-
1 осадити
I осади́ти1) осади́ть; (перен.: заставлять умерить порыв, останавливать режим замечанием) одёрнуть2) ( предоставлять место для жилья) посели́ть, осади́ть3) хим. осади́ть ( раствор)II см. осаджувати -
2 осаджувати
= осадити1) оса́живать, осади́ть; (перен.: заставлять умерить порыв, останавливать режим замечанием) одёргивать, одёрнуть2) ( предоставлять место для жилья) поселя́ть, посели́ть, оса́живать, осади́ть3) хим. осажда́ть, осади́ть -
3 settle
v. råzrěšati · разрешати vi., seliti sę · селити се vi., osaditi sę · осадити се vp., råzrěšiti · разрешити vp.
См. также в других словарях:
осадити — ОСА|ДИТИ (2*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Поселить: а с того имѣѥть. кнѧзю служити трими стрѣлци. а осадивши. и с каждого кметѧ. по два гроша широка˫а. ѹ кнѧжю комору давати на каждыи рокъ. Гр 1378 (1, ю. р.); по сихъ осадивъ ˫а по городомъ. изъчтоша ˫а в… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
осадити — див. осаджувати … Український тлумачний словник
осадити — див. осаджувати … Словник синонімів української мови
осадити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
осадити до везеня — посадити до в’язниці, арештувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Чуднов — Координаты: 50°03′00″ с. ш. 28°07′00″ в. д. / 50.05° с. ш. 28.116667° в. д. … Википедия
осаджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осадити … Український тлумачний словник
осадження — я, с., спец. Дія за знач. осадити 6) … Український тлумачний словник
напштикати — наговорити [I] «Напштикати» під ніс (дати щигля): «А що, напштикав тобі під ніс твій Іван? (87) пояснено: «напштикати наговорити» (429). Цей зворот запозичений з польської мови, в якій psztykać давати щигля (пор. psztyk, psztyczek щиголь). У… … Толковый украинский словарь
опускати — I = опустити (переміщувати нижче, донизу), спускати, спустити, знижувати, знизити, у[в]пускати, у[в]пустити, попускати, попустити, звішувати, звісити, осаджувати, осадити, присаджувати, присадити; потуплювати, потупляти, потупити (про голову, очі … Словник синонімів української мови
осаджувати — 1) = осадити (докоряючи, змушувати кого н. замовкнути, утриматися від якихось дій, учинків), о(б)смикувати, о(б)смикнути, осікати, осікти, присаджувати, присадити; обривати, обірвати (перев. про розмову) 2) див. опускати I … Словник синонімів української мови