обсяг+знань

(pdn)

n вир., ком., ек. 1. виробництво; вироблення; виготовлення, видобуток; продукція; a виробничий; 2. виробіток; продуктивність

1. процес перетворення матеріалів, праці, капіталу та знань у товари (goods) і послуги (service¹) для задоволення людських потреб; ♦ під поняттям «виробництво» розуміється не лише процес виготовлення фізичних товарів, а також і надання різного роду послуг, напр.: послуги фінансових установ, банківські операції; послуги, які забезпечені урядом і які не продаються, напр. бібліотек, поліції, заходи з охорони здоров'я, контроль якості харчових продуктів і т. ін.; зусилля лікарів, адвокатів, постачальників транспорту, торговців тощо; 2. кількість чого-небудь, виготовленого в результаті трудової діяльності

═════════■═════════

agricultural production сільськогосподарське виробництво; annual production річний виробіток; assembly-line production конвеєрне виробництво; automatic production автоматичне виробництво; average daily production середньодобова продуктивність; basic production виробництво основного продукту; batch production серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; by-product production виробництво побічних продуктів; continuous production неперервне виробництво; contract production виготовлення продукції за контрактом; controlled production контрольоване виробництво; current production поточне виробництво; daily production добова продукція • денний виробіток; efficient production ефективне виробництво • високий виробіток; estimated production розрахункова продуктивність; flexible production гнучке виробництво; flow-line production потокове виробництво; full production серійне виробництво; full-scale production повномасштабне виробництво • серійне виробництво; high-run production великосерійне виробництво; high-volume production масове виробництво; incomplete production незавершене виробництво; industrial production промислове виробництво; inefficient production неефективне виробництво • низька продуктивність; in-line production потокове виробництво; jobbing production дрібносерійне виробництво; job lot production дрібно-серійне виробництво; joint production спільне виробництво; just-in-time production система виробництва «точно в строк»; large-lot production великосерійне виробництво; large-scale production великосерійне виробництво; least-cost production виробництво з найменшими витратами; lot production серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; machine production машинне виробництво; mass production масове виробництво; material production матеріальне виробництво; medium-size lot production середньосерійне виробництво; monthly production місячний виробіток • місячна продуктивність; multiple production великосерійне виробництво; multistage production багаторівневе виробництво • багатоступеневе виробництво; net production чистий обсяг виробництва; nonstandard production нестандартне виробництво; overall production загальний обсяг виробництва; planned production планове виробництво; primary production виробництво сировини • видобувна промисловість; profitable production прибуткове виробництво; programmed production програмне виробництво; prototype production прототипне виробництво; quality production виробництво високоякісних виробів; quarterly production квартальний виробіток; roundabout production непряме виробництво • автоматизоване виробництво • технологічно містке виробництво; serial production серійне виробництво; short-run production дрібносерійне виробництво; small-lot production дрібносе-рійне виробництво; small-scale production дрібносерійне виробництво; standard production стандартне виробництво; tertiary production сфера надання послуг; total production загальний обсяг виробництва; volume production потоково-серійне виробництво • масове виробництво; waste-free production безвідходне виробництво; wasteful production затратне виробництво • збиткове виробництво

