опыт+

1) проба, спроба, спиток (-тку), спробунок (-нку), дослід. Физические опыты - фізичні проби (спроби, експерименти). Делать, производить опыт - робити (наводити) пробу (спробу, спиток, експеримент), знімати пробу. В виде опыта - на спробу (на спиток, на спробунок);

2) опыт житейский - досвід (-ду), досвідченість (-ности), (редко) поспит. [Буде з тебе поспиту, що набрався по світах, - пора своїм кошем осістися (Г. Барв.). З історичного досвіду це відомо]. Срв. Опытность. На своём личном -те, из с. л. -та - з свого особистого (власного) досвіду, своїм особистим досвідом, на собі, по собі. [На собі я це дізнав]. Узнать по -ту - досвідчити, -ся, перевіритися. [Шевченко добре на самому собі досвідчив усього, що сердечний люд терпів під тим ярмом (Кост.)]. Умудрённый -том - добре досвідчений.

* * *

1) (совокупность знаний, навыков, умения) до́свід, -у

2) (исследование, эксперимент) до́слід, спро́ба, експериме́нт, -у

3) (попытка, проба) спро́ба; ( набросок) на́рис, -у

1) (знание) до/ свід, -ду

2) (исследование, эксперимент) до/ слід, -ду, экспериме/нт, -ту, спро/ба; (попытка, проба) спро/ба

холостой (контрольный) опыт

холостой опыт по индикатору

холостой опыт по растворителю

життьовий, життєвий, живущий. [Життьова сила письменства (Єфр.). Постаті богів не мають ні краси, ні зграбности, ні правди життєвої (Л. Укр.). Данія всі літературні та й життьові засоби позичає у Німеччини (Грінч.)]. Почерпать -ные соки из чего - черпати живущі соки з чого (питаться) живитися чим. [Міста мусять пристосувати себе й заговорити в унісон до того живого народнього моря, з якого вони собі живущі соки черпають (Єфр.)]. -ный путь - життьова путь, життьова нива, життьова стежка. [На твоїй довгій ниві життьовій не одно тобі трапилося. Нехай вона по стежці життьовій іде з ним спільно, думає і вчиться (Франко)]. Жизненный опыт - (життьовий) досвід. [З зморшками досвіду на блідих лицях (Коцюб.)]. -ные припасы - живність. [І живність є - голодні не вмремо (Грінч.)]; срв. Припасы, Продовольствие. -ная сила - життьова сила, (простонар.) живець. [Живець увірвавсь].

* * *

1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), спробунок (-нку), випроба; (процесс) випробування; срвн. Проба 1. [Його любов і вірність вийдуть з честю з якої хочеш проби (Куліш). Се велике горе! Велика проба, браття! (Л. Укр.)]. На -ние - на спробу, на спиток. По -нии - по спробі, по спитку, спробувавши. Дни -ний - дні (с)проби, (бедствий) дні лиха, дні злигоднів. [У дні проби і міри (Франко)]. Тяжёлые -ния нашего времени - тяжкі спроби сучасности (Єфр.). Время -ния до получения места - спроба, спиток, (стаж) стаж (-жу). Брать на -ние что - брати на (с)пробу, на спиток що. Подвергать, -гнуть -нию, жестоким -ниям кого, что - піддавати, піддати пробі, спробі, суворій (тяжкій) спробі кого, що. -ние строительных материалов - спроба, випробування (неок. випробовування и випробування) будівельних матеріялів, спроба над будівельними матеріялами (Крим.). Комиссия для -ния строительных материалов - комісія для випробування (для випробовування) будівельних матеріялів. -ние лошадей - випроба коней;

2) (бедствие) пригода, лиха пригода. -ния - злигодні (-нів). -ния судьбы - а) (пробы, искушения) спроби долі (від долі); б) (бедствия) злигодні долі;

3) (экзамен) іспит (-ту). [Іспит на учительку (Кониськ.)]. -ние на степень доктора - іспит на доктора. Подвергать кого -нию (экзамену) - піддавати іспитові кого, вивіряти кого;

4) дослідження, неок. досліджування чого (напр. природи); см. Исследование 1;

5) хим. - випробування, (опыт) дослід (-ду), (разложение) розклад (-ду), аналіза (-зи).

