ну+ты+сапог!

сапог) халяви.

вакса. Чищеный, нечищеный ваксой сапог - ваксований, неваксований чобіт. Сапог, что чистится ваксой - ваксовий чобіт.

* * *

1) ( у сапог) халя́ва

2) ( у чулок) халя́вка

техн., мн.

1) ( у сапог) халя́ва

2) ( у чулок) халя́вка

техн., мн.

техн. переда́ ( часть сапог)

техн. па́голенок ( у сапог)

1) каша, (жидкая кашица) куліш (-лешу), (насм.) кандьор (-ру), (запечен. с маслом и яйцами или лапшою) бабка. -ша гречневая, пшённая, ячневая, манная - каша гречана, пшоняна, ячна, манна. Густая -ша детей не разгонит - гуща дітей не розжене (Приказка). - ша - разгоня наша - каша - розгониха наша (Номис). Борщ да -ша - пища наша - хліб та вода - козацька їда (Приказка). Сапог -ши просит - чобіт їсти просить; чобіт зуби вищирив. У него -ша в голове - в нього лемішка (каша) в голові, та ще й без олії. Заварить -шу (о ссоре, скандале и т. п.) - зчинити бучу, колотнечу, закрутити лемішку, наварити доброї каші. Заварилась у них -ша (иноск.) - зчинилась у їх колотнеча; заклекотіло у їх, як у кашнику. Большая -ша заварилась у них - крута каша у їх варитьса. Из-за пустяков такую - шу заварили - за онучу збили бучу (Приказка); за масляні вишкварки завелися (Приказка). Вы -шу заварили, а нам приходится расхлёбывать - ви кашу заварили, а ми мусимо їсти; ваша розчина, а нам місити; слюсар прокрався, а коваля покарано; хто їв яблука, а кому - оскома (Приказки);

2) бот. Achillea Millefolium L. - деревій (-вію), кривавник (-ка и -ку), серпоріз (-зу).

* * *

1) кобилка, лошичка, кобильчина, (молодая, уж и не жеребёнок) кобиля (-ляти), кобильча (-чати, ср. р.). Сколько -ке не прыгать, а быть в хомуте - стрибай не стрибай, а в голоблі ставай (Приказка);

2) (в струнных музык. инструм., в шерстобитном лучке) кобилка;

3) (для снимания сапог) роззувачка;

4) (подпорка) підпора, підпірка, (вилообразная) соха, сішка, (козлы) кобилиця, ко[і]зли (-зел и -злів);

5) (цокольная, карнизная) кобилка;

6) (грудная кость у птиц) кобилка, місток (-тка);

7) энтом. Cicada - кобилка, коник.

* * *

1) уменьш.-ласк. коби́лка; лоши́чка

2) спец. коби́лка

3) энтом. коби́лка, ко́ник

уплетать)

I. тріскати, лопати, лупити, жерти (жеру, жереш, повел. жери), лигати. [«Сідай та попоїж рибки». - «Тріскай сам, бодай ти не видихав!» (Коцюб.)].

II. Лопать и Лопаться, лопнуть - лопати и лопатися, лопнути, (диал. зап. лопти), лускати, лускатися, луснути, (трескаться) тріскати, тріскатися, тріснути, репати, репатися, репнути, (распадаться) розсідатися, розсістися, розскакуватися, розскочитися, (о посуде ещё) розлупуватися, розлупитися, розколюватися, розколотися, (от мороза, замёрзнув с жидкостью) розмерзатися, розмерзтися; (о почках, бутонах) розпукувати(ся) и розпукати(ся), розпукнути(ся) и розпукатися; (о мног. или во мног. местах) полопати(ся), полускати(ся), потріскати(ся), порепати(ся), порозсідатися, порозскакуватися, порозлупуватися, порозколюватися, порозмерзатися; порозпукувати(ся) и -кати(ся). [Ой, лопнув обруч коло діжечки (Пісня). Всі шклянки полопалися (Звин.). Бараболя не допеклася, а вся полопала (порепалася) (Брацлавщ.). Не пирскай водою! лусне шкло (Звин.). Гладкий аж шкура тріскається (Номис). Стара літературна манера тріскає, і Коцюбинський з неї виходить на ширший світ (Єфр.). Іде він льодом, коли лід репнув (Грінч. I). Не надушуй клепку: обіддя розсядеться! (Звин.). Голова йому розскакується, зуби з рота вилітають (Стефаник). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, - такий мороз удрав (Харківщ.)]. Бомба -ла - бомба лопнула, (взорвалась) вибухла, розірвалася. Горшок -нул - горщик луснув (лопнув, тріснув, розсівся, розскочився, розлупився). Канат -нул - кодола лопнула (луснула, перервалася). Кожа на руках -тся от холодной воды - шку[і]ра на руках репається від холодної води. Сапог -нул - чобіт лопнув (репнув, тріснув, луснув). Стекло - ло, стакан -нул - скло луснуло (лопнуло, тріснуло), склянка луснула (лопнула, тріснула). Струна -ла - струна лопнула (луснула, урвалася). Чирей -нул - чиряк лопнув (тріснув, прорвався). [Тріснув струп поганий (Франко)]. Шина на колесе -нула - шина на колесі лопнула (розскочилася). Наелся так, что боюсь -нуть - так наївся, що коли-б і не розсівся (не луснув); нажерся як не лусну! -нуть от злости - лопнути, луснути, розсістися з (від) злости. [Скригоче, та аж як не розсядеться од злости (Еварн.)]. Хоть -ни - хоч лусни (лопни, розсядься, надсядься). [Нічого не скажу, хоч проси і розсядься (Свидниц.). Не хочу, та й годі, хоч ти надсядься (М. Вовч.)]. Что б ты -нул! - щоб (бодай) ти луснув! щоб (бодай) ти лопнув! щоб ти лоп! Лопни мои глаза! - хай мені очі повилазять! бодай мені очі повилазили! Терпение его -нуло - терпець йому увірвавсь.

