Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

отправиться

  • 1 отправиться

    Русско-украинский словарь > отправиться

  • 2 отправляться

    отправиться виряджатися, вирядитися, відряджатися, відрядитися, виправлятися, виправитися, вибиратися, вибратися, іти, піти, (двигаться) подаватися, податися, братися, побиратися, побратися, пускатися, пуститися, рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, сов. потягти, посунути, потиснути, потектися, (поспешно) погнати(ся), (по)майнути, махнути, хуркнути, (без определённой цели) повіятися. -виться посидеть - піти, вийти на посиденьки, на посідки. -виться в поход, на заработки - вирядитися, виправитися, вибратися, (двинуться) рушити в похід, на заробітки. -виться (двинуться) в путь - податися, побратися, пуститися, рушити, вирушити в дорогу (в путь ж. р.). -виться в путь-дороженьку - побратися шляхом-дорогою. -вляйся! -вимся! - рушай! рушаймо! -виться дальше - податися (пуститися, рушити) далі. -виться скитаться - піти у скитки (в світи). -виться путешествовать - у мандри податися. -виться на лошадях, верхом, пешком, морем - поїхати кіньми, верхи (о многих: верхами), піти пішки, пуститися (попливти) морем. -виться в море - податися, пуститися на море. -виться в школу, в театр - податися (піти) до школи, піти до театру. -виться в кабак - піти на дешеву, піти до шинку. -виться в Киев - податися (вирушити, поїхати) до Київа, на Київ.
    * * *
    I несов.; сов. - отпр`авиться
    1) відправля́тися, відпра́витися; (о поезде, пароходе) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; ( пускаться в путь) виряджа́тися, ви́рядитися, подава́тися, пода́тися, мандрува́ти, помандрува́ти, несов. уда́ритися; (несов.: направиться) побра́тися; (двигаться, трогаться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити, руша́тися, ру́шитися; ( уезжать) ї́хати, пої́хати, виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати
    2) (несов.: брать исходным пунктом) відправля́тися; (исходить из чего-л., основываться на чём-л.) вихо́дити
    3) строит. (несов.) відправля́тися; виряджа́тися; посила́тися; надсила́тися
    II
    вико́нуватися; пра́витися, відправля́тися

    Русско-украинский словарь > отправляться

  • 3 пойти

    1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;
    2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;
    3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;
    4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить
    5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);
    6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.
    * * *
    1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́
    2) ( начать) поча́ти; піти́
    3) ( начаться) поча́тися; піти́

    Русско-украинский словарь > пойти

  • 4 бег

    1) біг, гін (р. гону). На -гу - на бігу, на бігці. Сравняться в -ге - збігти з ким;
    2) Бега конские (скачки) - перегони, гони, біговисько. Отправиться в бега - змандрувати, піти в мандри, в мандрівку. Находиться в -ах:
    1) бути в мандрах, на втіках, мандрувати по світах;
    2) бути втікачем.
    * * *
    біг, -у, гін, род. п. го́ну

    Русско-украинский словарь > бег

  • 5 блуждать

    1) (бродить) блудити, -ся, блукати, бродити, тиняти, -ся. [Ходжу, блуджу, нуджу світом];
    2) (сбившись с пути) блудити, блукати;
    3) (о глазах: бегать) блукати. [Його очі неспокійно блукали. Блукати поглядом]. Пойти, отправиться блуждать - піти в світи, у блуд піти. Блуждая прийти куда-л. - приблудити, -ся, заблудити, приблукати, -ся, заблукати, -ся.
    * * *
    блука́ти, блуди́ти; ( слоняться) броди́ти, ника́ти, тиня́тися

