Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

отбивать

  • 1 отбивать

    техн., несов. отбива́ть, сов. отби́ть
    відбива́ти, відби́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > отбивать

  • 2 отбивать

    техн., несов. отбива́ть, сов. отби́ть
    відбива́ти, відби́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > отбивать

  • 3 отбивать

    отбить
    1) что от кого, от чего, у чего - відбивати, відбити що від кого, від чого, у чого, у чому. [Козак нагайкою стріли відбиває. Відбив вушко від глечика (в глечика). Відбивати м'яч(а) (опуку) рукою]. -вать нападение, отражать - відбивати, відбити, відпирати, відперти напад;
    2) -вать что у кого (отымать силой) - відбивати, відбити, (реже) відгромлювати, відгромити що в кого. -бить у неприятеля город, пушку, пленных - відбити у ворога місто, гармату, полонених. -вать у кого работу, покупку, покупателей, невесту, жениха - відбивати, відбити кому или в кого працю, покупку, покупців, наречену (молоду), нареченого (молодого); (о любимом человеке ещё) перелюбити. [Перелюбила мого хлопця]. -бил у меня жену - відбив у мене (или мою) жінку. -вать советами, наговорами - відбивати, відбити, відмовляти, відмовити, відраювати, відраяти, відсуджувати, відсудити кого від кого, у кого;
    3) -вать замок, двери - відбивати, відбити колодку, двері (-рей);
    4) (удалять, уничтожать) что перебивати, перебити. -вать запах - перебивати дух (напр., горільчаний). -вать дурной вкус во рту - перебивати поганий смак у роті;
    5) (защищать) відбороняти, відборонити кого від кого. -бить бока, внутренности кому - надсаджувати, надсадити, відбивати, відбити кому боки, бебехи, печінки. -вать охоту кому - відбивати, відбити охоту кому до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. -вать такт - вибивати, вистукувати такт. -вать дробь, танцуя - дріботіти. -вать косу - клепати косу. -вать черту намеленной бечовкой - значити, позначити. Ружьё -вает - рушниця віддає. Отбитый - відбитий.
    * * *
    несов.; сов. - отб`ить
    відбива́ти, відби́ти и повідбива́ти; ( заострять лезвие косы) клепа́ти, ви́клепати и поклепа́ти; (несов.: повредить) відсади́ти

    Русско-украинский словарь > отбивать

  • 4 нахлёстывать

    нахлестать кого, что
    I. нахльостувати, нахльостати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати кого, що, по чому, нахвиськувати, нахвиськати, шмагати, нашмагати, пірити, напірити, (настёгивать) настьобувати, настьобати, (бичом) набичовувати, набичувати, (о мног.) понахльостувати и т. п. кого, що. [Нахльостав коня (Брацл.). Нахвиськує коні (Київщ.). Твар мені вітром нашмагало (Липовеч.). Добре напірив хлопчину (Київщ.). Підняв пугу з видимим бажанням набичувати коняку (Корол.)]. Нахлёстанный - нахльостаний, нах(а)лястаний, нахвиськаний, нашмаганий, напірений, настьобаний, набичований, понахльостуваний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) нахльостуватися, бути нахльостуваним, нахльостаним, понахльостуваним и т. п.;
    2) (возвр. з.) нахльостуватися, нахльостатися, понахльостуватися и (чаще) нахльостувати, нахльостати, понахльостувати себе и т. п.;
    3) нахлистуватися, нахлистатися, нахлющуватися, нахлющитися, надудлюватися, надудлитися; см. Напиваться 2;
    4) (вдоволь, сов.) нахльостатися, попохльостати (досхочу), (о мног.) понахльостуватися и т. п.; срв. Хлестать.
    II. Нахлёстывать, нахлеснуть кого, что -
    1) (петлёй) зашморгувати, зашморгнути кого, що чим, накидати, накинути зашморг на кого, на що. [Зашморгни слупа мотузом й тягни додолу! (Брацл.)];
    2) (плотн., стол.: отбивать черту шнуром) наводити (відбивати), навести (відбити) пруг на чому;
    2) (строит.: нарубать перекладину на столбы) надовбувати, надовбати перекладку (поперечку, поперечний брус) на чому;
    4) (наплескивать) напліскувати, наплеснути, нахлюпувати, нахлюпати, нахлюпнути чого в що. Нахлёснутый - зашморгнутий. -ться -
    1) (стр. з.) зашморгуватися, бути зашморгуваним, зашморгнутим и т. п.;
    2) (возвр. з.) зашморгуватися, зашморгнутися. Нитка -нулась на пуговицу - нитка зашморгнулася на ґудзикові (навколо ґудзика). Доска -нулась - на дошці відбився пруг (відбилася лінія).
    * * *
    I несов.; сов. - нахлестать
    нахльо́стувати, нахльо́стати; настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти, сов. нашмага́ти
    II несов.; сов. - нахлестн`уть
    1) (что на кого-что - петлю, верёвку) зашмо́ргувати, -гую, -гуєш, зашморгну́ти (кого-що чим), накида́ти за́шморг, наки́нути за́шморг (на кого-що)
    2) ( отбивать черту шнуром) строит. наво́дити (-джу, -диш) пруг, навести́ (-веду́, -веде́ш) пруг, відбива́ти [пруг], відби́ти, -діб'ю́, -ді́б'єш и -діб'є́ш [пруг] (на чому)

