-
1 ожидание
вчт, матем., физ.сподіва́ння, очі́кування, чека́нняусловное математи́ческое ожида́ние — умо́вне математи́чне споді́вання
-
2 ожидание
вчт, матем., физ.сподіва́ння, очі́кування, чека́нняусловное математи́ческое ожида́ние — умо́вне математи́чне споді́вання
-
3 ожидание
дожидання, ждання, чекання, очікування чого и на що; сподівання, надіяння, сподіванка. После долгого -ния - по довгому чеканні (дожиданні). Мы потеряли много времени в напрасном -нии - ми змарнували багато часу в даремному чеканні (дожиданні), даремно чекаючи (дожидаючи). В -нии (в надежде) чего - сподіваючись, ждучи кого, чекаючи кого, чого и на кого, на що. Быть в -нии родов - бути при надії. Сверх нашего -ния - над наше сподівання, несподівано, негадано для нас. Он обманул мои -ния - він не справдив моїх сподіванок. Жить -нием - жити сподіванням (сподіванками), (шутл.) жданиками годуватися.* * *1) чека́ння, жда́ння, дожида́ння, очі́кування2) (надежда, расчёт) сподіва́ння, споді́ванка -
4 ожидание запроса
очі́кування за́питуРусско-украинский политехнический словарь > ожидание запроса
-
5 ожидание запроса
очі́кування за́питуРусско-украинский политехнический словарь > ожидание запроса
-
6 надежда
надія, (редко надіяння), сподівання, сподіванка на що и що (з)робити. [На вас уся моя надія (Кониськ.). Я зрікся надії дізнатися чогось (Крим.). Надіялись були ми, та й те надіяння уже пропало (М. Костом.). Уже (мені) важко - нема сподівання (Крим.). Билося наше серце солодкими сподіванками (Куліш). Не буде вже сподіванки на життя і радість (Крим.)]. Несбыточная, неосуществимая -жда - незбутня, нездійсненна надія (сподіванка), химера. Слабая -жда - мала надія. Твёрдая -жда - найпевніша надія. Тщетная -жда - марна (даремна) надія (сподіванка). Быть в -жде на что - мати надію на що, сподіватися чого. Нет ни малейшей -жды - найменшої надії нема(є). Нет -жды, что-(бы) - нема надії, що(б); не надійно, що(б). [Не надійно, щоб сі любощі скоренити (Г. Барв.)]. -жда овладела его душой - надія опанувала йому душу. Возлагать, полагать -жду на кого - покладати (складати, держати, мати) надію на кого, уповати на кого. [Всі надії покладати на чужу, незнану сторону, де ніби-то жити краще буде (Рада). Не складала на неї великих надій (Мирний). Я вповала на неї, а вона он що зробила мені! (Звин.)]. Лелеять, питать -жду - см. Лелеять. Льстить, тешить себя -ждой - тішити себе надією; срв. Льстить 2. Оправдывать -жды - см. Оправдывать 2. Не оставлять -жды - не покидати (не кидати) надії (сподіванки), не кидатися надії (сподіванки). -жда осуществилась - надія (сподіванка) справдилася (здійснилася). Подавать -жду, большие -жды - см. Подавать. Подающий большие -жды - великонадійний, надійний. Поддерживать -жду в ком - підтримувати (підживляти) надію в кому, чию; гріти надію; срв. Поддерживать. Потерять -жду, лишиться -жды - втратити (згубити) надію, збутися надії, збезнадіятися и (пров.) знадіятися, зневіритися; см. Потерять и Лишаться. [Знадіявся зовсім, щоб її бачити (Васильч.)]. Потерявший -жду - зневірений. Исполненный, полный -дежд - сповнений, повний надій.* * *наді́я; (ожидание, расчёт) споді́ванка, сподіва́нняв \надежда де на вашу по́мощь — в наді́ї (сподіваючись) на вашу допомо́гу (поміч), ма́ючи надію на ва́шу допомо́гу (поміч)
вся \надежда да на вас — уся надія на вас
\надежда ды осуществи́лись — наді́ї (сподіванки, сподівання) здійсни́лися (спра́вдилися)
пита́ть (лелеять) \надежда ду (\надежда ды) — см. питать 3)
подава́ть \надежда ду (\надежда ды) — подава́ти надію (надії)
теря́ть \надежда ду — втрача́ти наді́ю
-
7 обманывать
