-
41 нэхъыбэрэ
нареч. 1. чаще/ Нэхъ куэдрэ, нэхъ щIэх-щIэхыурэ.Нэхъыбэрэ къакIуэ лъэгъун лъагъу.2. дольше/ Нэхъ зэман кIыхькIэ.* ТIуми псалъэ жаIэркъым, щымщ, нэхъыбэрэ щысыфыр тлъагъункъэ, жаIэу бэшэчагъэкIэ зэпоуэ. Iуащхь. -
42 нэхъыфI
1. лучше (который лучше кого-чего-л.)/ Зыгуэрым ефIэкI.* Кавказ дахэу ди хэку лъапIэ ПлъапIэу щыIэм я нэхъыфI.. Япэу лъ. з.2. лучше ( о состоянии больного)/ Нэхъ наплъэ (сымаджэм хужаIэ).3. лучше (для подчёркивания предпочтительности какого-л. действия)/ Нэхъ сэбэп, нэхъ щхьэпэ. -
43 нэхъыщIэ
1. младший ( по возрасту)/ Зи ныбжькIэ нэхъ щIалэ.* НэхъыщIэр нэхъ щIасэщ. (погов.) Нэхъыжьым жьэ ет, нэхъыщIэм гъуэгу ет. (погов.)2. младший (по званию, должности, служебному положению и т. п.)/ Къулыкъу, IэнатIэ сыт хуэдэкIэ нэхъ лъахъшэ.Офицер нэхъыщIэ. -
44 пэлъыт(э)
1. приравненный к кому-чему-л. ; равносильный, той же значимости, функции и т. п./ Зыгуэрым и пIэ ирагъэувэ, пагъэув, хуэдэу ялъытэ.* Пщым и пщIантIэр жэнэт пэлъытэ щыхъуауэ езым и пщIантIэу къыфIэщIыжт Мыкъэ. Ш. А.2. кубано-зеленчукские самый уважаемый, почитаемый/ Нэхъ пщIэ ин дыдэ зыхуащI, псом нэхърэ нэхъ лъагэу, лъапIэу ябж.* Дуней утетыхукIэ нэхъ пэлъытэр Уэрщи пхудощIыр дэ нэмыс. Анэд. -
45 хуэгъэпсынщIэн
I (хуегъэпсынщIэ) перех. гл. 1. облегчить груз кому-л./ Нэхъ псынщIэ хуэщIын. Хьэлъэрхуэгъэпсын-щIэн.2. облегчить кому-л. что-л. (напр. условия труда)/ Гугъуехьыр нэхъ мащIэ хуэщIын, Iуэхур нэхъ тынш хуэщIын.Къалэныр хуэгъэпсынщIэн.II (хуогъэпсынщIэ) неперех. гл. суметь ускорить что-л./ ИгъэпсынщIэн лъэкIын, гъэпсынщIэфын. -
46 хуэм
1. тихий, медленный/ МыпсынщIэ, жьажьэ.Псы хуэм. ЦIыху хуэм.2. тихий, негромкий/ Макъышхуэ зымыщI, даущышхуэ зымыщI, щэху.Макъ хуэм.Хуэм зыщIын замедлить движение.* Уэрам зэв цIыкIу гуэрым щыдэлъадэм, шым нэхъ хуэм зищIащ. Iуащхь.Хуэм хъун затихнуть, стихнуть (напр. о шуме). Пшынэр нэхъ хуэм хъуащ. Iэуэлъауэр нэхъ хуэм хъуащ.Хуэм цIыкIуурэ 1) потихоньку, мало-помалу, постепенно. 2) медленно, не торопясь. 3) тихо, негромко, еле слышно. -
47 щIэхуэбжьэн
(щIохуабжьэ) неперех. гл. 1. усиливаться (напр. о звуке, шуме)/ Нэхъ ин хъун, зиIэтын (макъ с. ху.).* Муслъимэт {утыкум} къыщихьэкIэ гушыIэм нэхъ зеIэт, Iэгуауэр щIохуабжьэ. Iуащхь.2. ускоряться ( о движении)/ Нэхъ хуабжьу кIуэн, жэн.* Дыгъэр екIуэтэхыхукIэ, шу закъуэм и жагъэр щIохуабжьэ. фольк. -
48 япэу
нареч. 1. впервые/ Япэ дыдэ, нэхъ пасэу, нэхъ жьыуэ.* НэжьгъущIыдзэ япэу щIалэм щыхуэзам нэхъ къарууфIэт. фольк.2. в первую очередь/ Псом и пэ къихуэу.* Мы Iуэхур гъэзэщIа зэрыхъумкIэ япэу жэуап зытынур уэращ. Iуащхь. -
49 меньше
сравн. ст. к малый, маленький и мало; эта комната меньше той мы пэшыр модрейм нэхърэ нэхъ цIыкIущ; меньше говорить, больше делать нэхъ мащIэрэ псэлъэн, нэхъыбэ лэжьын; в два раза меньше тIукIэ нэхъ мащIэщ -
50 облегчить
II, что
1. гъэпсынщIэн, псынщIэ щIын; облегчить повозку шыгур нэхъ псынщIэ щIын
2. гъэкIэщхъэн, нэхъ мащIэ щIын; облегчить боль узыр нэхъ кIащхъэ щIын -
51 углубиться
II (углублюсь, углубишься), сов.