    Русско-украинский словарь > нахлёстывать

  • 5 нахлёстывать

    техн., несов. нахлёстывать, сов. нахлестну́ть
    1) зашмо́ргувати, зашморгну́ти
    2) ( отбивать черту шнуром) наво́дити пруг, навести́ пруг; відбива́ти пруг, відби́ти пруг
    3) ( соединять с напуском) напуска́ти, напусти́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > нахлёстывать

  • 6 отбить

    сов. от отбивать

    Русско-украинский политехнический словарь > отбить

  • 7 нахлёстывать

    техн., несов. нахлёстывать, сов. нахлестну́ть
    1) зашмо́ргувати, зашморгну́ти
    2) ( отбивать черту шнуром) наво́дити пруг, навести́ пруг; відбива́ти пруг, відби́ти пруг
    3) ( соединять с напуском) напуска́ти, напусти́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > нахлёстывать

  • 8 отбить

    сов. от отбивать

    Русско-украинский политехнический словарь > отбить

  • 9 наводити пруг

    техн. нахлёстывать ( отбивать черту шнуром)

    Українсько-російський політехнічний словник > наводити пруг

  • 10 коса

    1) (женская) коса, (вин. п. косу, мн. коси, кіс, косами и кіс(ь)ми), ум. кіска, кісонька, кісочка, косиця. [Дівка косу чеше (Пісня). Дівки гуляють, кісками мають (Грінч. III). Що- суботи ізмивала і кісоньку заплітала (Пісня)]. У девушки нрав -сою закрыт - у дівки коса до пояса, а думкою й коло мізинця не обведеш. Мелко заплетённая -са - коса в дрібушки (дрібниці). -са венком - джереґеля, мн. джереґелі, джеґерелі (-лів). -сы положенные над ушами - кітки (-ток). С большой -сой - косатий. С чёрной, светлой, толстой -сой - чорнокосий, яснокосий, товстокосий. Без -сы - безкосий. -са китайца неприкосновенна - коса в китайця недоторканна;
    2) (конец, уголок) ріг (р. рогу), ріжок (-жка), хвіст (-оста), кінець (-нця). [Взяла хустку, зав'язала в три ріжки по камінчику (Чуб.)]. Шапка с -сами - ріжката шапка. -са кометы - хвіст, віха (в комети);
    3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце, пірко, (тёжка) пузце;
    4) (гряда от берега) ріг (р. рогу), (узкая) стрілка, (отмель) коса, (гряда и отмель вместе) коса. [На Кінбурнській косі ловлять рибу рибальські тафи (артели) (Херс.)];
    5) (хвост петуха) косиця, косиці. [Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці (Грінч. III)];
    6) (орудие) коса (вин. п. косу), ум. кіска, косиця, ув. косище; (короткая) різак, терпан. Клинок -сы - полотно, полотенце, (обух) прут, (носок) писок (-ска), нісок (- ска), (лезвие) жало, (кольцо в стыке древка с клинком) перстень (-сня), наперсток (-стка), серга; (задняя часть клина) п'ятка; (клин деревян.) пасклинь (-ня), пасклин (-на), (железн.) глобок (-бка). Древко -сы - кісся (-ся), кіся (-сяти). Источенная -са - скісок (-ска). -са по руке - коса по руці, підтравна коса. -са без крюка - гола коса. Отбивать -су - клепати косу. Направлять -су - мантачити косу. Точить -су - гострити косу. Нашла -са на камень - трапила коса на камінь (Приказка);
    7) (резец) різак, сікач (-ча).
    * * *
    I к`оса
    ( народность) ко́са
    II кос`а III кос`а
    с.-х.
    коса́
    IV кос`а
    геогр.
    коса́, обмі́лина, пере́сип, -у

