Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

обстановка общественной жизни

  • 1 положение

    1) (чего) покладання, кладіння. -ние основания постройки - закладини;
    2) (предмета по отношению к окружающей местности) становище, позиція. [Становище (позиція) фортеці, збудованої серед гір, було вельми сприятливе за-для оборони]. -ние города - становище (позиція) міста. -ние горизонтальное - стан горизонтальний, позем(н)ий; (вертикальное) стан простовисний. В лежачем -нии - лежма, навлежачки. В стоячем -нии - стовма, навстоячки. Географическое -ние страны, города - географічне становище країни, міста. -ние в пространстве - місце в просторі. -ние тела, головы - постава тіла, голови. [Надати голові природньої постави];
    3) (состояние, обстоятельства) стан (-ну), становище, ситуація. [Які причини призвели до такого сумного стану (становища)? В такому стані українські землі переходять під руку дужчого сусіди (Єфр.). Становище було принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). От становище: купити нема за що і продати нема чого. Стан політичний. Стан матеріяльний]. Попасть в неловкое -ние - опинитися в ніяковому (в прикрому) становищі, стані; опинитися ні в сих, ні в тих; не знати, на яку ступити, попастися в клопіт. Поставить кого в неловкое -ние - поставити кого в ніякове становище. Поставить в глупое -ние - зробити дурня з кого, завдавати, завдати дурня кому. Очутиться в затруднительном -нии - опинитися (знайтися) в скрутному стані (становищі), (шутл.) попасти в анацію; загнатися на слизьке; упасти в тісну діру. Поставить кого в затруднительное -ние - призвести (поставити) кого в скрутний стан (становище); (шутл.) загнати кого на слизьке (в тісну діру; в суточки); загнути карлючку кому; завдати халепи кому, діпнути кого. Тяжёлое, стеснённое -ние - тіснота, притуга, скрут(а). [Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу (Куліш). Чи вислухав він наших посланців, що ми йому в притузі посилали? (Грінч.)]. Безвыходное (безысходное) -ние - безпорадне, безвихідне становище (стан, година); тісний кут. В безвыходном -нии кто - в безпорадному стані хто; нема ради кому; кінці в край кому. [Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, - нічого їсти, пішов та й украв]. Поставить себя (кого) в безвыходное -ние - поставити себе (кого) в безпорадне становище; оцирклювати себе; попастися в матню. [Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював (Греб.)]. Он в жалком -нии - його стан жалю гідний (нужденний, злиденний). - ние получилось плохое - становище вийшло негарне. -ние дел, -ние вещей - стан, становище речей. [Більш-менш стає видко становище річей в нашій минулості (Грінч.)]. Дела находятся в плохом -нии - справи в поганому стані; справи стоять погано (зле, кепсько). Спасти -ние дела - врятувати справу. -ние больного - стан здоров'я слабого (хворого, недужого). -ние больного улучшается (ухудшается) - хворому ліпшає (гіршає). Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. - поставитися до кого, до чого прихильно, неприхильно; постать узяти дружню, ворожу и т. п.; стати до кого на стопу прихильну, ворожу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние - дійти до належного, нормального стану (становища); на стану стати. Неестественное -ние - неприродній стан. Всё в том же -нии - все в однаковому стані. Быть в интересном -нии (о беременности) - бути в стані (при надії). Неустойчивое -ние - хиткий стан. Устойчивое -ние - твердий (станівкий) стан. Ложное -ние - фальшиве становище. -ние мирное - мирний стан. -ние военное - військовий стан. -ние осадное - стан облоги. Город находится на военном (осадном) -нии - у місті воєнний стан (стан облоги). В оборонительном -нии - в стані оборони;
    4) (социальное, правовое) стан, становище; стать, постать (-ти). [Який наш соціяльний стан? Рівність становища суспільного. Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр.). Вона має перейти до стану жіночого (Г. Барв.). Страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували (Мкр.). В кріпацькій статі усе страхає, усього боїшся (М. Вовч.)]. -ние служебное - становище, стан урядовий. [Людині з вищою освітою, з поважним становищем значного урядовця (Коцюб.). Його стан урядовий дуже високий]. Высокое -ние - високий стан (становшце, уряд). Человек с -нием - людина на стану, на становищі;
    5) (тезис) твердження, засада, теза. Основное -ние - ґрунтовна (основна) теза (твердження, засада); підвалина;
    6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) - закон, постанова про що, статут чого. -ние об уголовных преступлениях - закон, постанова про карні злочини. -ние об акционерных обществах - закон про акційні товариства. -ние о подоходном налоге - статут прибуткового податку, постанова про прибутковий податок.
    * * *
    1) ( расположение в пространстве) поло́ження; ( местонахождение) місцеперебува́ння, місцепробува́ння; ( позиция) пози́ція
    2) ( состояние) стано́вище, стан, -у, стано́висько
    4) (свод правил, законов) поло́ження
    5) ( тезис) поло́ження, те́за; ( утверждение) тве́рдження
    6) ( действие) покла́дення, поклада́ння

