-
1 отвёртывать
техн., несов. отвёртывать, сов. отверну́ть1) ( повёртывать) відверта́ти, відверну́ти2) ( откручивать) відкру́чувати, відкрути́ти• -
2 отвёртывать
техн., несов. отвёртывать, сов. отверну́ть1) ( повёртывать) відверта́ти, відверну́ти2) ( откручивать) відкру́чувати, відкрути́ти• -
3 отвёртывать
отвертеть, отвернуть1) відкручувати, відкрутити. Я тебе голову -ну - я тобі голову відкручу;2) відкручувати, відкрутити, відві[е]рчувати, відвертіти, відвернути. -нуть винт, кран - відкрутити, відвертіти ґвинт, відкрутити, відвернути крант;3) (отворачивать) відвертати, відвернути, відгортати, відгорнути, закочувати, закотити, закасувати, закасати. -нуть пласт земли - відвернути, відгорнути скибу землі. -нуть полу - відгорнути полу. -нуть воротник, рукава - відгорнути (відвернути, відкотити, закотити) комір, закачати (закотити, закасати) рукава. -нуть кожу - залупити шкуру. -нуть лицо, глаза - відвертати, відвернути (о многих повідвертати) лице, очі від кого, від чого, відводити, відвести очі від кого, від чого. Отвёрнутый, отверченный - відкручений, відвірчений, відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий, відкочений, закочений.* * *несов.; сов. - отверн`уть1) ( повёртывать) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти2) ( отвинчивать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати; відві́рчувати, відверті́ти3) (вертя, отламывать) відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати, скру́чувати, скрути́ти и поскру́чувати; відла́мувати, відлама́ти, відло́млювати, відломи́ти4) (отгибать край чего-л.) відгорта́ти, відгорну́ти и повідгорта́ти, відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти, відко́чувати, відкоти́ти и повідко́чувати; (штанину, рукав) відка́чувати, відкача́ти и повідка́чувати; ( откидывать) відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти; (загнув, завёртывать) загорта́ти, загорну́ти и позагорта́ти, зако́чувати, закоти́ти и позако́чувати, (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и позака́чувати5) ( сворачивать в сторону) зверта́ти, зверну́ти -
4 отворачивать
отворотить1) відвертати, відвернути що. -тить камень с дороги - відвернути (відкотити) камінь з дороги. -тить лошадь - відвернути коня. -тить сукрой хлеба - відкраяти, відбатувати лусту (кімсу) хліба;2) відгортати, відгорнути, відвертати, відвернути, відкочувати, відкотити, закочувати, закотити, закачувати, закачати, відхиляти, відхилити. -тил полу и полез в карман - відгорнув (закотив) полу і сягнув до кешені. -вать, - тить полог, занавеску - відгортати, відгорнути, відхиляти, відхилити, (слегка) прогортати, прогорнути запинало, запинальце. -тить воротник, рукава - відкотити, закотити комір, закачати (закотити, закасати) рукава, срв. Отвёртывать 3. -вать кожу, кожицу - залуплювати шкуру, шкурку. См. Отвернуть (Отвёртывать 3);3) відвертати, відвернути, відхиляти, відхилити. -вать лицо - відвертати, відвернути лице від кого, від чого. -вать нос от чего - ніс вернути від чого. Ветер -вает - вітер повертається (повернувся);4) см. Отвёртывать, отвернуть 1;5) см. Отвращать, отвратить;6) безл. вернути, відворочати, сов. відвернути. [Від їжі верне]. Отвороченный - відвернений и відвернутий, відгорнений и відгорнутий и т. д.* * *несов.; сов. - отворот`ить1) відверта́ти, відверну́ти и повідверта́ти2) см. отвёртывать 4) -
5 отвернуть
-
6 відвертати
-
7 отвинчивать
-ся, отвинтить, -ся відґвинчувати, -ся, відґвинтити, -ся, відшрубовувати, -ся, відшрубувати, -ся, відкручувати, -ся, відкрутити, -ся. Срв. Отвёртывать 2, Отвёртываться 1. -ть винт - відкрутити, відґвинтити ґвинта. -ть доску, замок - відґвинтити, відшрубувати дошку, замок. Гайка -тилась - гайка відкрутилася. Отвинченный - відґвинчений, відшрубований, відкручений, відвірчений.* * *несов.; сов. - отвинт`итьвідгви́нчувати, відгвинти́ти, відкру́чувати, відкрути́ти и повідкру́чувати -
8 отвернуть
сов. от отвёртывать -
9 отвернуть
сов. от отвёртывать -
10 відвернути
техн. отвёртывать, предотвраща́ть, ува́ливать -
11 відкрутити
техн. отвёртывать, отви́нчивать, откру́чивать -
12 відкручувати
техн. отвёртывать ( откручивать), отви́нчивать, откру́чивать -
13 отвертеть
несов. см. отвёртывать 2), 3)
См. также в других словарях:
отвёртывать(ся) — отвёртывать(ся) … Словарь употребления буквы Ё
ОТВЁРТЫВАТЬ — ОТВЁРТЫВАТЬ, отвёртываю, отвёртываешь. несовер. к отвернуть и отвертеть. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
отвёртывать — ОТВЕРНУТЬ, ну, нёшь; вёрнутый; сов., что. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
отвёртывать — отвёртывать, аю, ает … Русский орфографический словарь
отвёртывать — 1. см. отвинчивать. 2. см. отрывать Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. отвер … Словарь синонимов
отвёртывать — I. ОТВЁРТЫВАТЬ, несов. (сов. отвернуть), что. Разг. Отделять (отделить) какую л. часть чего л., вращая по винтовой резьбе или поворачивая из стороны в сторону; Син.: отвинчивать, откручивать; Ант.: привертывать [impf. coll. screw off, twist off,… … Большой толковый словарь русских глаголов
отвёртывать — (I), отвёртываю(сь), ваешь(ся), вают(ся) … Орфографический словарь русского языка
отвёртывать — аю, аешь. несов. к отвернуть … Малый академический словарь
отвёртывать — см. отвернуть 1), 2), 3), 4); аю, аешь; нсв … Словарь многих выражений
отвёртывать(ся) — от/вёрт/ыва/ть(ся) … Морфемно-орфографический словарь
Отвертка — отвёртка ж. 1. процесс действия по гл. отвёртывать 2., отвернуть отт. Результат такого действия. 2. Инструмент для отвинчивания и завинчивания винтов. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой