-
1 окончание
1) скінчення и скінчання, закінчення, докінчення, укінчення, прикінчення, довершення, завершення, повершення; (конец) кінець, приконеччя. -ние работы, дела - скінчення (докінчення, закінчення, завершення) роботи, праці, діла, справи. До -ния века - скінчання (до кінця) віку. Перед -нием, по -нии войны, революции - наприкінці, наприконеччі війни, революції, по скінченні війни, революції. До -ния года, срока - до кінця року, строку. По -нии года, срока - по скінченні року, строку. Дело близится (пришло) к -нию - справа доходить (дійшла) кінця (краю). При -нии обедни, обеда - наприкінці відправи, обіду, на відході відправи. По -нии чего-либо - по чому. -ние статьи - закінчення, кінець статті;2) грам. - закінчення. [Закінчення слова]. См. Оканчивание.* * *1) закі́нчення, скі́нчення; ( конец) кіне́ць, -нця2) грам. закі́нчення -
2 обмолот
-ка1) (действие длит.) - см. Обмолачивание; (оконч.) обмолочення;2) (окончание молотьбы) обмолот (-ту); (окончание м-бы и угощение) обмолотини (-тин).* * *с.-х.обмоло́т, -у -
3 заключение
1) (в тюрьму и т. п.) ув'язнення, зачиняння (оконч. зачинення), замикання (замкнення, замкнуття), завдавання (завдання), закидання (закинення) до в'язниці. [Поставився до свого ув'язнення цілком байдужно]. Тюремное -ние - (тюремне) ув'язнення, в'яз(н)ення, замкнення.[Сажає її у тяжке в'язення (О. Левиц.)]. Домашнее -ние - домове в'яз(н)ення (О. Левиц.). Одиночное -ние - самотнє замкнення. Предварительное -ние - досудове замкнення, попереднє ув'язнення (замкнення). Наказать тюремным -нием - покарати в'язницею. Подвергнуть -нию - замкнути, забрати (узяти) до в'язниці, в тюрму, за сторожу, (гал.) дати за ключ;2) (вывод) висновок (-новку). [Який висновок треба зробити з ваших слів? Висновок експертної комісії. Висновок прокурора]. Вывести -ние - зробити висновок, виснувати. Давать своё -ние - подавати свій висновок, висловлювати (подавати) свою думку. На ваше -ние - на вашу думку, на ваш висновок;3) кінець (-нця), закінчення. В -ние - в кінці всього, на закінчення, наостанці, наостанку, напослідок, наприкінці. -ние счетов - замкнення рахунків. Выпить в -ние - випити наостанку, на потуху;4) -ние условия, договора, контракта - складання умови, договору, контракту, підписування, підписання умови, договору, контракту. -ние мира, перемирия - замирення.* * *1) ( действие) за́мкнення, (неоконч.) замика́ння; ув'я́знення, (неоконч.) ув'я́знювання; помі́щення; укла́дення, (неоконч.) уклада́ння, склада́ння2) ( тюремное) ув'я́зненняподверга́ться \заключение нию — ув'я́знюватися, -нююся, -нюєшся
3) ( вывод) ви́сновок, -вку4) (окончание, завершение) закі́нчення, заве́ршення5) ( заключительная часть сочинения) закі́нченняв \заключение ние — на закі́нчення
-
4 закрытие
1) закриття, припинення, (окончание) закінчення чого;2) (закрытое место, тайник) криївка.* * *закриття́ -
5 истечение
1) (неок.) витікання; см. Истекание; оконч. витечення; виплив (-ву). -ние воды - витікання води. -ние крови, материи - виплив, витікання крови, матерії. -ние лучей, энергии, физ. - виплив проміння, енергії з чого;2) (о времени, сроке) скінчення, уплив (-ву). -ние срока, года - скінчення терміну (строку), року. До -ния срока, года - до терміну, до року, (книжн. оборот) до скінчення терміну, року. За -нием срока дело прекращается - через скінчення терміну (через те, що минув, вийшов термін) справа припиняється. По -чении года, срока - як (коли) вийде, (с)кінчиться, мине (як вийшов, скінчився, минув) рік, термін (строк), після року, після терміну, по рокові, по термінові (строкові), (книжн. оборот) по скінченні року, терміну. По -чении некоторого времени, я возвращусь - як мине який(сь) час (за якийсь час), я поверну(ся). По -нии стольких, многих лет - по стількох, по багатьох роках. [Ми по стількох віках таки знайшли його (розум) (Самійл.)];3) (жидкость; что истекает) випливи (-вів); (ток, струя) струмінь (-меня).* * *1) ( вытекание) витіка́ння2) (окончание) закі́нчення, скі́нченнядо \истечение ния сро́ка — до закі́нчення (до скі́нчення) стро́ку
за \истечение нием сро́ка — зважа́ючи (з о́гляду) на закі́нчення (на скі́нчення) стро́ку (те́рміну), че́рез те, що мину́в (ви́йшов) строк (те́рмін)
по \истечение нии сро́ка — пі́сля закі́нчення (пі́сля скі́нчення) стро́ку (терміну), по закі́нченні стро́ку (те́рміну)
3)\истечение ния — (мн.: отделения) фиоиол. ви́ділення
-
6 исход
1) (откуда) вихід (-ходу), (устар.) вийстя звідки; вим[в]андрування. По -де - по виході, по вийстю. [По виході із Єгипетської землі (Св. П.). По вийстю з церкви (Сл. Ум.)]. - ход французов из Москвы - вихід французів з Москви. Книга Исход - книга Виходу;2) (перен.: выход из положения) вихід, (обычно) рада, порада, рятунок, порятунок (-нку); см. Выход 1. [І вони-ж не бачили иншої ради, як закликати до війни, щоб кінчити її (Н. Рада)]. Нет -да (выхода) из этого положения - нема ради з цим становищем, нема виходу, порятунку з цього становища. Найти -ход (выход) в каком-л. деле, в чём-л. - дати собі раду, пораду з якою справою, з чим, порадити собі з чим. Он нашёл себе -ход в смерти - він знайшов собі порятунок у смерті;3) (о времени, о деле и т. п.: конец) кінець (-нця), прикінчення, (реже) приконеччя, скінчання; срвн. Конец 7. [Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне (Лебед. п.)]. -ход лета, зимы, года, дня - кінець літа, зими, року, дня или кінець літу, зимі, рокові, дневі. -ход войны, состязаний - кінець війни и війні, змагань и змаганням. -ход дела, процесса - кінець, (разрешение) розвязання справи, процеса (или справі, процесові). Ждём -да дела - чекаємо кінця справі (и справи) или чим справа закінчиться, розвяжеться. -ход болезни - кінець, розвязання хвороби. Благополучный, благоприятный -ход болезни - щасливе розвязання, щасливий кінець хвороби. -ход этой болезни сомнительный - який кінець (в) цієї хвороби - річ непевна. На -де, в -де чего - на кінці, наприкінці, на приконеччі, на прикінченні, на скінчанні чого. [Літо вже наприкінці було (Тесл.). Наприкінці першого десятиліття XX віку (Єфр.). На скінчанню IV-го століття (Куліш)]. В -де года - в кінці року, наприкінці року. В -де десятого - наприкінці десятої (години). На -де (быть), в -де что - кінчається що, доходить краю що, сходить що, наприкінці, на вичерпанні що. [Літо вже сходить (Гайсинщ.)]. Январь в (на) -де - січень кінчається (сходить), січень наприкінці. Деньги на -де - гроші ви[с]ходять, доходять краю, гроші на вичерпанні. День на -де - день кінчається, день наприкінці, день добирається (до) краю. Второй час в -де - друга година кінчається, друга година наприкінці;4) -ход души - схід, скін (р. скону), конання душі. [Ударили тричі в старий дзвін на схід душі (ЗОЮР). А на схід душі хоч табаки понюхаю (Рудан.). На скін душі (Сл. Ум.)]. Благовест на -ход души - подзвін (-вону), подзвіння, подзвінне (-ного).* * *1) ( действие) ви́хід, -ходу2) (способ разрешить какое-л. затруднение) ви́хід, ра́да, пора́да, ряту́нок, -нку, поряту́нокнайти́ \исход д в чём — да́ти собі́ ра́ду (пора́ду) з чим, зара́дити собі́ в чо́му, пора́дити собі́ з чим