═════════□═════════

efficiency in production ефективність виробництва; factors of production; production account виробничий рахунок; production analysis аналіз виробництва; production capacity виробничі потужності; production cartel виробничий картель; production ceiling верхня межа виробництва; production control контроль виробництва; production cost; production cost accounting облік витрат виробництва; production costs in the long-run виробничі витрати у довгостроковому періоді; production cutback скорочення обсягу виробництва; production deficit дефіцит виробництва; production facilities виробниче обладнання; production function виробнича функція; production goods; production grid виробнича сітка; production in bulk масове виробництво; production incentive стимулювання виробництва; production index індекс обсягу виробництва; production-indifference curve крива постійного обсягу виробництва • ізокванта; production in lots серійне виробництво • виготовлення продукції партіями; production line; production line supervisor керівник виробничої лінії; production machinery виробниче устаткування; production management управління виробництвом; production manager керівник виробництва • начальник виробничого відділу; production methods методи виробництва; production optimum виробничий оптимум • оптимальна програма виробництва • оптимальний план виробництва; production overheads; production per hour погодинна продуктивність; production per man-hour продукція за людино-годину; production plan виробничий план; production planning планування виробництва; production planning and control планування і контроль виробництва; production possibilities виробничі можливості • виробничий потенціал; production processes процеси виробництва; production set виробнича множина • виробничі можливості; production reorganization реорганізація виробництва; production resources виробничі ресурси; production run серійне виробництво • масове виробництво; production schedule виробничий календарний план; production scheduling складання виробничого календарного плану; production sequence послідовність виробничих операцій; production standstill затримка виробництва; production subsidies субсидії на виробництво; production supplies виробничий запас; production technique виробнича технологія • технологія виробництва; production under license виробництво за ліцензією; production volume обсяг виробництва; production volume variance; to boost production збільшувати/збільшити виробництво; to check production гальмувати/загальмувати виробництво; to commence production починати/почати виробництво; to curb production зменшувати/зменшити виробництво; to curtail production зменшувати/зменшити виробництво; to cut down on production зменшувати/зменшити виробництво; to cut off production припиняти/припинити виробництво; to go into full production розгортати/розгорнути виробництво на повний обсяг; to hold back production гальмувати/загальмувати виробництво; to increase production збільшувати/збільшити виробництво; to phase out production звужувати/звузити виробництво; to put into production запускати/запустити у виробництво; to put into full production розгортати/розгорнути виробництво на повний обсяг; to reduce production зменшувати/зменшити виробництво; to restrict production обмежувати/обмежити виробництво; to set up production налагоджувати/ налагодити виробництво; to slow down production гальмувати/загальмувати виробництво; to start production починати/почати виробництво; to step up production прискорювати/прискорити виробництво; to stop production припиняти/припинити виробництво; to switch over production переключати/переключити виробництво; to withdraw from production знімати/зняти з виробництва

1) відстань; довжина

2) обсяг, межі, широта

3) ступінь, міра

4) розмір, величина

5) мат. неперервна величина

* * *

1) протяжність, довжина; обсяг, межі

2) ступінь, міра

3) розмір, величина

4) екстент

див. також _про словник

[br]

\ \ \ \ \ Український "Філософський енциклопедичний словник" (ФЕС) — це перше видання такого типу, завданням якого є систематичний виклад українською мовою філософських знань на сучасному рівні їх розвитку з позицій, що відбивають радикальні зрушення у сучасному світі та його пізнанні; знайомство українського читача з найважливішими явищами, подіями і періодами історико-філософського процесу, з визначними мислителями минулого і творчістю сучасних філософів. Підготовка ФЕС здійснювалась з урахуванням нагромадженого досвіду видання словникової та освітньої літератури в Україні та за її межами. Важливою передумовою стало видання за останні десять років кваліфікованих підручників та навчальних посібників з багатьох галузей філософських знань та філософії в цілому. Безпосереднім вітчизняним словниковим джерелом слугувало перше (1973) та друге (1986) видання "Філософського словника", підготовленого Головною Редакцією Української Радянської Енциклопедії за науковим редагуванням академіка НАН України В.І. Шинкарука та за участю колективу авторів, значна частина яких є авторами і нинішнього видання.

\ \ \ \ \ Пропонований читачеві ФЕС підготовлений на принципово іншій теоретичній і методологічній основі, ніж "Філософський словник". Філософська думка в Україні переживає нині глибокі зрушення, пов'язані зі становленням незалежної національної держави та з відмовою від деструктивних для філософії ідеологічної заангажованості та догматизму. На відміну від попередніх видань в ФЕС трансформована система філософських категорій і понять через вилучення одних і введення потужної множини інших філософських термінів. Це дозволяє усунути звуженість та підпорядкування змістового викладу матеріалу лише одній із багатьох філософських течій; уникнути спрощеності та однобічності підходів і оцінок.

\ \ \ \ \ Відбиваючи загальнолюдські цивілізаційні тенденції філософського поступу, ФЕС висвітлює здобутки української філософської культури в річищі світової філософської думки, зокрема європейської. Таке сполучення є органічним, позаяк українська філософська думка розвивалася у тісній взаємодії з європейською, окрім того, воно дозволяє виявити загальнолюдський зміст і національну специфіку в розробці фундаментальних філософських проблем. З огляшду на такий підхід, до ФЕС був уперше в словниковій літературі систематично долучений великий масив української філософської думки, представники якої хоч здебільшого і не були "чистими" професіоналами, проте зробили значний внесок у формування самобутньої української філософської культури. При цьому в ФЕС знайшли висвітлення явища і постаті української філософської думки, які в радянський період тенденційно замовчувалися. Особливістю даного словника є те, що в ньому вміщено короткі біографічні довідки та відомості про філософський доробок наших сучасників, що надає читачеві можливість познайомитися із станом філософської науки в нашій країні, характером проблематики та теоретичним рівнем її дослідження.

