Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

относящийся+к+чему-л

  • 1 относиться

    отнестись
    1) відноситися, віднестися;
    2) матем. - стосуватися, бути супроти. [Два стосується до чотирьох, як три до шістьох; или два супроти чотирьох те саме, що три супроти шістьох];
    3) см. Обращаться к кому;
    4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) - стосуватися до кого, до чого, належатися до кого, до чого. [Такі питання стосуються до археології. Ця справа належиться до вас]. Это ко мне не -сится - це до мене не стосується (не належиться). Не к тебе -сится - не до тебе річ, (шутл.) не твоє мелеться, не до тебе п'ють. Относящийся к чему - належний до чого. Неотносящийся к делу - сторонній. [Треба спинитись тут ще на одній ніби стороннй деталі (Єфр.)]. Село -сится к такой-то волости - село тягне, належить до такої волости. [Село Токарі тягне до Бешкинської волости];
    5) к кому, чему - ставитися, поставитися до кого, до чого; приймати, прийняти що; (редко) постать узяти до чого. [До мене ставляться як до рідного. Як поставилася до тієї звістки? Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (О. Пчілка)]. -ся к чему с уважением - шанувати, пошанувати кого, ставитися, поставитися з пошаною (з повагою) до кого. -ся пренебрежительно, отрицательно - нехтувати кого, що, помітувати ким, чим. -ся легкомысленно - легковажити, злегковажити що. [Справи цієї не злегковажено]. -ся хладнокровно, спокойно - ставитися спокійно до чого, холодним оком дивитися, поглядати на що. [Холоднішим оком поглядає читачка на «Тарасову ніч» (Грінч.)]. -ся несправедливо к кому - кривдити кого; (свысока) згори позирати; (враждебно) ворогувати на кого, проти кого, ставати ворожо проти кого, чого, око на кого мати, проти кого зуб мати. [Ворожо стають проти прав української мови (О. Пчілка)]. -ся с любовью, заботливо - жалувати кого. [Батько жалував нас обох рівно: і брата, і мене (М. Вовч.)]; (добродушно) добре серце мати до кого; (с отчуждённостью) чужим оком позирати на кого. К вам -сятся, как к людям - вас за людей мають. -ся каким-л. образом к делу - брати справу як. [Автор бере справу занадто серйозно (Єфр.)].
    * * *
    I несов.; сов. - отнест`ись
    1) ( проявлять своё отношение) ста́витися, поста́витися
    2) (несов.: входить в состав, в разряд кого-чего-л.) нале́жати
    3) (несов.: иметь касательство) стосува́тися, обхо́дити; ( принадлежать) нале́жати; ( приходиться) припада́ти
    4) (высказывать своё мнение, отзываться) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися
    5) (обращаться с вопросом, просьбой) зверта́тися, зверну́тися, вдава́тися, вда́тися
    6) несов. мат. відно́ситися
    7) строит., несов. відно́ситися; перено́ситися; відстороня́тися; відставля́тися; зарахо́вуватися, залі́чуватися, відно́ситися; припи́суватися; поя́снюватися, поясня́тися; зверта́тися; спрямо́вуватися; відру́буватися, відтина́тися; відрі́зуватися
    II
    (сев.: износиться) зноси́тися; ( об обуви) стопта́тися

    Русско-украинский словарь > относиться

  • 2 касательный

    1) (прикасающийся) дотичний. -ная, мат. - дотична (-ної);
    2) (прикосновенный) причетний, належний до чого. Был к этому -телен - був до цього причетний. Дела сюда не -ные - справи сюди не належні, до цього не причетні. Разговоры - ные моего настроения - розмови про мій настрій;
    3) (относящийся к чему) стосовний до чого. Дела -ные Украины - справи стосовні до України. Слова -ные вас… - слова що-до вас; слова до вас стосовні.
    * * *
    доти́чний

    Русско-украинский словарь > касательный

  • 3 современный

    1) (относящийся к настоящему времени, к настоящей эпохе) суча́сний; ( нынешний) сьогоча́сний

    \современныйая эпо́ха — суча́сна епо́ха

    \современныйое обору́дование — суча́сне устаткова́ння

    2) (того времени, о котором идёт речь) тогоча́сний, тоді́шній, суча́сний

    Полта́вская би́тва по \современный ой гравю́ре — Полта́вська би́тва (Полта́вський бій) за тогоча́сною гравю́рою

