окр

техн. кипяти́льник ( для воды)

окріп (р. окропу), кип'яч (-чу), кип'яток (-тку), кипень (-пню), вар (-ру). [Щось клекотіло, як окріп у казані (М. Левиц.). Іван подав окріп до чаю (Коцюб.). Схопиться, наче хто на його кип'ячем линув (М. Вовч.). Попариш гладишечки (кувшины) отим варом (Борзенщ.). Відступись, а то так кип'ятком і лину (Хорольщ.)]. -ком обварить - спарити що, кого окропом (кипнем, варом). [Спарила руку окропом (Харківщ.). Кипнем її спарив (Основа)].

* * *

окріпний, кип'ятковий, водогрійний, водоварний, кип'ятильний.

* * *

окріп (-ропу), окропець (-пцю), кип'яточок (-чку).

(кого, чего) крім, окрім, опріч(е), пріч, опроче, проче кого, чого, (за исключен.) за ви(й)нятком чого. [Ставить собі на меті, окрім загально-наукових завдань, виучувати сучасне й минуле України (Стат. Акад.). Всі померли, крім одного (Богодух.). Усі сідають, опріче писаря (Грінч.). Опроче (опріч) цього брата він має ще двох (М. Грінч.). Не будемо вживать ми зброї иншої - пріч слова (Самійл.)]. -ме того - до того (ще), окрім того, опріч(е) того, понад те. [До того всього він ще й злодій (Київ). Опріче того, я маю ще й инші доводи (М. Грінч.). Вона, понад те, ще й скупчується все дужче та й дужче (Азб. Ком.)]. Кроме как - опро[і]че як, крім, окроме. [Не можна виправити, опроче як судом (Звин.). Ніде він не хотів грати, крім у себе дома (М. Грінч.). Ніде не вродить льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі (Вовч. п.)]. Из этого, ничего не выйдет -ме убытков - з цього нічого не буде, опріче збитків. Он уплатил свой долг -ме ста рублей - він заплатив увесь свій борг опріч ста карбованців. Вы не найдёте этого нигде, -ме него - ви не знайдете цього ніде, крім як у його. Найдутся люди и -ме него - знайдуться люди (знайдемо людей) і крім (опріч) його. -ме этого, я разделяю ваше мнение - за винятком цього, я поділяю вашу думку. Всё погибло -ме чести - все загинуло, крім чести.

* * *

предл. с род. п.

1) незалежно від кого, від чого; (неподвластно) непідлегло, непідвладно кому, чому; (свободно) вільно; (самостоятельно) самостійно. [Зараз знати, що живе чоловік незалежно (Кониськ.). Приязнь приходить незалежно од нас (Крим.). Незалежно від його волі (Виннич.)];

2) (помимо) незалежно від чого, поза чим, (по)минаючи, поминувши що; (кроме) крім, окрім, опріч чого. [Все, що друкується в межах України, засилається в одному примірникові до Академії, незалежно від тих примірників, що надходять до Національної Бібліотеки (Стат. Ак. Н.)]. -мо от наказания виновный подвергается лишению прав - окрім (опріч) кари винуватий підпадає позбавленню прав. -мо от этого - крім (окрім) того (цього), поза тим (цим). [Повинен заплатити рату (плату) за цілий рік і окрім цього ще й штраф (Сл. Ум.)].

* * *

1) (зной) спека, вар, сквар;

2) (кипяток) кип'яч (р. -чу), окріп (р. -ропу), вар;

3) шевська смола. Точно варом обдало - наче приском сипнуло.