    Русско-украинский словарь > положение

  • 2 общежитие

    1) (интернат) бурса, (в монастыре) братство;
    2) вжиток; срв. Обиход; а) (общ. помещение) спільне помешкання, гуртожит; б) (в отвл. знач.) гуртожит (-ту).
    * * *
    1) ( помещение) гурто́житок, -тку
    2) ( нормы общественной жизни) співжиття́; (повседневная жизнь, обиход) по́бут, -у, обихі́дка, обихі́д, -хо́ду

    выраже́ния, не при́нятые в общежи́тии — ви́слови (ви́рази), не вжи́вані в товари́стві

    Русско-украинский словарь > общежитие

  • 3 обстановка

    обстава, обставини, спряток (гал.) [Перед моїми очима встала вся обстава давніх дідових покоїв (Неч.-Лев.). У театрі обставини (обстановка) дуже гарні (Кониськ.)]; (переносно, абстрактно) обставини (-вин). Окружающая, внешняя домашняя обстановка - наокружні, зверхні, хатні обставини, оточення. [Світ розбурканих людей, що задихаються серед старих обставин (старой -вки) (Єфр.)]. Жить при неблагоприятной -ке - жити в несприятливих умовах (обставинах, оточенні). Совместная жизнь при такой -ке была ужасна - спільне життя за таких обставин жахливе було.
    * * *
    1) (комнаты, помещения) обстано́ва, обста́ва; ( мебель) ме́блі, -лів; ( меблировка) умеблюва́ння; диал. постано́ва, ула́дження, уря́дження
    2) ( положение вещей) обстано́ва, обста́ва; диал. постано́ва; ( обстоятельства) обста́вини, -вин; ( условия) умо́ви, род. п. умо́в, умо́вини, -вин; ( окружение) ото́чення

    Русско-украинский словарь > обстановка

  • 4 поприще

    1) біговисько; см. Ристалище;
    2) кар'єра, поле, театр (-тру), арена, (гал.) терен, (устар.) поприще. Военное -ще - військове поле, кар'єра військова. Обширное -ще учёных исследований - широке поле (для) наукових дослідів. -ще жизни - арена, шлях життя, життьовий шлях, кар'єра. -ще общественной деятельности - поле громадської роботи. -ще военных действий - театр, поле воєнних дій. -ще битвы - поле бою, бойовисько. Избрать себе -ще деятельности - вибрати (заняти) собі постать на роботу. Выйти на жизненное -ще - вийти на життьове поле.
    * * *
    1) по́прище; (перен.: нива) ни́ва, по́ле, тере́н, -у; ( поле деятельности) по́ле дія́льності
    2) ( место для бега) біго́висько; ( арена) аре́на
    3) ( мера длины) го́ни, род. п. гін и го́нів

    Русско-украинский словарь > поприще

  • 5 беспутный

    безпутній, непутній, непутящий, гультяйний. -ый образ жизни - гультяювання. Сделаться -ым - пуститися в ледащо, піти пусто. -но жить - пусто йти, гультяювати.
    * * *
    безпу́тний; непу́тній, непутя́щий

    Русско-украинский словарь > беспутный

  • 6 вживе

    нар. за життя, за живота.
    * * *
    нареч.
    1) (при жизни; заживо) живце́м, за життя́
    2) ( в живых) у живи́х, живи́м

