Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

отак

  • 21 2-е объединённое тактическое авиационное командование НАТО на Центрально-Европейском ТВД, 2-е ОТАК

    abbr
    milit. Zweite Alliierte Taktische Luftflotte, Europa Mitte (der NATO)

    Универсальный русско-немецкий словарь > 2-е объединённое тактическое авиационное командование НАТО на Центрально-Европейском ТВД, 2-е ОТАК

  • 22 6-е ОТАК

    abbr
    milit. 6-е объединённое тактическое авиационное командование НАТО в восточной части Южно Европейского ТВД

    Универсальный русско-немецкий словарь > 6-е ОТАК

  • 23 именно

    саме, іменно, власне, як-раз, (точно) (пров.) стеменно. [Вона ніяк у світі не могла докладно второпати, чого саме він сердиться (Крим.). Не спортеся, не спортеся, воно було іменно так (Звин.). У такому власне стані блукав я одної днини (Коцюб.). В цього чоловіка стеменно є той хист до жартів (Н.-Лев.)]. Он -но о вас говорил мне - він саме про вас говорив мені. А что -но? - а що саме? Что -но надо взять? - що саме треба взяти? Он кажется созданным -но для этого - він здається саме на це (для цього) створеним. -но тогда, такой - саме тоді, саме такий. Так -но - саме так, отак, отак-о, таки-так. [Саме так було, як я оце кажу (Сл. Гр.) Отак було і з Костем (Крим.). Колись, у далеку старовину, таки так і було (Єфр.)]. -но так, вот -но - саме так, атож. [Коло землі працюєте, хазяйнуєте? - Атож. По батькові взяв землю (Крим.)]. Вот -но что нужно - ось саме що треба. А -но, -но же - а саме. Для этого требуются три вещи, а -но: уменье, терпенье и деньги - для цього (на це) потрібні три речі, а саме: уміння, терпіння та гроші.
    * * *
    част.
    са́ме; ( как раз) якра́з; ( собственно) вла́сне, власти́во

    а \именно но — в знач. союза а са́ме, як-от

    [вот] \именно но — (да, действительно) са́ме так; ато́ж

    Русско-украинский словарь > именно

  • 24 2-е объединённое тактическое авиационное командование НАТО на Центрально-Европейском ТВД

    abbr
    milit. Zweite Alliierte Taktische Luftflotte, Europa Mitte (der NATO) (2-е ОТАК)

    Универсальный русско-немецкий словарь > 2-е объединённое тактическое авиационное командование НАТО на Центрально-Европейском ТВД

  • 25 6-е объединённое тактическое авиационное командование НАТО в восточной части Южно-Европейского ТВД

    abbr

    Универсальный русско-немецкий словарь > 6-е объединённое тактическое авиационное командование НАТО в восточной части Южно-Европейского ТВД

  • 26 беззвучный

    безгучний, безодголосний, глухий, німий. [У глухій, темній могилі. Затремтіла од німого ридання]. -но - безгучно, безодголосно, глухо, німо, без голосу. [Я ледві почула - безодголосно так вона гомоніла (М. Вовч.). Отак німо шепотіли його губи (Крим.)].
    * * *
    беззву́чний, безгу́чний; ( приглушённый) глухи́й; ( тихий) ти́хий

    Русско-украинский словарь > беззвучный

  • 27 доконать

    дока[о]нати. [Отак її доканав, небогу, той правитель (Шевч.)]. Уж я тебя доконаю! - а-ж тобі доїду кінця!
    * * *
    докона́ти

    Русско-украинский словарь > доконать

  • 28 замечать

    заметить
    1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];
    2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];
    3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;
    4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.
    * * *
    несов.; сов. - зам`етить
    1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́жити

    дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти

    \замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте

    2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти
    3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти
    4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити
    5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш

    Русско-украинский словарь > замечать

  • 29 застигать

    застигнуть и застичь спостигати, спостигти, пристигати, пристигти, зуспівати, зуспіти, зайти, захоплювати, захопити кого. [На дорозі серед степу мене ніч спостигла (М. Вовч.). Пристигла його нічка (Чуб. V). Поїхав нерано, що й ніч його зуспіла в полі (Переяславщ.). Серед ліса нічка захопила (Руданськ.). Зайшли в оден ліс, та їх там зайшла ніч (Яворськ.)]. -тичь врасплох - застукати, заскочити. [Ненагодовану і голу застукали сердешну волю та й цькуємо (Шевч.). Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому утікати (Рудч.). Складайте-ж, люди, складайте, щоб дощ не заскочив (Коцюб.)]. Застигнутый - захоплений, (врасплох) застуканий, заскочений. [Професор, отак несподівано застуканий, не знав що й казати (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - заст`ичь и заст`игнуть
    захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш, спостига́ти, спости́гти, -гну, -гнеш; сов. засту́кати, заско́чити

    Русско-украинский словарь > застигать

  • 30 зло

    I. сущ.
    1) зло (р. зла), лихо (-ха), лихе (р. лихого), (редко) худо (-да). [Ну, брате, - кажуть: як ти жив? добро чи зло робив? (Гліб.). Люди не однаково розуміють добро і зло, правду і неправду (Наш). Хто сіяв зло, той пожинав скорботу (Куліш). Піп людей карає, а сам лихо робить (Номис). Романе! лихим живеш, литвином ореш (Номис). Я їм добра не зичу, худа не мислю (Чуб. V)]. Делать зло - лихо коїти, чинити, учинити (сделать) кому, (образно) лихо кувати кому. Ом сделал страшное зло - він вчинив (зробив, скоїв) страшне лихо. Желать зла кому - мислити зло кому, бажати (зичити) лиха кому. На зло научать кого - на лихо вчити кого. Употреблять во зло - вживати на зле що, зловживати що; см. Злоупотреблять. Считаться за зло - йти (вважатися) за зле;
    2) (беда) лихо, біда, (неожид.) лиха година; см. Беда. Общественное зло - громадське лихо. Рабство есть величайшее из зол - рабство - це найгірше лихо (зло). Из двух зол выбирай меньшее - котре лихо меншеє те й вибирай. Постигло зло кого - спіткало лихо кого, побила кого лиха година. Как на зло (на беду) - як на зло, як на ту пеню, як на те. [Як на ту пеню й мати приходять (Сл. Гр.)]. Избежать зла - уникнути, втекти лиха (біди). Уйти от зла - втекти від лиха (біди). Вещать зло - лихо (біду) віщувати кому;
    3) (злость) злість (-ости). На зло (делать) - на збитки, на злість, на прикрість, на пеню, на капі[о]сть, (на перекор) навкір, навкірки, наперекір, насукір кому (чинити). [Це він на збитки отак робить (Кам. п.). На злість моїй жінці нехай мене б'ють (Приказка). Усе на капость робить (Сл. Гр.)]. Зло взяло меня - зазлісно мені стало, люто зробилося мені. Сорвать зло на ком - зігнати сердце (оскому) над ким на кому. [Щоб над ким-небудь серце своє зігнати (Квітка)]. Со зла - зо-зла, зі-зла, з серця, з пересердя. [Трохи з серця не сказивсь (Стор.)].
    II. нрч.
    1) (злостно) люто, злісно, зло[і]сливо, зо-зла; (плохо) зле; срвн. Злобно, Жестоко. Зло раскритиковали его книгу - злісно розкритикували його книгу. Он зло (плохо) обращается с людьми - він зле поводиться з людьми;
    2) (ретиво) завзято. Зло браться за что - завзято братися до чого.
    * * *
    I сущ.
    1) зло; ( беда) ли́хо, біда́
    2) (досада, злость) злість, род. п. зло́сті, зло

