Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

олег

  • 1 Олег

    Оле́г

    Русско-украинский словарь > Олег

  • 2 вещий

    1) (пророческий) віщий, пророчий. [Віщий дух пророчий. Віщі струни];
    2) (мудрый, вдохновенный) віщий, надхненний. [Віщий Олег. Віщий (надхненний) співець].
    * * *
    ві́щий; проро́чий

    Русско-украинский словарь > вещий

  • 3 властвовать

    панувати, обладувати, володарювати, господарювати, царювати, королювати, гетьманувати и т. д. [Неправда панує на землі. Олег широко почав гетьманувати (Куліш)].
    * * *
    торж.
    володарюва́ти, владарюва́ти, володі́ти, владува́ти, влада́ти, диал. воло́дати; ( господствовать) панува́ти

    Русско-украинский словарь > властвовать

  • 4 низовой

    1) низовий. [Олег позаймав усі низові землі аж до Волги (Куліш). Низові парторгани (Пр. Правда)]. -вой аппарат - низовий апарат. -вой ветер - низовий (південносхідній) вітер, нижняк (-ка), (южный) полуденник (-ка). [Легенький подих низового вітру (Коцюб.)];
    2) (нижний) долішній, (исподний) спідній. -вые огни - долішні огні. -вое брожение, хим. - спіднє ферментування.
    * * *
    низови́й

    Русско-украинский словарь > низовой

  • 5 перетаскиваться

    -каться, -щиться перетягатися, перетягтися, переволікатися, переволоктися, бути перетягненим, переволоченим, (о мног.) поперетягатися, попереволікатися. [Перетягаємося з місця на місце. Насилу перетягся через гору. Переволікся з ними князь Олег через Волок з річки Ловати на Дніпро (Куліш)].
    * * *
    I
    перетя́гуватися, перета́скуватися
    II несов.; сов. - перетащ`иться
    1) ( перемещаться) перетяга́тися и перетя́гуватися, перетягти́ся и перетягну́тися и поперетяга́тися и поперетя́гуватися; перета́скуватися, перетаска́тися
    2) страд. (несов.) перетяга́тися, перетя́гуватися, перета́скуватися; перетяга́тися, перетя́гуватися

    Русско-украинский словарь > перетаскиваться

  • 6 подчинять

    подчинить кого кому підбивати, підбити, підгортати (и підгортувати), підгорнути, підвертати, підвернути, підхиляти, підхилити, підклоняти, підклонити, нахиляти, нахилити кого під кого, під що (или реже кого кому, чому під спід), (покорить) підкоряти, підкорити кого кому, чому, під кого, під що, скоряти, скорити, покоряти, покорити, (подневолить) підневолювати, підневолити кого кому, чому, (чаще о чувствах поведении и т. д.) піддавати, піддати, підпорядковувати, підпорядкувати що чому, (о мн.) попідбивати, попідгортати, попідвертати, попідхиляти, понахиляти, попідкоряти, попідбивати кого кому и під кого. [Попідбивав під себе багато країв і миру (Гн.). Капіталісти підбили під себе панство й попівство і стали сущими владиками світу (Єфр.). Під себе ми своїх сусід не підгортали (Куліш). Підверне всіх собі під спід (Котл.). Не підхилив-би я під иншу волю своєї волі (Куліш). Олег, підклонивши під себе Деревлян і инших сусід, раз-у- раз спускався Дніпром у море (Куліш). Одному змаганню піддає всі инші сторони своєї істоти (Єфр.)]. -нить кого себе - підбити, підгорнути кого під себе. [Підбили під себе два перші стани людности (Єфр.)]. -нить рабочих капиталистам - підбити, підгорнути робітників (робітництво) під капіталістів. -нить кого своему влиянию - підбити кого під свій вплив. -нять себе, своей власти - підбивати, підгортати и т. д. кого під себе, кого собі під спід, кого під свою руку, під свою волю. -нять игу - підгортати кого и т. д. під кормигу. -нять, грам. - підряджувати, підрядити що чому. Подчинённый, прич. -
    1) підбитий, підгорнутий, підхилений, підклонений, підкорений, підневолений, підданий; (грам.) підряджений;
    2) см. Подчинённый.
    * * *
    несов.; сов. - подчин`ить
    1) (покорять; делать послушным) підкоря́ти, підкори́ти; підхиля́ти, підхили́ти
    2) ( ставить в зависимость) підпорядко́вувати, підпорядкува́ти; (несов.: поставить под непосредственное руководство иногда)
    3) грам. підпорядко́вувати, підпорядкува́ти (що чому)

