обвинувачення

См. также в других словарях:

• обвинувачення — я, с. 1) Дія за знач. обвинуватити. || Те, що обвинувачує, засуджує кого , що небудь. || Судовий документ, який містить перелік чиїх небудь злочинів, вказує на чиюсь вину. 2) тільки одн., юр. Сторона обвинувач у судовому процесі …   Український тлумачний словник

• обвинувачення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• обвинувальний — а, е. 1) Який містить обвинувачення, осуд кого , чого небудь. 2) юр. Який містить судове обвинувачення; стос. до судового обвинувачення. •• Обвинува/льний ви/рок судовий акт, який містить формулювання звинувачення і встановлює міру покарання… …   Український тлумачний словник

• денунціація — Денунціація: викриття, оголошення недійсним [53] донос [XVIII] А злобних денунціацій, що поза «літературною взаємністю» у Коллара схована політика і навіть прямий поклик до Росії, щоб вона з единила всіх слов ян під своєю рукою, не хибло ще від… …   Толковый украинский словарь

• Roman Shukhevych — aka Taras Chuprynka Roman Shukhevych Nickname Taras Chuprynka Born June …   Wikipedia

• Украинская автокефальная православная церковь каноническая — Не следует путать с Украинская автокефальная православная церковь. Проверить нейтральность. На странице обсуждения должны быть подробности. Украинская Автокефальная Правос …   Википедия

• інвектива — и, ж., книжн. Гострий виступ проти кого , чого небудь; гостре обвинувачення …   Український тлумачний словник

• інкримінація — ї, ж. Обвинувачення в злочині й т. ін …   Український тлумачний словник

• інтропунітивний — а, е, псих. Характеристика тенденції реагувати на фрустрацію, направляючи гнів і обвинувачення на себе; внутрішнє фокусування емоції, часто переживається як почуття провини або сорому …   Український тлумачний словник

• нападки — док, мн. Докори, обвинувачення, перев. без достатніх підстав …   Український тлумачний словник

• напрасна — и, ж., розм., рідко. Несправедливе обвинувачення; наклеп …   Український тлумачний словник