-
81 Niobe
[ніобе]f -
82 абеле
отакий, отак СБ, Б, Г-СК; абеле оба отака купа М; машалла саа — айтхансы абеле господь з тобою — отаке сказав К; абеле-абеле олду сталося отак і отак Б; абеле хадар ӧсей росте до ось такого розміру НМ; пор. авеле. -
83 ат
Iкінь; коник — вид печива для дітей, печеться разом із псатирями ММ; ат аран стайня, конюшня СБ; ат атлан- сісти на коня П; ат атлат- посадити на коня, змусити сісти на коня СБ, П; ат (ын) башы повід СМУ, К, СК; ат биле конем, кіньми СБ; ат брычкасы кінний віз Б; ат патлат- загнати коня до смерті П; ат ӱстӱне на коні СБ; ат хошу К, ат чабув О, ат чабуш СБ кінні перегони; йӱк ат гужовий, ломовий, вантажний кінь, ваговоз К; чапан ат скаковий кінь К; ат йуварланған йердэ тӱкӱ халый СГ, ат хаталан ған йердэ тӱкӱ хали СБА де кінь качається, лишається його шерсть; чапхан атны даан урма коня, який біжить, не підганяй СБФ; ат чапан оба пагорб (біля Карані — Гранітного), звідки починалися кінні перегони Г; див. атйабу.II(аты) ім'я СЛ; энди чох та атымыздан худа зараз готових піти сватами від нашого імені багато СЛ; пор. ад. -
84 сохраман
кріт СБ, СМ-У; сохраман оба кротова купка СМ, Б; пор. сохураман. -
85 тэпе
1. гора, пагорб, курган, узвишшя, вершина, верхівка, вершечок СБ, Б, Г-СК; хапумузун ӧгӱ дэ оба да тэпе простір у нас перед хатою — гори та пагорби СК; дағын тэпеси Г, җап тэпеси СЛ вершина гори.2. верх; верхній, угорі СБ, Б, Г-СК; ӱч хат тэпе сне угорі на третьому поверсі СГ; тэпедэ угорі СК; тэпедэн зверху СГ; тэпедэн учлетіти вгорі; турналар учту чыхты тэпеэ журавлі піднялися вгору й полетіли Г; тэпейе т'ит- здійматися вгору, рости К; чевирди тэпеэ кӧзлерини він задрав очі вгору Г; тэпеэ т'итий іде вгору СГ; исан тэпеэ дэ чыхай, ашаға да тӱший людина й угору піднімається, й донизу опускається СК; тэпе тишим мої верхні зуби Я; бабам-ненем тэпе йолларға йӱрмеген мої батьки не ходили шляхами для обраних — горніми шляхами СБЧ.3. тім'я, маківка СБ, Б, Г-СК; баш тэпеси маківка Г; аллах (йашын, таныр) ураҗах тэпендэн щоб тебе бог (блискавка, бог) уразив у тім'я СЛ, К.4. дах, покрівля СБ, Б, Г-СК; эв тэпесне отруйду бир хач тэне торғай на даху сиділо кілька горобців СГС; эвин тэпесиндэн ахай ым? чи з даху не тече? М; тэпеси т'ирамит дах у нього з черепиці СЛ.5. сл. ім. верх СБ, Б, Г-СК; узаный дэвеэн тэпесиндэн тягнеться з верблюда СГ; атай миний бунун тэпесне, т'есий бунун башларын заскакує на нього, відрубує йому голови СГ; пор. тӧбе I, тӧпе. -
86 уба
гора Г; пор. оба. -
87 хар
сніг, сніговий, сніжний; хар йавай сніг іде СБ-Б; хар йағған — излер ӧртӱльген сніг випав — сліди закрито СГ; хар оба сніговий замет, кучугура НБЄ; хар топу сніжка, грудка снігу О. -
88 ӧг