\ \ \ \ \ Розмаїття, національні та цивілізаційні особливості філософської культури охоплені такою мірою, якою дозволяє обсяг ФЕС, склад авторського колективу, стан її вивчення і висвітлення в науковій літературі, доступність джерельної бази.

\ \ \ \ \ Добір прізвищ сучасних українських філософів ґрунтувався на важливості порушених ними філософських проблем та висунутих ідей, реальному внеску в розвиток філософії та освіти в Україні. Зазначені в статтях основні праці, незалежно від національної приналежності постаті та від мови оригіналу, подаються українською мовою з зазначенням у дужках року їх першого видання. У біографічних статтях у ряді випадків відсутні окремі дані, що стосуються життя і діяльності мислителя. Це пояснюється тим, що в процесі роботи над статтею не вдалося віднайти потрібної інформації.

\ \ \ \ \ ФЕС не дотримується жорсткої нормативності в поданні змісту філософських термінів, в трактуванні філософських вчень, напрямів, течій; не претендує на однозначні оцінки інтелектуальних здобутків видатних постатей історико-філософського процесу. В багатьох статтях ФЕС поряд із загальноприйнятим, усталеним тлумаченням дається авторське бачення або розуміння філософського терміна, вчення, події тощо, чим реалізується принцип плюралізму мислення. Тому між окремими статтями можливі розбіжності, наявність альтернативних чи суперечливих думок. Такі статті подаються як авторські з відповідними підписами. Статті усталеного змісту, статті про персонали та деякі інші подаються без підписів, хоч зроблено винятки для окремих статей про історичні постаті, діяльність яких оцінюється далеко неоднозначно. В кінці ФЕС подається повний склад авторів.

\ \ \ \ \ Упорядкування статтей проведено за алфавітом. У ФЕС певною мірою впроваджена система взаємних посилань, що дозволяє поглибити розуміння того чи іншого філософського терміна за рахунок споріднених статей. В кожній конкретній статті термін, на який робиться посилання, виділяється курсивом. Терміни, що передаються двома (або більше) словами, вписуються в алфавітний контекст таким чином, щоб на першому місці стояло основне, логічно навантажене слово і утворювало зі спорідненими термінами єдиний тематично-смисловий блок. Наприклад, терміни теорія пізнання, концепції раціональності, соціальні відносини подаються відповідно як " пізнання теорія", "раціональності концепції", "відносини соціальні".

\ \ \ \ \ У підготовці ФЕС був задіяний великий авторський колектив, основу якого склали науковці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Були залучені провідні науковці з інших академічних установ та викладачі вищих навчальних закладів Києва та країни, знані фахівці із Польщі і Франції.

\ \ \ \ \ ФЕС не орієнтується на якусь одну специфічну категорію читачів. "Філософський енциклопедичний словник" адресується науковцям та аспірантам, викладачам та студентам вищих навчальних закладів, учителям та учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій, широкому колу української інтелігенції, що прагнуть познайомитися з вітчизняною та зарубіжною філософією і її творцями, основними філософськими поняттями і вченнями, традиціями та новаціями, розмірковує над хвилюючими проблемами сьогодення. Пропонований словник - дзеркало нашого часу, перехідного періоду в становленні української філософії.

\ \ \ \ \ Довідковий матеріал для висвітлення персоналій та окремих термінів світової філософської думки уточнювався за: The Encyclopedia of Philosophy. - Editor in Chief Paul Edwards. - Macmillan Publishing Co. - N.Y.; London. - Vol. 1 - 8. - 1972; The Encyclopedia of Philosophy. - Supplement. - Editor in Chief Donald M. Borchert. Macmillan Reference USA. - Simon & Schuster Macmillan. — N.Y., 1996; Dictionary of Philosophy and Religion: Eastern and Western Thought. By W.L.Reese. - New Jersey: Humanities Press Inc. 1980; Современная западная философия/Словарь. - Москва, 1998; Новая философская анциклопедия. В 4 т. - Москва: " Ммсль". 2000.