    Русско-украинский словарь > блуждать

  • 6 возвращаться

    возвратиться вертатися, вернутися до кого, до чого, куди [Вертатися на Україну, до свого краю. Перше кохання і перші муки не вертаються (Кониськ.)], вертати, вернути до чого [Вертав до господи. Рік за роком упливає, назад не вертає (Руд.). Поспішає вернути до міста (Куліш)], повертатися, повернутися до чого, на що, повертати, повернути до кого, чого, в (на) що [До господи поверта. Повертала в Україну (Шевч.). В рідний свій край повернув (Л. Укр.) Енергія знов повернула до мене (Крим.). Поверни ти на Вкраїну (Франко)], завертатися, завернутися, звернутися [Заверніться тату, додому, - я й сам піду (Рудч.). Він скоро звернеться і щастя своє привезе (Квітка)], завертати, завернути [Ця слабість завертає], привертатися, привернутися, навертатися, навернутися [Нехай додому не вертається; як-же вона привернеться, то-тож вона лиха набереться (Сл. Грінч.). Та навернувся додому вже більш як у півроку (Мова)]; (о многих) сов. повертатися, повертати, позавертатися. Успеть отправиться и возвратиться назад - обернутися, обернути [Тричі обернувся з снопами до обіду], (о многих) сов. пообертатися. Возвращаясь - вертаючись, вертаючи, повертаючись, повертаючи, повертом, (з) поворотом. [Поки з поворотом не надійду сюди (Фр.)].
    * * *
    несов.; сов. - возврат`иться
    поверта́тися, поверну́тися, верта́тися, верну́тися, поверта́ти, поверну́ти; верта́ти, верну́ти; несов., фольк. вороча́тися; диал. заверта́тися, заверну́тися

    Русско-украинский словарь > возвращаться

  • 7 двигать

    -ся, двинуть, -ся
    1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];
    2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].
    * * *
    несов.; сов. - дв`инуть
    1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати
    2) см. двигаться 2)

    Русско-украинский словарь > двигать

  • 8 дёрнуть

    -ся см. Дёргать, -ся.
    * * *
    1) см. дёргать 1), 2)
    2) (отправиться куда-л.) майну́ти, махну́ти; чкурну́ти, дерну́ти
    3) ( выпить) хильну́ти, хлебну́ти и усилит. хлебону́ти, хлепну́ти, сми́кнути и усилит. смикону́ти, теле́пнути
    4) (о музыке, танце) ушква́рити, ужа́рити, урі́зати

    Русско-украинский словарь > дёрнуть

  • 9 зашагать

    1) (большими шагами) піти широко ступаючи, задибати, зацибати. [Зацибав по луці, як чорногуз (Коцюб.)];
    2) (взад и вперёд) заходити (туди й сюди).
    * * *
    закрокува́ти; ( пойти) піти́ (піду́, піде́ш); ( взад и вперёд) заходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (двинуться ку-да-л.) ру́шити; (отправиться, направиться) попрямува́ти, -му́ю, -му́єш, попростува́ти, покрокува́ти, почимчикува́ти; ( широко ступая) зациба́ти, поциба́ти