    со зла — спересе́рдя, із (зі, зо, від) зло́сті, зі зла

    II нареч.
    зло; зо́зла; ли́хо; злі́сно, злости́во; серди́то; лю́то

    зло пошути́ть над кем — зло (зле, недо́бре) пожартува́ти над ким

    Русско-украинский словарь > зло

  • 31 знать

    I. сущ.
    1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);
    2) (знатность) значність, вельможність (-ности).
    II. гл.
    1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];
    2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.
    III. нрч.
    1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];
    2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.
    * * *
    I
    (что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́ти
    II вводн. сл. жарг.
    зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дно
    III сущ.
    зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество

    Русско-украинский словарь > знать

  • 32 калякать

    и Калякивать балакати, базікати, патякати, теревенити, теревені точити (гнути, нести, правити), баляси (баляндраси) точити, баляндрасити, (диал.) калантарити, барабосити. [Звичайно за слівцем балакали по слову (Греб.). Позіхають собі, базікають про те, про се, а спати не йдуть (Васильч.). Сусіда мій ладен був теревенити цілу дорогу (Крим.)]. -лякая - балакаючи, базікаючи, балу-балу. [Отак, балу-балу, хилили чарку за чаркою аж до вечора (Звиног.)].
    * * *
    (разговаривать, беседовать) бала́кати, гомоні́ти; ( болтать) базі́кати, тереве́нити

    Русско-украинский словарь > калякать

  • 33 кисть

    1) (как украшение) китиця, кита, кутас (-са). Делать -ти для украшения - китити китиці. [Китила китиці з заполочи (Сл. Гр.)];
    2) (для рисования) пензель (-зля), квачик; (для покраски) квач (-ча), щітка; (из мочалы для мазания глиной, мелом) щітка, віхоть (-хтя). Кисть художника (степень, качество искусства его) - пензель художника (маляра), художній пензель. [До образів, вималюваних пензлем художника (Єфр.)]. Чьей -сти эта картина? - чийого малювання (чийого пензля) ця картина? Картина смелой сочной -сти великого художника - картина смілого соковитого пензля великого художника (маляра);
    3) (ягод) гроно, (ум. гроночко), кетях[г], китях[г] (-а), ки[і]м'ях (ки[і]млях), ум. ки[і]мляшечок (-чка). [Ви, гроночки, не гронітеся (Мет.). Вишні так і висять китяхами (Сл. Гр.). Отак кимляшечками все й цвіте, як бузина (Волч. п.)]. Покрыться -ми (о винограде) - загронитися. Кисть на кукурузе, просе - волот, (соб.) волоття;
    4) анат., кисть руки - п'ясть (-ти), (диал.) п'ястя (-ті) (руки).
    * * *
    1) анат. кисть, -ті
    2) (плодов, ягод) гро́но, ке́тяг; ( цветов) ки́тиця; (кукурузы, проса) во́лоть, -ті, волото́к, -тка; ( о ветвях деревьев) брость, -ті
    3) ( об украшении) ки́тиця
    4) жив. пе́нзель, -зля; щі́тка

    Русско-украинский словарь > кисть

  • 34 куковать

    кувати, кукати, кукукати, кукутіти, (образно) намисто кувати. [Не чує, як кує зозуля (Шевч.). Бодай тобі отак зозуля кукала! (Звиног.)].
    * * *
    кува́ти, ку́кати, куку́кати, кукува́ти

    Русско-украинский словарь > куковать

  • 35 лентяй

    лін(т)юх (-ха), лін(т)юга, ледар (-ря), ледай (-дая), ледащо (ср. р.), ув. ледака, ум. ледайко, соб. ледач (-чи), ледар (-ри), ледарство, ледень (-ни), (вульг.) ліногуз (-за); (баклушник) байдич, (пров.) байдала; (бездельник) нероб (-ба), нероба (общ. р.); (лежебока) лежень (-жня). [Отак дрижить лінюх-школяр, не вивчивши урока (Крим.). Ну й лінтюга, - усе-б лежав! (Харківщ.). Я й у житті буду трутнем суспільности, - я лінюга (Крим.). В його усі люди то нечесні, то шкодливі, то ледарі (Н.-Лев.). Що за ледащо мій Охрім! (Квітка). Сказано, - ледай: і досі скотині не подавано (Полтавщ.). Ледач, а не діти (Липовеч.). Давно я потоптав-би сю ледар (Куліш). У городі позбиралася сама ледень, - робить не робить, а хліба давай (Чигиринщ.)]. Праздновать святого -тяя - справляти лежня.
    * * *
    ле́дар; ле́жень, -жня и лежебо́к и валя́ка, ліни́вець, -вця, ліню́х, -а; ( бездельник) неро́ба, ло́бур и лобуря́ка