\ \ \ \ \ Наукові редактори, Редколегія та Видавництво усвідомлюють, що така перша проба опрацювання українського енциклопедичного словника неминуче пов'язана з певними упущеннями та недоліками. Тому вони будуть вдячні всім читачам за критичні зауваження, поради та пропозиції, які будуть враховані в подальшій роботі. Листи просимо надсилати на адресу: 01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України або Видавництва гуманітарної літератури "Абрис".

1) муз. diapason, range, compass

2) (обсяг, спектр) range, scope compass

3) тех. range, band

1) витягування; протягування

2) натягування

3) віддаль, відстань; довжина

4) геол. простягання (пласта)

5) розширення; подовження; збільшення

6) розповсюдження, поширення; зростання

7) відстрочка, продовження (строку); пролонгація

8) прибудова; доточка

9) доповнення, додаток

10) тех. надставка; виступ

11) надання (кредиту, допомоги)

12) телефонний відвід; додатковий номер (про телефон)

13) зал. вітка

14) мед. витягування, випрямляння

15) військ., спорт. розмикання, розчленування

16) відділення; філія

* * *

1) витягування; протягування; натягування

2) протяжність; довжина; гeoл. простягання ( пласта)

3) розширення; подовження; розтягнення, збільшення; поширення ( знань), розширення ( сфери впливу)

4) продовження, подовження ( терміну); відстрочка, пролонгація

5) прибудова; надставка

6) курси при коледжі (у т. ч. вечірні е заочні)

7) надання (кредиту, допомоги); надання (послуги)

8) телефонний відвід; відвідна трубка; додатковий номер

9) зaл. вітка

10) мeд. випрямлення; витягнення

11) обсяг поняття

12) вiйcьк., cпopт. розмикання

13) cпeц. деталізація

1) витягування; протягування; натягування

2) протяжність; довжина; гeoл. простягання ( пласта)

3) розширення; подовження; розтягнення, збільшення; поширення ( знань), розширення ( сфери впливу)

4) продовження, подовження ( терміну); відстрочка, пролонгація

5) прибудова; надставка

6) курси при коледжі (у т. ч. вечірні е заочні)

7) надання (кредиту, допомоги); надання (послуги)

8) телефонний відвід; відвідна трубка; додатковий номер

9) зaл. вітка

10) мeд. випрямлення; витягнення

11) обсяг поняття

12) вiйcьк., cпopт. розмикання

13) cпeц. деталізація

ПРИРОДА - гранично абстрактне поняття, що позначає все суще, об'єктивну матеріальну реальність у всій багатоманітності форм її виявів; характеризується універсальністю й самодостатністю. Поняття П. є багатозначним. Обсяг його значень можна класифікувати наступним чином. 1) Зовнішня об'єктивна реальність, синонім понять "матерія", "Всесвіт", "універсум". У цьому варіанті поняття П. сформулювалося в Стародавній Греції. На його позначення в античній філософії вживався термін "фюсис". Античні натурфілософи (досократики) розглядали П. як Космос з його безконечним переплетінням зв'язків та взаємодій, віковічним взаємопереходом якостей, станів та стихій. 2) Континуум умов існування людини та суспільства - природне середовище, географічне середовище; унікальне вмістилище людської культури; загалом усе те, що протистоїть людині і з чим вона стикається у процесі своєї життєдіяльності. В цьому аспекті П. тлумачиться в широкому діапазоні, межовими значеннями якого є: а) інертне утворення, яке вимагає приборкання, установлення над ним влади людини (що "вийшла з природи") і протистоїть їй як ворожа стихія; б) недосяжний для соціальних утворень ідеал гармонії й мудрості. 3) Об'єкт людського пізнання (природознавства). Історично склалося так, що в процесі виокремлення наук про П. з синкретичного комплексу знань, що сформувався в Античності, відбувалось і подрібнення цілісної картини світу на окремі її фрагменти (фізичний, біологічний щаблі, П. неорганічна, органічна та ін.)· Створився чіткий стиль наукового мислення, якому були властиві точність та однозначність формулювань, об'єктивістська інтенція на осмислення П. "такою, якою вона є" незалежно від емоцій, потреб і сподівань дослідника Б. ільшість напрямів сучасного природознавства зберегли багато у чому класичну методу "допитувати природу", препарувати її (як під час експериментів, так і концептуально), а не дослухатися до неї. Проте об'єктивізм, аналітичність, чітка позиція в системі класифікації наук - усі ці безсумнівні досягнення класичного природознавства - помітно втрачають свою вагу. Дослідження нерівноважних комплексних систем (у тому числі й екологічних) висувають на перший план такі засоби та риси наукового аналізу, як статистичність, нелінійність, варіабельність, полісемантичність, режим співіснування альтернативних наукових теорій. П. в сучасній системі природознавства отримує тлумачення цілісного оточення із залученням соціально-культурних компонентів. 4) Внутрішня закономірність (незрідка природжена властивість) природних речей та явищ, а також феноменів соціальної дійсності - П. світла, П. капіталу, П. людини та ін.