    Русско-украинский словарь > зашагать

  • 10 махать

    махивать, махнуть
    1) чем - махати (-хаю, -хаєш, -хає и машеш, маше), махнути, маяти, майнути, вихати, вихнути, (колыхать) колихати, колихнути, війнути, (колебать) коливати, коливнути, хитати, хитнути чим. [Ішов до клуні, тихо махаючи батогом (Н.-Лев.). Ходить ляшок по базару, шабелькою має (Пісня). Вийшов Хо на галяву, сперся на костур, майнув довгою бородою (Коцюб.). Не вихай-бо дуже віником, бо курява встає (Метл.). Сидить дід над водою, коливає бородою (Загадка)]. Сильно -хать, -нуть - вимахувати, махонути. -хать, -нуть головою - хитати, хитнути, кивати, кивнути, (мотать) мотати, мотнути, мотляти головою. [Киваючи рясною головою, зелений ліс до сонця засміявсь (Грінч.)]. -хать крыльями - махати, маяти, (тяжело) глибати крилами. [Летить орел через море, крилечками маше (Метл.). Соловейко летить, крильцями має (Грінч. III)]. Ветряная мельница -шет крыльями - вітряк вимахує (помахує, має) крилами. -хать, -нуть платком - махати, махнути, майнути, війнути хусткою. -хать хвостом - махати хвостом, (быстро: о собаке, свинье) молоти (мелю, -леш), мелькати хвостом. [Кабан закопався в землю да й хвостиком меле (Рудч.). Собака мелькає хвостом (Н.-Лев.)]. -хать (размахивать) рукою, руками - махати, (мотать) мотати рукою, руками. [Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш (Номис). На деяких машинах доводиться тільки до одуру мотати рукою (Азб. Ком.)]. -хать руками на кого - махати руками на кого. -нуть рукою на кого, на что (перен.) - махнути рукою на кого, на що; (забросить дело) занедбати що. -нуть на всё рукою - занедбати все, пуститися берега;
    2) кому, кого - махати, махнути (рукою) кому или на кого; (кивать) кивати, (с)кивнути на кого и кому; (звать) кликати, кликнути и покликати кого. [Писар махнув десятникам (М. Вовч.). Грицько махав на його рукою: сюди, мов, сюди мерщій! (Мирний). Кивнув на джуру, і джура сів коло його (Куліш)];
    3) -хать (делать во всю, катать) - катати, шкварити, шпарити, смалити, чесати, чухрати. [Ото-ж пише! Так і шкварить - аркуш за аркушем (Київ)];
    4) -нуть куда - махнути, махонути, майнути, (пров.) махорнути, гайнути, дмух(о)нути, драп(о)нути, повіятися, почухрати, югнути, джукнути, чкурнути, шарконути, черкнути куди, до кого, до чого. [Махнув на сіновальню (Крим.). Завтра в десятій годині сядемо на трамвай та й махонемо (Н.-Лев.). Стара майнула кудись до дочки (М. Левиц.). Ой, гайну я до дівчат та й на вечерниці (Пісня). Дмухнім до неї! (Котл.). Драпнув за границю (Рудан.). Як це почув, зараз повіявсь до шинку (Звин.). Куди очі почухрав (Котл.). Югнем косити! (Сл. Гр.). Джукну аж на балку (Яворн.). А чи не шарконути оце мені до нього? (Яворн.). За море черкнув (Біл.-Нос.)]. -ться -
    1) маятися, майнутися, (колыхаться) колихатися, колихнутися, (колебаться) коливатися, коливнутися, хитатися, хитнутися;
    2) безл. - махатися.
    * * *
    несов.; сов. - махн`уть
    1) маха́ти, махну́ти и махону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти
    2) (сов.: отправиться куда-л.) махну́ти, махону́ти, майну́ти, гайну́ти, чкурну́ти

    Русско-украинский словарь > махать

  • 11 назначение

    1) (обозначение, отмечание чего) визначання, визначування, зазначання, зазначування, на[по]значання, на[по]значування, відзначання, відзначування, оконч. визначення, зазначення и зазначіння, на[по]значе[і]ння, відзначе[і]ння чого;
    2) (определение чего кому, чему, для кого, для чего, на что) призначання, призначування, визначання; визначування, приділяння чого кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що; (оконч. и результат действия) призначення и призначіння, визначення, приділення и придіління, приділ (-лу). [Кожна година в нього мала своє призначення (Коцюб.)]. -ние награды - призначання (призначення) нагороди. -ние наказания - визначання (визначення), призначання (призначення) кари. -ние срока - призначання (призначення), визначання (визначення) терміну (строку, речінця). -ние цены - визначання (визначення) ціни. Дать -ние чему - призначити (приділити) що куди, до чого, на що, дати призначення (приділ) чому. Дать совсем другое -ние чему - дати зовсім инше призначення чому, призначити що на зовсім инше. [Дав зовсім инше призначення тому закладові (Ор. Левиц.)]. Доставить письмо по -нию - приставити (віддати, принести, привезти) листа, кому (куди) призначено. Не доходит по -нию - не доходить, куди призначено (шутл. куди націлено). [Його увага, здається, не доходить, куди її націлено (Короленко)]. По месту -ния - до призначеного місця, куди призначено. Отправиться к месту своего -ния - поїхати (піти, вирядитися), куди призначено (до призначеного місця). Станция -ния - станція призначення;
    3) (на должность, для исполн. обязанности) призначання, настановляння, настановлювання, наставляння кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяння кого за кого, (гал.) іменування кого ким, на яку посаду; (оконч. и результат действия) призначе[і]ння, (только оконч.) настановлення, настанова, наставлення, приділе[і]ння; (только куда, кому, к кому) надавання, оконч. надання кого куди, кому, до кого. [Почув про призначення його на голову комісії (Київ). Читаєш здебільшого (по газетах) у відділі нових призначень «Трупов, Дьяков…» (Н. Рада)]. -ние на вакантное место - призначання (призначення), настановляння (настановлення, настанова) на вільну посаду. Получить -ние - дістати (одержати) призначення, бути призначеним (настановленим). Состоялось -ние его на службу - його призначено (настановлено) на посаду;
    4) (человека на земле) призначення. [Довідується про своє місце й призначення в житті (Грінч.). Задумався про те, яке призначення в людини (Крим.). Чоловіче, подумай про своє високе призначення (Наш)].
    * * *
    1) ( действие) призна́чення, (неоконч.) призна́чання; ви́значення, (неоконч.) визнача́ння; призна́чення, (неоконч.) признача́ння; наставляння
    2) (распоряжение, постановление; основная функция чего-л., цель) призна́чення

