Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

ных

  • 1 отдалённый

    1) прил. далекий, дальній, далешній, відлеглий. -ные времена - давні часи, давні давна. С -ных (с самых -ных) времён - з (від) давніх (найдавніших) часів, з давніх (з найдавніших) давен. В -ные времена - за давніх часів, за давніх давен. В более -ное время - за давнішого часу, давніше. -ное будущее - далека будуччина (майбутність, прийдешність), (описат.) безвість віків. Самое -ное потомство - найпотомніші (найдальші) нащадки. В -ных краях, местах - по далеких світах;
    2) см. Отдалять.
    * * *
    1) прич. відда́лений
    2) в знач. прил. дале́кий, відда́лений; ( приблизительный) прибли́зний
    3) (в знач. прил. отчуждённый, отсутствующий) відсу́тній, відчу́жений; ( безразличный) байду́жий

    Русско-украинский словарь > отдалённый

  • 2 наличный

    1) (лицевой) чільний, передній. -ная (сторона дома) - чоло будинку;
    2) (присутствующий) присутній, (чаще о животных и неодуш.) наявний. -ных в роте сто человек - присутніх (наявних) у роті сто чоловік(а). -ный состав войска, служащих - дійсний (наявний) склад війська, службовців. -ный состав судей - наявний склад суддів, присутні судді. -ное имущество - наявне добро (майно). -ный интерес - дійсний (явний) інтерес. -ный капитал - наявний капітал. -ные деньги - (находящиеся налицо) наявні гроші (-шей и -шів.), (свободная наличность) готові (гроші), готівка, готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна. [Після його зосталося готовими грішми 600 тисяч червінців (Куліш). Купив за готові (Сл. Афан.). Набір не беру, усе купую за готівку (Київщ.). Хіба не видко, що ти приїхав жити з готовика? - значить, готовик у тебе є (Кониськ.). Панове державці свої срібла, золоті пояси ковані на готовизну переводять (Куліш)]. В кассе всего двадцать рублей -ных денег - у касі наявних (готових) грошей (готівки) всього двадцять карбованців. -ный платёж, платёж -ными деньгами - платіж (виплата) готовими грішми (готівкою).
    * * *
    ная́вний; ( присутствующий) прису́тній

    за \наличныйый расчёт, за \наличныйые де́ньги — за готі́вку, за гото́ві гро́ші

    \наличныйые де́ньги — готі́вка, гото́ві гроші; ( имеющиеся налицо) ная́вні гро́ші

    \наличныйый капита́л — ная́вний капіта́л; ( наличность) готі́вка, готові гро́ші

    \наличныйый расчёт — розраху́нок готі́вкою (готовими грішми, готовими грошима)

    Русско-украинский словарь > наличный

  • 3 жатвенный

    жнивний, жнивовий, жнив'яний, жниварський; (об инструменте) жатний. [Жнивна пісня. Жнивовий час. Це - жниварська пісня: її співають тоді, як жнуть хліб (Конот. п.)]. -ная пора - жнива, жниво; см. Жатва 2. -ная машина (жнейка) - жатка, жатна машина, саможатка, жалка, жнив'ярка. -ный сбор - ужинок (р. -нку); срвн. Жатва 3. Принимать участие в -ных работах - жнивувати. [Влітку жнивувати не будете, скажете, перепелів ловили].
    * * *
    с.-х.
    жни́вний, жни́вовий; ( предназначенный для жатвы) жнива́рський, жа́тний

    \жатвенныйая маши́на — жнива́рська маши́на, жнива́рка, жа́тка

    \жатвенныйая пора́ — жни́вна пора́, пора́ жнив

    Русско-украинский словарь > жатвенный

  • 4 заветный

    (завещанный) заповітний; (задушевный, свято хранимый) заповітний, щиросердий, таємний, святотаємний. [Тобі оддав я заповітний скарб душі моєї. Всі наші заповітні думи й мрії. Поет висловив свої щиросердні мрії про вселюдську згоду (Єфр.)]. Моих -ных дум я никому не открою - моїх святотаємних дум я нікому не сповірю.
    * * *
    запові́тний, заві́тний; ( тайный) тає́мний, потає́мний