    Русско-украинский словарь > вживе

  • 7 вызывать

    вызвать кликати, викликати, викликувати, викликати, покликати кудись или до чого, (изредка) визивати, визвати. В-ать, -ать на суд - (об истце) запозивати, запізвати кого (до суду), (о судье) викликати, викликати кого (на суд, до суду); (звуком трубы) - витрублювати, витрубити; (свистом) - висвистувати, висвистати, (криком) - вигукувати, вигукати; вызывать у кого (внушать) - викликати (з кого, в кому), накликати кому. [Це накликає інтелігентові-семидесятникові гордовиту думку про своє провіденціяльне призначення]. Вызывать, вызвать что - призводити, призвести до чого, спричинювати, спричинити що, спричинитися, споводувати до чого, справляти, справити що. [Цей лік спричинив (справив) блювоту]; (кого на что) - зрушити кого на що. [Оживив приспані сили, зрушив їх на боротьбу (Єфр.)]; (к жизни) - покликати до життя, (звук, слово) - видобути. [Ні, гук страшний я видобути мушу (Л. Укр.)]. Вызываемый - викликуваний. Вызванный - викликаний, покликаний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ызвать
    (кого-что) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, визива́ти, ви́звати (кого-що); ( приглашать) приклика́ти, прикли́кати (кого-що); (служить причиной чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого); ( порождать) поро́джувати, породи́ти (що); ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти (що)

    Русско-украинский словарь > вызывать

  • 8 губить

    губити, занапащати, збавляти, нищити, понищати, погубляти, запропащати, тратити, марнувати; зганяти зо світу, збавляти. [В тісній темниці свої найкращі молоді літа, в тяжкій журбі вона занапащає (Грінч.). Сам тепер своє я щастя трачу (Крим.). Довіку буде убогий на чужій ниві марнувать свою силу (Коц.). Не марнуй-бо часу, берися до роботи. Ти своїм піяцтвом зо світу себе зганяєш. Нащо кинув хліб у воду? нащо збавляєш добро?].
    * * *
    губи́ти; збавля́ти; ( приводить к гибели) занапаща́ти, запропаща́ти, погубля́ти, вигу́блювати, вигубля́ти, стра́чувати, запропа́щувати; (уродовать, коверкать - о жизни) ні́вечити; ( уничтожать) ни́щити

    Русско-украинский словарь > губить

  • 9 дыхание

    1) (действие дышущего) дихання, подих, віддих, дух. [Причувається дихання сонних. Дослухався до кожного подиху. Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя (Коц.)]. Тяжёлое, стеснённое -ние - відсапування. Переводить -ние - зводити дух (после усталости) відсапувати. Перевести -ние - звести дух, передихнути, віддихатися, відсапати, відсапнути. Притаить -ние - затаїти (притаїти) духа (дух), заперти (затамувати) дух (віддих), мовчати та й тихо дихати. Остановить -ние - спинити дух. Захватывать, спирать -ние - запирати дух, спирати дух (дихання), забивати дух, захопляти дух. Дыхание спёрло, захватило (безл.) - сперло духа (дух), сперло груди, перехопило дух, забило дух, дух забивсь, дух занявсь. [Вона аж зблідла, дух забивсь (Неч.-Лев.). Ноги затрусилися, і дух занявсь, і сама ні з місця (Кв.)]. Отогревать, -греть -нием что - відхук[х]увати, відхук[х]ати. [Насилу відхукав собі руки];
    2) (веяние чего) подих, подихання, дихання. [Подих ночи. Подих революції. Дихання землі, весни]. -ние жизни - дух життя, дух живий. [Помер - і ніхто вже в нього не вдмухне духа живого].
    * * *
    1) ди́хання и диха́ння

    о́рганы дыха́ния — о́ргани ди́хання

    2) ( вдохи и выдохи) ди́хання, по́дих, -у, ві́ддих, -у; дух, -у
    3) ( веяние) по́дих, ди́хання

    Русско-украинский словарь > дыхание

  • 10 животрепещущий

    повний життя, живий, животрепетний. -щая новость - дуже цікава (животрепетна) новина.
    * * *
    1) животре́петний

    \животрепещущий ий вопро́с — животре́петне пита́ння

    2) (живой, полный жизни) живи́й
    3) (колышущийся; зыбкий) шутл. хистки́й, хитки́й, хитли́вий, хитля́вий

    Русско-украинский словарь > животрепещущий

  • 11 жизнь

    життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.
    * * *
    життя́; (период существования кого-л.; век) вік, -у; диал. живо́ття

    впервы́е (пе́рвый раз) в \жизнь ни — уперше (пе́рший раз) в житті́ (на віку́); ( до смерти) дові́ку, по́ки [й] віку (життя́)