* * *

1) ( действие) випро́бування, (неоконч.) випробо́вування, випро́бування, ви́проба; переві́рка и пере́вірка; дослі́дження, (неоконч.) дослі́джування; ( проба) про́ба, спро́ба

2) ( экзамен) і́спит, -у

3) ( тягостное переживание) випро́бування; ( невзгоды) зли́годні, -нів

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

багатолітній, багаторічний, довголітній, довгорічний, кількалітній, кількарічний; (старый) великолітній, велелітній, довговічний, (древний) староденний, [Коло нього сидів його старий довголітній робітник (Стефаник). Дуби і всякі дерева великолітні (Шевч.). Траурна торочка велелітнього пилу (Короленко). Дуб довговічний росу уже струшував з листя (Грінч.)]. -ний старец - багато[велико,веле]літній (староденний, старезний) старець (-рця). -ние растения - довголітні рослини (-лин). -ний опыт - багато[довго,кілька]річний, багато[довго,кілька]літній досвід (-ду).

* * *

1) багаторі́чний, багатолі́тній

2) ( о человеке) довголі́тній, багаторічний, багатолі́тній

3) бот. довголі́тній, багаторі́чний, багатолі́тній, великолі́тній

накопить призбирувати, призбирати, назбирувати, назбирати, збирати, зібрати, нагромаджувати, нагромадити, збивати, збити (до купи), скупчувати, скупчити, накупчувати, накупчити, (нагромождать) накопичувати, накопичити, (наживать, приобретать) наживати, нажити, набувати, набути, придбавати, придбати, надбавати, надбати що, чого, (о мног.) попризбирувати, поназбирувати, понагромаждувати, поскупчувати, понакупчувати, понакопичувати, понаживати, понабувати, попридбавати, понадбавати що, чого. [Призбирав я собі срібло й золото й скарби (Куліш). Зазнали, діди біди, поки нажили, а онуки муки, доки збули (Приказка). Знання багато-багато за стільки віків ми придбали (Самійл.)]. -ть капитал - нагромаджувати, нагромадити, скупчувати, скупчити капітал. Накоплённый - призбираний, назбираний, зібраний, нагромаджений, збитий (до купи), скупчений, накупчений, накопичений, нажитий, набутий, придбаний, надбаний, попризбируваний и т. п. [Призбирані наслідки попередньої фізичної і духової праці (Доман.). Фінансові резерви, набуті віковічною експлуатацією робітників (Пр. Правди). Надбане добро все загинуло (Богодух.)]. -ные деньги - призбирані (нажиті, набуті) гроші. -ный опыт - набутий досвід.

* * *

см. накапливать

1) (приобретенная упраж.) вправність, досвідність (-ности);

2) (житейская) досвідченість (-ности), досвід (-ду). [Здаюся на вашу досвідченість (досвід) у таких справах]. Срв. Опыт.

* * *

перш[в]ий. [Перша чарка - перша палка]. -вое место - перше (переднє, чільне) місце. -вый ряд - перший ряд, передня лава. В -вый раз - вперш[в]е, попервах. С -вого разу - з першого разу, відразу. За -вый раз - за перший раз, (за) першим разом. На -вых порах - попервах, на перших порах, перший час. Это ему не в -вой - це йому не перш[в]инка, не первина, йому це не вперше. -вый попавшийся, встречный - перший- ліпший. -вый (по положению) - чільний, передній. -вый сорт - перший сорт, первак. -вый опыт - перша спроба. -вая возлюбленная - первітка. -вые плоды - перваки. Не -вой молодости - не перволіток. -вое, что нужно сделать - перше, що треба зробити. В начале - вого - на початку першої (години). В -вом часу - о першій годині. Жить в -вом этаже - мешкати на першому поверсі. Это было -вою причиною их ссоры - це була перша причина їхньої сварки. Во -вых - по-перше, вперше, перше, упервах, раз що. Во -вых - во-вторых - (по)перше - (по)друге, одно те, що… а друге те, що…, раз що… друге що. [Раз, що я того не бачив, а друге, що й не хочу бачити (Звин.)]. Самый -вый, первейший - найперший.