1. тк. 3 л. нэхъ куу хъун; русло реки углубилось псы жапIэр нэхъ куу хъуащ
2. перен. зэпэщIэувэныгъэ; противоречия углубились зэпэщIэувэныгъэр нэхъ куу хъуащ -
52 усложнить
II, сов., что нэхъ гугъу щIын; Iуэхур нэхъ куу хъуныгьэ, зэхэзэрыхьын; усложнить работу лэжьыгъэр нэхъ гугъу щIын -
53 абы
личн. мест. он, она, оно/ Эргативнэ падежым ит ещанэ щхьэ къэзыгъэлъагъуэ цIэпапщIэ.Абы мыIэрысэр ишхащ.* Iэдииху и лIыр къыщысыж пIалъэр ищIэрти, жэщ мазэхэу къыщысыжым и деж, абы и IэдиитIыр щхьэгъубжэмкIэ къыдигъэжырти, лъэмыжыр нэху хъурти, и лIым къиху шыхэри а лъэмыжымкIэ кърихурт. Нарт.Абы адэкIэ далее, кроме того.Абы деж после того.Абы ещхьу подобно тому.Абы ищIыIужкIэ вдобавок к этому, сверх всего.Абы къимыдэкIэ к тому же, кроме того.Абы къыкIэлъыкIуэу после, затем.Абы къыхэкIкIэ поэтому.Абы лъандэрэ с тех пор.Абы нэхъ хэмылъмэ... если все дело в том...* Абы нэхъ хэмылъмэ, уи узыгъуэ укIуэд. КI. Т. Акъ. З.Абы нэхърэ более того.Абы нэхъей подобно тому.Абы фIэкIа кроме кого-чего-л.Абы хэту тем временем.Абы хуэдэ такой.Абы щхьэкIэ поэтому, для этого, из-за этого.Абы щыгъуэ тогда, в то время, в тот или иной момент в прошлом и будущем.Абы щIыгъуу вместе с этим, вместе с тем.Абы и Iуэху щхьэхуэщ это другое дело.* Сэ сыпсэууэ мыбы зыри къыщыщIынкъым, ауэ сымыпсэужмэ, абы и Iуэхур щхьэхуэщ. Iуащхь. -
54 адэ
I 1. отец/ Быныр зей цIыхухъу.* Cи адэм сыдэIэпыкъуу сэ Аурсэнтх хъупIэм сыщыIат зы мазэкIэ. Гъу. Л. Си адэм Буденнэм къритауэ сэшхуэ дахэ иIэщ. Т. Хь. Уи адэ гъуэгужь, жыжьэщ жыпIэу, умыбгынэ. (погов.)2. вежливое обращение к пожилому мужчине/ Нэхъыжьхэм зэрызыхуагъазэ псалъэ.Уа, ди адэ!адэ къуэш дядя по отцу/ Адэм къыдалъхуа цIыхухъу, адэм и шынэхъыжь е шынэхъыщIэ.* Си адэ къуэшым куэдрэ граждан зауэм зэрыхэтам и гугъу къытхуищIыжырт. Iуащхь.адэ хэку отечество, родина/ Укъыщалъхуа, уи лъэпкъ щыпсэу, абы и тхыдэр зэпха щIыпIэ.адэ шыпхъу тетя по отцу/ Адэм и шыпхъу, адэм къыдалъхуа цIыхубз.* Анэ шыпхъу анэ палъэщи, адэ шыпхъу адэ палъэщ. (погов.)адэ щIэин вотчина, имущество умершего отца/ Адэм къыщIэна щIы, мылъку.Гулъэмрэ жеймрэ адэ щIэиныфIщ. (погов.)II нареч. там, туда;/ ЩIыпIэ нэхъ жыжьэ, нэхъ пыIудза.КIуэ адэ. IукI адэ.* Зэ и пыIэр Хьэбалэ адэ къуэм деутIыпщхьэри, хьэми, кIэпкъжьэпкъын фIэфIщи, иутхыпщIурэ дзэкIэ къехьыж. Гъу. Л. Абы япэ къитхъыр тезыщIыхьхэм я макъыр адэ хьэсэпэмкIэ къыщоIу. Хь. Хь. -
