облуплювати

См. также в других словарях:

• облуплювати — юю, юєш, недок., облупи/ти, луплю/, лу/пиш; мн. облу/плять; док., перех. 1) Очищати від верхнього шару, покриття, оболонки і т. ін. кругом, по всій поверхні; обдирати, облущувати. || Здирати, знімати з когось, із чогось верхній шар, покриття,… …   Український тлумачний словник

• облуплювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• облупити — див. облуплювати …   Український тлумачний словник

• облуплювання — я, с. Дія за знач. облуплювати …   Український тлумачний словник

• облуплюватися — юється, недок., облупи/тися, лу/питься; мн. облу/пляться; док. 1) Втрачати повністю або частково верхній шар, покриття, оболонку і т. ін. кругом, по всій поверхні; обдиратися, облущуватися. || Відпадати, осипатися частинками, шматками. ||… …   Український тлумачний словник

• лущити — 1) (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), злущувати, злущити, облущувати, облущити, вилущувати, вилущити, лузати, теребити, вилузувати, вилузати, розлузувати, розлузати; розлущувати, розлущити, розлускувати, розлускати; вилуплювати,… …   Словник синонімів української мови

• обдирати — I = обдерти, обідрати (знімати із забитої тварини шкуру), здирати, здерти, облуплювати, облупити, білувати, оббіловувати, оббілувати, лупити, злуплювати, злупити II ▶ див. дряпати I, здирати 1), лущити 1) …   Словник синонімів української мови

• чистити — I (зрізати, знімати шкірку, лушпайку тощо), о(б)чищати, очищувати, о(б)чистити, облуплювати, облупити, теребити; об(б)ирати, обібрати (шкаралупу, лушпиння тощо) II ▶ див. каструвати, лаяти 1) …   Словник синонімів української мови