* * *

подтвердить стверджувати и стверджати, ствердити, потверджувати и потверджати, потвердити що чим. [Теофіл усе потвердив, що говорив і перше (Л. Укр.)]. Опыт -дил это предположение - дослід ствердив це припущення. -ждать что-л. присягою, словами, действиями - с[пр]тверджувати що-небудь присягою, словами, вчинками. -ждать на опыте, опытом, на деле, делом - с[по]тверджувати дослідом, ділом. -ждать приказание, постановление - потверджувати наказ(а), постанову. -ждать (повторять) урок - повторювати (повторяти) лекцію (завдання). Подтверждённый - с[по]тверджений. -ться - стверджуватися, ствердитися, потверджуватися, потвердитися. Слух этот, слух об этом не - ждается - ця чутка (поголоска), чутка про це не с[по]тверджується.

* * *

несов.; сов. - подтверд`ить

получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.

* * *

несов.; сов. - получ`ить

1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти

2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого)

приобрести и приобресть

1) (добывать) набувати, набути, здобувати, здобути, добувати, добути и придобути що и чого, придбавати, придбати що и чого; (наживать) наживати, нажити що; (накопить, добыть в большом количестве) надбати, принадбати, напридбати, наздобути, наздобувати чого, (диал.) напахати, (о мног.) понабувати, по(з)добувати, попридбавати що и чого. [Розуму за гроші не здобудеш (Св. Пис.). Жалко стало того хазяйства, що він його своєю працею надбав (Грінч.). Придбали хутір, став і млин, садок у гаї розвели і пасіку чималу, - всього надбали (Шевч.). Що придбаєш, те і маєш (Приказка). Поїхав оце в ліс та й дров такого (очень много) напахав (Пирят.)]. -тать движимое и недвижимое имущество - набувати рухоме й нерухоме майно. -бресть что-л. покупкою - набути що куплею (купівлям). Он -брёл себе большое состояние - він придбав (нажив, здобув) собі великий статок (и великі статки). -тать, -сти права гражданства - набувати, набути права (и прав) громадянства. -сти хозяйничая - пригосподарювати, загосподарити що. -сти барышничеством - прибаришувати що. -сти торгуя в кабаке - зашинкувати що;

2) (снискивать) здобувати, здобути, придбати що, заживати, зажити чого. -сти всеобщее уважение, дружбу, расположение - здобути (придбати) загальну пошану, дружбу, прихильність. -тать, -сти любовь, благосклонность чью-л. - підходити, підійти під чию ласку, діставати, дістати ласки в кого. [Такої ласки дістану і в Параски (Номис)]. -сти доверие чьём-н. - зажити в кого віри. [Я віри в їх зажив, щоб дізнаватись тим робом про їх заходи ворожі (Грінч.)]. -бресть славу, известность, популярность - (з)добути, придбати славу (и слави), відомість, популярність, зажити (залучити) слави, убитися у славу, зажити популярности, у мову увійти. [Антосьо все в мову входив і між товариством і в городі (Свидн.)]. Он -брёл себе много друзей - він придбав собі багато приятелів;