    Русско-украинский словарь > заветный

  • 5 званый

    кликаний, проханий, прошений. [Прийшли не кликані, і пішли не дякувані (Приказка). І з нами гостя непрохана - попадя глухівська (Як. Марк.)]. -ные гости - прохані гості. -ный обед, ужин - кликаний, проханий обід, кликана, прохана вечеря, или учта, беседа. Много -ных да мало избранных - багато кликаних (званих), та мало вибраних.
    * * *
    прил.
    зва́ний; ( о людях) кли́каний, про́шений, про́ханий

    \званыйый обе́д — зва́ний (про́ханий; про́шений) обі́д

    Русско-украинский словарь > званый

  • 6 известный

    1) (ведомый) відомий, знаний, звісний, явний кому. [Путь-дорога їм відома (Рудан.). Всім його ім'я знане. Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках (Коцюб.). Явне зробилось ім'я його (Єван.)]. -ны ли вам его поступки? - чи відомі вам його вчинки? чи знаєте ви про його вчинки? Очень (совершенно) -ный кому - дуже (аж надто) відомий, знаний, звісний кому, відомісінький кому. [Там мені й стежечки, хати усі відомісінькі (М. Вовч.)]. -ный всему миру - усьому світові знаний, світовий, усесвітній, усьогосвітній, цілосвітній. [Фантазіє, богине легкокрила, ти світове з'єднала з таємним (Л. Укр.). Знахурка всесвітня (Мкр.). Цілосвітня брехуха (Н.-Лев.)]. Быть -ным кому - бути відомим (знаним) кому, бути по знаку кому. [Йому добре відомі всі наші справи. Голос наче й по знаку, та не вгадаю (Конис.)]. Быть -ным чем - бути відомим (знаним) з чого, чим, за що. Сделать -ным тайное - зробити таємне відомим, (обнаружить) виявити, викрити таємне; см. ещё Обнаружить 2. Стать (сделаться) -ным (о тайне) - стати відомим, виявитися, викритися, об'явитися; см. ещё Обнаружиться 2. [Замір його став усім відомий (М. Грінч.). Не втаївся він,- усе викрилося (М. Грінч.)]. Идти от -ного к неизвестному - іти од відомого до невідомого, іти од знаного до незнаного. -ное дело! - звісно, звичайно, сказано, звичайне діло, відома річ, видима річ. [На беседі вже, звісно, попились (Гліб.). Жадна собака не гавкнула на його, - звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Сказано - дитина аби-чим розважиться (Васильч.). Відома річ, що недуги не тішать (М. Вовч.)];
    2) (знаменитый, славный) відомий, знаний, славнозвісний, славний, славетний, уславлений, (громкой известности) голосний; (чем) відомий, знаний, славний чим и з чого; см. Знаменитый. Сделать себя -ным - уславити себе, оголосити себе; срвн. Прославиться;
    3) (определённый) певний. [Розглядає факти в певній перспективі (М. Грінч.)]. В -ных случаях - у певних випадках, за певних випадків. До -ной степени - до певної міри. Сделать что -ного размера - зробити що певної міри, зробити що до міри;
    4) мат. - відомий.
    * * *
    1) відо́мий, зна́ний; зві́сний

    \известныйое де́ло — ( конечно) звича́йно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, зві́сно

    \известныйый кому́ — відо́мий кому́; по знаку́ кому́

    2) ( определённый) пе́вний; ( некоторый) де́який, яки́йсь

    в \известный ых слу́чаях — у пе́вних (у де́яких) ви́падках

    до (в) \известный ой сте́пени — пе́вною (де́якою, яко́юсь) мі́рою, до пе́вної (до де́якої) мі́ри, в які́йсь (у де́якій) мі́рі

    Русско-украинский словарь > известный

  • 7 иностранный

    чужоземний, чужоземський, (заграничный) закордонний. -ный язык - чужоземна, чужа мова. -ное слово - чужомовне, чуже слово. -ная политика - закордонна, чужоземна політика. Министерство, министр -ных дел - міністерство, міністр закордонних (чужоземних) справ. Комиссар по -ным делам - комісар закордонних справ. -ные обычаи, порядки и т. п. - чужоземщина, (редко) иноземщина. [Мова московського панства, помазаного чужоземщиною (Куліш)].
    * * *
    1) інозе́мний; чужозе́мний, чужи́нний

    Министе́рство \иностранный ых дел — Міністе́рство закордо́нних справ

    Русско-украинский словарь > иностранный

  • 8 каменный

    1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;
    2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);
    3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.
    * * *
    кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний

    Русско-украинский словарь > каменный

  • 9 колокольный

    дзвоновий, дзві[о]нний. [Дзвонові серця (Стефаник). Навколо дзвонні звуки (Тичина)]. -ный звон - дзвони (-нів), передзвін (-вону). -ный металл - дзвоновий метал (- лу). -ный мастер - см. Колокольник. Он (они) из -ных дворян - це пан (пани) з-під дзвонів, духо[і]вницького (попівського) роду. -ный изолятор, техн. - острішковий ізолятор (-ра).
    * * *
    I
    дзвонови́й; дзво́нний

    \колокольный звон — церк. дзвін, -во́ну, дзво́ни, -нів

    II
    дзвіни́ці (род. п.)

    Русско-украинский словарь > колокольный

  • 10 колыбельный

    колисковий. -ное дитя - немовля (-ляти). -ная (песня) - колискова пісня. От -ных дней - від маленства, від сповитку, від сповиточку, від перших днів дитячого життя. [Мрійливість - подруга моя од перших днів дитячого життя (Крим.)].
    * * *
    колиско́вий; ( младенческий) дитя́чий, мале́чий, дити́нячий, немовля́чий

    колыбе́льная пе́сня — колиско́ва пі́сня

    Русско-украинский словарь > колыбельный

  • 11 компот

    компот (-ту); (из сушён. фруктов и ягод) узвар, звар (-ру), ум. узварець (р. узварцю).
    * * *
    компо́т, -у; (преим. из сушёных фруктов) узва́р, -у

    Русско-украинский словарь > компот

  • 12 корыстный

    1) (жадный к деньгам) корисливий, користолюбний; срвн. Жадный. Делать из -ных побуждений - робити для зиску, з корисливих міркувань (міркуваннів);
    2) (прибыльный) зисковний, баришівний, користовний;
    3) (полезный) корисний, пожиточний; см. Полезный; (годный) годящий, підхожий, додільний.
    * * *
    1) кори́сливий
    2) ( корыстолюбивый) кори́сливий, користолю́бний

    Русско-украинский словарь > корыстный

  • 13 льготный

    пільговий, вільготний. [За принадою пільгових років (Куліш)]. -ный срок приходит к концу - пільговий речінець доходить. Покупать на -ных условиях - купувати на пільгових умовах. -ный билет - пільговий квиток (білет).
    * * *
    1) (предоставляемый кому-л. в виде льготы) пі́льговий; вільго́тний
    2) ( привольный) приві́льний; вільго́тний

    Русско-украинский словарь > льготный

  • 14 наградной

    и Наградный нагородний, заплатний. -ные деньги - нагородні гроші. Он получил сто рублей -ных - він дістав сто карбованців нагородних, від дістав нагороди сто карбованців.
    * * *
    нагородни́й и нагоро́дний

    Русско-украинский словарь > наградной

  • 15 незапамятный

    не(за)пам'ятний, (неизведанный) незазнаний, (изначальный) предковічний, споконвічний, (с)правічний, (извечный) відвічний; срв. Давний. [Насліддя незазнаної старосвітчини (Куліш)]. В -ные времена - за не(за)пам'ятних часів, незапам'ятними часами, за незапам'ятної (давньої-предавньої) старовини. С -ных времён - з не(за)пам'ятних часів, з найдавніших (несказанних) давен, з давнього давна. -ная старина - незапам'ятна старовина, старовина днедавня.
    * * *
    1) незапа́м'ятний; ( очень давний) споконві́чний, одві́чний, відві́чний, прада́вній

    в \незапамятныйые времена́ (го́ды) — за да́вніх літ, за да́вніх-даве́н, у прада́вні (у незапа́м'ятні) часи́

    с \незапамятный ых времён (лет) з — да́вніх літ, з да́вніх-даве́н, з да́внього да́вна, зда́вна, з прадавнини́, з незапа́м'ятних часі́в (літ)

    2) ( незабываемый) незабу́тній

    Русско-украинский словарь > незапамятный

  • 16 неполный

    неповний; (умалённый) нецілий, не (в)весь; (незаконченный) недовершений, незавершений; (невсецелый) нецілковитий; срв. Полный. Ей -ных пятнадцать лет - їй неповних п'ятнадцять років (літ), їй несповна п'ятнадцять років (літ), їй добирається п'ятнадцять років. -ное зерно - неповне (неядерне, морхле, послідувате) зерно. -ное представление - неповне (нецілковите, незавершене) уявлення. -ное сходство - нецілковита схожість (подібність). -ный цветок - неповна квітка, неповноцвіт (-та). -ный экземпляр издания - нецілий (дефектний) примірник видання.
    * * *
    1) непо́вний
    2) ( не достигший нужного предела) непо́вний, нецілкови́тий

    \неполныйая сре́дняя шко́ла — непо́вна сере́дня шко́ла

    \неполныйое предложе́ние — грам. непо́вне ре́чення

    \неполныйое схо́дство — нецілкови́та (непо́вна) поді́бність (схо́жість)

    \неполныйый курс — непо́вний курс

    \неполныйый ме́сяц, \неполныйая луна́ — непо́вний мі́сяць

    3) ( не отличающийся полнотой) непо́вний, негладки́й

    Русско-украинский словарь > неполный

  • 17 нервный

    1) анат. - нервовий. [Нервова тканина (Троян.)]. -ное волокно - нервове волоконце, нервова волокнин(к)а. -ная оболочка - нервова оболонка, неврилема. -ные окончания - нервові кінчики. -ная система - нервова система. -ный узел, -ное утолщение - нервовий ґудзь, ґанґлій. -ные центры - нервові центри (осередки);
    2) мед. - нервовий. -ная боль - нервовий біль. -ный больной - нервово-хворий, нервовий хворий, хворий на нерви. Лечебница для -ных больных - лікарня для нервово-хворих (для хворих на нерви). Врач по - ным болезням - лікар (від) нервових х(в)ороб. -ное заболевание - а) (процесс) - нервове захворювання (оконч. захворіння); б) (болезнь) нервова х(в)ороба. -ный припадок - нервовий напад, нервова атака. -ное расстройство, страдание - знервування, знервовання, нервовий розстрій (-рою), нервове страждання, невропатія;
    3) фармак. - нервовий. -ные средства - нервові ліки;
    4) (о свойстве характера) нервовий, (диал.) нервений, (устар.) нервний, нервозний. [Чесний, сміливий, дуже нервовий на вдачу (Н.-Лев.). Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Нервовим холодом полоскала його згадка про роботу (Ле). Дід був дуже нервений (Звин.). «А чи не правду говорю?» - «Розуміється, що неправду!» - з нервним притиском відказала Целя (Франко). Старий був нервний і сердитий (Н.-Лев.). Безсилий, нервозний П'єро кусає свою подушку (Р. Край)].
    * * *
    нерво́вий

    Русско-украинский словарь > нервный

  • 18 низменный

    1) (о местности) низинний, низовинний, низький, долішній, низькодільний, дільний, подолистий, (диал.) принадливий, принадистий. [Уздовж низинних берегів (Ставн.). Низовинне побережжя (Герин.). Геть та геть поміж низькими берегами пробивалась устріч течії «Софала» (Кінець Неволі). У нас всі городи понад берегом, подолисті (Чигиринщ.). Припадлива земля у долинах родить у посуху, а в мочливе літо ні (Сл. Гр.)]. -ная местность - низинна (низовинна) місцевість, низина, низовина, низькоділ (- долу); срв. Низменность 1;
    2) (низкорослый) низькорослий, низький;
    3) (в нравств. смысле) низький, ниций, (неблагородный) нешляхетний, низькодухий; срв. Низкий 3. Из -ных побуждений - з низьких мотивів.
    * * *
    1) низови́нний, низи́нний; диал. припа́дливий; ( низкий) низьки́й
    2) перен. низьки́й, ни́ций; ( подлый) пі́длий; ( недостойный) негі́дний

    Русско-украинский словарь > низменный

  • 19 особенный

    1) особливий, осі[о]бний, відмінний, опрічний; спеціяльний. Каждый цветок имеет свой -ный запах - кожна квітка має свій особливий (осібний, відмінний) пах. -ные причины - особливі причини. -ное внимание нужно обратить… - особливу увагу треба звернути… С -ным удовольствием - з особливою втіхою (радістю). Это требует -ных познаний - це потребує спеціяльного (осібного) знання. Это какой-то -ный человек - це якась відмінна (опрічна) (від инших) людина;
    2) см. Особый.
    * * *
    1) особли́вий; диал. особі́тний; ( необычный) незвича́йний; опрі́чний
    2) см. особый 2)

