-
1 обважніло
нар.отяжеле́ло, тяжело́ -
2 обважніти
отяжеле́ть; ( сделаться малоподвижным) огрузне́ть, огрузну́ть -
3 обважнілий
отяжеле́вший, отяжеле́лый -
4 обважнілість
- остіотяжеле́лость -
5 обважніння
отяжеле́ние
См. также в других словарях:
обважніло — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
обважніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обважніло — Присл. до обважнілий 2), 3) … Український тлумачний словник
обважнілий — [обважн’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
обважнілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
обважнілість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
обважніння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
обважнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до обважніти. 2) у знач. прикм.Який збільшився у вазі або набрав додаткової ваги. || Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого небудь. || Важкий, неповороткий (про людину, живу істоту). 3) у знач. прикм. Який… … Український тлумачний словник
обважнілість — лості, ж. Абстр. ім. до обважнілий 2), 3) … Український тлумачний словник
обважніння — я, с. Дія за знач. обважніти … Український тлумачний словник
обважніти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. || під чим, від чого, чим і без додатка. Обвиснути, похилитися і т. ін. під вагою чого небудь. || Стати важким, неповоротким від збільшення ваги (про людину, живу істоту). 2) … Український тлумачний словник