    испо́льзовать (переда́ть, посла́ть) по \назначение нию — ви́користати (переда́ти, посла́ти) за призна́ченням

    ме́сто \назначение ния — місце призна́чення

    Русско-украинский словарь > назначение

  • 12 побежать

    побігти, (диал.) побігнути. -жать наперерез - побігти навперейми. -жал изо всех сил - побіг, що сили, що духу.
    * * *
    побі́гти; ( быстро отправиться) пода́тися, помаха́ти, махну́ти; ( рысцой) потю́пати; диал. погайса́ти

    Русско-украинский словарь > побежать

  • 13 поиск

    поиски шукання за чим, шуканина, шуканка. После долгих -ков нашёл - після довгого шукання (попошукавши довго) знайшов. -ки человека - шукання за людиною. Начались -ки - почалася шуканина. Все -ки виновного были тщетны - усі шукання за винним (злочинцем) пішли марно. Отправиться на -ки чего-н. - піти шукати чого. [Пішов шукати броду].
    * * *
    1) шука́ння; ( розыск) ро́зшук, -у; диал. пошука́нка

    по́иски — мн. шука́ння, род. п. шука́нь; ( розыски) ро́зшуки, -ків, ( суетливые) шукани́на, диал. пошука́нки, -нок

    2) горн. розві́дування
    3) воен. ро́звідка
    4) охотн. шука́ння

    Русско-украинский словарь > поиск

  • 14 поход

    1) похід и поход (-ходу). Отправляться, отправиться в -ход - вибиратися, вибратися в похід. Выступать, выступить в -ход - рушати, рушити, вирушати, вирушити в похід. [Військо рушило в похід на Волощину. Козаки вирушають у морський похід]. В -де добытый - походній. [Козаки частину здобичи походньої на церкви подавали (Куліш)]. Крестовый -ход - хрестовий похід;
    2) (при взвешивании) лишок (-шку), потяг (-гу). С -дом - з лишком, з потягом. [Та тут добрих два фунти ще й з потягом (Київ)]. Без -да - без лишку, без потягу.
    * * *
    I
    похі́д, -хо́ду; воен. ви́права и випра́ва

