Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

об'єднувати

  • 81 concatenate

    v
    зчіплювати, зв'язувати, з'єднувати
    * * *
    I a
    1) зв'язаний, зчеплений
    2) зooл. ланцюжкоподібний
    II v
    зчіплювати, зв'язувати, з'єднувати

    English-Ukrainian dictionary > concatenate

  • 82 concorporate

    v
    з'єднувати (змішувати) в одно ціле
    * * *
    v

    English-Ukrainian dictionary > concorporate

  • 83 consociate

    I
    n
    спільник, компаньйон
    II
    v
    1) приймати в товариство
    2) входити до товариства
    3) об'єднувати, зв'язувати
    4) об'єднуватися, зв'язуватися
    * * *
    I n
    співтовариш, компаньйон
    II v
    1) приймати в товариство; входити в товариство
    2) об'єднувати, зв'язувати; об'єднуватися, зв'язуватися

    English-Ukrainian dictionary > consociate

  • 84 consolidate

    I
    adj див. consolidated
    II
    v
    1) зміцнювати; укріпляти
    2) об'єднувати
    3) об'єднуватися; зливатися (про території тощо)
    4) зводити, підсумовувати
    5) військ. закріплятися на місцевості; укріпляти захоплені позиції
    6) ущільнювати; робити твердим
    7) тверднути, ущільнюватися
    8) фін. консолідувати
    * * *
    I II v
    2) об'єднувати; об'єднуватися, зливатися ( про корпорації)
    3) зводити, підсумовувати
    4) вiйcьк. закріплюватися ( на місцевості); зміцнювати захоплені позиції
    5) ущільнювати, робити твердим; твердіти, твердішати, ущільнюватися
    6) eк. консолідувати

    English-Ukrainian dictionary > consolidate

  • 85 conspire

    v
    1) учиняти змову, змовлятися
    2) діяти спільно, об'єднувати зусилля
    * * *
    v
    влаштовувати змову; домовлятися, входити в змову для вчинення злочину; діяти спільно, об'єднувати зусилля ( із заздалегідь запланованим наміром)

    English-Ukrainian dictionary > conspire

  • 86 cumulate

    v
    1) збирати в купу; накопичувати, нагромаджувати; скупчувати
    2) додавати; з'єднувати
    * * *
    I [`kjuːmjulit] a II ['kjuːmjuleit]
    vped.
    1) накопичувати; збирати в купу

    to cumulate proofs — юp. збирати докази

    2) додавати; об'єднувати

    English-Ukrainian dictionary > cumulate

  • 87 detach

    v
    1) розділяти, роз'єднувати; відокремлювати, відділяти
    2) відв'язувати, відчіпляти
    3) розділятися, роз'єднуватися; відокремлюватися, відділятися
    4) відв'язуватися, відчіплятися
    5) військ., мор. відряджати, посилати (судно, загін); відряджати в розпорядження іншої особи
    * * *
    v
    1) роз'єднувати, розділяти; відокремлювати; відв'язувати, відчіплювати; розділятися, роз'єднуватися; відділятися, відокремлюватися; відв'язуватися, відчіплюватися
    2) карбувати; чітко вимовляти або виконувати
    3) вiйcьк., мop. відряджати, посилати (загін, судно); направляти у розпорядження іншої особи

    English-Ukrainian dictionary > detach

  • 88 disaggregate

    v
    1) роз'єднувати; розбирати на складові частини
    2) відокремлюватися
    * * *
    v
    роз'єднувати; розбирати на складові частини; розбиратися; відділятися

    English-Ukrainian dictionary > disaggregate

  • 89 disarticulate

    v
    роз'єднувати, розчленовувати
    * * *
    v; спец.
    роз'єднувати, розчленовувати

    English-Ukrainian dictionary > disarticulate

  • 90 disassociate

    v
    роз'єднувати; відокремлювати (від — from, with)
    * * *
    v; спец.
    (with, from) роз'єднувати; відокремлювати

    English-Ukrainian dictionary > disassociate

  • 91 discouple

    v
    роз'єднувати, розчіплювати
    * * *
    v
    роз'єднувати, розчіплювати

    English-Ukrainian dictionary > discouple

  • 92 disengage

    1. n
    переведення в темп (фехтування)
    2. v
    1) звільняти (ся), визволяти (ся); виплутувати (ся); вивільняти (ся)
    2) військ. відриватися від противника; виходити з бою
    3) переводити зброю (фехтування)
    4) тех. роз'єднувати, вимикати; розчіпляти
    5) хім. виділяти
    * * *
    I n II v
    1) звільняти, виплутувати, вивільняти; звільнятися, виплутуватися
    2) вiйcьк. відриватися від супротивника; виходити з бою; виводити ( війська) з бою
    4) тex. роз'єднувати, виключати ( муфту зчеплення); розчіпляти
    5) xiм. виділяти

    English-Ukrainian dictionary > disengage

  • 93 disjoin

    v
    1) роз'єднувати (ся), розчленовувати (ся)
    2) розпадатися
    * * *
    v
    роз'єднувати; розчленовувати; роз'єднуватися, розчленовуватися, розпадатися