    дать \жизнь нь кому́ — ( родить) да́ти життя́ кому́, народи́ти (породи́ти) кого́

    Русско-украинский словарь > жизнь

  • 12 загубить

    загубити, занапастити, запропастити, змарнувати, стратити кого, що. [Не загуби свого віку веселого (М. Вовч.). Свою долю занапастила (Шевч.)].
    * * *
    1) загуби́ти, -гублю́, -гу́биш; ( привести к гибели) занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш, запропасти́ти, погуби́ти, ви́губити, -блю, -биш, стра́тити (страчу, стра́тиш); ( исковеркать - о жизни) поні́вечити; ( уничтожить) зни́щити

    \загубитьть [свою́] ду́шу — загуби́ти (занапасти́ти) [свою́] ду́шу

    \загубитьть жизнь чью (век чей) — перен. занапасти́ти (загуби́ти, перевести́) життя́ чиє́ (вік чий); зав'яза́ти світ (реже о́чі, вік) кому́, утопи́ти го́лову (голо́воньку) [наві́ки] чию́, утопи́ти до́лю чию́

    2) ( истратить без пользы) перевести́, -веду́, -веде́ш; загуби́ти

    \загубитьть мно́го де́нег — перевести бага́то гро́шей

    Русско-украинский словарь > загубить

  • 13 закон

    закон (-ну), право. -ны гражданские - закони цивільні, право цивільне. -ны уголовные - закони карні (кримінальні), право карне (кримінальне). Свод -нов гражданских - повна збірка (статут, кодекс) законів цивільних (права цивільного). -ны исключительные - надзвичайні закони, надзвичайне право. Вне -на - по-за законом. Согласно -ну - згідно з законом, з правом. Нарушение -на - порушування, порушення, ламання, зламання закону, права. Издавать, издать, обнародовать -кон - закон видавати, видати, оголошувати, оголосити, декретувати, задекретувати. -ны божеские и человеческие - закони божі (бозькі) і людські. -кон жизни - життьовий закон, закон життя. [Це закон життьовий, і його ніщо не зсуне (Грінч.)]. -кон природы, естественный -кон - закон природи, натуральний закон. -кон божий - закон божий. Буква -на - буква закону, йота закону.
    * * *
    зако́н, -у

    вне \закон на — юр. по́за зако́ном

    по \закон ну — по закону; ( согласно с законом) за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    состоя́ть (жить) в \закон не — бу́ти одру́женим, бу́ти (жи́ти) в шлю́бі

    Русско-украинский словарь > закон

  • 14 закулисный

    залаштунковий, закулісовий. -ные стороны жизни - закулісові (приховані) сторони життя (в житті). Закулисно - по-за лаштунками, по-за кулісами.
    * * *
    залашту́нковий, закулі́сний

    Русско-украинский словарь > закулисный

  • 15 замкнутость

    (характера) замкнутість, замкненість, (скрытность) прихованість, (жизни) відлюдність (-ности).
    * * *
    за́мкнутість, -тості, за́мкненість, -ності; відлю́дність, відлю́дкуватість

    Русско-украинский словарь > замкнутость

  • 16 замкнутый

    прил. (о человеке) закритний, замкнутий, замкнений у собі, (скрытный) прихований, (нелюдимый) відлюдькуватий, (сущ.) відлюдько. [До всіх була закритна і в самотині терпіла своє горе (Грінч.)]. -тая (нелюдимая) жизнь - відлюдне, відлюдькувате життя. Жить -то, вести -тый образ жизни - жити відлюдно, відлюдьком.
    * * *
    1) прич., в знач. прил. за́мкнутий, за́мкнений, мног. позами́каний, позами́куваний
    2) в знач. прил. перен. за́мкнутий, за́мкнений; ( необщительный) відлю́дний, відлю́дкуватий; ( скрытый) потайни́й

