-
1 оповідання
сstory, tale, narration, narrative; account; ( заяложене) hackneyed (worn, much-told) story; ( зворушливе) sob story; ( сумнівної правдоподібності) traveller's tale, yarn; ( перебільшене) tall story; ( про примари) ghost story; ( коротке) thumbnail sketch -
2 оповідання
1) ( произведение) расска́з; ( исторического или легендарного содержания) сказа́ние2) ( устное изложение) расска́з, повествова́ние -
3 оповідання
-
4 оповідання
მოთხრობა -
5 оповідання
апавяданнеаповесцьбайкапаверх -
6 детективне оповідання
Українсько-англійський юридичний словник > детективне оповідання
-
7 жалісливе оповідання
-
8 заплутане оповідання
-
9 пригодницькі оповідання
-
10 страшне оповідання
dreadful story, bloodcurdling narration -
11 зав'язка
I жз`ав'язкаII зав'`язказав'язка оповідання — the nucleus of a story, plot
-
12 переказувати
= переказати1) to tell over again, to retell; to relate, to rehearse; to repeat; (зміст оповідання, книжки) to give the contents; ( розпускати плітки) to retail ( gossip); грам. to paraphraseпереказувати щось своїми словами — to put smth. into one's own words
переказувати вітання — to send ( to give) smb's ( best) regards
2) ( пересилати гроші) to remit -
13 перероблювати
= переробляти, переробити1) (предмети виробництва, речі) to make over, to remake, to rehandle, to recast; ( матеріал) to work up, to reshape; ( заново виконати роботу) to do over again; ( оповідання) to rehash; ( сукню) to alter; ( рукопис) to revise2) ( працювати більше встановленого часу) to exceed the fixed hours of work, to work overtime -
14 розтягати
= розтягнути, розтягувати, розтягти1) ( витягувати) to stretch, to lengthen; to elongate; військ. ( війська) to extend2) мед. ( м'язи) to sprain, to strain3) (затримувати, зволікати) to prolong, to drag out, to protract; ( оповідання) to dilate, to spin out4) тк. недок.: -
15 складний
I скл`адний1) ( про фігуру) well-knit, well-built2) ( про оповідання) neat, well-rounded, harmonious, coherent3) ( доладний) well-orderedII складн`ий( не простий) complicated; complex; ( заплутаний) intricate; ( про апарат) multiplex; ( з кількох частин) composite, compoundскладний ефір хім. — ester
-
16 категорії естетики
КАТЕГОРІЇ ЕСТЕТИКИ - основні поняття естетичної теорії, духовні моделі естетичної практики, естетичного освоєння світу. В К.е. як логічних формах представлено весь історичний досвід естетичного відношення до дійсності та естетичні характеристики світу культури і природи. К.е. не є нерухомими, незмінними сутностями. Вони історично змінюються і розвиваються, відображаючи етапи розвитку соціальної практики та динаміки ціннісних орієнтацій. Система категорій, як зміст естетичної теорії, є мінливою, конкретно-історичною, має культурно-регіональні та національні особливості. Розвиток та розширення категоріального апарату естетики відбувається внаслідок як розвитку естетичної та художньої практики, так і розвитку наукової рефлексії щодо них. Теоретичне поняття набуває статусу К. е., якщо воно містить в собі певну закономірність естетичної та художньої діяльності. К. е. мають певну особливість, яка полягає в тому, що вони спираються переважно на оціночний момент. Це пов'язано із антропологічною домінантою естетичної та художньої сфери культури С. учасна естетична теорія внаслідок розвитку нових напрямів дослідження та загальнофілософських методологічних засад не має жорстко визначеної та структурованої системи категорій, що ускладнює можливість остаточної визначеності відносно категоріального статусу деяких понять естетики. К.е. структуруються відносно певних напрямів естетичної теорії, які стосуються різних сфер та аспектів естетичної та художньої практики і виглядають таким чином: 1) Метакатегорії: естетичне, гармонія, міра, прекрасне, потворне, піднесене, низьке, героїчне, трагічне, комічне, іронія. 2) Категорії естетичної діяльності: естетична діяльність, мистецтво, фольклор, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн, художнє конструювання, естетика побуту, мода, садово-паркове мистецтво. 3) Категорії естетичної свідомості: естетичні почуття, оцінки, судження, смак, ідеали, погляди та теорії. 4) Категорії гносеології мистецтва: художній образ, мімезис (художнє відображення і відтворення), поетика (художнє мислення), художня форма і художній зміст, художня ідея, художня правда, художня умовність, ідеалізація, типізація, індивідуалізація. 