Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

обѣщати

  • 41 народник

    -ница народник, -ниця, (демократ) народовець (-вця), (народолюбец, -бка) народолюб, -любка, народолюбець (-бця), -любниця. [Талановитий татарський поет- народник ногаєць Чергієв (Крим.). Термін «народовець», коли він появився в початку 1860- тих років, значив «демократ» (Драгом.). Ми - народовці стаємо на бік народа (Н.-Лев.). Українським народолюбцям забороняли сповіщати рідний край про все, чим-би освітилась його темрява (Буліш)].
    * * *
    ист.
    наро́дник

    Русско-украинский словарь > народник

  • 42 натрещать

    -ся
    1) натріщати, -ся, (сильнее) натріскотіти (-кочу, -котиш), -ся и натріскотати (-кочу, -чеш), -ся, (лопаясь) налущати, -ся, (нахрустеть, -ся) нахрущати, -ся. Масло -щало на огне - масло нашкварчало (нашкваркотіло) на огні;
    2) (наговорить, -ся скороговоркой) натріскотіти, -ся, наторохтіти, -ся, нацокоті[а]ти, -ся, надренькотіти, -ся, (редко) насвіготати, -ся. -щать уши кому - натріскотіти (наторохтіти) повні вуха кому.
    * * *
    1) ( произвести много треску) натріща́ти, усилит. натріскоті́ти, -кочу, -коти́ш, натріскота́ти, -ко́чу, -ко́чеш
    2) (наговорить, наболтать) наторохті́ти, -хчу́, -хти́ш, нацокоті́ти, -кочу́, -коти́ш, нацокота́ти, -кочу́, -ко́чеш, наляща́ти

    Русско-украинский словарь > натрещать

  • 43 обещать

    обіцяти кому що, (несов. обіцювати) обіщати, обітуватися, прирікати кому що, помінити, поступати, поступити. [Прирікаю тобі свою пошану. Та вона мені помінила подарунок дати. Поступи йому борг віддати]. Обещать непременно исполнить - завірятися. Обещать и не исполнить - (насм.) халяву з губи (з рота) робити. -щать невозможное - (насм.) показувати грушки (дулі) на вербі. Обещанный - обіцяний, обіщаний.
    * * *
    1) (несов. и несов.: давать обещание) обіця́ти, пообіця́ти; обіця́тися, пообіця́тися
    2) (несов.: подавать надежды) обіця́ти

    Русско-украинский словарь > обещать

  • 44 оглашать

    огласить
    1) оголошувати, оголосити, розголошувати, розголосити, оповіщати, оповістити, о[роз]публіковувати, о[роз]публікувати, ясувати, ясити. [Зібрав усіх коло себе та й оголосив, що буде роздавати хліб голодним. Газети розголосили по всьому світу про події. Що хоч зо мною роби, тільки батькові не яси]. Оглашать, -сить чету, вступающих в брак - окликати, окликнути, викликати, викликати молодих, заповідати, заповісти молодих, заповіді давати молодим;
    2) розтинати, розітнути (и розтяти), сповняти, сповнити що, лунати, залунати в чому. -ать воздух воплями, стенаниями - розтинати повітря лементом, голосінням. Радостные крики -сили воздух - радісні покрики залунали в повітрі. Оглашённый - о[роз]голошений, оповіщений, о[роз]публікований.
    * * *
    несов.; сов. - оглас`ить
    1) ( объявлять) оголо́шувати, оголоси́ти; ( оповещать) оповіща́ти, оповісти́ти и пооповіща́ти
    2) ( разглашать) розголо́шувати, розголоси́ти и порозголо́шувати
    3) ( наполнять звуками) наповня́ти и напо́внювати, напо́внити, сповня́ти и спо́внювати, спо́внити, оголо́шувати, оголоси́ти
    4) церк. оклика́ти, окли́кнути, оглаша́ти, огласи́ти

    Русско-украинский словарь > оглашать

  • 45 опубликовывать

    опубликовать оголошувати, оголосити друком (стар. оглашати, огласити друком), оповіщати, оповістити друком, опубліковувати, опублікувати. [Огласив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш). Опублікував свою декларацію]. Опубликованный - оголошений, оповіщений (друком), опублікований.
    * * *
    несов.; сов. - опубликов`ать
    опубліко́вувати, опублікува́ти

    Русско-украинский словарь > опубликовывать

  • 46 осведомлять

    осведомить кого о чём повідомляти, повідомити кого про що, сповіщати, сповістити кого про що, кому що. Осведомляемый - повідомлюваний, сповіщуваний від кого. Осведомлённый - повідомлений, сповіщений.
    * * *
    несов.; сов. - осв`едомить
    інформува́ти несов., сов., поінформува́ти; ( уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити

    Русско-украинский словарь > осведомлять

  • 47 письменно

    листовно[е], листом, письмовно, на письмі. -но излагать - списувати. -но отвечать - відписувати, на письмі відповідати, від(по)віщати.
    * * *
    нареч.
    письмо́во, письмо́вно, на письмі́; ( письмом) листо́вно, листо́м; ( в письме) у листі́

    Русско-украинский словарь > письменно

  • 48 покрасиветь

    покра́щати, покрасиві́шати, покрасиві́ти; ( похорошеть) погарні́шати, погарні́ти

    Русско-украинский словарь > покрасиветь

  • 49 пообещать

    -ся пообіцяти (реже пообіщати), приобіцяти, -ся, помінити кому що, помінитися що зробити. [Пообіцявся, що прийде. Дочку помінився за мене дати (Черк.). Що ти мені приобіцяєш за твої діти? (Гн.)].
    * * *
    возвр. - пообещ`аться
    пообіця́ти; пообіця́тися, приобіця́ти; (обязаться выполнить диал.) приректи́

    Русско-украинский словарь > пообещать

  • 50 похорошеть

    покращати, получчати, похорошіти, почепурніти, погарніти. [Гарна була дівчиною, а молодицею ще покращала. Орися похорошіла як ягідка (Свидв.). Дивись, який став! аж получчав (М. Вовч.)].
    * * *
    покра́щати, погарні́шати, похороші́ти, погарні́ти, почепурні́ти, покрасиві́шати, покрасиві́ти; полу́ччати

    Русско-украинский словарь > похорошеть

  • 51 предрекать

    предречь при[о]рікати, при[о]ректи, предрікати, предректи, віщувати, провіщати, провістити кому що; см. Предсказывать. Предречё[о]нный - при[о]речений, предречений кому від кого. [Приречене від пророків здійснилось].
    * * *

    Русско-украинский словарь > предрекать

  • 52 предсказывать

    предсказать казати, сказати наперед, віщувати, навіщувати (наперед), провіщати и провіщувати, провістити, проповідати, проповісти (зап.), пророкувати, напророкувати, пророчити, напророчити кому що; метеор. завбачати, завбачити що. [Віщує літа сива зозуля (Мирн.). Він пригадав, що колись йому оракул провістив смерть (Л. Укр.). Що з його буде - це і проповісти не тяжко (Фр.). Метеорологія завбачає погоду]. Предсказанный - провіщений, віщований, напророкований, напророчений, метеор. завбачений через кого. [Справдилось провіщене через пророків. Чи обминеш віщоване лихо? (Федьк.)]. -ться - провіщатися, віщуватися; бути провіщеним.
    * * *
    несов.; сов. - предсказ`ать
    1) ( пророчить) пророкува́ти, напророкува́ти, проро́чити, напроро́чити, передріка́ти, передректи́; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́; ( предвещать) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти
    2) ( предвидеть) передбача́ти, передба́чити; ( говорить заранее) говори́ти, [напере́д] (несов.), каза́ти [напере́д], сказа́ти [напере́д]; метеор. завбача́ти, завба́чити

    Русско-украинский словарь > предсказывать

  • 53 предуведомлять

    предуведомить кого о чём повідомляти, повідомити, завідомляти, завідомити завчасу (заздалегідь), сповіщати, сповістити завчасу (заздалегідь) кого про що. Предуведомленный - повідомлений, сповіщений заздалегідь (завчасу) від (через) кого. Он был -лён об этом - його було повідомлено про це завчасу. -ться - повідомлятися, сповіщатися завчасу; бути повідомленим, сповіщеним завчасу (заздалегідь).
    * * *
    несов.; сов. - предув`едомить
    повідомля́ти [напере́д], повідо́мити [напере́д]; ( предупреждать) попереджа́ти и попере́джувати, попере́дити

    Русско-украинский словарь > предуведомлять

  • 54 провозглашать

    провозгласить
    1) что - проголошувати, проголосити, оголошувати, оголосити, виголошувати, виголосити, оповіщати, оповістити, (возглашать) викликати, викликнути що кому; см. Возвещать, Оглашать, Обнародовать. [Буржуазна демократія на словах проголошувала низку свобод (Касян.)]. -шать кого - вихваляти, виславляти кого. -шать кому похвалы - проголошувати хвалу (похвалу) кому. -шать имя чьё - проголошувати ім'я чиє;
    2) кого кем, чем - проголошувати, проголосити, окл[р]икати и окл[р]икувати, окл[р]икнути. [Проголошено його полковником. Гляди, ще й консулом його окличуть (Куліш). Черевань уже окрикував Сомка гетьманом (Куліш)]. Провозглашённый -
    1) проголошений, оголошений, оповіщений;
    2) проголошений, окл[р]икнутий ким, чим.
    * * *
    несов.; сов. - провозглас`ить
    1) (что) проголо́шувати, проголоси́ти; (объявлять, заявлять) оголо́шувати, оголоси́ти (що)
    2) (кого кем, кого-что каким, чем) оголо́шувати, оголоси́ти, проголо́шувати, проголоси́ти (кого ким, кого-що яким, чим)

