-
1 испарение
1) (действ.) парування, випаровування, випарування, (улетучивание) вивітрювання, вивітрення;2) (пар) випар (-ру), випарина, випари (-рів), опар (-ру) и опар (- ри), відпар (-ру), (удушливое) сопух (-ху). [Праця на фабриках і заводах часто серед отрути їх випарів (Касян.). З политої мокрої мостової піднімавсь опар (Н.-Лев.). Перше ішли дощі, далі настала жара - пішла опар (Звиног.). Сонце пригріло, потекли річки, з землі аж відпар пішов (Свидн.). Повітря задушливе, загусле від нафтового сопуху (Франко)]. Вредные -ния - отруйні випари. Потные -ния - випоти (-тів), випари поту. Удушающие -ния - задушливі випари. -ния человеческого тела - людські випоти.* * *1) ( действие) випаро́вування, ви́парування2) ( испаряющееся вещество) ви́пар, -у, ві́дпар, -у и відпа́р; диал. о́пар, -у и -і\испарение ния — мн. ви́пари, -рів; диал. опар
См. также в других словарях:
міазми — ів, мн. (одн. міа/зма, и, ж.). 1) Отруйні випари, гази, що утворюються від гниття. 2) чого, перен. Те, що отруює свідомість людини … Український тлумачний словник