-
1 обменивать
-нять и -нить обмінювати, обміняти и (реже) обмінити кого, що на що, замінювати, заміняти и зміняти кого, що на кого, на що, вимінювати, виміняти що на що, промінювати, проміняти що на що, (о мног.) поміняти, позамінювати, повимінювати. Сапоги тесны, надо обменять - чоботи тісні, треба заміняти (на хліб, то-що), (заменить другими) обмінювати, обміняти на инші. -нить червонец на мелочь - розміняти (розбити) червінця на дрібні. Обмененный - обміняний, заміняний, зміняний, виміняний.* * *несов.; сов. - обмен`ятьобмі́нювати, обміня́ти и обміни́ти и пообмі́нювати; (несов.: поменять) поміня́ти, зміня́ти, заміня́ти; ( променивать) промі́нювати, проміня́ти -
2 менянный
мі́няний; змінений, обмі́няний; розмі́няний -
3 променивать
променять міняти, промінювати, п(р)оміняти, зміняти, заміняти кого, що, на кого, на що. [Проміняв нові чоботи на старі і взяв додачі. П(р)оміняв (зміняв) франки на карбованці]. Промененный - проміняний, зміняний, заміняний на кого, на що.* * *несов.; сов. - промен`ятьпромі́нювати, проміня́ти и попромі́нювати -
4 поменянный
помі́няний; обмі́няний -
5 вколачиваемый
техн.1) прич. уби́ваний, зага́няний2) прил. убивни́й, заго́нний -
6 глиняный
техн.гли́няний; ( о гончарных изделиях - ещё) череп'я́ний -
7 вколачиваемый
техн.1) прич. уби́ваний, зага́няний2) прил. убивни́й, заго́нний -
8 глиняный
техн.гли́няний; ( о гончарных изделиях - ещё) череп'я́ний -
9 book-token
nквиток, що може бути виміняний на книгу в книгарні ( часто служить подарунком) -
10 book-token
nквиток, що може бути виміняний на книгу в книгарні ( часто служить подарунком) -
11 выменивать
выменять вимінювати, виміняти. См. Менять. Вымененный - виміняний.* * *несов.; сов. - в`ыменятьвимі́нювати, ви́міняти и мног. повимі́нювати -
12 выменянный
ви́міняний -
13 глиняный
глиняний; (о посуде) череп'яний. [Глечик череп'яний].* * *гли́няний; ( о гончарных изделиях) череп'я́ний -
14 дуплистый
дуплинатий [Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий (Ном.)], дуплинастий, дупластий, дуплавий [Дуплава груша], дуплинавий, дуплуватий, дупнастий [Верби дупнасті (Грінч.)], дупчастий. [Дуб дупчастий (Манж.)].* * *дупли́стий, дупла́стий, дупля́стий, дупла́вий, дупля́вий, дуплина́стий, дуплиня́стий; диал. дупли́няний -
15 закрытый
1) закри́тий; зату́лений, позату́ляний, позату́люваний, засло́нений; зачи́нений, позачи́няний, позачи́нюваний; за́пнутий, за́пнений; зго́рнений, зго́рнутий\закрытыйое мо́ре — закри́те мо́ре
\закрытыйое письмо́ — закри́тий лист
2) заплю́щений, сплю́щений, закри́тийс \закрытый ыми — гла́зами перен. з заплю́щеними очи́ма
-
16 запертый
1) за́мкнений, за́мкнутий, позами́каний, зачи́нений, позачи́няний, запе́ртий; заще́пнутий, заще́пнений, позащі́пуваний; засу́нутий, засу́нений2) закри́тий; перекри́тий -
17 наменивать
наменять намінювати, наміняти (о мног.) понамінювати чого. [Він наміняв дрібних шагів (Сл. Гр.). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць (Слов'яносербщ.)]. Наменянный - наміняний, понамінюваний. -ться -1) (стр. з.) намінюватися, бути намінюваним, наміняним, понамінюваним;2) (вдоволь) намінюватися, намінятися, попомінятися (досхочу) чим з ким.* * *несов.; сов. - намен`ятьнамі́нювати, -нюю, -нюєш, наміня́ти и мног. понамінювати -
18 наменянный
-
19 обменённый
обмі́нений, обмі́няний -
20 променянный
промі́няний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
виміняний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
наміняний — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
обміняний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
поміняний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розміняний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
виміняний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виміняти … Український тлумачний словник
наміняний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наміняти … Український тлумачний словник
обміняний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обміняти … Український тлумачний словник
поміняний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поміняти … Український тлумачний словник
розміняний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розміняти. || розмі/няно, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
сіняний — а/, е/, діал. Сінешній … Український тлумачний словник
