отзыв

1) кого откуда - відкликання, відклик кого. Отзыв посланника, посла - відкликання посла;

2) (ответ на зов) обзив, відклик. [Питаю: хто в хаті? Обзиву не було];

3) (мнение о ком, о чём, заключение) думка про кого, здання. О нём отзывы нехороши - чутки про його йдуть недобрі, недобре про його говорять. Дать отзыв о ком - сказати про кого свою думку. Дать отзыв о книге - подати про (на) книгу свою думку;

4) отзыв (ответ) - відповідь (- ди), відпис (-су);

5) отзыв (отзвук) - см. Отзвук;

6) отзыв, юрид. - відзов (-зову).

* * *

1) ( действие) відкли́кання, відклика́ння

2) ( отклик) ві́дгук, -у, ві́дзвук, -у; ( эхо) луна́

3) (мнение, суждение с оценкой) ві́дзив, -у

4) воен. ві́дзив, -у

отозваться

1) відзиватися, відозватися, о(б)зиватися, о(бі)зватися, відкликатися, відкликнутися, відгукуватися, відгукнутися на що, зголошуватися, зголоситися на що, подавати, подати голос. [Як зовуть, так і обзиваються. На заклик працювати в гуртку зголосився тільки один];

2) (откликаться) лунати. Рёв зверей -вается в лесу - рев (ревіння) звірів лунає по лісі - см. Отдаваться;

3) (давать отзыв о ком, о чём) озиватися, озватися про кого, про що, висловлювати, висловити свою думку про кого, що;

4) (пахнуть ч.-л.) відгонити чим, дхнути чим. [Молоко чимсь дхне. Така поведінка відгонить формалізмом];

5) (о боли и т. п.) відчуватися. [Старі рани відчуваються]. Тебе это -вётся - тобі це даром не пройде.

* * *

1) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися; ( откликаться) озива́тися, озва́тися, обзива́тися, обізва́тися, відклика́тися, відкли́кнутися, оклика́тися, окли́кнутися; ( раздаваться) луна́ти, пролуна́ти и залуна́ти

2) (давать отзыв о ком-чём-л.) відзива́тися, відізва́тися

3) (отражаться, оказывать воздействие) відбива́тися, відби́тися, одзива́тися, одізва́тися; ( влиять) вплива́ти, впли́нути

1) см. Льстивый;

2) (приятный) любий, втішний; (заманчивый) принадний, (желательный) бажаний; (почётный) почесний; (одобрительный) хвальний, похвальний, прихвальний, підхвальний, прихильний; (слишком) перехвальний. -ное внимание - втішна (почесна) увага. Оказать -ное внимание кому - вшанувати увагою кого. -ный отзыв - (по)хвальний (прихильний) відзов (-зову), (по)хвальна оцінка, (слишком) перехвальний відзов, перехвальна оцінка. -ное предложение - принадна (почесна) пропозиція. -ная рецензия - підхвальна (прихильна) рецензія. -ные слова - втішні слова. Слишком -ная похвала - перехвала. Его похвала не -на мне - до його хвали я байдужий; його хвала не цікава (не честь) мені. Награды эти не -ны мне - я не (надто) ваблюся (кваплюся) на ці нагороди.

* * *

1) ( утешительный) уті́шний; ( приятный) приє́мний; ( одобрительный) похва́льний, схва́льний; ( заманчивый) прина́дний

2) ( коварный) підсту́пний, лука́вий

1) (не благоприятствующий) несприятливий, несприятний кому и для кого, чому и на що, недобрий, негарний, поганий на що, (неудобный, неподходящий) недогідний; (о погоде ещё) непогожий, непогідний, непогодливий. [Не дивлячись на низку несприятливих умов, дитячих садків уже функціонувало багато (Азб. Комун.). Наші національні скарби, не зважаючи на несприятну долю історичну, заховалися в Київі (Рада). Під тиском недогідних обставин життя (Доман.)]. -ная обстановка - несприятливі умови (обставини), несприятлива обстанова, несприятливе оточення. -ная погода - непогідна (непогожа) година, (для растительности) недобра (негарна, погана) погода (година) на що (напр. на яблука). -ное лето - непогідне (непогоже) літо, (для растительности) недобре (погане) поліття, недобрий (поганий) політок (-тку) на що;