    Русско-украинский словарь > коса

  • 11 отбить

    Русско-украинский словарь > отбить

  • 12 отколачивать

    отколотить
    1) что (ящик, двери) - відбивати, відбити що (ящик, двері). -ся - відбиватися, відбитися;
    2) -тить кого - відлатати, відкалатати, відлупцювати, відлупити, віддухопелити кого, дати духопелу (-пелків, духу) кому, докласти воза, дати (завдати) чосу, прочуханки, матланки кому, віддухати кого, натовкмачити кого, відкудовчити, відглушити, відманіжити, від[об]чустрити, відчухрати, відчистити, відбузувати, відбарбарити, вибити, по[на]бити кого; см. Отдубасить;
    3) (перестать, кончить колотить на клепале) відкалатати, перестати (скінчити) калатати, клепати. -тить кому бока - від[об]латати кому боки, боки полатати кому, обчухрати кому боки чим. Отколоченный -
    1) відбитий;
    2) відкалатаний, відлупцьований, відлуплений.
    * * *
    несов.; сов. - отколот`ить
    1) ( отбивать) відбива́ти, відби́ти и повідбива́ти
    2) (несов.: избить) відлупцюва́ти, відлупи́ти, відчухра́ти, відлата́ти, ви́маніжити, віддуба́сити, віддухопе́лити

    Русско-украинский словарь > отколачивать

  • 13 отхлопывать

    отхлопать и отхлопнуть
    1) (кончать хлопать) перестати ляскати, плескати;
    2) (отбивать даму, хлопая в танцах) відбивати, відбити.
    * * *
    несов.; сов. - отхл`опать
    1) відпле́скувати, відплеска́ти; (несов.: усиленно хлопать) плеска́ти, випле́скувати
    2) (несов.: побить) наби́ти, відшмага́ти

    Русско-украинский словарь > отхлопывать

  • 14 Косоправ

    (мастер отбивать косу) - косоклеп, клепайло, (мастер точить) гострій (-рія).

    Русско-украинский словарь > Косоправ

См. также в других словарях:

  • отбивать — См …   Словарь синонимов

  • ОТБИВАТЬ — ОТБИВАТЬ, отбить что от кого, чего, отталкивать, отражать, направлять ударом обратно или прочь; | отшибать, отделять, откалывать, отламывать; | удалять, уничтожать; | отымать силою; | кончить бой; | означать отбоем, чертой. Отбивай мяч рукою.… …   Толковый словарь Даля

  • отбивать — ОТБИВАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. ОТБИТЬ, отобью, отобьёшь), без доп. (или отбивать кровать, отбивать койку). Ровнять края одеяла у кровати. Из арм …   Словарь русского арго

  • отбивать —     ОТБИВАТЬ1, печатать, чеканить     ОТБИВАТЬ/ОТБИТЬ2, откалывать/отколоть, разг. сниж. отшибать/отшибить …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ОТБИВАТЬ — ОТБИВАТЬ, отбиваю, отбиваешь. несовер. к отбить. «Солдаты останавливались, отбивая правой ногой.» А.Н.Толстой. «Церковный сторож не спеша отбивал часы.» Максим Горький. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ОТБИВАТЬ — ОТБИВАТЬ, аю, аешь; несовер. 1. см. отбить. 2. что. Издавать мерный стук, ритмично ударять. Солдаты отбивают шаг. О. каблуками (в пляске). О. дробь (часто, дробно стучать). О. поклоны (кланяться, касаясь лбом пола). Толковый словарь Ожегова. С.И …   Толковый словарь Ожегова

  • отбивать — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN chip out …   Справочник технического переводчика

  • отбивать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я отбиваю, ты отбиваешь, он/она/оно отбивает, мы отбиваем, вы отбиваете, они отбивают, отбивай, отбивайте, отбивал, отбивала, отбивало, отбивали, отбивающий, отбиваемый, отбивавший, отбивая; св.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • отбивать — атаку отбить • действие, прерывание отбивать шаг • действие, способ отбить охоту • обладание, прерывание …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • отбивать — ОТБИВАТЬ1, несов. (сов. отбить), что. Перемещать (переместить) мяч в сторону от чего л. встречным ударом; отбрасывать (отбросить) прочь или обратно [impf. to beat (off, back), strike off, kick (off); to return (a ball); to parry (a blow); mil. to …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • отбивать койку — ОТБИВАТЬ, аю, аешь; несов. (сов. ОТБИТЬ, отобью, отобьёшь), без доп. (или отбивать кровать, отбивать койку). Ровнять края одеяла у кровати. Из арм …   Словарь русского арго

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»