    Русско-украинский словарь > провозглашать

  • 55 проповедывать

    проповедать проповідувати и проповідати, проповідати, провіщати, провістити. [Проповідує любов до народу (Грінч.). Провіщав: «покайтеся від гріхів» (Чуб.)]. Проповеданный - проповіданий. -ться - проповідуватися и проповідатися, провіщатися.
    * * *

    Русско-украинский словарь > проповедывать

  • 56 прорекать

    проречь прорікати, проректи; пророкувати, напророкувати, провіщати, провістити; см. Предсказывать, Предвещать, Пророчествовать.
    * * *
    несов.; сов. - прор`ечь
    проріка́ти, проректи́; ( пророчить) пророкува́ти, напророкува́ти, проро́чити, напроро́чити

    Русско-украинский словарь > прорекать

  • 57 просвещать

    просветить
    1) кого (образовывать) - освічувати, освітити кого, (поучать истинам и добру) просвіщати, просвічувати и просвічати, просвітити кого. [Працюй, освічуй, людей (Тесл.). Благайте-ж ви, щоб мудрістю своєю він просвітив вас (Грінч.). Учи нас! Просвіщай (Федьк.). Ми й непросвічених умієм просвічати (Сам.)]. -щать народ - освічувати народ;
    2) церк. (духовным светом) - просвічати и просвічувати, просвітити; см. Озарять. [Світло просвічує кожного чоловіка (Св. Пис.)]. -тить глаза, очи - просвітити очі. [Глянь на мене, незрячі очі просвіти (Псал.)];
    3) освічати, освітити, просвічати, просвітити; см. Освещать. [Як я (місяць) зійду рано звечора, то просвітю гори і долини (Чуб.)];
    4) просветить известное время - світити, просвітити певний час. [Місяць просвітив до півночи]. Просвещённый - освічений, просвічений. [Освічена наукою козачка (Куліш). Не просвічений світлом гуманности (О. Пчілка)].
    * * *
    несов.; сов. - просвет`ить
    1) (сообщать знания, давать образование) осві́чувати, освіти́ти
    2) (делать ясным, понятным; поучать истинам) просвіща́ти и просві́чувати, просвіти́ти

    Русско-украинский словарь > просвещать

  • 58 протрещать

    1) протріщати, протріскотіти, прохрустіти, прохрупостіти; (о сверчке, огоньке) процвірчати, просюрчати. [Усю ніч процвірчав цвіркун (Гр.)];
    2) (протараторить) процокотіти и -тати, проторохтіти, протурчати. -щать уши - протурчати, проторохтіти вуха кому. См. ещё Трещать.
    * * *
    1) протріща́ти; протріскоті́ти, протріскота́ти; проляща́ти
    2) (перен.: проговорить громко, быстро; разгласить) проторохті́ти, процокота́ти, процокоті́ти
    3) ( трещать в течение определённого времени) тріща́ти [ці́лий день], протріща́ти

    Русско-украинский словарь > протрещать

  • 59 публиковать

    оголошувати, оповіщати, публікувати що, про що. -ковать в печати - оголошувати друком. -ться - оголошуватися, оповіщатися, публікуватися.
    * * *
    публікува́ти

    Русско-украинский словарь > публиковать

  • 60 пучить

    1) (вздувать) обдимати, дути (дму, дмеш) кого, що, (вздымать) здимати; (горбить) горбити що, (коробить) жолобити, пачити що. [Мовчанка черево не дме (Номис). Свіжої конюшини не давай багато коняці, бо обдимає (Звин.)]. -чит живот - дме, обдима живіт, черево. Счастье -чит, беда крючит - багатство дме, а нещастя гне (Номис). Водою лёд -чит - вода здимає лід;
    2) -чить глаза - витріщати, вилуплювати, вирячувати очі (баньки); см. Пучеглазить 2, Пялить (глаза). Пученый (в знач. прил.) - (о глазах) витрішкуватий, вирячкуватий, банькатий.
    * * *
    1) обдима́ти; ( вздувать) здува́ти, здима́ти
    2) ( глаза) витріща́ти, виря́чувати, лупи́ти