    Русско-украинский словарь > особенный

  • 20 остальной

    решта (-ти) кого, чого и від кого, від чого, опрочий, (последний) останній, остатній. -ные люди - решта людей. -ное войско - решта війська. -ное из этих денег жертвую на… - решту від цих грошей віддаю на… Часть денег я возвращу вам сейчас, а - ные завтра - частину грошей поверну я вам зараз, а решту (а останні) взавтра. Из -ных присутствующих я никого не знал - з решти (з опрочих) присутніх я нікого не знав.
    * * *
    1) (ещё оставшийся, прочий) ре́шта (только ед.), і́нший, оста́нній
    2) ( последний) оста́нній

    Русско-украинский словарь > остальной

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ныхæсын — ↔ ныхасын ↓ аныхæсын, баныхæсын, æрныхæсын, æрбаныхæсын, нынныхæсын, фæныхæсын Хуымæтæг, æнæараз …   Словарь словообразований и парадигм осетинского языка

  • ныхæсын — з.б.п., ныхæст ( и, ис), ныхæстаид, ныхæсдзæн ( и, ис) …   Орфографический словарь осетинского языка

  • НЫХ САРАЗЫН — см. ЦÆСГОМ САРАЗЫН Бæрæг ранмæ цæуын. Зæрин кæсагау афардæг... цæмæдæридцæр сарæзтон мæ ных, ныр уыдон хъуамæ, райгæ фынау мысон. (Нафи, Ирыстоны сагъæстæ.) Æмбырд куы фæци, уæд мæ ных уырдæм сарæзтон. Бацæуæны лæууыдис хъахъхъæнæг милиционер...… …   Фразеологический словарь иронского диалекта

  • НЫХ ТÆРЫН — тж. НЫХ СКЪÆРЫН Искуыдæм æнæфсæрмæй цæуын, æфсæрæгау кæнын. – Уанцон нæу, æнæуидæр уæм мæ ных кæй æрбатардтон, уый мын хатыр уæд. Нæ адæмы хъысмæт мæ мæ цонгæй ласæгау æрбакодта. (Хъайтыхъты А. Ус богал.) …   Фразеологический словарь иронского диалекта

  • НЫХÆСТÆ ЧЪЕПП ЛАСЫН — тж. НЫХÆСТÆ ЧЪЕПП КÆНЫН Куыдфæндыйæ дзурын. «А дыууæ боны хъуамæ искуыдæм фæхæццæ уон», – карды карстау ачъеппытæ ласта йæ ныхæстæ æмæ Закамæ йæ къух авæрдта. (Дзугаты Г. Сыгъзæрин суадон.) …   Фразеологический словарь иронского диалекта

  • НЫХ КЪУЫРЫН — Искæмæн йæ азым, йæ рæдыд зæгъын, искæй басæттын. Искæй ронбæгъдæй нæ уадзын. Давать отпор. Уыцы чъизи лæг мыл цъыф калы... æмæ уæ иунæг ахæм нæ зыны, йæ ных ын чи бакъуыра. (Козаты Х. Æнæныгæд мард.) …   Фразеологический словарь иронского диалекта

  • НЫХÆСТЫЛ ДАРЫН — Искæй ныууромын æмæ йын истытæ дзурын. Зæли, ныхæстыл дæ ныддарын. Цы хæринаг дын акæнон, цæй? (Туаты Д. Аргъау.) …   Фразеологический словарь иронского диалекта

  • НЫХÆСТÆ ЗГЪОРЫНЦ — Æнæ къуылымпыйæ дзурын. Фыд у хъæлдзæг, цины зæйтæй згъорынц йæ ныхæстæ дзыхæй. (Беджызаты Ч. Мæсгуытæ дзурынц.) …   Фразеологический словарь иронского диалекта

  • НЫХÆСТÆ ЛÆМАРÆГАУ КÆНЫН — Уæззау, зынæй дзурын. Бафарста (Таппо)... йæ ныхæстæ лæмарæгау кæнгæйæ: – «Уымæн дæ хъуыдысты уыцы мысайнаджы « хца»! (Мамсыраты Д. Хъæбатырты кадæг.) …   Фразеологический словарь иронского диалекта

  • ных — з.б.п., хтæ …   Орфографический словарь осетинского языка

  • ныхæг — з.б.п., хджытæ …   Орфографический словарь осетинского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»