    Русско-украинский словарь > лентяй

  • 36 малюсенький

    малю́сінький, маню́сінький, отаке́нький, отакі́сінький

    Русско-украинский словарь > малюсенький

  • 37 мошенник

    -ница
    1) шахрай (-рая), шахрайка, шахрун (-на), шахрунка, (ув. шахраюка, шахраяка), махляр (-ра), махлярка, дурисвіт, дурисвітка, крутій (-тія), крутійка, крутіль (- ля), крутеля (ж. р.), крутяга, мотяга, моталига (общ. р.), мохор (-ра) (м. р.), (диал. вост.) плутяга (общ. р.), (обманщик, зап.) ошуканець (-нця), ошуканка и ошуканця, шальвіра (общ. р.); срв. Плут, Обманщик. [З нього великий шахрай (крутій) (Знин.). Я тому шахрунові дав гроші (Гн. II). Є такі махлярі що не тільки таскають гроші з кишені, а й роблять їх (Лебед.). То такий крутяга, що він тебе і обведе і запетлює, ще і в дурні пошиє (Харк.). Я не плутяга, щоб чужим добром живитись (Мирн.). Отак шальвіра забрав гроші, а роботи, як бачите, нема нічого (Брацл.)]. Продувной -ник - пройда, пройдисвіт, проноза. [Ну та й пройда з його: і з води сухим вилізе (Звин.). Отой пройдисвіт замотав мої гроші (Брацл.)];
    2) кишеньковий злодій (-дія), -ва злодійка.
    * * *
    шахра́й, -рая́; круті́й, -тія́

    Русско-украинский словарь > мошенник

  • 38 наобещать

    наобіцяти, -ся, (вост.) наобіщати, -ся. [Отакі ви, дядино! - наобіцяли повну торбу, а тепер і назад (Кониськ.)].
    * * *
    наобіця́ти

    Русско-украинский словарь > наобещать

  • 39 напрасно

    нрч.
    1) (тщетно, бесполезно) даремно[е], марно[е], надаремно[е], дарма, дурно, задурно, даром, задаром, по[за]даремно[е], дармо, надармо; срв. Понапрасну. [Даремно Драгоманов так нападав на сервілізм у Костомарова (Грінч.). Отак я сидів і даремне крутив мозком (Крим.). Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Марно від мене ти думи ховаєш, - бачу всю душу твою (Крим.). Ой, плачу я, плачу, свої літа марне трачу (Метл.). Не марне говорять люди: до щасливого всяк лине (Кониськ.). Надаремно намагавсь я розважити себе (Коцюб.). Надаремне бідні люди плугом землю рили (Руданськ.). Дарма що- ніч дівчинонька його виглядає (Шевч.). Я вірив, що жив не дарма (Черняв.). Дурно ждала, а він не приходив (Н.-Лев.). Та й не дурно старий плаче: його дружина у холодній ямі (Грінч.). Я тільки громадський хліб дурно заїдатиму (М. Вовч.). Позирнула на його і відразу вгадала, що дурно він ходив (Грінч.). Вже не даром Левко каже (Квітка). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка). Лихо, згину я задаром! (Самійл.). Але дармо стара ненька сватам відмовляла (Рудан.). Твоєю дивною красою надармо всіх маниш ти к собі (Франко)]. Совершенно -но - даремнісінько, марнісінько, дурнісінько. [Даремнісінько ви, панночко, боялися (К. Старина). Дяки дурнісінько їздитимуть до мене (Н.-Лев.)]. -но тратить что - марнувати, гайнувати що. [Тільки час вона гайнує (Крим.)]. -но утруждать себя - завдавати собі даремної праці (роботи), (беспокоить) марно (дурно) турбувати себе, (фамил.) завдавати собі праці на вітер;
    2) несправедливо, безвинно, безневинно, даремно[е], марно[е], дарма, дармо. [Покривдити сильнішого, хоча й безвинно, то буде знак самостійности (Крим.). Здаватиметься мені, ніби я його марне скривдив (Крим.). Тоді-б не сердився дарма (Комар.). Зненавиділи мене дармо (Куліш)]. Совершенно -но - даремнісінько, дурнісінько (фамил.) гарма-дарма. [Так дурнісінько вилаяла мене (Харківщ.). Ти дурнісінько на мене сердишся (Н.-Лев.). Гарма-дарма заарештували (Липовеч.). Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (Пісня)].
    * * *
    нареч.
    1) (тщетно, бесполезно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно, заду́рно, задаре́мно, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо; ( зря) да́ром; (в знач. сказ.) да́рма, шкода́, шко́да за́ходу
    2) ( несправедливо) несправедли́во, даре́мно, даре́мне; надаре́мно, надаре́мне

