-
1 отталкивать
оттолкать, оттолкнуть відштовхувати, відштовхнути, відпихати, відіпхнути, відтручувати, відтрутити, відхиляти, відхилити, (о мног.) повідштовхувати, повідпихати, повідтручувати кого, що від кого, від чого чим. Он всех -вает от себя своим поведением - він усіх відштовхує (відпихає) від себе своєю поведінкою. -нуть лодку от берега - відіпхнути (відтрутити) човна від берега. -кать бока кому - наштовхати боки кому. Оттолкнутый - відіпхнутий, відштовхнутий, відтручений.* * *несов.; сов. - оттолкн`утьвідшто́вхувати, відштовхну́ти ( отпихивать) відпиха́ти, відіпхну́ти и відпихну́ти и повідпиха́ти; (несов. вызывать отвращение диал.) відтру́чувати и відтруча́ти, відтру́тити
См. также в других словарях:
оттолкну́ть — ну, нёшь; сов., перех. (несов. отталкивать). 1. Отодвинуть, отстранить толчком. [Дубровский] оттолкнул секретаря с такою силою, что тот упал. Пушкин, Дубровский. [Ирина] проворно бросила шитье в сторону, оттолкнула столик, встала. Тургенев, Дым.… … Малый академический словарь