    Русско-украинский словарь > пучить

Страницы

См. также в других словарях:

  • вѣщати — ВѢЩА|ТИ (754), Ю, ѤТЬ гл. Сказать что л., сообщить: не вѣштати срамьныихъ словесъ. Изб 1076, 93; истинѹ ти вѣщаю о҃че ЖФП XII, 54г; и сльзами разлива˫асѩ и не могыи гл҃ати. въ ср҃дци си начатъ сицева˫а вѣщати. СкБГ XII, 9б; ѡвомѹ вътороѥ по… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • отъвѣщати — ОТЪВѢЩА|ТИ (741), Ю, ѤТЬ гл. 1.Говорить в ответ, отвечать: Повѣдаша нѣкотерии дх҃вьнии… ˫ако очивисть || нѣкъгда ˫ависѧ имъ ди˫аволъ. и сего въпрошенъ бывъ ими. ѡтъвѣшта. (ἀπεκρίνατο) Изб 1076, 193–194; творить кр(с)тъ имь. гл҃ѧ вельгла(с)но.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • освѧщати — ОСВѦЩА|ТИ (51), Ю, ѤТЬ гл. 1.Освящать: вьсѣми ѡблада˫а. вьсѧ ѡсвѧщаѥши свѧтыимь. твоимь дѹхъмь. Стих 1156–1163, 99; прославиша б҃а. творѧщааго чюдеса велика и прославлѧющааго мѣсто то. и ос҃щающа ѥ моли||твами прп҃дбьнааго оц҃ѧ нашего ѳеодосиѧ.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • освѣщати — ОСВѢЩА|ТИ1 (26), Ю, ѤТЬ гл. 1.Освещать: Вѣдѣ и инъ свѣ(т). имже ѿгнасѧ первобытна˫а тма. или (прерѣзасѧ) преже бывъ види мы˫а твари. и обьхоженье кружное звѣздъ. и вышнее освѣщенье миръ весь освѣща˫а. (αὐγοζουσαν) ГБ к. XIV, 26б; по се(м) же и… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • поміщати — I = помістити (надавати місце комусь / чомусь, розташовувати що н. десь), у[в]міщати, у[в]міщувати, у[в]містити, приміщати, приміщувати, примістити, пристроювати, пристроїти, примощувати, примостити, пристосовувати, пристосувати; у[в]саджувати,… …   Словник синонімів української мови

  • въмѣщати — ВЪМѢЩА|ТИ (14), Ю, ѤТЬ гл. 1. Заключать что л. во что л. или в чем л.: [о боге] и лакътьныими дъсками. никде же въмѣстимаго въмѣщати. (περικλείειν) ЖФСт XII, 104 об.; въ ст҃а˫а ст҃хъ вмѣща˫а. (χωροῦσα) ГБ XIV, 94г. 2. Переходить, перемещаться:… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • оцѣщати — ОЦѢЩА|ТИ (25), Ю, ѤТЬ гл. 1.Очищать, делать чистым: да новыми призирании ѡцѣщають нивы. и на сѣмена ˫ако же ѡброци г(с)ни творѧтьсѧ. (τὰς καϑορσεις… ποιοῦντες) ФСт XIV/XV, 101а; || перен.: ты мою плоть ѿ всѧкы˫а свкверъны [так!] ѡцѣщаѥши. СбЯр… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • затріщати — щу/, щи/ш, док. 1) тільки 3 ос.Почати тріщати, видавати різкий сухий звук, утворюючи тріщини або ламаючись, розриваючись на частини. || Почати тріщати під час горіння. || Почати створювати різкий шум, тріскотняву безперервними ударами, стуками і… …   Український тлумачний словник

  • звіщати — а/ю, а/єш, недок., звісти/ти, звіщу/, звісти/ш, док., перех. 1) Оголошувати для загального відома, нагадувати про що небудь. || Указувати на що небудь, означати щось. 2) Провіщати, передрікати що небудь. 3) рідко. Сповіщати, повідомляти кого… …   Український тлумачний словник

  • протріщати — щу/, щи/ш, док. 1) Док. до тріщати. 2) Тріщати якийсь час …   Український тлумачний словник

  • суміщати — а/ю, а/єш, недок., сумісти/ти, іщу/, і/стиш, док., перех. 1) Нерозривно поєднувати; сполучати. || Займатися чим небудь одночасно з іншим. Суміщати обов язки. Суміщати посади. 2) Накладаючи одну на одну (лінії, фігури і т. ін.), досягати збігу… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»