55 адыгэ
адыги (самоназвание адыгейцев, кабардинцев и черкесов)/ Адыгэ лъэпкъхэр (адыгейхэр, къэбэрдейхэр, шэрджэсхэр) зэрызэджэж цIэ.* Дэ, адыгэхэм, ди нэхъыжьыр ди гъуазэщ. Ад. фольк. Адыгэм я нэхъ мыгъуэми шыгъурэ пIастэрэ уигъэшхынщ. (погов.)адыгэ къамэ адыгский кинжал/ Адыгэхэм нэхъ зэрахьэу щыта къамэ лIэужьыгъуэ (къамалъэм и Iумрэ и кIэмрэ дыжьынкIэ гъэщIэрэщIащ, и кур лъахъстэн фIыцIэщ).адыгэ къэб тыква/ Адыгэхэм хадэм щыхасэ къэб лъэпкъыгъуэ (и тхьэмпэхэр инщ, гъуэжьу мэгъагъэ, къэб къыщIэкIэхэр хъурейщ, шэжыпсыфэщ).адыгэ пхъэIэщэ см. пхъэIэщэ./ Адыгэхэм япэм ящIу щыта унэ кIыхь, и гупэ псом кIэлындор (пырхъуэ) ирикIуэу Iуту.Абы я пщIантIэм адыгэ унэ кIыхь дэтт.адыгэ фащэ адыгская национальная одежда/ Адыгэхэм зэрахьэ лъэпкъ щыгъыныгъуэхэр.* - Дауэ сщIыну, - игукIэ жиIэу лIыжьым адыгэ фащэ къыхуахьар щетIагъэ. Хь. Хь.адыгэ хабзэ адыгский этикет/ Адыгэхэм я дуней тетыкIэ, я хьэл-щэн, я нэмыс, я зэхущытыкIэ.* Михаил Ивановичыр адыгэ хабзэм щыгъуазэти, тхьэмадэ тIысыпIэр иубыдын идакъым: - Ар хъункъым, сэр нэхърэ нэхъыжь мыбы щIэсщ. Т. Хь.Адыгэ хабзэ хуэщIэн соблюдать адыгский этикет по отношению к кому-л.адыгэ цей черкеска/ Хьэзырхэр и бгъэм тедарэ и бгыр идыкIауэ адыгэ цIыхухъу щыгъын щIыIутель.адыгэ цIыхубз зэхь женщина, воспитанная в традициях адыгского этикета/ Адыгэ хабзэм щIапIыкIа, адыгэ нэмыс зыхэлъ цIыхубз.адыгэ шхын адыгское национальное блюдо/ Адыгэхэм я лъэпкъ шхыныгъуэхэр.Iэнэр адыгэ шхынхэмкIэ узэдат.адыгэ Iэнэ адыгский трехногий столик/ Лъакъуищ щIэту адыгэхэм зэрахьэ Iэнэ хъурей. -
56 алыхь
I аллах/ Муслъымэн диным итхэм я тхьэ.* Гуэдзыр {Хъуэжэ} икIыщтэри зэтрикIутэжа нэужь, меркIэ къищтэри игуэшащ, зыр алыхьым ейщ, зыр сысейщ жиIэурэ. фольк. Алыхьым ухущIигъэхьэ, си щIалэ, лIы ухъуащ. Щ. Т.Алыхь закъуэ единый бог.Алыхь лъэщ всемогущий бог.Алыхь талэ=алыхь лъэщ.* - Алыхь талэм и нэфI къыпщыхуащ, Мусэ, и хъер улъагъу. Сыту гъуэлъыпIэ хъарзынэ, на! - жиIэу Дисэ и псалъэр къыхиIуащ. КI. А.Алыхь Iэмыр божья воля.Алыхьым и бэлыхьыр техуэн подвергнуться божьей каре.Алыхьым деж нэмысын псалъэ кощунственное, оскорбительное слово, выражение.Алыхьым ещIэ бог {его} знает.Алыхьым жыхуиIам хуэзэн чему бывать, того не миновать (букв. будет так, как захотел аллах).Алыхьым и нейр зыщыхуа обездоленный человек (букв. проклятый аллахом).Алыхьым и пащхьэм игъэхьэн уничтожить, убить кого-л.