Рассел, Бертран (1872, Треллек, Уельс - 1970) - англ. філософ, логік, суспільний діяч, засновник сучасної філософії логічного аналізу. Автор (разом із Вайтгедом) класичної праці Principia Mathematica, в якій вперше був систематично реалізований аксіоматичний метод побудови логіки та математики. Лауреат Нобелівської премії з літератури (1950). Філософська еволюція Р. являє собою перехід від платонівського реалізму і логоцентризму до г'юмівського позитивізму і аристотелівського типу реалізму. На поч. XX ст. разом із Муром Р. виступив із критикою неогегельянства з позицій реалізму. В подальшому неодноразово змінював свої філософські погляди, залишаючись, однак, послідовним прибічником аналітичного методу. За Р., сутність філософського пізнання полягає не в проясненні філософської термінології, а в систематичному розумінні навколишнього світу. Логічний аналіз може сприяти філософському пізнанню тільки тоді, коли він спирається на науково обґрунтовану онтологію, з якою мусять бути узгоджені мовні засоби аналізу. Звідси виникає проблема побудови "логічно досконалої мови". Згідно з теорією дескрипцій Р., для цього треба переформулювати твердження природної мови таким чином, щоб усунути посилання на сумнівні сутності, уникаючи як суперечливих дескрипцій типу "круглий квадрат", так і фіктивних дескрипцій ("Гамлет", "крилатий кінь" та ін.). Тоді вимога істинності судження буде еквівалентною вимозі відповідності судження дійсності. Таке бачення взаємовідносин між логікою та онтологією базується на припущенні про дискретну "атомарну" структуру світу (доктрина логічного атомізму). Згідно з концепцією цього періоду, атомарні онтологічні факти утворюються з властивостей та відношень індивідів, а пропозиції та пропозиційні функції лише виконують роль мовних виразів. У 1940 р. Р. знову переосмислює свою онтологію. Єдиними базовими елементами світу він вважає прості якості, що мають водночас характер індивідів і універсал ій, доступних для прямого сприйняття ("знання через безпосереднє знайомство"). Як фізичні об'єкти, так і події аналізуються в термінах цих простих якостей. Доктрина "знання через безпосереднє знайомство" посідає центральне місце в епістемології Р. Згідно з цією доктриною, є два типи знань: знання речей і знання істин. Знання речей, у свою чергу, поділяється на два різновиди: безпосереднє і таке, що базується на знанні істин. Суспільно-політичні погляди Р. поєднували лібералізм, антифашизм і антикомунізм. У питанні про стосунки між людиною і державними інституціями Р. виходив із принципу поєднання максимуму свободи із мінімумом сили В. иступав за створення на демократичних засадах всесвітнього уряду, до повноважень якого входило б з'ясування міждержавних конфліктів.

[br]

Осн. тв.: "Критичний розгляд філософії Ляйбніца" (1900); "Principia mathematica", у співавт. У 3 т. (1910 - 1913); "Наше пізнання зовнішнього світу" (1914); "Аналіз свідомості" (1921); "Аналіз матерії" (1927); "Освіта і соціальний лад" (1932); "Історія західної філософії" (1947); "Людське пізнання: його обсяг і межі" (1948); "Автобіографія Бертрана Рассела. 1872 - 1914". У 3 т. (1967).