Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

община

  • 1 община

    громада, товариство. -на церковная - братство. -на красного креста - товариство (братство) червоного хреста. -на сестёр милосердия - товариство (братство) сестер- жалібниць. -на еврейская - кагал. Член общины - брат, братчик, (женщина) сестра, братчиця.
    * * *
    тж. общ`ина
    1) грома́да, мир, -у

    пала́та общи́н — ( в Англии) полит. пала́та грома́д

    2) (общество, организация) грома́да

    Русско-украинский словарь > община

  • 2 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 3 общество

    1) громада, громадянство, суспільство, суспільність, загал;
    2) (крестьянский мир) громада. [Громада - великий чоловік];
    3) (ассоциация, класс) товариство. Научное -ство - наукове товариство. Просветительное -ство - просвітнє товариство. Высшее, порядочное -ство - вище, порядне товариство. Собралось большое -ство - велике товариство зійшлося. Бывать в -стве - на людях бувати. Не люблю бывать в -стве - не люблю бувати в товаристві (серед людей, на людях). Перестал бывать в -стве - не став ходити між люди (на громаду). Выходить в -ство - на люди виходити;
    4) (компания) товариство. Мне неприятно его -ство - його товариство мені неприємне (відворотне).
    * * *
    1) суспі́льство
    2) (круг людей, сословное объединение) громадя́нство, грома́да, товари́ство, суспі́льство; ( общественность) суспі́льність, -ності
    3) ( среда) товари́ство, грома́да; ( компания) компа́нія; ( окружение) ото́чення
    4) (организация, учреждение) товари́ство
    5) ( крестьянская община) ист. грома́да, мир, -у

    Русско-украинский словарь > общество

  • 4 орден

    орден (-ну). Орденский - орденський.
    * * *
    1) ( знак отличия) о́рден, -а
    2) (община, сообщество) о́рден, -у
    3) см. ордер 2)

    Русско-украинский словарь > орден

  • 5 печище

    печище. [Де була хата - саме-но печище зосталось].
    * * *
    2) ( остатки печи) пе́чище

    Русско-украинский словарь > печище

  • 6 приходский

    парафіяльний. -ская община - парафіяльна громада. -ский совет - парафіяльна рада. -ская церковь - парафіяльна церква. -ский священник - парафіяльний священик (пан-отець, пін), (гал.) душпастир, (-ря), парох.
    * * *
    церк.
    парафія́льний

    прихо́дская шко́ла — парафія́льна шко́ла

    Русско-украинский словарь > приходский

См. также в других словарях:

  • ОБЩИНА — ОБЩИНА, форма социальной организации. Первобытная (родовая) О. характеризуется коллективным трудом и потреблением, более поздняя форма соседская (территориальная, сельская) О. сочетает индивидуальное и общинное владение, характерна для… …   Русская история

  • ОБЩИНА — Слово община старославянизм в составе русского языка. Оно было очень употребительно в древнерусской литературе и выражало разные значения. Можно выделить в нем четыре основных значения: 1) общение или наличие чего нибудь общего; единение,… …   История слов

  • Община — (community) Социальная группа людей, связанных между собой конкретным местом. Однако характер социальных связей и местоположения общины вызывают идеологические споры. Традиционные консерваторы подчеркивают, что в основе общины лежит общность… …   Политология. Словарь.

  • ОБЩИНА —         первичная форма социальной организации, возникшая на основе природных, кровнородств. связей. В процессе образования классового общества и государства первобытная кровнородств. О. трансформируется в соседскую (терр.) организацию сел.… …   Философская энциклопедия

  • ОБЩИНА — ОБЩИНА, форма социальной организации. Первобытная (родовая) община характеризуется общим владением средствами производства, коллективным трудом и потреблением, более поздняя форма соседская (территориальная, сельская) община сочетает… …   Современная энциклопедия

  • ОБЩИНА — форма социальной организации. Первобытная (родовая) община характеризуется коллективным трудом и потреблением, более поздняя форма соседская (территориальная, сельская) община сочетает индивидуальное и общинное владение, характерна для… …   Большой Энциклопедический словарь

  • община — и община. В знач. «нижняя палата в английском парламенте» община. Палата общин. В знач. «организация, общество» обычно община. Студенческая община. Религиозная община …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • ОБЩИНА — и (редк.) ОБЩИНА, общины, жен. (книжн.). 1. Самоуправляющаяся организация жителей какой нибудь территориальной единицы (селения, города; юр.). Средневековые городские общины (коммуны). Клан община, связанная кровным родством и собственностью. 2.… …   Толковый словарь Ушакова

  • Община — I общ ина ж. 1. Древнейшая форма организации общества, характеризующаяся коллективной собственностью на средства производства, совместным трудом и уравнительным распределением, а также полным или частичным самоуправлением (сохраняется в ряде… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • община — См …   Словарь синонимов

  • Община — естественно сложившееся надсемейное объединение людей, связанных общими интересами, иногда общностью происхождения, эмоциональным или культурным единством и т.п. (например, земляческая, эмигрантская, религиозная общины). В узком смысле община… …   Исторический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»