обмануть обманювати, обманити (о мног. пообманювати), обдурювати, обдурити, здурити, підманювати, підмани[у]ти, піддурювати, піддурити [Вони нас піддурили та водою напоїли], ошукувати, ошукати, о(б)[за]туманювати, о(б)[за]туманити, з(а)водити, з(а)вести, омиляти, омилити, облигувати, облигати, налигати. [Мене доля омилила. Він нас налигав (Лохв. п.)]; (описат.) зводити з розуму кого, пускати тумана кому, убирати (убрати) в шори кого, у дурні пошивати (пошити) кого, москаля підвозити (підвезти) кому, підпускати (підпустити) -ля кому, підвозити (підвезти) воза, провезти попа в решеті кому. -нуть чьи-л. надежды - не справдити чиїхсь надій, омилити чиї надії. Он сам себя -вает - він сам себе дурить. Дать себя -нуть - датися на підмову кому. Обманываемый - об[під]манюваний, об[під]дурюваний, ошукуваний, о(б) [за]туманюваний. Обманутый - об[під]дурений, об[під]манений, ошуканий, о(б) [за]туманений, зведений, облиганий. -тое ожидание, надежда - обдурена (ошукана) надія.* * *несов.; сов. - обман`утьобма́нювати, обману́ти и обмани́ти, ома́нювати, омани́ти; підма́нювати, підмани́ти и підману́ти и попідма́нювати; ( надувать) обду́рювати и дури́ти, обдури́ти и пообду́рювати и подури́ти, оду́рювати, одури́ти, підду́рювати, піддури́ти и попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, несов. диал. здури́ти; (не оправдывать надежд, ожиданий) зра́джувати, зра́дити -
8 пожданье
см. ожидание -
9 простой
I. 1) простий, (обыкновенный) звичайний, (немудрёный) немудрий; мат. - простий. [Проста справа (дело). Проста одежа. Проста людина. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Не з каменю, не з мармору - з простого заліза (Тич.)]. -тое письмо - звичайний лист. -тое предложение, грам. - просте речення. -тые числа - прості числа. -тые тела - прості (первісні) тіла (елементи). -той глаз, -тым глазом - голе око, голим оком, на голе око. -той человек - проста людина (см. также Простак, Простолюдин). Этот человек прост (глуповат) - немудра це людина. -той народ - простий люд, простолюд, поспільство, простацтво, простота ( см. Простонародие). Совершенно -той - простісінький. Нет ничего проще этого - нема нічого простішого над (за) це;2) (порожний, пустой) порожній (о сосуде и т. п.), вільний, гулящий; (см. Порожний, Пустой, (о времени) Свободный). -тая посудина - порожня посудина. -того места нет - вільного місця нема. В -тое время - вільним, гулящим часом, вільного часу;3) (ординарный) простий, поє[о]динчий. [Подвійне сукно ширше від простого];4) (о происхождении и переносно) простий, простацький. [Простого роду. Не багата я і проста, та чесного роду (Котл.). Простацький (простонародный) стиль. Не погордуй вступити до нашої простацької господи (Куліш)]. Простейший - найпростіший.II. Простой, сущ. -1) см. Простаивание;2) перестій, простій (-тою); постояле (-лого). Извозчик требует платы за -той (за ожидание) - візник вимагає плати за постояле. Простой дома, квартиры - вакування дому, кватири. -стой машины - простояння машини.* * *I прил.1) про́стий и прости́й2) ( обыкновенный) прости́й, звича́йний; ( обыденный) щоде́нний, повсякде́нний3) ( простодушный) прости́й, простоду́шний; ( простоватый) проста́цький4) ( глуповатый) прости́й, недоу́мкуватий, бі́дний на ро́зум; дурне́нький5) ( элементарный по составу) спец. прости́йII сущ.прості́й, -то́ю, пересті́й, -то́ю -
10 расчёт
1) ( действие) розраху́нок, -нку; обраху́нок, обрахо́вування, обрахува́ння; розраху́нок, зва́жування; розраху́нок; звільня́ння, зві́льнення; розпо́діл, -у; розраху́нок, сподіва́нняна хозя́йственном \расчёт те — на господа́рському розраху́нку
оши́бка в \расчёт те — по́ми́лка в розраху́нку
из \расчёт та — з розраху́нку
2) ( расплата) розраху́нок; (перен.) пораху́нокбезнали́чный \расчётт — см. безналичный
нали́чный \расчётт — см. наличный
мы в \расчёт те — ми розрахува́лися (поквитались: поквиталися, поквитувалися)
взять \расчётт на фа́брике — звільни́тися з фа́брики
да́ть \расчётт служа́щему — розрахува́ти (звільни́ти) службо́вця
потребовать \расчёт та — зажадати розрахунку
3) (надежда, ожидание, предположение) сподіва́ння, споді́ванка, розраху́нокв \расчёт те на ва́шу скро́мность — розрахо́вуючи на ва́шу скро́мність
из \расчёт та, что... — розрахо́вуючи на те, що...; (надеясь) сподіва́ючись, що
по \расчёт ту кого (чьему́) — за розраху́нками кого́ (чиї́ми)
