-
81 обнимать
обнять (вн.)(в разн. знач.) embrace (d.); (заключать в объятия тж.) take* / clasp / fold in one's arms (d.); put* one's arms (round) разг.обнимая, обняв за талию — (with) one's arm round smb.'s waist
♢
обнять умом — comprehend (d.) -
82 обнимать
обнять (об'ять)1) обій[ні]мати, обійняти, обняти, (о мног.) пообіймати, пригортати, пригорнути кого, що, (о мног.) попригортати;2) (охватывать) о(б)гортати, о(б)горнути, (о)повивати, (о)повити що чим, обій[ні]мати, обійняти, обняти, о(б)хоплювати, о(б)хопити що чим. [Надія на щастя усе повиває (Грінч.). Принципом краси не можна охопити всіх потреб людського духу (Єфр.)];3) (умом, мыслями) - см. Постигать;4) (о поре) - см. Заставать;5) (о пространстве) - см. Занимать. Обнять друга - об(ій)няти приятеля. Мрак -нял землю - морок о(б)горнув (оповив) землю. Философия -мает все науки - філософія охоплює усі науки. Меня об'ял ужас - жах охопив мене. Этого дерева в три обхвата не обоймёшь - цього дерева не охопиш у три обійми(ща). Об'ять необ'ятное - осягти неосяжне. Обнятый -1) об(ій)нятий, пригорнутий;2) о(б)горнутий, (о)повитий, об(ій)нятий, охоплений.* * *несов.; сов. - обн`ять1) ( заключать в объятия) обійма́ти, обійня́ти и пообійма́ти, обніма́ти, обня́ти и пообніма́ти; ( охватывать) обгорта́ти, обгорну́ти2) ( охватывать собой) охо́плювати, охопи́ти, обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти; (окутывать, обволакивать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти3) (перен.: постигать) осяга́ти, осягну́ти и осягти́4) ( захватывать - о чувствах) обійма́ти, обійня́ти, обніма́ти, обня́ти, охо́плювати, охопи́ти, повива́ти, пови́ти, оповива́ти, опови́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, огорта́ти, огорну́ти, перейма́ти, перейня́ти, пойма́ти, пойня́ти; поніма́ти, поня́ти -
83 ӧндал колташ
Чиен шогалмеке, рвезе чытен огыл, когыньыштымат ӧндал колтен, шупшалын. В. Юксерн. Одевшись, парень не вытерпел, обняв обоих, поцеловал.
Составной глагол. Основное слово:
ӧндалаш -
84 ӧндал кучаш
Чачи чыла мондыш, Григорий Петровичын шӱйжым изи кидше дене ӧндал кучыш. С. Чавайн. Чачи позабыла обо всём, своими маленькими ручками обняла за шею Григория Петровича.
Составной глагол. Основное слово:
ӧндалаш -
85 ӧндал шындаш
Володя ӱстел кокла гыч тӧрштен лекте да (Оксим) ӧндал шындыш, шупшале. А. Асаев. Володя выскочил из-за стола и обнял Окси, поцеловал её.
Составной глагол. Основное слово:
ӧндалаш -
86 элтӓлен шӹндӓш
-
87 элтӓлӓш
элтӓлӓш-емГ.1. обнимать, обнять кого-что-л.; обхватывать (обхватить) руками кого-что-л. для выражения ласки, радостиКӹдӓл гӹц элтӓлӓш обнять за талию;
цат элтӓлӓш обнять крепко;
эргӹм элтӓлӓш обнять сына;
иктӹ-весӹм элтӓлӓш обниматься.
Андрей Иванович ӓвӓжӹ докы миӓ, переген элтӓлӓ дӓ шыпшалеш. И. Горный. Андрей Иванович подходит к матери, осторожно обнимает и целует.
Полина кок вӹцкӹж кидшӹ доно Шаховым шӱжӹ гӹц элтӓлен. Н. Ильяков. Полина обеими тонкими руками обняла Шахова за шею.
2. перен. книжн. обнимать, обнять; распространившись по всей поверхности чего-л., обхватывать (обхватить), окутывать (окутать), заволакивать (заволочь), окружать (окружить) и т. дСола лишнӹшӹ куги рошам цат элтӓлен йыд. Н. Егоров. Берёзовую рощу, что у деревни, крепко обняла ночь.