1. перед, передній ВН-Б, Г, СЛ, М; ӧг кӧпчек переднє колесо Г; ӧглери, йеннери нағышлы перед і рукава в неї вишивані Б; ӧгӱ передній з них П; урбаан ӧгӱ ачых у сукні великий виріз К; хапумузун ӧгӱ оба да тэпе простір у нас перед хатою — гори та пагорби СК; хапунун ӧгӱ НМ, У, хапуун ӧгӱ К двір, подвір'я.2. сл. ім. перед, простір або час попереду; ӧг (у) ме переді мною К; беним ӧгӱме олду він був переді мною М; ӧгӱмӱзе барйам д'елий попереду на нас чекає свято СГ; дӧгӱштэн ӧгне перед війною СМ, СЛ; ӧг (ӱ) не перед ним СМ, К; ӧгне кӧрей бир баха бачить перед собою жабу СМ; кӧзӱм ӧгӱне перед моїми очима, на моїх очах СМ; отруй маршынаан ӧгӱне стоїть перед машиною Г; бабасыын ӧгӱне варып турду пішов і став перед батьком Г; ардына ташлаан ӧг (ӱ) не чыхай К, арт (ы) на ташлағаны ӧг (ӱ) не чыхай СБ, СМ покинуте позаду виникає попереду; ӧгӱне китэр ардна халыр хто виривається уперед, лишається позаду М; ӧг (ӱ) лерне перед ними Б, К; ӧглер (и) не у них спереду — перед порогом У; бунларын ӧгӱндэ перед ними Кб.; … ӧгӱн алздобути першість у чому Б; ӧгӱне кӧр- передбачати СМ; пор. ӧк.
См. также в других словарях:
ОБА — муж. и ср. обе жен., мн. обое, обадва, обадве, южн., зап. обоим пск., твер. (обоим идут, оба); обое, новг. оба; два, тот и другой, каждый из двух; те двое, о коих идет речь. Местами говорят обои муж., новг., смол. и обое ср. о вещах: платье двое … Толковый словарь Даля
Оба — Оба: Оба Оба (Амбаэ, Аоба) (англ. Aoba, Ambae) остров вулканического происхождения в архипелаге Новые Гебриды в Тихом океане. Административно входит в состав провинции Пенама Оба На! юмористическая телевизионная передача оба прибавляемое слово к… … Википедия
Оба-На — Оба На! Логотип программы Жанр Юмористическая программа Автор Игорь Угольников Режиссёр Игорь Угольников Сценарист Игорь Угольников Производство … Википедия
ОБА — ОБА, обоих, муж. и ср.; Обе, обеих, жен., числ. колич. (оба и обе сочетаются с род. ед. имени, остальные формы согласуются в роде и падеже с именем). И тот и другой. Оба глаза. Оба уха. Обе ноги. Обоих глаз. Обеих ног. Обеими руками. Оба… … Толковый словарь Ушакова
оба — См. пара глядеть в оба, жечь свечу с обоих концов, отдуть на обе корки, отшелушить на обе корки, смотреть в оба, уписывать за обе щеки... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999.… … Словарь синонимов
ОБА — ОВА область возможных атак авиа ОБА Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ОВА Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного… … Словарь сокращений и аббревиатур
ОБА — ОБА, обоих, муж. и ср.; жен. обе, обеих; числ. И тот и другой. Оба сына на заводе. Обе дочери студентки. Обоими глазами. Обеими ногами. Обеими руками подписаться (перен.: с полной готовностью согласиться на что н.; разг.). • Смотреть (глядеть) в… … Толковый словарь Ожегова
оба — (546) мест. колич., только дв. Оба, два: изѧславѹ же кънѧзѹ тогда прѣдрьжѧщѹ обѣ власти. и о҃ца своего ˫арослава. и брата своего володимира. ЕвОстр 1056–1057, 294в (запись); рече б҃ъ. съгрѣшилъ ѥси ты и оба дрѹга тво˫а. (δύο) Изб 1076, 122 об.;… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Оба-на — Оба на: Оба на! юмористическая телевизионная передача «Оба на» неофициальное прозвище водопада Малый Янискенгас … Википедия
Оба — (м) держатель скипетра, король Египетские имена. Словарь значений … Словарь личных имен
ОБА — (oba). Богиня холеры у индийск. племени, обитающ. бл. Мирзапура. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка