́ отца́ — ро́дич з бо́ку ба́тька
сказа́ть в \сторона ну — сказа́ти вбік
сла́бые \сторона ны произведе́ния — слабкі́ сто́рони тво́ру
с обе́их \сторона ро́н — з обо́х бокі́в
со всех \сторонаро́н — (откуда, где) з усі́х бокі́в; ( отовсюду) звідусі́ль, звідусю́ди, з усі́х усю́дів (усю́д); (как: обсудить) всебі́чно; ( во всех отношениях) всіма́ сторона́ми
смотре́ть по \сторона на́м — диви́тися (видивля́тися) на всі бо́ки; ( ротозейничать) лови́ти ґав
с одно́й \сторона ны́..., с друго́й \сторона ны́... в знач. — вводн. сл. жарг. з одного́ бо́ку..., з і́ншого бо́ку
со \сторона ны́ видне́е — збо́ку видні́ше
со \сторона ны́ чьей — з чийо́го бо́ку
ту́чи прошли́ \сторона но́й — хма́ри пройшли́ стороно́ю
узна́ть \сторона но́й — дові́датися (дізна́тися) стороно́ю (через люде́й, від люде́й)
уклоня́ться в \сторона ну — ухиля́тися вбік, збо́чувати
шу́тки в \сторона ну — см. шутка 1)
э́то хорошо́ с ва́шей \сторона ны — це до́бре з ва́шого бо́ку
2) (край, страна) край, род. п. кра́ю, сторона́родна́я \сторона на́ — рі́дний край, рі́дна сторона́
жить на чужо́й \сторона не́ — жи́ти в чужо́му краю́ (на чужі́й стороні́, на чужині́)
3) мат. сторона́, бік4) юр., дипл. сторона́о́бе \сторона ны́ винова́ты — оби́дві сто́рони ви́нні
-
31 Именье
1) (поместье) маєток (-тку), маєтність (-ности), добро, (чаще мн.) добра (р. дібр). [Панський маєток перейшов до народу (Коцюб.)]. -нья - маєтки, маєтності, добра. [Заможні волохи купували добра в Брацлавщині (Куліш)]. Собственное -нье - власний маєток. -нье наследственное, родовое, благоприобретенное - маєток спадковий (спадщина), родовий, набутий (придбаний). -нье (по)жалованное - наданий (дарований) маєток. -нье заповедное - заказний маєток, заповідник. -нье выморочное - відумерщина, безотчина. [Тут панок один жив, та замер, а наслідників нема, так безотчина піде у казну (Харк.)]. -нье, оставшееся от отца - батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от деда, от предков) дідизна, дідівщина, предківщина;2) (имущество) добро, майно, статок (-тку), маєток; см. Имущество. -нье его состоит из пожитков и денег - його добро (майно, статок, маєток) становлять пожитки та гроші. -
32 Острозький Клірик
Острозький Клірик (?-?) - укр. письменник-полеміст, релігійний і освітній діяч. Про життя О.К. майже нічого невідомо. Невідомим залишається і його справжнє ім'я. Існує гіпотеза (Мицько), що О.К. - це острозький протопоп Ігнатій Наливайко. О.К. є автором двох полемічних творів. Ці твори свідчать про непересічний літературний хист автора, про глибину і гостроту його думки. М. Смотрицький, зокрема, оцінював його нарівні із С. Зизанієм та Філалетом З. а філософськими поглядами О.К. був православним християнським неоплатоніком, у творах якого, однак, елементи містики співіснують з ренесансно-гуманістичними ідеями. Так, виходячи з концепції християнського неоплатонізму, він обстоює абсолютну невизначеність Бога, його трансцендентність і водночас іманентність стосовно світу, розділяє людину на "внутрішню" і "зовнішню", підносить у ній духовний розум і вважає, що пізнання істини можливе тільки через самопізнання і містичне осяяння. Звідси заперечення "зовнішньої" - античної і схоластичної вченості, негативне ставлення до світських знань. Водночас самопізнання і містичні пошуки в собі Бога виводять О.К. не на утвердження аскетичного способу життя у монастирській келії, а на ренесансно-гуманістичну ідею необхідності самореалізації людини в земному житті завдяки розвитку закладеного в неї Богом таланту. Цю ідею згодом розвинув Сковорода у вченні про "сродну" працю. Свої здібності людина, на думку О.К., повинна використовувати для спільного блага, для боротьби за релігійні права та культурний розквіт свого народу.[br]Осн. тв.: "Исторія о листрикийском, то єсть, о разбойническомь Ферарскомь або Флоренскомь синоде в коротці правдиве списаная"; "Отпись на листЇ в БозЇ велебного отца Ипатія, володимерского і берестейского єпископа до ясне освецоного княжати Костентина Острозского, воеводьі Киевского - о залецанью и прехваленью восточнои церкви з заходньїм костелом ун^и або згодьі в року 1598 писаньїй".
- 1
- 2
См. также в других словарях:
отца — ОТЦА, отцу и т.д. см. отец. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Отца с матерью Бог прибирает, а к сироте ангела приставляет — Отца съ матерью Богъ прибираетъ, а къ сиротѣ ангела приставляетъ. Ср. Сироту не покинетъ Господь... Говорится же: отца съ матерью Богъ прибираетъ, а къ сиротѣ ангела приставляетъ. Еще сказано, что за сираго самъ Богъ на стражѣ стоитъ. Мельниковъ … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Отца похоронил, будто с поля убрался. — Отца похоронил, будто с поля убрался. См. ДЕТИ РОДИНЫ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Отца с матерью господь прибирает, а к детям пристателя приставляет. — Отца с матерью господь прибирает, а к детям пристателя приставляет. См. ДЕТИ РОДИНЫ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Отца-мать попрятал, в свою голову завякал. — Отца мать попрятал, в свою голову завякал. См. ДЕТИ РОДИНЫ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Отца-мать кормить да долги платить. — (трудно). См. ЗАЙМЫ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
отца родного не зарежет — прил., кол во синонимов: 2 • верхом ездить можно (2) • тупой (118) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
отца с матерью Бог прибирает, а к сироте ангела приставляет — Ср. Сироту не покинет Господь... Говорится же: отца с матерью Бог прибирает, а к сироте ангела приставляет. Еще сказано, что за сирого сам Бог на страже стоит. Мельников. На горах. 2, 22. См. за сирого сам Бог на страже стоит … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
ОТЦА, СУРРОГАТ — Тот, кто занимает место реального отца. Более подробно см. отцовская фигура и суррогат … Толковый словарь по психологии
Отца на кобеля променяли. — см. Козу сквозь забор пряником кормили … В.И. Даль. Пословицы русского народа
отца родного не зарежешь — • верхом ездить можно • тупой) (Источник: «Словарь синонимов ASIS», Тришин В.Н., 2009)) … Словарь синонимов