Сар пушӓнгӹвлӓ, аллей пушӓнгӹвлӓ ыжаргын кайыт, ошы дӓ луды томавлӓм нинӹ элтӓлӓт. Н. Игнатьев. Зеленеют садовые деревья, деревья аллеи, они обнимают белые и серые дома.
Составные глаголы:
-
88 обвить
обви́тьĉirkaŭvolvi, ĉirkaŭpreni;ĉirkaŭbraki (руками);\обвиться ĉirkaŭvolviĝi, sin ĉirkaŭvolvi.* * *(1 ед. обовью́) сов., вин. п.1) (+ твор. п.) enrollar vt (con), envolver (непр.) vt (con), enroscar vt (con)2) ( о растениях) enredar vt, entretejer vtплющ обви́л окно́ — la hiedra se enredó en la ventana
3) (обнять, охватить - рукой) rodear vt, estrechar vt, ceñir vtобви́ть ше́ю рука́ми — rodear el cuello con los brazos
* * *(1 ед. обовью́) сов., вин. п.1) (+ твор. п.) enrollar vt (con), envolver (непр.) vt (con), enroscar vt (con)2) ( о растениях) enredar vt, entretejer vtплющ обви́л окно́ — la hiedra se enredó en la ventana
3) (обнять, охватить - рукой) rodear vt, estrechar vt, ceñir vtобви́ть ше́ю рука́ми — rodear el cuello con los brazos
* * *v -
89 охватить
охвати́ть, охва́тывать1. ĉirkaŭkapti, ĉirkaŭpreni;flamigi (пламенем);percepti (умом);\охватить подпи́ской на газе́ты altiri al abonado de ĵurnalo;2. воен. ĉirkaŭkapti, ĉirkaŭigi.* * *сов., вин. п.охвати́ть рука́ми — rodear (ceñir) con los brazos
2) (опоясать, окружить) cercar vt, rodear vt; воен. envolver (непр.) vt, abarcar vt3) (объять, окутать) envolver (непр.) vtпла́мя охвати́ло весь дом — el fuego envolvió toda la casa, la casa ardía por los cuatro costados
4) (о чувстве, мыслях) apoderarse (de), coger vt, dominar vtего́ охвати́л у́жас — el horror se apoderó de él
её охвати́ла па́ника — quedó presa del pánico
5) (умом, взглядом) abarcar vt, alcanzar vt6) разг. (включить, вовлечь в круг действия) abarcar vt, abrazar vt, incluir (непр.) vt, englobar vtохвати́ть широ́кий круг вопро́сов — abarcar una amplia serie de problemas
охвати́ть подпи́ской — abarcar con (englobar en) la suscripción
охвати́ть соревнова́нием — englobar en la emulación
охвати́ть шко́льным обуче́нием — escolarizar vt
охвати́ть пропага́ндой — cubrir con la propaganda
* * *сов., вин. п.охвати́ть рука́ми — rodear (ceñir) con los brazos
2) (опоясать, окружить) cercar vt, rodear vt; воен. envolver (непр.) vt, abarcar vt3) (объять, окутать) envolver (непр.) vtпла́мя охвати́ло весь дом — el fuego envolvió toda la casa, la casa ardía por los cuatro costados
4) (о чувстве, мыслях) apoderarse (de), coger vt, dominar vtего́ охвати́л у́жас — el horror se apoderó de él
её охвати́ла па́ника — quedó presa del pánico
