Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о часах

  • 1 спуск

    1) матем., техн. спуск, -ку, ( действие) спу́щення, (неоконч. - ещё) спуска́ння; ( попущение) попу́щення; (неоконч. - ещё) попуска́ння
    - боковой спуск
    - винтовой спуск
    - ливневый спуск
    - лотковый спуск
    - поверхностный спуск
    - спуск печи
    - спуск фаски
    - спуск шлаков
    - холостой спуск
    2) техн. (в фотоаппарате, часах и т. п.) спуск, -ка; ( в оружии) замок, -мка́
    - рычажный спуск
    - спуск затвора
    - часовой спуск

    Русско-украинский политехнический словарь > спуск

  • 2 спуск

    1) матем., техн. спуск, -ку, ( действие) спу́щення, (неоконч. - ещё) спуска́ння; ( попущение) попу́щення; (неоконч. - ещё) попуска́ння
    - боковой спуск
    - винтовой спуск
    - ливневый спуск
    - лотковый спуск
    - поверхностный спуск
    - спуск печи
    - спуск фаски
    - спуск шлаков
    - холостой спуск
    2) техн. (в фотоаппарате, часах и т. п.) спуск, -ка; ( в оружии) замок, -мка́
    - рычажный спуск
    - спуск затвора
    - часовой спуск

    Русско-украинский политехнический словарь > спуск

  • 3 бить

    1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;
    2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;
    3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;
    4) (вбивать) забивати;
    5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;
    6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;
    7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];
    8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.
    * * *
    1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити
    2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти
    3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти
    4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

    Русско-украинский словарь > бить

  • 4 волосок

    в часах) волосок.
    * * *
    1) уменьш. волосо́к, -ска́, волоси́нка, волоси́на
    2) бот. волосо́к
    3) техн. волосо́к

    Русско-украинский словарь > волосок

  • 5 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 6 настоящий

    1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;
    2) грам. -щее время - теперішній час (-су);
    3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;
    4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.
    * * *
    1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

    \настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час

    в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час

    до \настоящий его вре́мени — см. сей

    в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік

    2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

    \настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх

    \настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому

    \настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо

    \настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що

    са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький

    Русско-украинский словарь > настоящий

  • 7 неточно

    нрч.
    1) неточно, (не точь-в-точь) недостатно, не достоту, недостеменно, (неверно) непевно, неправдиво; (о часах) неточно, неправдиво, невірно;
    2) непунктуально; несправно, неретельно. Срв. Неточный.
    * * *
    нареч.
    нето́чно

    Русско-украинский словарь > неточно

  • 8 неточный

    1) неточний, (не точь-в-точь) недостотний, недостеменний, (неверный) непевний, неправдивий; (о часах) неточний, неправдивий, невірний;
    2) (о человеке) непунктуальний, (неисправный) несправний, неретельний.
    * * *
    нето́чний

    Русско-украинский словарь > неточный

  • 9 ныне

    нрч.
    1) (теперь) тепер, (зап.) нині, (в настоящее время) (за) теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (в наше время) за нашого часу, за наших часів, в наш час, в наші часи, нашими часами; срв. Нынче 1 и Настоящий 1 (В -щее время). [Я тепер невільник Хлої, що піснями душу гоїть (Франко). Народ, що й тепер визначається своїм розумом, що живе на території, од природи щедро обдарованій, - цей народ нині темний (Н. Громада). Пригадуючи першу нашу зустріч і той промінчик ясної надії, що блис мені тоді, присяг-би нині, що се був сон (Франко)];
    2) (в этом году) цього року, цей рік. [Цього року (цей рік) жито добре вродило (Брацл.)];
    3) (сегодня) сьогодні и сьогодня, (зап.) нині. [Сьогодні ми вкриємось зоряним небом, а сонце - під голови нам! (Я. Савч.). Сьогодня кидаю іскру повстання для всіх (М. Сем.). Сорочка вся на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)]. Срв. Нынче 1 - 3.
    * * *

    Русско-украинский словарь > ныне

  • 10 один

    I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.
    II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.
    * * *
    числ.
    1) оди́н

    \один за други́м — а) ( вереницей) оди́н за о́дним; б) (по порядку, по очереди) оди́н по о́дному

    \один к одному́ — оди́н в оди́н, як оди́н

    2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н
    3) в знач. сущ. оди́н
    4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

    Русско-украинский словарь > один

  • 11 одновременный

    одночасний, рівночасний. -менно - одночасно, рівночасно, в о[ї]дних часах, враз, разом, заразом, воднораз. [Яку хоч присягу складай, тільки разом думкою навпаки повертай].
    * * *
    тж. одновр`еменный
    одноча́сний, рівноча́сний

    Русско-украинский словарь > одновременный

  • 12 пора

    I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).
    II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;
    2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.
    * * *
    I п`ора
    см. поры
    II пор`а
    1) ( период) пора́, доба́; ( время) час, -у, часи́, -сі́в (мн.), годи́на

    до сих пора) ( до настоящего времени) до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; б) ( до этого места) до цьо́го мі́сця, до́сі

    до тех пор — до то́го ча́су, до́ти

    до тех пор, пока́ — до то́го ча́су (до́ти, по́ти), по́ки (до́ки, аж по́ки)

    на пе́рвых пора́х — поперва́х; ( первое время) пе́рший час, напоча́тку; ( сначала) споча́тку, спе́ршу, сперш, диал. спе́рше