    Русско-украинский словарь > напрасно

  • 40 нахозяйничать

    1) (наделать хозяйничая) нагосподарювати, нахазяї[й]нувати, (гал.) наґаздувати. [Отак, кажу, нахазяйнував синочок! (Тесл.)];
    2) (заработать хозяйничая) загосподарювати и загосподарити, пригосподарювати и пригосподарити що. Нахозяйничанный -
    1) нагосподарьований, нахазяї[й]нований, наґаздований;
    2) за[при]господарьований, за[при]господарений. -ться - нагосподарюватися нахазяї[й]нуватися, наґаздуватися, попогосподарювати (досхочу) и т. п.
    * * *
    нагосподарюва́ти, -рюю, -рюєш, нахазяйнува́ти, -ную, -нуєш, нахазяюва́ти, -зяюю, -зяюєш; ( распоряжаясь) напорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    Русско-украинский словарь > нахозяйничать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ОТАК — Объединённое тактическое авиационное командование авиа Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • отакісінький — займенник розм …   Орфографічний словник української мови

  • Отак — Село резиденция Отаки Otaci Страна МолдавияМолдавия …   Википедия

  • отак — розм. 1) присл. Підсил. до так; ось так, ось таким чином. || Уживається перед словами, які уточнюють, розкривають його зміст. || Уживається для схвалення чого небудь, заохочення до чогось і т. ін. || Уживається для підведення підсумку до… …   Український тлумачний словник

  • отак — 1 прислівник незмінювана словникова одиниця розм. отак 2 частка незмінювана словникова одиниця розм …   Орфографічний словник української мови

  • ОТАК — Объединённое тактическое авиационное командование …   Словарь сокращений русского языка

  • отакісінький — а, е, займ., розм. Уживається перед іменниками у знач. маленький, дуже малий (супроводжується жестом, що вказує на величину, розмір) …   Український тлумачний словник

  • ҷурғотак — [جرغاتک] бот. яке аз гулҳои ҷурғотак …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • момоҷурғотак — [ماماجرغاتک] як навъ парандаи хурди серҳаракат …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • Второе объединенное тактическое авиационное командование (НАТО) — Второе объединенное тактическое авиационное командование, 2 ОТАК (Second Allied Tactical Air Force, 2 ATAF) военное формирование НАТО в составе Объединенных Военно Воздушных сил Центральной Европы. Задачей 2 ОТАК являлось оказание воздушной… …   Википедия

  • Четвертое объединенное тактическое авиационное командование (НАТО) — Четвертое объединенное тактическое авиационное командование, 4 ОТАК (Fourth Allied Tactical Air Force, 4 ATAF) военное формирование НАТО в составе Объединенных Воздушных Сил Центральной Европы. Задачей 4 ОТАК являлось оказание авиационной… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»