    English-Ukrainian dictionary > disjoin

  • 94 disjoint

    1. adj мат.
    непересічний
    2. v
    1) розділяти, подрібнювати
    2) розрізати (птаха)
    3) розбирати, розчленовувати; роз'єднувати
    4) вивернути, вивихнути
    5) порушувати роботу (механізму.)
    * * *
    I a; мат.
    мимобіжний, неперетинний; диз'юнктивний
    II v
    1) розділяти, роздрібнювати; розчиняти, обробляти ( птицю); розділятися, розпадатися
    2) розбирати ( на складові частини); рознімати, розчленовувати, роз'єднувати; розбиратися, розніматися, розчленовуватися
    3) вивертати; вивихувати; зміщати

    English-Ukrainian dictionary > disjoint

  • 95 dissever

    v
    1) відокремлювати (ся); роз'єднувати (ся)
    2) ділити на частини
    * * *
    v
    1) відокремлювати, роз'єднувати; відокремлюватися, роз'єднуватися

    English-Ukrainian dictionary > dissever

  • 96 dissociate

    I
    adj
    відокремлений, відмежований, роз'єднаний
    II
    v
    1) роз'єднувати, відокремлювати, відмежовувати (від — from)
    2) відокремлюватися, відмежовуватися
    3) хім. дисоціювати
    * * *
    v
    1) ( from) роз'єднувати, відокремлювати; розмежовувати; відокремлютися, відмежовуватися
    2) xiм. дисоціювати

    English-Ukrainian dictionary > dissociate

  • 97 disunite

    v
    1) розділяти, роз'єднувати; викликати розкол
    2) відокремлюватися, роз'єднуватися
    * * *
    v
    розділяти, роз'єднувати; викликати розкол; відділятися, роз'єднуватися

    English-Ukrainian dictionary > disunite

  • 98 divorce

    1. n
    1) розлучення, розлука, розірвання шлюбу
    2) розрив, роз'єднання; відділення
    2. v
    1) розлучатися, розривати шлюб
    2) розлучати (когось)
    3) розривати; відривати; роз'єднувати
    * * *
    I n
    1) l. розлучення, розірвання шлюбу
    2) розрив, роз'єднання
    II v
    1) розлучатися, розривати шлюб; розлучати (кого-небудь; про суд)
    2) розривати, відривати, роз'єднувати; відокремлювати, розділяти

    English-Ukrainian dictionary > divorce

  • 99 dovetail

    1. n
    1) деталь (шип) у вигляді ластівчиного хвоста
    2) ластівчин хвіст (з'єднання)
    3) амер., військ., розм. рядова жіночого армійського корпусу
    2. v
    1) тех. з'єднувати ластівчиним хвостом
    2) підганяти, приладжувати, припасовувати, узгоджувати, пов'язувати
    3) підходити, відповідати; збігатися
    * * *
    I n
    1) тex., бyд. деталь, шип у вигляді ластівчиного хвоста; "ластівчин хвіст" (з'єднання; тж. dovetail joint)
    2) aмep.; вiйcьк.; жapг. рядова жіночого армійського корпуса
    II v
    1) тex. (in, into, to) з'єднувати "ластівчиним хвостом"; бyд. в'язати в лапу
    2) підганяти, приводити у відповідність; погоджувати; підходити, відповідати, збігатися

    English-Ukrainian dictionary > dovetail

  • 100 edge in

    phr v
    1) вставити (слово, зауваження); втискуватися, пролазити, влазити; втручатися (у розмову); приєднувати; поєднувати
    2) мop. входити в косому, обхідному напрямку

    English-Ukrainian dictionary > edge in

Страницы

См. также в других словарях:

  • з'єднувати — ую, уєш, недок., з єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об єднувати, згуртовувати. || Збирати разом, докупи, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле. || перен. Зв язувати кого небудь із кимось певними… …   Український тлумачний словник

  • об'єднувати — ую, уєш, недок., об єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим. || Сполучати між собою; з єднувати. || Містити, мати у своєму складі. || у що, на чому і без додатка. Згуртовувати, єднати на ґрунті спільності… …   Український тлумачний словник

  • з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі …   Словник синонімів української мови

  • возз'єднувати — ую, уєш, недок., возз єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. З єднувати знову (про країну, народ тощо) …   Український тлумачний словник

  • поєднувати — ую, уєш, недок., поєдна/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. Збирати разом, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле; об єднувати. || перен. Єднати на ґрунті спільних інтересів, поглядів і т. ін.; зближувати, згуртовувати. || перен., заст. Примиряти.… …   Український тлумачний словник

  • приєднувати — ую, уєш, недок., приєдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Додавати що небудь до чогось, об єднувати з чимсь. || у сполуч. зі сл. до себе. Збільшувати свої володіння. || Прикріплювати що небудь до чогось. || Вбирати в себе що небудь, сполучатися з… …   Український тлумачний словник

  • об'єднувати — I = об єднати (утворювати щось ціле, збираючи разом які н. окремі одиниці, первні), з єднувати, з єднати, зливати, злити, гуртувати, згуртовувати, згуртувати, зводити, звести, інтеґрувати II ▶ див. єднати I, складатися I, 1) …   Словник синонімів української мови

  • від'єднувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • возз'єднувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • з'єднувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • об'єднувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»