огни)

вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.

* * *

зажечь

1) запалювати, запалити, (о мног.) позапалювати. -жечь избу, село - запалити хату, село. -жечь папироску - запалити цигарку. -жечь спичку - витерти, запалити (и засвітити) сірника;

2) світити, засвічувати, засвітити, (о мног.) посвітити, позасвічувати. - жечь огонь, лампу, свечи, огни - засвітити світло, лямпу, посвітити (позасвічувати) свічки, огні;

3) безл. - запекти. [У грудях запекло];

4) (переносно: возбудить) запалювати, запалити, розпалювати, розпалити. [Запалити серця бажанням]. Зажжённый - запалений; засвічений. [Засвічена лямпа].

* * *

несов.; сов. - заж`ечь

1) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати; (лампу, свечу) засві́чувати и світи́ти (свічу́, сві́тиш), засвіти́ти и мног. позасві́чувати и посвіти́ти; ( разжигать) розпа́лювати, розпали́ти и мног. порозпа́лювати; ( папиросу) засма́лювати, засмали́ти, -смалю́, -сма́лиш и мног. позасмалювати

2) перен. запа́лювати, запали́ти, розпа́лювати, розпали́ти

купа(й)ловий, купальний. [Купалове огнище (Куліш)]. -ские огни - купа(й)лові (купальні) огні. -ское дерево - купа(й)лиця. -ская ночь - ніч на Івана-Купайла, купальночка (Чуб.).

* * *

1) низовий. [Олег позаймав усі низові землі аж до Волги (Куліш). Низові парторгани (Пр. Правда)]. -вой аппарат - низовий апарат. -вой ветер - низовий (південносхідній) вітер, нижняк (-ка), (южный) полуденник (-ка). [Легенький подих низового вітру (Коцюб.)];

2) (нижний) долішній, (исподний) спідній. -вые огни - долішні огні. -вое брожение, хим. - спіднє ферментування.

* * *

огненний, огневий, огняний, (в)огнистий, огнястий, полом'яний, палкий, жаркий. -ный шар - огняна куля. -ная волна - огняна хвиля. -ное слово - огневе слово. -ные глаза - огнисті очі. -ный язык - огняний, полом'яний язик. -ный цвет - жаркий, огнистий колір. -ный нрав - палка, огнева вдача.

* * *

1) вогне́нний, огне́нний, вогняни́й и вогня́ний, огня́ни́й, огне́вий и огневи́й, огньови́й; ( огнистый) вогни́стий, огни́стий, вогня́стий, огня́стий (цвета огня диал.) жари́стий

2) см. огнестрельный

огнистий, поломистий.

* * *

огонёк

1) (в)огонь (-гню) (ум. огник, огничок), багаття, (гал.) ватра (ум. багаттячко, ватерка), (костёр, очаг) огнище, ватрище; (детск.) жиж(к)а, жижийка. Высечь огонь - викресати огню. Развести огонь - розвести, розгнітити, розікласти огонь (багаття, ватру). Не дали ли бы вы мне огоньку? - чи не дали-б ви мені вогню, багаття (багачу, приску, ватерки)? Заимствовать -ньку на трубку - залюлювати. Кузница на четыре огня - кузня на чотири огнища. Живой огонь (вытертый из дерева) - жива ватра. Предать огню и мечу - спустити на пожар (на огонь) і під меч положити, огнем спалити і кіньми стоптати. Подлить масла в огонь - додати гарту. Нет дыму без огня - диму без огню не буває. Пройти сквозь огонь и воду - бути на коні і під конем, на возі й під возом, і в ступі і за ступою, пройти Рим і Крим. Из огня да в полымя - з дощу та під ринву, з огню та в поломінь. Попасть меж двух огней - попасти в лещата, потрапити межи молот і ковадло. Гореть как в огне - горіти як жар (як ув огні), мов на кір горіти. Огонь без пламени - (самий) жар. Глаза горят словно огонь - очі горять як жар. Всё как огнём взяло - огнем все пішло. Дом сразу был охвачен огнём - будинок відразу взявся огнем, полум'ям. Дышущий огнём - огнедихатий. [Огнедихатий дракон]. См. Антонов огонь, Блуждающий огонь. Пушечный огонь - гарматний огонь, гарматна стрільба. Он не был ещё под огнём - він не нюхав ще пороху, він не був ще в бою. Беглый огонь - перебіжний (розбивний) огонь;

2) огонь, жар, пал, запал. Творческий огонь - творчий огонь. В нём много огня - в ньому багато огню (жару, запалу);

3) світло (им. мн. світла), ум. світелко, посвіт (-ту). Зажигать, зажечь огонь (огни) - світити (засвічувати), засвітити огонь, посвітити (позасвічувати) світла, посвітитися. [Всі люди вже посвітилися]. Потушить огонь - погасити світло. Подайте огня - принесіть світло, дайте світла. Сидеть при огне - сидіти при світлі.

* * *

1) вого́нь, -гню́, ого́нь; жи́жа; ( костёр) бага́ття, во́гнище, о́гнище, диал. ва́тра

2) (свет, освещение) сві́тло, вого́нь, ого́нь

п(о)ломенисто, (пылко) палко.

* * *

підкрильний.

* * *

втішний, потішний, (смешной) кумедний, сміховинний; см. Забавный. -ные игры - потішні гри. -ный человек - потішник, штукар (-ря); см. Забавник. -ный (примерный) бой - бій для розваги (забави).

* * *

1) поті́шний

2) ( чудной) куме́дний; ( смешной) уті́шний; ( забавный) заба́вний

1) прил. сторожови́й, вартови́й

2) в знач. сущ. вартови́й, -о́го

позатухнуть

1) (о мног.) позатухати, потухнути, позагасати, погаснути. -хли все огни в селе - скрізь позатухало світло на селі.