Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

нути

  • 1 остывать

    остынуть и остыть остигати, остиг(ну)ти, про[ви,за]стигати, про[за]стиг(ну)ти, вистиг(ну)ти, холонути, про[о,за]холо(ну)ти з чого (от чего, после чего), від чого [Охолонула з першої досади (Фр.). Охолонути від поту (Крим.)], прохолодіти, вихолонути, вихолодитися, чахнути, ви[про]чахати, прочахнути, вичахнути, вичахти. [Простиг поезії весь жар. Раз добром налите серце в вік не прохолоне (Шевч.). У печі вже прочахло, вичахло]. Дружба наша -ла - приязнь наша прохолола. См. ещё Остужаться, Охлаждаться. Остылый, остывший - о[про]сти(г)лий, вистиглий, за[про]холоділий, прохололий. [Остиле серце. Прохолола кров].
    * * *
    несов.; сов. - ост`ыть и ост`ынуть
    1) остига́ти и сти́гнути, ости́гнути и ости́гти и пости́гнути и пости́гти, холо́нути, охоло́нути и схоло́нути; ( простывать) простига́ти, прости́гнути, несов. прохоло́нути, прохоло́ти; ( выстывать) вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, вичаха́ти, ви́чахнути и ви́чахти, диал. ча́хнути, зача́хнути
    2) перен. холо́нути, охоло́нути и прохоло́нути, холо́нути, остига́ти, ости́гнути

    Русско-украинский словарь > остывать

  • 2 охладевать

    охладеть
    1) (остывать, терять теплоту и переносно) холонути, похолонути, с[о]холонути, за[ви]холоняти, захолонути, вихолонути, прохолоняти, прохоло(ну)ти, холодіти, схолодіти, похолодіти, охолодіти, простигати, простиг(ну)ти, озимніти. [Скоро помре - ноги вже похололи. Холоне серце, як згадаєш (Шевч.). Весна нашої приязни прохолола (Крим.), Кров захолоняла в жилах]. Любовь, дружба -дела - кохання о[про]хололо, приязнь о[про]холола. Охладевший, охладелый - охололий, похололий, прохололий, захолоділий, схолоділий, остилий, застиглий, простиглий, озимнілий. Срв. Остывать;
    2) к чему - холонути, охоло(ну)ти, прохоло(ну)ти, байдуж(н)іти, збайдуж(н)іти до чого. [Відразу палко бралися, а потім прохололи. Він зовсім збайдужнів до неї (Неч.- Лев.)]. -деть ко всему, к этому делу, к науке - збайдужіти до всього, до цієї справи, до науки. -дел к чему кто - збайдужіло кому що, збайдужилось кому. [Коли я пізнала на собі, в живому житті, що то є горе і як робляться людські жертви, мені якось одразу збайдужіли мої ролі (Л. Укр.). Мав їхати, та щось збайдужилось]. Охладевший к кому, чему - збайдужнілий, прохололий, простиглий до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - охлад`еть
    1) холо́нути, охоло́нути и похоло́нути и захоло́нути, холоді́ти, охолоді́ти и похолоді́ти и захолоді́ти; ( простывать) простига́ти, прости́гнути, несов. прохоло́нути
    2) перен. байдужі́ти и байду́жіти, збайдужі́ти, байдужні́ти, збайдужні́ти, холо́нути, охоло́нути и прохоло́нути