* * *

1) ( смола) вар, -у; ( сапожный) ше́вська смола́

2) ( кипяток) окрі́п, -ро́пу; диал. вар

(о жидкости) кипіти, парувати. -петь ключем - кипіти (битися, вбиватися) в ключ(і), кипнем (зибком) кипіти. [Уже окріп у ключ кипить (Г. Барв.). Голоси товсті, низькі неначе булькотали та клекотали, як вода кипить та вбивається в ключі в здоровому казані (Н.-Лев.). Казани кипіли у ключ (Рудч.). Окріп зибком кипить (Борзенщ.)]; (о воде водоворота, прибоя и т. п.) вирувати, шумувати, шпувати; (об извести: -петь при гашении) люсувати, кипіти. [На вапну налили води, то вона й люсує (Сл. Гр.)]. Вокруг -пела жизнь - навкруги вирувало (шумувало, кипіло, буяло) життя. Он -пел гневом - гнів кипів у йому; він не тямився (кипів) з гніва, кипнем кипів з гніва. Работа -пит у нея в руках - робота горить у неї в руках.

* * *

для воды) окріпник, варильник, варинник, кип'ятило.

* * *

нар. (кроме) опріч, окрім кого, чого; (обойдя, миновав) по-за ким, по-за чим, (по)- минаючи, поминувши кого, що, (редко) мимо кого (Куліш). [У нас, опріч такої загальної ваги, письменство ще й спеціяльні завдання має (Єфр.). Але й по-за цими методологічними міркуваннями не можу брати фактів письменства з самого естетичного погляду (Єфр.)]. Помимо воли (невольно) - нехотячи, проти волі чиєї. Он сделал это -мо меня - він це зробив без мене, без мого відома.

* * *

1) предл. с род. п. крім, опрі́ч, окрі́м (кого-чого); ( минуя) без (кого-чого); ( вне) по́за (ким-чим); ( вопреки) всу́переч (кому-чому)

2) (предл. с род. п.: мимо), повз (кого-що), ми́мо (кого-чого)

3) нареч. ми́мо; ( возле) поблизу́, побі́ля и побіля

- электропаровой кипятильник

- электропаровой кипятильник

вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.

* * *

-ся, -градить, -ся

1) на(д)городжувати (кого чим), -ся, на(д)городити, -ся, винагороджувати, -ся, винагородити, -ся, дарувати кого, обдарувати; (за прич. убытки) відшкодовувати кого, -ся, відшкодувати, -ся. -граждать чем за что - віддаровувати чим що;

2) (навёрстывать, заменять) надолужувати, -ся за що, надолужити, -ся, наганяти, нагнати, навертати, навернути, покривати, -ся, покрити, -ся. [Окрім зовнішнього життя, є внутрішнє - і у визначних людей воно надолужить за перше (Єфр.). За один вечір усе нажену. Хоч і тиждень нічого не робитиму - за два дні все наверну (Крим.)]. Вознаграждённый -

1) на(д)городжений, винагороджений; (за убытки) відшкодований;

2) (навёрстанный) надолужений, покритий, навернений.

* * *

несов.; сов. - вознаград`ить

вылить

1) виливати, вилити, вилляти; (опрокидывая) вивертати, вивернути. [Виверни воду з діжки. Глечики повивертала];

2) висипати, висипати. [Висип у миску всенький борщ. Висип окріп із баняка в ночви = вылей кипяток из котла в корыто]. -ать, - ить напиток в рот - хилити, вихиляти, вихилити. [Вихилив дві чарки];

3) (колокол, статую и т. п.) лити, виливати, вилити. Вылитый -

1) вилитий, виллятий, висипаний, вихилений. [Де-ж тая барилочка, що виллята горілочка?]

2) вилитий, злитий, виливаний. [Кремезний, як з криці злитий (Коц.). Виливаних богів не будеш робити];

3) похож, как вылитый - як викапаний. [Син - викапаний батько. Ми всі, як викапані, скидаємся один на одного (Крим.)].

* * *

несов.; сов. - в`ылить

1) вилива́ти, ви́лити и ви́лляти и мног. повилива́ти; ( пищу) висипа́ти, ви́сипати

2) ( изготовлять литьём) вилива́ти, ви́лити и ви́лляти

гонорар (р. -ру), плата, заплата, (гал.) почесне. [Окрім загальної плати за науку ще виплачують почесне професорам].

* * *