2) (о ветре) непогожий, (противный) (су)противний;

3) (о поре, времени) недобрий, недогідний, несприятливий, (неподходящий) неслушний. -ное время - недобрий (лихий) час, недобра (лиха, тяжка) година, лихоліття (-ття), знегіддя, безгіддя (-ддя), знегода; (неподходящее) неслушний час. В -ное время - не в добрий час, не в добру годину, в недобрий час, в недобру годину, недоброї години, під злу годину; (в неподходящее) в неслушний час, неслушного часу, в неслушну годину, неслушної години;

4) (неприязненный) неприязний, неприхильний, неласкавий до кого;

5) (неодобрительный) неприхильний до кого, непохвальний. -ный ответ - неприхильна відповідь, (письменный) неприхильний відпис. -ный отзыв о ком, о чём - неприхильна думка, неприхильний відзов про кого, про що;

6) (неудачный, неприятный) недобрий, нелюбий, поганий, лихий, нещасливий. -ное впечатление - недобре (нелюбе, погане, несприятливе) враже[і]ння. -ное известие - недобра (лиха) (з)вістка (новина). -ный исход дела - нещасливий кінець справи.

* * *

1) (не способствующий чему-л.) несприя́тливий; ( неудобный) неслу́шний

2) ( неодобрительный) несхва́льний; ( плохой) пога́ний; ( неблагосклонный) неприхи́льний

1) см. Нельстивый;

2) (неприятный) нелюбий, невтішний; (незаманчивый) непринадний; (непочётный) непочесний; (неодобрительный) не(по)хвальний, непідхвальний, недобрий, неприхильний. -ный отзыв, -ное мнение - не(по)хвальний (непідхвальний, недобрий) відзов, неприхильна (непідхвальна, недобра) думка.

* * *

неприхвальний, не(по)хвальний, осудний. -ный отзыв - не(по)хвальний відзов, не(по)хвальна думка.

* * *

підбадьорливий, заохотливий, похвальний. -ный отзыв о ком - похвальна думка про кого. Срв. Одобрительный.

* * *

1) (хвала) хвала, похвала, хваління. Книга пользуется -нием читателей - книгу хвалять читачі. Заслужить -ние - заробити хвали, похвали, хваління;

2) (дозволение, разрешение) ухвала. [На це моєї ухвали не буде]. С -ния цензуры - цензура ухвалила, за цензурною ухвалою. Сделано с общего -ния - зроблено за спільною ухвалою.

* * *

1) ( действие) схва́лення, схвалювання; ухва́лення, ухва́лювання

2) (одобрительный отзыв) схва́лення; ( разрешение) ухва́ла; ( похвала) похвала́; ( удовлетворение) задово́лення

відкликання. [Відкликання посла].

* * *

получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.

* * *

несов.; сов. - получ`ить

1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти

2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого)

1) (к чему) замилований, залюблений, закоханий у чому, прилюблений до чого. Быть -ным к чему, иметь пристрастие к чему - см. Пристрастие и Пристращаться;

2) (судящий о ком или о чём пристрастно) небезсторонній, сторонничий, сторонницький) необ'єктивний. [Батько, звісна річ, сторонничий суддя (Франко)]. Его мнение было -но - його думка була необ'єктивна. Ваш отзыв о книге -тен - ваша думка про книгу необ'єктивна (небезстороння); срв. Придирчивый. Быть -ным к кому - бути необ'єктивним (небезстороннім) до кого; срв. Придираться. -ный допрос - допит небезсторонній (необ'єктивний); допит з загрозами, муками (тортурами).

* * *

1) ( действие) розбі́р, -бо́ру и ро́збір, (неоконч.) розбира́ння; упорядкува́ння, (неоконч.) упорядко́вування; ро́згляд, -у, ро́збі́р, (неоконч.) розгляда́ння, розбира́ння; ана́ліз, -у, ( неоконч). аналізува́ння

2) (критическая статья, отзыв) ро́згляд, ро́збі́р

3) ( разборчивое отношение) ро́збі́р

4) (сорт, разряд) ґату́нок, -нку, ро́збі́р

5) тип. розбо́р, -у

см. Отклик, Отзыв.