5) Категорії психології мистецтва: художня творчість, художнє сприйняття, катарсис, емпатія, художня здібність, талант, геній, натхнення, фантазія, свідоме, підсвідоме, творча уява, індивідуальна манера і стиль. 6) Категорії соціології мистецтва: художник, публіка, художня критика, меценатство, функції мистецтва, свобода і детермінізм художньої діяльності, соціальне замовлення, народність, національне та загальнолюдське в мистецтві, елітарне та масове мистецтво. 7) Категорії онтології та морфології мистецтва: художній твір, артефакт, види мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, література, музика, театр, кіно тощо); роди (епос, лірика, драма, станкове або монументальне мистецтво тощо); жанри (роман, повість, оповідання, портрет, пейзаж, натюрморт тощо). 8) Категорії семіотичного та структурного аналізу мистецтва: текст, контекст, знак, композиція, сюжет, фабула, міф, художній час і простір, ритм, інтонація, метафора, символ, архетип. 9) Категорії герменевтичного аналізу мистецтва: розуміння, тлумачення, інтерпретація, художня мова, буття, гра, діалогічність, переживання, культурний контекст, герменевтичне коло. 10) Категорії історичного дослідження мистецтва: художній процес, традиція, спадкоємність, новаторство, художній канон, художня епоха, напрям, течія, школа, метод, стиль. 11) Категорії теорії естетичного виховання: естетичні здібності та потреби, методи та засоби естетичного виховання, всебічний розвиток особистості, художнє спілкування. Категоріальний апарат естетики постійно збагачується за рахунок осмислення нових художніх явищ і процесів, залучення термінів суміжних наукових дисциплін (філософії, психології, мистецтвознавства, семіотики, структуралізму, культурології тощо), які набувають специфічного естетичного змісту.Л. Левчук -
17 символізм релігійний
СИМВОЛІЗМ релігійний - об'єктивування релігійних уявлень в образних структурах, які містять у собі вказівку на зміст цих уявлень у вигляді нерозгорнутих знаків, символів. Такими знаками є предмети культу, ритуальні дії, релігійна лексика (Бог, дух, благодать тощо), священні тексти. С. р. є таємничим і міфологізованим позначенням надприродного. У релігійному контексті знаходять також символізований вираз усвідомлення й переживання людиною вищих соціокультурних цінностей. Христос йде по воді до своїх учнів, він миттєво зцілює тяжкохвору жінку, п'ятьма хлібами вгамовує голод цілого народу - ці євангельські оповідання алегорично-повчального змісту символізують надію, що негоди можуть бути подолані навіть тоді, коли хиткий ґрунт утікає з-під ніг, що любов і людяність долають будь-яке зло. Образність і загальнолюдська адресованість надають С. р. психологічної привабливості і виповнювальної значущості.В. Лобовик
См. также в других словарях:
оповідання — [опов іда/н :а] н :а, р. мн. а/н … Орфоепічний словник української мови
оповідання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
оповідання — я, с. 1) Дія за знач. оповідати. 2) Словесне повідомлення про кого , що небудь; розповідь. 3) літ. Невеликий за обсягом прозовий художній твір; новела … Український тлумачний словник
оповідання — 1) (невеликий обсягом прозовий художній твір), мініа[я]тюра, оповідка; новела (про незвичайну подію з несподіваним кінцем) 2) див. розповідь 1) … Словник синонімів української мови
оповіданнячко — а, с. 1) Зменш. пестл. до оповідання 2), 3). 2) Зневажл. до оповідання 3) … Український тлумачний словник
оповістка — и, ж., рідко. 1) Те саме, що оголошення 2). 2) Письмове повідомлення про що небудь. || Письмовий виклик куди небудь; повістка. 3) Сигнал, яким оповіщають про що небудь. 4) розм. Те саме, що оповідання 2). 5) діал. Звістка, вість … Український тлумачний словник
оповіданка — кы, ж. Ол. Оповідання, розповід. Заран підеме до сусіда на оповіданкы … Словник лемківскої говірки
оповідальний — а, е. Стос. до оповідання … Український тлумачний словник
оповіданка — и, ж., зах. Оповідання … Український тлумачний словник
оповідка — и, ж., розм., рідко. Те саме, що оповідання 2), 3) … Український тлумачний словник
оповідь — і, ж. 1) Те саме, що оповідання 1), 2). 2) заст.Церковне повідомлення про шлюб … Український тлумачний словник