* - Ауэ иджы ар {дыгъужьыр} алыхьым и пащхьэм измыгъэхьауэ сыкъэкIуэжынкъым, - {жиIащ щакIуэм}. фольк.Алыхьым и пащхьэм ихьэжыху до скончания века, до конца жизни.* Алыхьым и пащхьэ уихьэжыху лIы удэмыкIуэми содэ. Iуащхь.Алыхьым и фIыщIэкIэ по божьей милости.Алыхьым и хьэтыркIэ ради бога.Алыхьым къыузэритынщ отличный, чудный, прекрасный.Алыхьыр гъэпцIын не сдержать клятвы.Алыхьыр пщIэмэ = алыхьым и хьэтыркIэ.II междом. ей-богу, честное слово ( употребляется в речи женщин)/ ЖаIэр нэхъ тригъалэу, нэхъ игъэбыдэу цIыхубзхэм къагъэсэбэп псалъэ.- Алыхь сынэкIуэнмэ, Iей, сынэмыкIуэу хъурэ, - жиIащ фызым. -
57 анэ
1. мать/ Бын зиIэ, быныр къэзылъхуа бзылъхугъэ.* Cи адэр зауэм кIуа нэужь, си анэр нэхъ цIыхухэмыхьи нэхъ цIыху зэIылъи хъуат. Т. Хь. Анэм и гъуапэр пхъум и джанэщ. (погов.) Анэр быным хуэзэшауэ IуплъэхукIэ, хуэгумащIэу IэплIэкIэ ныпожьэ. Къу. Къ.2. самка/ ЩIэжьей, шыр зиIэ псэущхьэ, бзу, хьэпщхупщ сыт хуэдэхэр.Гуэгуш анэ.* Дыгъужь анэр зэрыIэщIэкIар жагъуэ щыхъуауэ, Исмел щIыбагъымкIэ къызэплъэкIыжащ, шырхэр къилъыхъуэу. Т. Хь.Анэ бгъафэ см. анэбгъэ.* Анэ бгъафэрэ хъурыфэ джэдыгурэ. (погов.)Анэ быдзышэу и хьэлэлын пойти впрок, как молоко матери.* {Iурарэ:} - Бжьэм и унафэр сэ сщIыну си боршщи, мэ, си щIалэ, уи анэ быдзышэу уи хьэлэлщ. Iуащхь.Анэм и кIэ къуагъым къуэсын держаться за юбку матери.Анэм къызэрилъхуауэ в чем мать родила.анэ дэлъху дядя, дядька, брат матери/ Анэм и дэлъху, анэм къыдалъхуа цIыхухъу.* {Фаризэт:} - Уэр папщIэ сэ мащIэрэ сагъэукIытэркъым, уи анэ дэлъхур сондэджэрщ жаIэурэ. Пьесэхэр. Анэ дэлъхуу сэ си дэлъху закъуэм Токъаныр IэщIэкIуэдэнущ. Къэб. п. и ант.анэ шыпхъу тетка, тетя, сестра матери/ Анэм и шыпхъу, анэм къыдалъхуа бзылъхугъэ.* Анэ шыпхъу анэ палъэщ. (погов.) -
58 анэнэпIэс
мачеха/ Быныр къэзымылъхуа анэ, адэм къишэжа фызыр быным зэрыхущытым зэреджэ.* АнэнэпIэсыр уэсым нэхърэ нэхъ щIыIэщ, зэзым нэхърэ нэхъ дыджщ. (погов.) -
59 балийIэрысэ
черешня (плод)/ Балийм нэхърэ нэхъ IэфIу, нэхъ ину, и фэкIэ плъыжьуи гъуэжьуи щыIэ балий пасэ. -
60 бас
1. бас (голос)/ ЦIыхухъу макъ нэхъ гъум дыдэ; апхуэдэ макъ зиIэ уэрэджыIакIуэ.2. бас (музыкальный инструмент)/ Зэпщэ музыкальнэ Iэмэпсымэхэм ящыщу нэхъ макъ гъум дыдэ зиIэр.
Страницы
См. также в других словарях:
Глухой увулярный фрикатив — Звук χ ( ) Номер по МФА 142 Обозначение в HTML #967; … Википедия