    Русско-украинский словарь > замкнутый

  • 17 запрос

    1) (действ. от Запросить) запитання, запит (-ту);
    2) (канцел. бум. с вопросом) запитання. [На ваше запитання з 20-го січня 1928 р. за № 5… (или ч. 5).;.];
    3) (вопрос устн. или письмен.) запитання, запит (-ту), питання. [Академія дає відповідь на наукові запитання всім інституціям (Ст. У АН)]. Пред'являть, вносить -прос куда - ставити, вносити запитання, запит до кого, до чого. Входить с -просом куда - звертатися з запитанням до кого, до чого;
    4) (допрос) допит (-ту), (расспрос) розпиток (-тку). [Нікому він на допит не відкаже (не ответит) (Куліш). Наум пристав до його з розпитками (Квітка)];
    5) (в торговле: назначение высок. цены) заправа, (чрезмерный) загилення. -прос в карман не лезет, -прос по рылу не бьёт - заправа лиха не чинить (Приказка); дадуть не дадуть - заправити можна. Без -су - без заправи, без торгу. [Ціни - без заправи];
    6) (перен.: спрос) попит (-ту), (в дух. отнош.) запит (-ту), запитання, питання; (стремление) змагання, поривання до чого; (потребность) потреба чого; (непреод. влечен.) вимога, потреба. [Леся Українка найповніше відбила в собі ознаки свого часу з усіма його запитами, пориваннями до високої мети (Єфр.)]. На что -прос, то и дорого - на що попит, на те й заправа; чого питають, за те й заправляють. Животрепещущие -сы жизни - пекучі запити життя.
    * * *
    1) запита́ння, за́пит, -у
    2) ( о цене) запра́ва

    без \запрос са — без запра́ви, без то́ргу

    3) (требование, спрос) по́пит, -у
    4)

    \запрос сы — (мн.: стремления, интересы) (розумо́ві, культу́рні, духо́вні) потре́би, -тре́б (за́пити, -тів)

    Русско-украинский словарь > запрос

  • 18 затвор

    1) запертя. В -ре - в заперті. [Княгиня в заперті сидить (Шевч.)];
    2) засув; см. Затворка;
    3) (в запруде) застав (-ву), заставка, опуст (-ту);
    4) самітна келія пустельницька; відлюддя;
    5) лингв. - притул (-лу).
    * * *
    I
    1) техн. замо́к, -мка́; диал. замо́к

    \затвор р ружья́ — затво́р рушни́ці

    2) ( засов) за́сув; диал. за́сов; ( задвижка) за́сувка, диал. за́совка; ( крючок) за́щіпка
    3) ( в плотине) за́ставка; диал. о́пуст, -у
    4) две́рі, -ре́й ( дверь); ( ворота) бра́ма, воро́та
    II
    1) ( место заключения) запертя́, в'язни́ця
    2) ( место жизни затворника) церк. відлю́ддя

    жить в \затвор ре — церк., перен. жити самі́тно (відлю́дно)

    Русско-украинский словарь > затвор

  • 19 земной

    земний, наземний, (зап.) земський; (в противопол. неземному) сьогосвітній, світовий. [Світова краса дівоча прив'яне (Крим.). Вже мій шлях наземний скінчений (Л. Укр.)]. -ной поклон - доземний поклін (уклін). -ной шар - земна куля. Во время -ной жизни - на сьому світі, за сьогочасного життя.
    * * *
    земни́й; всьогосві́тній, світови́й; поэз. назе́мний

    Русско-украинский словарь > земной

  • 20 избирать

    избрать кого (из среды кого), что (из чего) обирати, обрати и обібрати, вибирати, вибрати, (о мног.) пообирати, повибирати кого (з кого, з-поміж кого), що (з чого). [Та ви, певно, когось уже обрали собі, - так ви й кажіть (М. Вовч.). Він обібрав другий шлях (Крим.). Вибирає злу дорогу (Куліш)]. -рать себе род жизни, деятельности, специальность - обрати собі певне життя, певну діяльність, обрати (вибрати) собі спеціяльність. [Сам добровільно, без чужого примсу, обібрав собі спеціяльність (Крим.)]. -рать поприще для работы - обрати (обібрати) собі поле (терен) для праці. -рать себе место - обрати (обібрати) собі місце. [Обрали собі місце і жили в столиці (Рудан.). Собі місця не обібрав (Чуб. V)]. -бирать, -брать кого, кем или во что (напр. в судьи, в депутаты) - обирати, обрати и обібрати кого на кого, за кого и ким (напр. на суддю, на депутата, за суддю, за депутата, суддею, депутатом, (во множ.) на суддів, на депутатів, за суддів и т. д.); срвн. Определять 3, Поставлять 3. [А що, хлопці, так обираєте його на ватажка? (Стор.). Обібрали його на писаря (Звин.). Хотіли за старшину обрати, та мій не хоче (Коцюб.). Нам сотника Лясковського, кажу, полковником годиться обібрати (Грінч.)]. -брать кого своим преемником - визначити кого собі наступником, за наступника, обрати собі на наступника. - брать кого путём голосования - обрати (обібрати) кого голосуванням, через голосування; зголосувати кого. Избранный - а) прич. обраний, обібраний, вибраний; б) прил. - см. Избранный. -ться - обиратися, бути обраним (обібраним), вибиратися, бути вибраним.
    * * *
    несов.; сов. - избр`ать
    1) ( отдавать предпочтение) обира́ти, обра́ти (оберу́, обере́ш) и обібра́ти и мног. пообира́ти, вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти

    \избиратьть кратча́йшее расстоя́ние — вибира́ти, ви́брати (обира́ти, обра́ти) найкоро́тшу ві́дстань

    2) (кем-чем, кого - выбирать голосованием) обира́ти, обра́ти и мног. пообира́ти, вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти (ким-чим, на кого-що, за кого-що)

    Русско-украинский словарь > избирать

См. также в других словарях:

  • положение — ПОЛОЖЕНИЕ1, я, ср Состояние кого , чего л. в зависимости от обстоятельств. Положение дел на заводе. Встать в положение больного. ПОЛОЖЕНИЕ2, я, ср Обстановка общественной жизни, совокупность общественно политических отношений. Экономическое… …   Толковый словарь русских существительных

  • Положение — ср. 1. Местонахождение кого либо, чего либо в пространстве. отт. Расположение какого либо пункта или участка земной поверхности. 2. Расположение, постановка тела или частей его; поза. отт. Расположение предметов. 3. Состояние, обусловленное… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ПОЛОЖЕНИЕ — ПОЛОЖЕНИЕ, я, ср. 1. Местонахождение в пространстве. Определить п. судна. 2. Расположение, постановка тела или частей его, поза. П. рук при упоре. В сидячем положении. 3. Состояние кого чего н., сложившиеся обстоятельства. Тяжёлое п. в семье.… …   Толковый словарь Ожегова

  • положение — я; ср. 1. Расположение в пространстве, местонахождение. Географическое п. Менять п. Определить п. судна. 2. Постановка тела или его частей; поза. П. рук при упоре. Неудобное п. головы. В сидячем, лежачем положении. Вернуться в исходное п. 3.… …   Энциклопедический словарь

  • положение — я; ср. см. тж. положеньице 1) Расположение в пространстве, местонахождение. Географическое положе/ние. Менять положе/ние. Определить положе/ние судна. 2) Постановка тела или его частей; поза. Поло …   Словарь многих выражений

  • положе́ние — я, ср. 1. Расположение в пространстве, местонахождение. Географическое положение. □ Петр стоял, опершись на луку седла, и прислушивался, стараясь по возможности определить свое положение в незнакомом месте. Короленко, Слепой музыкант. Время идет… …   Малый академический словарь

  • Пушкин, Александр Сергеевич — — родился 26 мая 1799 г. в Москве, на Немецкой улице в доме Скворцова; умер 29 января 1837 г. в Петербурге. Со стороны отца Пушкин принадлежал к старинному дворянскому роду, происходившему, по сказанию родословных, от выходца "из… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Достоевский, Федор Михайлови — писатель, родился 30 октября 1821 г. в Москве, умер 29 января 1881 г., в Петербурге. Отец его, Михаил Андреевич, женатый на дочери купца, Марье Федоровне Нечаевой, занимал место штаб лекаря в Мариинской больнице для бедных. Занятый в больнице и… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Драма — Д. как поэтический род Происхождение Д. Восточная Д. Античная Д. Средневековая Д. Д. Ренессанса От Возрождения к классицизму Елизаветинская Д. Испанская Д. Классическая Д. Буржуазная Д. Ро …   Литературная энциклопедия

  • Пролетарская социалистическая литература — литература, отражающая действительность с позиций мировоззрения пролетариата как класса, возглавляющего борьбу трудящихся за социалистическое общество. Определяющей чертой П. л. является не столько социальное происхождение ее создателей, сколько… …   Литературная энциклопедия

  • Русская литература — I.ВВЕДЕНИЕ II.РУССКАЯ УСТНАЯ ПОЭЗИЯ А.Периодизация истории устной поэзии Б.Развитие старинной устной поэзии 1.Древнейшие истоки устной поэзии. Устнопоэтическое творчество древней Руси с X до середины XVIв. 2.Устная поэзия с середины XVI до конца… …   Литературная энциклопедия

Книги

Другие книги по запросу «обстановка общественной жизни» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»