Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

он+обездолен+судьбой

  • 1 претерпевать

    претерпеть терпіти, витерплювати, витерпіти, перетерплювати, перетерпіти, відтерплювати, відтерпіти що, (испытывать) зазнавати, зазнати чого, (отбывать) перебувати, перебути, відбувати, відбути що. -вать бедность нужду, голод - терпіти бідність, нестатки, голод. -вать, -петь нечеловеческую муку, наказание, пытку - терпіти, відтерпіти, витерплювати, витерпіти, відбувати, відбути нелюдську муку, кару, катування (мордування). [Вже й на цім світі одтерплю муку (Звин.). Хай царству усьому в науку він витерпить такую муку, щоб з ляку більш ніхто в такий не вскочив гріх (Греб.). Жити і знать, що вона люту витерплює муку (Грінч.)]. Он -пел все бедствия, ниспосланные ему судьбой - він перетерпів (перебув) усі лиха (злигодні), що послала йому доля. Много горя -пели мы - багато лиха, горя зазнали (набралися) ми; срв. Испытать. Цена этих товаров -вает частые колебания - ціна на цей крам зазнає частих хитаннів. -вать изменения - зазнавати змін, переходити, перебувати, відбувати зміни (переміни), переиначуватися. [Як росла людськість, які переміни переходила (Єфр.)]. -петь крушение - см. Потерпеть. Претерпевший - терпенний. [Терпен - спасен]. Претерпенный - витерплений, перетерплений, відтерплений, відбутий, перебутий, зазнаний. -ться - витерплюватися, бути витерпленим, перетерплюватися, бути перетерпленим, відтерплюватися, бути відтерпленим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - претерп`еть
    1) ( переносить) перете́рплювати, перетерпі́ти, вите́рплювати, ви́терпіти (що); (изведывать, испытывать) зазнава́ти, зазна́ти (чого)
    2) ( изменения) зазнава́ти, зазна́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > претерпевать

  • 2 примирение

    кого чего с кем, с чем примирення, помирення, помиріння, миріння, замирення, (соглашение) погоджування, погодження, згода, єднання, поєднання кого, чого з ким, з чим; (заключение мира) замирення, примир'я з ким. [Він стоїть на позиції примирення двох ворожих таборів (Єфр.). Я був поклав перепросити їх обох, тільки-ж по якійсь годині одкинув гадку про замирення (Крим.). Були вони вороги, я їх помирив, тепер кожен дякує мені за помиріння (Крим.). Видно, яке буде миріння: сьогодні помиримось, а завтра буде вп'ять тієї-ж (Катериносл.)]. -ние с судьбой, с жизнью - примирення, згода з долею, з життям. [В його серці тане завзятість, поступаючись місцем згоді з своєю долею (Коцюб.)]. Склонять к -нию - при[на]вертати до згоди кого.
    * * *
    1) ( действие) прими́рення; зами́рення; мирі́ння
    2) ( состояние) прими́рення; ( мир) мир, -у; ( согласие) зла́года, зго́да, диал. зла́да

    Русско-украинский словарь > примирение

  • 3 примирять

    примирить мирити, помирити, примиряти, примирити, (соглашать) годити и погоджувати, погодити, єднати, поєднати, ладнати, поладнати кого, що з ким, з чим, до миру (до згоди) приєднувати, приєднати кого з ким. [Ці (класові) інтереси так само не можна погодити, як не погодити інтересів вовків і овець (Азб. Ком.). Поєднає з недолею і з людьми (Шевч.). Як його ладнати чорне з білим? (Грінч.). Батька з сином знов до згоди приєднайте (Сам.)]. -рить враждебные (враждующие) лагери, стороны - погодити (поєднати) ворожі табори, сторони. Примирённый - помирений, погоджений, поєднаний з ким, з чим. -рённый с судьбой - примирений з долею.
    * * *
    несов.; сов. - примир`ить
    примиря́ти, примири́ти, несов. замири́ти; ( мирить) мири́ти, помири́ти, несов. погоди́ти

    Русско-украинский словарь > примирять

См. также в других словарях:

  • обездоливать — ОБЕЗДОЛИТЬ, лю, лишь; ленный; сов., кого (что). Сделать несчастным, лишив чего н. Обездолен судьбой. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ОБЕЗДОЛИТЬ — ОБЕЗДОЛИТЬ, лю, лишь; ленный; совер., кого (что). Сделать несчастным, лишив чего н. Обездолен судьбой. | несовер. обездоливать, аю, аешь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • обездолить — лю, лишь; обездоленный; лен, а, о; св. кого что. Лишив чего л. жизненно необходимого, поставить в тяжёлое, бедственное положение. Крестьянина обездолили, лишив земли. Обездолен судьбой. Война обездолила ребёнка. ◁ Обездоливать, аю, аешь; нсв.… …   Энциклопедический словарь

  • обездолить — лю, лишь; обездо/ленный; лен, а, о; св. см. тж. обездоливать, обездоливаться, обездоливание, обездоленность кого что Лишив чего л. жизненно необходимого, поставить в тяжёлое, бедственное положение …   Словарь многих выражений


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»