* * *

1) (обнажённо) наголо. [Шаблі наголо (Сл. Ум.)];

2) (дотла) наголо, геть, геть- чисто, до-останку, до-щадку и (полон.) дощенту, до-цури, до-пня, у-пень, до-ноги. [Село геть-чисто вигоріло (Сл. Ум.). Ліс вигорів до-пня (Богодух.)]. Обокрали -ло - обікрали до нитки (до-щенту, до-цури). Вырезали всех -ло - вирізали всіх до-ноги (у-пень, до-щадку, до- щенту). Надень сапог -ло - взуй чобіт на босу ногу.

* * *

тж. н`аголо; нареч.

1) наголо́ и на́голо

2) ( догола) на́голо, догола́ и до́гола

перетянуть

1) перетягувати, перетягати, перетягнути, перетягти, (о мног.) поперетягати що; см. Перетаскивать. [Перетягли колоддя у двір];

2) (тянуть лишку, снова) перетягати, перетягнути;

3) (перевязать) перетягати, перетягти. [Перетягли мотузом перину посередині. Перетягла стан гарною крайкою];

4) (тяжестью) перетягати, перетягти, нести, понести, (перевешивать) переважувати, переважати, переважити. [Як вас ні зваж, все буде рівновага така, що перетягне й муха (Куліш). Важке сало: мабуть так що й моє понесе на терезах]; (пересилить кого) перетягати, перетяг(ну)ти. [Давай перетягатися на ціпку: хто кого перетягне]. -вать колесо, бочку, сапог - перетягати (сов. перетягнути) колесо, бочку, чобіт, поперетягати колеса, бочки, чоботи. -вать, -нуть кого на свою сторону - перетягати, перетягнути, перетягти кого на свій бік. Перетянутый - перетягнений, перетягнутий. [Стрункий стан, перетягнений червоним поясом. Черевики не нові, а перетягнені].

* * *

несов.; сов. - перетян`уть

1) перетяга́ти и перетя́гувати, перетягти́ и перетягну́ти и поперетяга́ти и поперетя́гувати

2) спец. перетяга́ти, перетягну́ти

1) (действ.) підбивання, оконч. підбиття; (сапог гвоздями) підковування, підкування, цвяхування, поцвяхування (чобіт);

2) см. Подкладка;

3) см. Подбор.

* * *

1) ( действие) підбиття́, підбива́ння

2) (то, чем подбито) підби́вка, підбі́йка, підбі́й, -бо́ю; ( подкладка) підкла́дка; спід, род. п. спо́ду, спі́дка; ( подшивка) підши́вка

3) горн. підбі́й; ( вруб) вру́б, -у

(мн.) (у сапог) пришви (р. -шов), передки (р. -дків).

натопырить

1) (натягивать) натягати и натягувати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати що; (растягивать) розтягати и розтягувати, розтяг(ну)ти, розпинати, розіпнути и розіп'ясти, (о мног.) понатягати и понатягувати, порозпинати що. -рить рядно на кольях - на[роз]тяг(ну)ти рядно на колах (між колами). -рить сапог - натяг(ну)ти чобіт (чобота);

2) (пальцы) розчепірювати, розчепірити, (о мног.) порозчепірювати (пальці); (губы) закопилювати, закопилити, (о мног.) позакопилювати (губи);

3) (перья, шерсть) настовбурчувати, настовбурчити, настовпужувати, настовпужити, (о мног.) понастовбурчувати, понастовпужувати що; срв. Напыживать 1. [Кабан настовбурчив щетину (Сл. Ум.)]. -рить брови - настовбурчити брови. Натопыренный -

1) натягнений и натягнутий, напнутий и нап'ятий, понатяг(ув)аний, понапинаний;

2) розчепірений, порозчепірюваний;

3) настовбурчений, понастовбурчуваний. -ться -

1) (стр. з.) натягатися и натягуватися, бути натяг(ув)аним, натягненим и натягнутим, понатяг(ув)аним и т. п.;

2) (о человеке, животных) наїжуватися, наїжитися, напутрюватися, напутритися, напужуватися, напужитися, (о мног.) понаїжуватися, понапутрюватися, понапужуватися;

3) (о перьях, шерсти) настовбурчуватися, настовбурчитися, напужуватися, напужитися, (о мног.) понастовбурчуватися, понапужуватися; срв. Напыживаться 2.

1) см. Набой 3. Лодка с -ми - човен-нашиваник;

2) (переды у сапог) пришви (-шов и -швів), переди (-дів), передки (-ків).

у сапог) пришви (-шов мн.).