3) (усваивать себе, получать) набувати, набути, набирати, набрати чого. - тать форму чего-л. - набирати форми чого. -тать вкус чего - набувати (набирати) смаку чого. [На морі, коли воно тихе, страва набира особливого смаку (Леонт.)]. -тать, -сти значение, ценность - набирати, набрати, набувати, набути ваги, вартости. [Тоді тільки ідея набирає вартости, коли переводиться в життя (Коцюб.)]. -сти значение среди кого - увійти в значність між ким. -тать, -бресть влияние - забирати, забрати силу, здобувати, здобути вплив на що. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. -тать, -сти власть над кем - силу міць брати, забрати и взяти над ким. [Мотив сучасности бере силу над поетами (Єфр.)]. -тать, -сти силу - набувати, набути, набирати(ся), набрати(ся) сили. [Цей гурт де-далі більшатиме, набиратиметься сили (Грінч.)]. -тать, -сти интерес - набирати, набрати інтересу. -тать навык, опыт - набувати навички до чого, досвіду в чому, наламуватися до чого. -сти привычку - набратися звички. -тать, -сти необходимые познания в чём - здобувати, здобути (придбати) потрібні знання з чого и в чому. [Сам неписьменний здобуває він ті знання або з розмов, або слухаючи, як хто инший читає (Грінч.)]. -сти знания от кого - набратися науки в кого. -сти оперение (о птицах) - у пір'я (у колодочки, у палки) вбитися, упір'їтися. Приобретенный - набутий, (з)добутий, надбаний, придбаний, нажитий, зажитий, пригосподарьований, загосподарений и т. д. [І жіноче, і дівоче, і що було пригосподарьоване, усе забрато (Квітка)]. -ное имущество - набуте (придбане) майно, надбання.

* * *

несов.; сов. - приобрест`и

1) придбава́ти, придба́ти, набува́ти, набу́ти и понабува́ти, несов. надба́ти, понадба́ти; ( покупать) купува́ти и купля́ти, купи́ти, покупува́ти, покупля́ти, покупи́ти

2) (получать, добывать, снискивать) здобува́ти, здобу́ти; ( доставать) дістава́ти, діста́ти; ( усваивать) засво́ювати, засво́їти

3) (что - значение, права) набува́ти, набу́ти (чого); (вид, форму, характер) набира́ти, набра́ти (чого)

1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), (реже) (с)пробунок, (гал.) стрібунок; (отведывание) (с)куштунок, покуштування; срв. Испытание, Опыт. [Напад сей був тільки пробою; по весні другого року татарва задумала поход усіма своїми силами (Куліш). Зірвали в чужому саду кільки ягід на спит (Черн.). Жито пускає сорок стебел житина: спиток був у мене (Борз.)]. Делать пробу - робити пробу, спробу, спиток и т. д. чому, брати на спробу, на спиток що. Делать -бу машине - брати машину на спробу (на спиток, на спробунок). Давать, брать, взять что-л. на пробу - давати, брати, взяти на (с)пробу, на спиток, на спит, на спробунок, (только о съестном) на (с)куштунок що. [Візьму оцієї заполочи на спиток - яка буде. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людям (Харк.)]. Для -бы - для проби, для спитку, для стрібунку. [За минуточку ми цілий приколоток соломи для стрібунку порізали (Франко)]. -ба драмы, комедии - проба драми, комедії. -ба голосов - спитування, проба голосів;

2) (образец) проба, зразок (-зка), зразець (-зця). [Взяв пробу (зразок) пшениці]. Первые литературные -бы - перші літературні спроби (починки);

3) проба. [Срібло 84-ої проби].

* * *

1) про́ба, ґату́нок

2) (испытание, проверка) про́ба, спро́ба

1) ( объём работы на определённый срок) но́рма; ( задание) завда́ння

2) ( учебная работа) уро́к, заня́ття, (навча́льна) годи́на; ( задание) завда́ння

3) (перен.: опыт, знание: наставление) нау́ка

1) (имеющий опыт) досвідчений

2) (основанный на опыте) до/ свідний

3) (служащий для проведения опытов, исследований) до/слідний, спро/ бний