    вы́ступить в \поход — ви́рушити (ру́шити) в похі́д

    лы́жный \поход — спорт. ли́жний похі́д

    II
    (излишек в весе, подсчёте) ли́шок, -шку, ли́шка

    с похо́дом — з ли́шком, з ли́шкою

    Русско-украинский словарь > поход

  • 15 предлагать

    предложить
    1) пропонувати, запропонувати кому що, (приглашать) запрошувати, запросити кого що зробити, (с оттенком: приказывать) загадувати, загадати, наказувати, наказати кому що зробити. [Тоді він йому загадав: або йди або зоставайся (Звин.)]. Он -жил мне ехать с ним - він запропонував мені їхати з собою. -жить кому поесть - запропонувати кому, запросити кого поїсти. Мне -гают службу, место - мені пропонують службу, посаду, мене запрошують на службу, на посаду. Мне -гают купить землю - мені пропонують купити землю. -гать кому руку и сердце - пропонувати кому руку і серце. -жить кому высказаться по поводу чего-л. - запросити кого висловитися з приводу чого. [Він запрохав видатних европейців сказати, що вони думають про заборону української мови в Росії (Грінч.)]. -гаю вам немедленно по получении сего отправиться в… - пропоную (наказую) вам негайно, одержавши цього листа, вирядитися до… Он -жил ему убираться прочь - він загадав йому забиратися геть;
    2) подавати, подати, (редко) предкладати, предкласти и предложити кому що, давати, дати кому що. -гать чьему-л. вниманию что-л. - подавати (подати) що до чиєї уваги (кому до уваги). -гать что-л. на рассмотрение общего собрания - подавати що на обміркування загального зібрання. -гать кому свои услуги, себя к услугам кого - подавати себе до послуг (до услуги) кому, пропонувати (предкладати) кому свої услуги. [Дознавшись про Підкову, побачився з ним, привітав його новим щастям і подав себе до услуги (Куліш). Вольф явивсь до них перший, предкладаючи їм свої услуги (Франко)]. -гать тост - підносити (піднести) тост за кого. -жить кому-л. вопрос - задати (поставити) кому питання. -гать цену - давати (ціну). [Даю йому за скриню два карбованці, а він править п'ять (Грінч.)]. Предлагаемый - пропонований; загадуваний; подаваний, предкладаний, даваний. Предложенный - запропонований; загаданий; поданий, предкладений, предложений. [Загальні виводи, які ми можемо зробити з поданого тут матеріялу (Грінч.)]. -ться - пропонуватися, бути запропонованим; загадуватися, бути загаданим; подаватися, бути поданим, предкладатися, бути предкладеним, предложеним, даватися, бути даним. Такие вещи не -гаются - таких речей не пропонують. Материал, который здесь -гается - матеріял, що тут подається.
    * * *
    несов.; сов. - предлож`ить
    пропонува́ти, запропонува́ти; ( приглашать) запро́шувати, запроси́ти; ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти, зага́дувати, загада́ти

    Русско-украинский словарь > предлагать

  • 16 путешествие

    1) подорож (-жи), мандрівка (реже (зап.) вандрівка), подоріжжя, подорожування, мандрування, (путь) дорога; ум. мандрівочка, доріжка, доріженька, доріжечка. [От мій небіж, що тільки повернувсь з далекої мандрівки (Грінч.). Я ще з третьої години дня потягся в подорож (Крим.). Подоріжжя од Полтави до Гадячого (П. Мирн.). Відбулося подоріжжя Фенікійців навколо Африки (Л. Укр.). А нашому Василечку мандрівочка пахне (Метл.)]. -вие ко св. местам - проща. Кругосветное -вие, -вие вокруг света - подорож навкруги (навколо, кругом) світу (см. Кругосветный). Товарищ по -вию - подорожній товариш. Описание -вия - опис подорожи, подорожник, подорож. Отправиться в -вие - рушити (вирушити), податися в подорож, в дорогу. Совершать -вие - відбувати подорож;
    2) (литер. произвед.) подорож. [З описових творів найширше відомі подорожі; це опис того, що бачив і чув автор, подорожуючи (Єфр.)].
    * * *
    по́дорож, -жі, мандрі́вка; уменьш. мандрі́вочка; ( действие) подорожува́ння, мандрува́ння

    Русско-украинский словарь > путешествие

  • 17 ринуться

    ки́нутися; (устремиться, хлынуть) ри́нути, ри́нутися, пори́нути и порину́ти; ( метнуться) метну́тися; (преим. отправиться, двинуться куда-л.) майну́ти, гуну́ти, диал. бурхну́ти, ве́ргнутися, ве́ргтися, -гнуся, -гнешся

    ста́до ове́ц \ринуться ну́лось в овра́г — ота́ра ове́ць метну́лася (ри́нула, ри́нулася, ки́нулася, гуну́ла) в яр

    Русско-украинский словарь > ринуться

  • 18 хватить

    I
    1) схопи́ти, диал. хопи́ти

    \хватить греха́ на́ душу — шутл. узя́ти гріх на ду́шу

    \хватить за живо́е — допекти́ (дійня́ти, дошкули́ти) до живо́го (до се́рця)

    \хватить ши́лом па́токи — погов. ши́лом (на ши́ло) па́токи ухопи́ти

    2) ( достигнуть) сягну́ти
    3) (урвать, хапнуть что-л.) узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), хапну́ти

    \хватить взя́тку — узя́ти (хапну́ти) хаба́р

    4) (выпить, глотнуть) ковтну́ти; ( о спиртных напитках) хильну́ти, лигну́ти; ( съесть) перекуси́ти