    3) ( кому-чему - относящийся к одному времени с кем-чем) суча́сний (кому-чому), одноча́сний (з ким-чим)

    \современныйые Пу́шкину поэ́ты — суча́сні Пу́шкінові пое́ти

    Русско-украинский словарь > современный

  • 4 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 5 родственный

    1) (относящийся к родственникам; о чувствах, отношениях) роди́нний; родичі́вський; ( внимательный к родственникам) роди́нно-дру́жній, роди́нно-близьки́й

    \родственныйые свя́зи — роди́нні зв'язки́

    \родственныйые чу́вства — роди́нні почуття́

    оказа́ть \родственныйый приём — прийня́ти як рі́дного

    2) (кому-чему - близкий по происхождению, по свойствам) спорі́днений (з ким-чим)

    \родственныйые языки́ — спорі́днені мо́ви

    \родственныйый по душе́ — спорі́днений душе́ю

    Русско-украинский словарь > родственный

См. также в других словарях:

  • безразлично ко всему относящийся — прил., кол во синонимов: 2 • не проявляющий ни к чему интереса (4) • равнодушный (85) Словарь синонимов ASIS …   Словарь синонимов

  • не проявляющий ни к чему интереса — прил., кол во синонимов: 4 • безразлично ко всему относящийся (2) • безучастный ко всему окружающему …   Словарь синонимов

  • Основные суффиксы русского языка — Основные суффиксы русского языка  наиболее употребляемые суффиксы, используемые в русском языке. Содержание 1 Суффиксы имен существительных 2 Суффиксы прилагательных …   Википедия

  • ЦЕНТРАЛЬНЫЙ — 1. Относящийся к чему то, расположенному в середине или в главной части тела или структуры. 2. Относящийся к чему то фундаментальному или важному. Значение 1 противопоставляется понятиям периферический или дистальный. Значение 2 – вторичный или… …   Толковый словарь по психологии

  • относи́тельный — ая, ое; лен, льна, льно. 1. к чему. устар. Относящийся к чему л., связанный с чем л. [Фигнер] был мало сведущ в науках, даже относительных к военному делу. Д. Давыдов, Письмо М. Н. Загоскину, 6 марта 1830. Благодаря трудам наших библиографов и… …   Малый академический словарь

  • Центральный — – 1. находящийся в центре, относящийся к тому, что расположено в середине или в главной части тела или структуры; 2. относящийся к чему то фундаментальному или важному …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • ОКОЛОЕ — ОКОЛО..., приставка. Образует: 1) существительные и прилагательные со знач. нахождения рядом, поблизости, напр. околоплодник, околоплодье, околоцветник, околоушный, околозвёздный, околоземный, околопланетный, окололунный, околоосевой; 2)… …   Толковый словарь Ожегова

  • около... — около... ОКОЛО..., прист. Образует: 1) существительные и прилагательные со знач. нахождения рядом, поблизости, напр. околоплодник, околоплодье, околоцветник, околоушный, околозвёздный, околоземный, околопланетный, окололунный, околоосевой; 2)… …   Толковый словарь Ожегова

  • СПОБОРАТЬ — СПОБОРАТЬ, спобороть кому, соратовать, сподвизаться с кем вместе, заодно, помогать, способствовать, содействовать. Споборет же с ним мир на безумные. Соломон. Словесной службе тайно споборая, Мин. ся, быть спобораему, найти помощь. Споборанье,… …   Толковый словарь Даля

  • ревностный — ая, ое; тен, тна, тно. Относящийся к чему л. с рвением и усердием; старательный. Р. ценитель искусства. Р. поборник справедливости. Р. блюститель порядка // Проникнутый рвением к чему л. Р ое отношение к делу. Р ая служба. ◁ Ревностно, нареч. Р.… …   Энциклопедический словарь

  • ревностный — ая, ое; тен, тна, тно. см. тж. ревностно, ревностность а) Относящийся к чему л. с рвением и усердием; старательный. Ре/вностный ценитель искусства. Ре/вностный поборник справедливости. Ре/вностный блюститель порядк …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»