5) (умом, взглядом) abarcar vt, alcanzar vt6) разг. (включить, вовлечь в круг действия) abarcar vt, abrazar vt, incluir (непр.) vt, englobar vtохвати́ть широ́кий круг вопро́сов — abarcar una amplia serie de problemas
охвати́ть подпи́ской — abarcar con (englobar en) la suscripción
охвати́ть соревнова́нием — englobar en la emulación
охвати́ть шко́льным обуче́нием — escolarizar vt
охвати́ть пропага́ндой — cubrir con la propaganda
* * *v1) gener. (î ÷óâñáâå, ìúñëàõ) apoderarse (de), (îáúàáü, îêóáàáü) envolver, (опоясать, окружить) cercar, abarcar, abrazar (обнять), alcanzar, coger, dominar, rodear2) colloq. (включить, вовлечь в круг действия) abarcar, englobar, incluir3) milit. envolver -
90 обвить
обви́тьĉirkaŭvolvi, ĉirkaŭpreni;ĉirkaŭbraki (руками);\обвиться ĉirkaŭvolviĝi, sin ĉirkaŭvolvi.* * *(1 ед. обовью́) сов., вин. п.1) (+ твор. п.) enrollar vt (con), envolver (непр.) vt (con), enroscar vt (con)2) ( о растениях) enredar vt, entretejer vtплющ обви́л окно́ — la hiedra se enredó en la ventana
3) (обнять, охватить - рукой) rodear vt, estrechar vt, ceñir vtобви́ть ше́ю рука́ми — rodear el cuello con los brazos
* * *1) ( о растениях) enrouler vt2) ( обнять) enlacer vt -
91 охватить
абхапіць; агарнуць; апанаваць; асягнуць; ахапіць; ахінуць; ахутаць; захалануць* * *совер.1) (обнять, обхватить) ахапіць, абхапіць2) (окружить, опоясать) ахапіць, акружыць, аперазаць3) (обволочь, окутать) ахапіць(о тучах, облаках — ещё) аблажыць(о тумане, дыме — ещё) заслаць(окутать) агарнуць, апавіць(о чувствах, сне — ещё) апанаваць— зямлю ахапіў (аблажыў, заслаў, агарнуў, апавіў) змрок4) (постичь) ахапіць, акінуцьохватить глазом (взглядом, взором)
— ахапіць (акінуць) вокам (позіркам)5) (включить в свой состав, вовлечь в круг действия чего-либо) ахапіць -
92 охватить
1. span2. seize; grasp; embrace; envelopСинонимический ряд:1. включить (глаг.) включить2. облечь (глаг.) облечь; обтянуть3. обнять (глаг.) облапить; обнять; обхватить4. овладеть (глаг.) взять; забрать; завладеть; захватить; обуять; объять; овладеть; одолеть; пробрать; разобрать5. окружить (глаг.) взять в клещи; взять в кольцо; обложить; окружить; оцепить6. опоясать (глаг.) обступить; опоясать -
93 элтӓлен нӓлӓш
1) обнять кого-что-л.Зоя Георгиевнан кок кидшӹ тӹшӓкок Ваштаровым шӱжӹ гӹц элтӓлен нӓлӹт дӓ онгжы тервен пӹзӹрӓл шӹндӓт. Н. Ильяков. Руки Зои Георгиевны тут же обняли Ваштарова за шею и прижали к груди.
2) перен. обнять; охватить, окутать, заволочь, окружитьТӹшӓкок (Ваштаровын) кӓпшӹм юалгы воздух элтӓлен нӓлеш. Н. Ильяков. Тут же Ваштарова (букв. тело Ваштарова) обнял прохладный воздух.