при́нять (взять) в \расчётт кого-что — взя́ти до ува́ги кого́-що, врахува́ти кого́-що, зва́жити на кого́-що
\расчёт ты не оправда́лись — сподіва́ння (споді́ванки, розраху́нки) не спра́вдилися
4) (намерение) на́мір, -усказа́ть с \расчёт том — (намеренно) сказа́ти з на́міром (навми́сно, навми́сне, уми́сно, уми́сне)
5) (корыстные соображения) розраху́нок; (выгода, польза) ви́года, ко́ристь, -ті и кори́сть; (интерес) інтере́с, -у; (смысл) ра́ціябра́к по \расчёт ту — шлю́б (одру́ження) з розраху́нку
нет \расчёт та де́лать э́то — нема́ (нема́є) ра́ції (інтере́су) роби́ти це
не \расчётт — нема́ (нема́є) інтере́су; (не с руки) не з руки́, не рука́
6) (бережливость) оща́дливість, -востіжи́ть с \расчёт том — жи́ти оша́дливо
7) воєн, обслу́га8) техн. розраху́нок\расчётт мо́щности заво́да — розраху́нок поту́жності заво́ду
-
11 сверх
предл. с род. п.1) ( поверх) пове́рх, зверх (чого)наде́ть \сверх х ку́ртки пальто́ — надягти́ поверх ку́ртки пальто́
2) (свыше, больше) над, по́над (що), зверх (чого)\сверх х пла́на — над (понад) план, зверх пла́ну
\сверх х сил — над си́лу
\сверх х ме́ры — см. мера 1)
3) ( кроме) крім, опрі́ч (чого); окрі́м (чого)\сверх х того́ — крім того; (к тому же) до то́го [ж]
4) ( вопреки) над (що)\сверх х вся́кого ожида́ния — см. ожидание 2)
-
12 Жданки
1) (долгое ожидание) ждан(и)ка (р. -ків), чеканина. [Вони його манили всякими обіцянками-цяцянками, а тепер, дак і жданиками годуйся (Грінч.)]. Надоїла-ж ця чеканина];2) (пироги приготовленные для ждан. гостей) (шутл. и переносно) ждан(и)ки. [А я ждала- ждала та й жданки поїла т. е. перестала и ждать].
См. также в других словарях:
ожидание — Виды, перспектива, намерения, предположения, планы. Ср … Словарь синонимов
Ожидание — «Голиафа» (фильм); Ожидание полковника Шалыгина (фильм); Математическое ожидание (теория вероятностей). Список значе … Википедия
Ожидание — Ожидание ♦ Attente То, что отделяет нас от будущего. Следовательно, это настоящее, но как бы опустошенное изнутри, и эта пустота – наши желания или наши страхи. «Осталось всего три дня», – говорим мы, и это звучит как причисление этих трех… … Философский словарь Спонвиля
ожидание — ОЖИДАНИЕ, предвкушение ОЖИДАЕМЫЙ, желаемый, устар. чаемый ОЖИДАТЬСЯ, предстоять, ждать, ожидать ЖДАТЬ, выжидать/выждать, дожидаться/дождаться, ожидать, поджидать/подождать, трад. поэт. ждать пождать … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Ожидание — ситуация, при которой поведение экономических субъектов зависит не от обстановки на рынке в настоящий момент, а от ожидания событий, которые могут произойти. Словарь бизнес терминов. Академик.ру. 2001 … Словарь бизнес-терминов
ОЖИДАНИЕ — ОЖИДАНИЕ, ожидания, ср. 1. Действие и состояние по гл. ожидать. После долгих ожиданий. «Мой успех превзошел мои ожидания.» Пушкин. «На деле же, сверх всякого ожидания, стало оказываться совсем не так.» Писемский. «Комнаты стояли пустые в ожидании … Толковый словарь Ушакова
ОЖИДАНИЕ — ОЖИДАНИЕ, я, ср. 1. см. ожидать. 2. мн. Надежды на что н., предположения. Ожидания оправдались. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Ожидание — Дворец, столица и все царство были охвачены необыкновенным волнением С быстротою Вайю распространилась весть что не одна, а сразу три жены владыки ждут детей По всем направлениям во весь опор скакали гонцы за разными диковинами, которые… … Энциклопедия мифологии
ОЖИДАНИЕ — «ОЖИДАНИЕ», СССР, МОСФИЛЬМ, 1980, цв., 69 мин. Мелодрама. В ожидании первенца молодая учительница Маша Павлова вдруг решает, что муж не понимает ее, а следовательно и не уважает ее интересы. В ее жизни вновь появляется Николай, когда то ее… … Энциклопедия кино
Ожидание — см. Предвкушение (Источник: «Афоризмы со всего мира. Энциклопедия мудрости.» www.foxdesign.ru) … Сводная энциклопедия афоризмов
ОЖИДАНИЕ — англ. expectation; нем. Erwartung. Надежда на ч. л., предположение. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 … Энциклопедия социологии