    Русско-украинский словарь > подчинять

  • 7 Верховый

    верховий. [Осівшись у Київі, держав Олег Новгород і инші верхові землі за своєю сторожею (Куліш)].

    Русско-украинский словарь > Верховый

См. также в других словарях:

  • Олег — Олег …   Словник лемківскої говірки

  • ОЛЕГ — Олег, князь русский. 879. Лавр. 22. Олег, сын Святослава. 970. Лавр. 67. Олег, сын Святославль. 1076. Лавр. 193. Олег Игоревич. XII в. Ипат. 407. Олег Романович, князь дебрянский. XIII в. Ипат. 575. Олег Настасьчич, сын Ярослава Владимировича.… …   Биографический словарь

  • Олег — а, муж.Отч.: Олегович, Олеговна; разг. Олегыч.Производные: Олегушка; Олежка; Олеся; Оля; Олюся; Лега; Лёка; Лёша; Аля.Происхождение: (Раннее заимствование из сканд. яз. Ср. др. сканд. Helgi; др. русск. Ольгъ.)Именины: 3 окт. Словарь личных имён.… …   Словарь личных имен

  • Олег — киевский князь. По летописной традиции Рюрик перед смертью назначил своего родственника Олега правителем при малолетнем Игоре . Три года Олег остается в Новгороде и, упрочив здесь свое положение, направляется во главе сборной дружины из варягов и …   Биографический словарь

  • "Олег" — «ОЛЕГ», под этим названием известны три варианта начала поэмы (1829) о киевском князе Олеге. В них даны характерные для юношеских поэм Л. романтич. картины природы и намечен образ могучего, сумрачного героя. Первые два отрывка отличаются… …   Лермонтовская энциклопедия

  • Олег — первый князь киевский из рода Рюрика. Летопись говорит, что Рюрик, умирая, передал власть родственнику своему О., так как сын Рюрика, Игорь, был в то время малолетним. По предположению Соловьева, О. получил власть не как опекун Игоря, а как… …   Большая биографическая энциклопедия

  • олег — священный; Олегушка, Олежик, Олеся, Оля, Олюся, Лега, Лёка, Лёша, Аля Словарь русских синонимов. олег сущ., кол во синонимов: 1 • имя (1104) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин …   Словарь синонимов

  • ОЛЕГ — (? 912), древнерусский князь. По летописи, родственник Рюрика. Правил с 879 в Новгороде, с 882 в Киеве, который провозгласил столицей Древнерусского государства. Покорил ряд восточно славянских племён и обложил их данью. В 907 совершил удачный… …   Современная энциклопедия

  • ОЛЕГ — (? 912) древнерусский князь. Правил с 879 в Новгороде, с 882 в Киеве. В 907 совершил поход в Византию, в 907 и 911 заключил с ней договоры …   Большой Энциклопедический словарь

  • ОЛЕГ — (? 912), князь; правил с 879 в Новгороде, с 882 в Киеве. Подчинил племена кривичей, древлян, северян, радимичей, вятичей, хорватов, дулебов и тиверцев. В 907 совершил удачный поход на Византию, в 907 и 911 заключил с ней выгодные для Руси… …   Русская история

  • Олег — первый князь киевский из рода Рюрика. Летопись говорит, чтоРюрик, умирая, передал власть родственнику своему О., так как сынРюрика, Игорь, был в то время малолетним. По предположению Соловьева, О.получил власть не как опекун Игоря, а как старший… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»