    \хватить рю́мочку — хильну́ти (дмухну́ти) чарчи́ну

    5) (перенести, испытать что-л.) набра́тися, зазна́ти

    \хватить стра́ху — набра́тися стра́ху

    6) ( ударить) моло́снути, двигну́ти, баба́хнути, торо́хнути, загили́ти, угати́ти, ушква́рити, ушкварну́ти, опереза́ти, упереза́ти, поцу́пити, упоро́ти, учеса́ти, учи́стити, увірва́ти, урва́ти, кресну́ти, урі́зати, дмухну́ти, сви́снути и усилит. свисону́ти, сягну́ти и усилит. сягону́ти, лигну́ти, уціди́ти, заціди́ти; диал. урепі́жити, фра́снути; (снарядом, пулей) влу́чити
    7) ( неожиданно поразить) поби́ти; ( морозом) приби́ти

    хвати́л уда́р кого́ — поби́в (уда́рив) грець кого́, диал. шлях тра́фив кого́

    хвати́л столбня́к — правце́м поста́вило

    8) (сделать что-л.) утну́ти, утя́ти, ушква́рити, ужа́рити, упоро́ти, учеса́ти, учи́стити, урі́зати

    эк (вот) куда́ хвати́л, э́ка хвати́л — от куди́ метну́в (сягну́в)

    9) (отправиться, махнуть) махну́ти и усилит. махону́ти, чкурну́ти, гайну́ти
    II см. хватать II

    Русско-украинский словарь > хватить

См. также в других словарях:

  • отправиться — отдать концы, тронуть, ускакать, повалить валом, пуститься в путь, направить шаги, взять с места, закатиться, уйти, выйти, экспедироваться, сняться, отбыть, направить лыжи, стартовать, дернуть, махануть, пофигарить, тронуться, отплыть, пофигачить …   Словарь синонимов

  • ОТПРАВИТЬСЯ — ОТПРАВИТЬСЯ, отправлюсь, отправишься, совер. (к отправляться). 1. Уехать, уйти, пойти куда нибудь. «Выскочил на улицу и отправился на Тверской бульвар.» А.Тургенев. «Кончил чай и отправился учиться.» Чернышевский. «Отправился к себе и уснул.»… …   Толковый словарь Ушакова

  • ОТПРАВИТЬСЯ — ОТПРАВИТЬСЯ, влюсь, вишься; совер. Поехать, пойти, направиться в путь. О. на прогулку. Поезд отправится утром. | несовер. отправляться, яюсь, яешься. | сущ. отправление, я, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • отправиться —     ОТПРАВЛЯТЬСЯ/ОТПРАВИТЬСЯ     ОТПРАВЛЯТЬСЯ/ОТПРАВИТЬСЯ, выходить/ выйти, отходить/отойти, удаляться/удалиться, уходить/уйти, устар., несов. и сов. ретироваться, разг. убираться/убраться, разг. сниж. валить, разг. сниж. выметаться, разг. сниж.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Отправиться к праотцам — Отправиться (отойти) къ праотцамъ (иноск.) умереть. Ср. Отправился въ страну, гдѣ царствуетъ Плутонъ. Крыловъ. Вельможа. Ср. Ad patres. Ср. Я приложу тебя къ отцамъ твоимъ и ты положенъ будешь въ гробницу и т. д. 4 Царствъ. 22, 30. Ср. И… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Отправиться к праотцам — ПРАОТЕ , тца, м. (устар. и высок.). То же, что родоначальник (в 1 знач.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Отправиться на боковую — БОК, а ( у), о боке, на боку, мн. бока, ов, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • отправиться в путь — поехать, пойти, порындать, поплыть Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • отправиться восвояси — смотать удочки, завернуть оглобли, повернуть оглобли, умотаться, смотаться, учапать, уйти восвояси, усвистать, убраться, отретироваться, убраться восвояси, выйти, умотать, ретироваться, утопать, уйти Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • отправиться к отцам — См …   Словарь синонимов

  • ОТПРАВИТЬСЯ В МИР ИНОЙ — кто Умереть. Имеется в виду, что земная жизнь лица, реже группы лиц (X) окончилась. реч. стандарт. ✦ {1} Активное начало ситуации: X отправился на тот свет. Именная часть неизм. На месте глаг. компонента могут употр. другие близкие по значению… …   Фразеологический словарь русского языка


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»