    на ту по́ру — в той час, на (в) ту по́ру, тоді́, о тій порі́

    о сю по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дотепе́р; об

    э́ту — по́ру

    в цей час, в цю — по́ру; по

    поре́ гля́дя — як до ча́су, як коли́

    с да́вних пор — з да́внього ча́су, з да́вніх часі́в, зда́вна, відда́вна, з да́вніх-даве́н, з да́внього-да́вна

    с каки́х (с кото́рых) пор — відко́ли, з яко́го ча́су

    с тех пор, с той поры́ — з (від) того́ ча́су, відто́ді и відтоді́

    с тех пор (с той поры́) как — відко́ли; з (від) того́ ча́су як

    с э́тих пор, с э́той — поры́ з (від) цього́ (з того́) ча́су; ( отныне) відни́ні, відтепе́р

    2) в знач. сказ. час, пора́

    Русско-украинский словарь > пора

  • 13 пробивать

    пробить
    1) пробивати, пробити; (тяжёлым ударом) провалювати, провалити. [Голову йому пробито (провалено). Вода пробила греблю]. -бить стену ядром - пробити (провалити) мур набоєм. -бить себе что-л. (наткнувшись на острие) - пробити собі що, пробитися на що. [Бугай погнався за собакою та й пробився на кілок (Мирн.)]. -бить дорогу - прокласти, пробити, проломити, дорогу, стежку;
    2) вибити, продзвонити. Часы -били семь - годинник вибив (продзвонив) сьому годину, дзиґарі вибили сьому годину. -били зорю - вибили зорю. -бил последний час чей - останній час прийшов на кого, на що. [Ударив грім великої світової війни, і на українство прийшов, здавалося, останній час (Єфр.)]. -бил мой (его) час - прийшло моє до мене (його до його). -бить заклад - програти заклад. Пробитый - пробитий; (тяжёлым ударом) провалений.
    * * *
    несов.; сов. - проб`ить
    1) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти; (прокладывать дорогу, тропу) проклада́ти, прокла́сти, торува́ти, проторува́ти; ( проламывать) проло́млювати и прола́мувати, проломи́ти; ( тяжёлым ударом) провалювати, провали́ти
    2) (несов.: о бое часов, сигнале тревоги) проби́ти; ( о часах) ви́бити, уда́рити

    час про́би́л — перен. час наста́в

    3) ( проконопачивать) спец. проконопа́чувати, проконопа́тити

    Русско-украинский словарь > пробивать

  • 14 часовой

    I прил.
    1) годи́нний
    2) ( почасовой) погоди́нний
    3) ( стоящий на часах) воен. вартови́й, чатови́й, карау́льний
    II
    (прил.: относящийся к часам) годиннико́вий

    часова́я стре́лка — годиннико́ва стрі́лка, стрі́лка годи́нника

    III в знач. сущ. воен.
    вартови́й, -о́го, вартівни́к, -а, чатови́й, карау́льний, -ого; сті́йчик

    Русско-украинский словарь > часовой

  • 15 Зачикать

    1) (о птицах) зацвірінькати;
    2) (о часах) зацокати;
    3) (о пулях) зачокати.

    Русско-украинский словарь > Зачикать

  • 16 Незаведе[ё]нный

    (о часах) ненакручений. [Годинник чудово йшов, але кооператорові зненацька в голову впало об'явити його ненакрученим (В. Підмог.)].

    Русско-украинский словарь > Незаведе[ё]нный

  • 17 Протикать

    (о часах) процокати, процокотіти и -тати, протеленькати.

    Русско-украинский словарь > Протикать

См. также в других словарях:

  • Человек на часах — Жанр: рассказ Автор: Николай Семёнович Лесков Язык оригинала: русский Год написания: 1887 Публикация: 1887 …   Википедия

  • Один, один, бедняжечка, / Как рекрут на часах — Из стихотворения «Среди долины ровныя» (авторское название «Песня», 1811) поэта Алексея Федоровича Мерзлякова (1778 1830), впоследствии ставшее словами популярной песни: Среди долины ровныя, На гладкой высоте Цветет, растет могучий дуб В могучей… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • Как (будто) на часах — Устар. Словно на посту, в карауле (пребывать, находиться и т. п.). Ты под окном своей светлицы Горюешь, будто на часах (Пушкин. Няне). Десять дней протянулись в непрерывном ожидании, почти без сна, как на часах (Шолохов Синявский. Волгины) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • один как рекрут на часах — Ср. Высокий дуб развесистый, один у всех в глазах, Один, один бедняжечка, как рекрут на часах. А.А. Мерзляков. Песня. „Среди долины ровныя . См. один как перст. См. рекрут …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • На часах — ЧАС, часа (часу) и (с колич. числит.) часа, часу, предл. о часе, в часе и в часу, мн. Шы, ов, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • на часах — нареч, кол во синонимов: 1 • внедавне (8) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • быть на часах — См …   Словарь синонимов

  • стоять на страже, на часах — См …   Словарь синонимов

  • на часах — на часах …   Орфографический словарь-справочник

  • Стоять на часах — Устар. Находиться в карауле. В нишах по бокам главного входа стоят на часах конногвардейцы (Греч. Путевые письма) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • В часах двух камней не хватает: на один положить, а другим прихлопнуть — Ирония по поводу качеств чужих часов, отчасти определяемых количеством камней в механизме. Иногда выступает как розыгрыш легковерного обладателя часов, который удивлённо спрашивает, почему это в его часах не хватает двух камней? В таком случае… …   Словарь народной фразеологии

Книги

Другие книги по запросу «о часах» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»