обважніти

См. также в других словарях:

• обважніло — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

• обважніти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• обважніло — Присл. до обважнілий 2), 3) …   Український тлумачний словник

• обважнілий — [обважн’і/лией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і …   Орфоепічний словник української мови

• обважнілий — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

• обважнілість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• обважніння — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• обважнілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до обважніти. 2) у знач. прикм.Який збільшився у вазі або набрав додаткової ваги. || Який прогнувся, обвис і т. ін. під вагою чого небудь. || Важкий, неповороткий (про людину, живу істоту). 3) у знач. прикм. Який… …   Український тлумачний словник

• обважнілість — лості, ж. Абстр. ім. до обважнілий 2), 3) …   Український тлумачний словник

• обважніння — я, с. Дія за знач. обважніти …   Український тлумачний словник

• обважніти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати відчутно важчим, набагато збільшити свою вагу. || під чим, від чого, чим і без додатка. Обвиснути, похилитися і т. ін. під вагою чого небудь. || Стати важким, неповоротким від збільшення ваги (про людину, живу істоту). 2) …   Український тлумачний словник