Составной глагол. Основное слово:
элтӓлӓш -
94 Д-396
ВСЕЙ ДУШОЙ (ВСЕМ СЕРДЦЕМ) NP,nstrum these forms only fixed WO1. - любить кого, верить, сочувствовать кому, чувствовать что и т. п. ( adv (intensif)) (to love, feel for s.o. etc) very deeply, (to trust s.o.) entirely, (to sense sth.) acutelywith all one's heart (soul)with (all one's) heart and soul (in limited contexts) heart and soul wholeheartedly with one's entire being with everything (all) one has with everything that is in one.Большие добрые и умные глаза Тушина с сочувствием и состраданием устремлялись на него (Ростова). Он видел, что Тушин всею душой хотел и ничем не мог помочь ему (Толстой 4). liishin's large, kind, intelligent eyes were fixed on him IRostov) with compassion and concern. Rostov saw that he wanted with all his heart to help him but could do nothing (4a).«Он, может быть, жаждал увидеть отца после долголетней разлуки... и всею душой жаждал оправдать и обнять отца своего!» (Достоевский 2). "Perhaps he longed to see his father after so many years of separation...and longed with all his soul to vindicate his father and embrace him!" (2a)....Он всей душой ощущал, что ничего так не согревает человека во вселенском холоде, как добрый костер человеческой дружбы (Искандер 5)....Не sensed with heart and soul that nothing so warms a man in the universal cold as the kind campfire of human friendship (5a).Он хотя и знал, но не верил всею душою до последней минуты в оставление Москвы... (Толстой 6). Though he knew it was coming, he did not till the last moment wholeheartedly believe that Moscow would be abandoned. (6b)2. к кому \Д-396 (predic with subj: humanused in pres or, less often, past contexts) one relates to s.o. in a sincere manner. X к Y-y \Д-396 = X comes to Y with an open heart X comes to Y in (all) good faith.(Мечеткин:) Значит, вы меня разыграли? Я к вам всей душой, а вы ко мне?.. (Вампилов 2). (М.:) So you were just making fun of me. I came to you with an open heart, and you?.. (2a).«...Мы к нему (князю) всей душой, а он послал нас искать князя глупого!» (Салтыков-Щедрин 1). "We went to him (the prince) in all good faith, and he sent us to seek a foolish prince!" (1a). -
95 маленький
-
96 всей душой
• ВСЕЙ ДУШОЙ <BCEM СЕРДЦЕМ>[NPmslrunl; these forms only; fixed WO]=====⇒ (to love, feel for s.o. etc) very deeply, (to trust s.o.) entirely, (to sense sth.) acutely:- [in limited contexts] heart and soul;- with everything that is in one.♦ Большие добрые и умные глаза Тушина с сочувствием и состраданием устремлялись на него [Ростова]. Он видел, что Тушин всею душой хотел и ничем не мог помочь ему (Толстой 4). liishin's large, kind, intelligent eyes were fixed on him [Rostov] with compassion and concern. Rostov saw that he wanted with all his heart to help him but could do nothing (4a).♦ "Он, может быть, жаждал увидеть отца после долголетней разлуки... и всею душой жаждал оправдать и обнять отца своего!" (Достоевский 2). "Perhaps he longed to see his father after so many years of separation...and longed with all his soul to vindicate his father and embrace him!" (2a).♦...Он всей душой ощущал, что ничего так не согревает человека во вселенском холоде, как добрый костер человеческой дружбы (Искандер 5)....He sensed with heart and soul that nothing so warms a man in the universal cold as the kind campfire of human friendship (5a).♦ Он хотя и знал, но не верил всею душою до последней минуты в оставление Москвы... (Толстой 6). Though he knew it was coming, he did not till the last moment wholeheartedly believe that Moscow would be abandoned. (6b)2. к кому всей душой [predic with subj: human; used in pres or, less often, past contexts]⇒ one relates to s.o. in a sincere manner. X к Y-y всей душой ≈ X comes to Y with an open heart; X comes to Y in (all) good faith.♦ [Мечеткин:] Значит, вы меня разыграли? Я к вам всей душой, а вы ко мне?.. (Вампилов 2). [М.:] So you were just making fun of me. I came to you with an open heart, and you?... (2a).♦ "...Мы к нему [князю] всей душой, а он послал нас искать князя глупого!" (Салтыков-Щедрин 1). "We went to him [the prince] in all good faith, and he sent us to seek a foolish prince!" (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > всей душой
-
97 всем сердцем