не́ было друго́го \исход да, как... — не було́ і́ншого ви́ходу (і́ншої ра́ди), як
нет \исход да из э́того положе́ния — нема́є (нема́) ра́ди з цим стано́вищем, нема́є (нема́) ви́ходу (поряту́нку) з цього́ стано́вища
3) (окончание, завершение) кіне́ць, -нця́в \исход де (к \исход ду, на \исход де) ме́сяца — (к концу, в конце) у кінці́ (під кіне́ць, на кіне́ць, наприкінці́, на спа́ді, на схи́лі) мі́сяця
\исходд боле́зни — кіне́ць хворо́би
4) ( результат) результа́т, -у, на́слідки, -ків, на́слідок, -дку\исход д соревнова́ния — результа́т (на́слідок, на́слідки) змага́ння
-
7 оканчивание
кінчання, докінчування, закінчування, викінчування. См. Окончание.* * *закі́нчування -
8 скончание
См. также в других словарях:
ОКОНЧАНИЕ — ОКОНЧАНИЕ, окончания, ср. (книжн.). 1. Завершение, конец чего нибудь. Окончание работы. Ушел, не дождавшись окончания спектакля. 2. Заключительная часть литературного произведения. Окончание романа в следующей книге журнала. Окончание следует… … Толковый словарь Ушакова
окончание — См … Словарь синонимов
Окончание — напечатанная в выпуске (номере, томе) сериального издания завершающая часть произведения, публиковавшегося частями в нескольких (многих) выпусках (номерах, томах) этого издания. На странице, где начинается О., в сноске или перед осн. текстом… … Издательский словарь-справочник
окончание — ОКОНЧАНИЕ, довершение, завершение, конец, финал ОКОНЧАТЕЛЬНЫЙ, конечный, последний, книжн. дефинитивный ОКАНЧИВАТЬСЯ/ОКОНЧИТЬСЯ, довершаться/довершиться, завершаться/завершиться, заканчиваться/закончиться, кончаться/ кончиться,… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
ОКОНЧАНИЕ — в стихе см. Клаузула … Большой Энциклопедический словарь
ОКОНЧАНИЕ — то же, что флексия … Большой Энциклопедический словарь
ОКОНЧАНИЕ — ОКОНЧАНИЕ, я, ср. 1. см. окончить, ся. 2. Конец, завершающая часть чего н. Благополучное о. повести. О. романа в следующем номере журнала. 3. В грамматике: то же, что флексия. Падежное о. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949… … Толковый словарь Ожегова
окончание — радиоканала Физическое местонахождение антенны радиооборудования (МСЭ R F.1399). [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] Тематики электросвязь, основные понятия Синонимы радиоканала EN radio termination … Справочник технического переводчика
ОКОНЧАНИЕ — (termination). Часть слова, прибавляемая к основе, когда слово грамматически изменяется, как в латинском, так и в греческом языках … Термины ботанической номенклатуры
окончание — дождаться окончания • модальность, ожидание дожидаться окончания • продолжение, модальность, ожидание ждать окончания • модальность, ожидание ожидать окончания • модальность, ожидание окончание следует • субъект, приближение / удаление (не)… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
окончание — сущ., с., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? окончания, чему? окончанию, (вижу) что? окончание, чем? окончанием, о чём? об окончании; мн. что? окончания, (нет) чего? окончаний, чему? окончаниям, (вижу) что? окончания, чем? окончаниями, о … Толковый словарь Дмитриева