• ВСЕЙ ДУШОЙ <BCEM СЕРДЦЕМ>[NPmslrunl; these forms only; fixed WO]=====⇒ (to love, feel for s.o. etc) very deeply, (to trust s.o.) entirely, (to sense sth.) acutely:- [in limited contexts] heart and soul;- with everything that is in one.♦ Большие добрые и умные глаза Тушина с сочувствием и состраданием устремлялись на него [Ростова]. Он видел, что Тушин всею душой хотел и ничем не мог помочь ему (Толстой 4). liishin's large, kind, intelligent eyes were fixed on him [Rostov] with compassion and concern. Rostov saw that he wanted with all his heart to help him but could do nothing (4a).♦ "Он, может быть, жаждал увидеть отца после долголетней разлуки... и всею душой жаждал оправдать и обнять отца своего!" (Достоевский 2). "Perhaps he longed to see his father after so many years of separation...and longed with all his soul to vindicate his father and embrace him!" (2a).♦...Он всей душой ощущал, что ничего так не согревает человека во вселенском холоде, как добрый костер человеческой дружбы (Искандер 5)....He sensed with heart and soul that nothing so warms a man in the universal cold as the kind campfire of human friendship (5a).♦ Он хотя и знал, но не верил всею душою до последней минуты в оставление Москвы... (Толстой 6). Though he knew it was coming, he did not till the last moment wholeheartedly believe that Moscow would be abandoned. (6b)2. к кому всем сердцем [predic with subj: human; used in pres or, less often, past contexts]⇒ one relates to s.o. in a sincere manner. X к Y-y всем сердцем ≈ X comes to Y with an open heart; X comes to Y in (all) good faith.♦ [Мечеткин:] Значит, вы меня разыграли? Я к вам всей душой, а вы ко мне?.. (Вампилов 2). [М.:] So you were just making fun of me. I came to you with an open heart, and you?... (2a).♦ "...Мы к нему [князю] всей душой, а он послал нас искать князя глупого!" (Салтыков-Щедрин 1). "We went to him [the prince] in all good faith, and he sent us to seek a foolish prince!" (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > всем сердцем
-
98 обвить
сов( обернуть) enlaçar vt, cingir vt; enrolar vt; ( о растениях) cobrir vt; (окутать; прн) envolver vt; ( обнять) enlaçar vt -
99 объять
-
100 охватывать
нсвabarcar vt; ( обнять) abraçar vt; ( окружить чем-л) cercar vt, rodear vt, envolver vt; (объять, окутать) envolver vt; ( завладеть полностью) abarcar vt, dominar vt; ( распространиться) abarcar vt, estender-se, propagar-se; рзг ( вовлечь в действие) abarcar vt, englobar vt
См. также в других словарях:
обнять — См … Словарь синонимов
ОБНЯТЬ — ОБНЯТЬ, обниму, обнимешь, и (прост.) обойму, обоймёшь или обыму, обымешь (формы от гл. объять), прош. вр. обнял, обняла, обняло; обнявший, совер. (к обнимать), кого что. 1. Заключить в объятья, обхватить руками для выражения ласки. «Обними меня… … Толковый словарь Ушакова
ОБНЯТЬ — ОБНЯТЬ, ся и пр. см. обнимать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ОБНЯТЬ — ОБНЯТЬ, обниму и (устар. и разг.) обойму, обнимешь; обнял и (разг.) обнял, обняла, обняло и обняло; обними и (устар. и разг.) обойми; явший; обнятый (обнят, обнята, обнято); совер., кого (что). 1. Заключить в объятия, обхватить руками, выражая… … Толковый словарь Ожегова
обнять — обнять, обниму, обнимет и допустимо обойму, обоймёт; прош. обнял (допустимо обнял), обняла (неправильно обняла и обняла), обняло, обняли (допустимо обняло, обняли); прич. обнявший (неправильно обнявший); дееприч. обняв (неправильно обняв) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
обнять — ОБНИМАТЬ/ОБНЯТЬ ОБНИМАТЬ/ОБНЯТЬ, обхватывать/обхватить, охватывать/охватить, груб. облапить … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
обнять — см.: братская могила: упасть, обнять и заплакать … Словарь русского арго
Обнять необъятное — (никто не въ силахъ). Ср. Мы магнетизируемъ другъ друга ... Всѣ, всѣ, мы обнимаемъ необъятное, хотя поэтъ Прутковъ и говоритъ, что никто не въ силахъ обнять необъятное. Дружининъ. Замѣтки Петерб. журналиста. 3, 11. Ср. Кузьма Прутковъ. См.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
обнять умом — См … Словарь синонимов
обнять необъятное — (никто не в силах) Ср. Мы магнетизируем друг друга... Все, все, мы обнимаем необъятное, хотя поэт Прутков и говорит, что никто не в силах обнять необъятное. Дружинин. Заметки петерб. журналиста. Ср. Кузьма Прутков. См. магнетизировать … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
обнять — заключить в объятия. (Источник: Словарь сексуальных терминов) … Сексологическая энциклопедия