    Русско-украинский словарь > охладевать

  • 3 поспевать

    поспеть
    1) (созревать) постигати, постиг(ну)ти, спіти, поспівати, поспіти ( б. вр. -спію, -єш…) и поспінути (б. вр. -спіну, -неш…), пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти и -спінути, (вызреть) вистигати, вистиг(ну)ти, виспівати, виспіти и -спінути; срв. Вызревать, Дозревать, Созревать. [Уже й черешні постигли (Свидн.). У тій порі, як ягоди поспінуть (Житом.). Горіхи вже пристигли (Звин.). Вже вдовоньці пшениця приспіла (Чуб.)];
    2) (быть готовым) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, поспівати, поспіти. Обед, ужин -пел - обід постиг (поспів), вечеря постигла (поспіла). [Уже й вечеря постигла (Чуб.). Вечеря поспіла (Коцюб.)]. Хлеб -пел (в печи или в квашне) - хліб постиг, вистиг. [Тут хліб постиг - виймаю, а в другій діжі вистиг - саджаю (Г. Барв.)];
    3) (успевать к сроку) постигати, постиг(ну)ти, вистигати, вистиг(ну)ти, устигати, устиг(ну)ти, поспівати, поспіти и -нути, успівати, успіти и -нути, виспівати, виспіти и -нути (куди, що зробити), настигати, настиг(ну)ти, наспівати, наспіти и -нути (куди, до чого и на що); срв. Подоспеть, Приспеть. [Вийде і йде було не хапаючись, а постигне саме в пору (М. Вовч.). Ой вистигайте, славні чумаченьки, зимувати до лугу (Лис.). Не встиг козак Нечай на коника сісти (Макс.). Поспінеш з козами на торг (Приказка). Не виспінеш ти - спізнишся. Ох, лишенько! коли-ж я туди настигну (Квітка). Раненько вийду, на обід наспіну (Мирн.)]. -пеем, не спеши - постигнемо, вистигнемо, встигнемо и т. д., не поспішайсь. Везде -петь - всюди (скрізь) доскочити, похопитися. Наш пострел везде -пел - де не посій, то вродиться; той доскоцень (доскоцький) усього доскочить, ніколи не спізниться, перший похопиться, вихопиться. [О, то доскоцень, усього доскочить! ніколи запізно не прийде (Франко). Бач, який доскоцький, перший вихопився (Гр.)]. Везде поспевающий - проскочущий [Була і знакома проскочуща невидимка паніматки Люборацької (Свид.)]. -вать за кем, за чем - поспішатися, поспішитися, успішатися, успішитися, уганяти(ся), угнати(ся), похопитися за ким, за чим, збігати, збігти, з'їжджати, з'їхати, сходити, зійти з ким, з чим. [Вже мати за нею було ніколи не поспішиться (Квітка). Само письменство стояло нижче від життя, не вспішалося за ним, одставало (Єфр.). А я розказую та розпитую, так що вона й одказувати не вспішиться (Проскурівна). Сяде на покуті, розпустить язика… не можна мені за нею й словом похопитись (Н.-Лев.). Хіба яка коняка збіжить з паровозом? (Звин.)]. Вы идёте слишком скоро, я не могу -спеть за вами - дуже швидко (прудко) ви йдете, я й не вспішуся (не поспішуся, не вженуся, не похоплюся) за вами, не збіжу (не зійду) з вами.
    * * *
    несов.; сов. - посп`еть
    1) поспіва́ти, поспі́ти, вистига́ти, ви́стигнути и ви́стигти, достига́ти, дости́гнути и дости́гти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти, приспіва́ти, приспі́ти
    2) ( успевать) встига́ти, всти́гнути и всти́гти, поспіва́ти, поспі́ти, успіва́ти, успі́ти; постига́ти, пости́гнути и пости́гти; диал. виспіва́ти, ви́спіти, успіша́тися, успіши́тися

    Русско-украинский словарь > поспевать

  • 4 течь

    I глаг.
    1) текти́; ( бежать) бі́гти, струми́ти; ( вытекать струёй) точи́тися, ціди́тися, дзю́рити, дзюрча́ти, усилит. дзюркота́ти, дзюркоті́ти; (сильно, ручьём) цебені́ти; ( медленно) слизоті́ти, слизи́ти, слези́ти, слези́тися; ( о слезах) ка́нути; ( о крови) ю́шити; ( изливаться) ри́нути; (изливаться в каком-л. направлении) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливе́), пли́нути

    ведро́ течёт — відро́ тече́

    река́ течёт — рі́чка (ріка́) тече́ (біжи́ть, пливе́, струми́ть)

    2) ( о времени) сплива́ти, збіга́ти; ( протекать) пливти́, пли́сти́, пли́нути; ( проходить) точи́тися, схо́дити, зіхо́дити; ( уходить) мина́ти, іти́ (іде́)

    вре́мя течёт бы́стро — час мина́є (іде́, сплива́є, збіга́є, пливе́, пли́не, схо́дить) шви́дко

    3) ( плавно двигаться) пливти́, ли́нути, пли́нути
    4) (идти, двигаться) поэз. іти́, текти́, ру́хатися; ( трогаться с места) руша́ти; ( двигаться массой) су́нути
    II сущ.
    те́ча

    \течь в корме́ су́дна — те́ча в кормі́ судна́

    заде́лать \течь — заби́ти (закла́сти) мі́сце те́чі

    Русско-украинский словарь > течь

  • 5 взглядывать

    взглянуть поглядати, поглянути, глянути, споглядати, споглянути, (с)позирати, (с)позирнути. В. быстро - зиркати, зиркнути, зводити (звести) очі, скидати (скинути) очі (очима) на кого, скидати, скинути, закидати, закинути погляд, поглядом на кого, (сов.) вергнути, метнути, стрельнути, бликнути, глипнути очима. В. искоса, недовольно - поглядати, глянути скрива, зизом. В. исподлобья - поглядати, (сов.) (по)глянути и т. д. з- під лоба, сторч. В. друг на друга - скидатися, скинутися очима, поглядати, (поглянути) між собою, ззиратися, ззирнутися.
    * * *
    несов.; сов. - взглян`уть
    1) диви́тися, подиви́тися, гляді́ти, гля́нути, погляда́ти, погля́нути, сов. згля́нути; ( посматривать) зи́ркати и позира́ти, зи́ркнути и зирну́ти, спогляда́ти, спогля́нути
    2) (перен.: обращать внимание) диви́тися, подиви́тися, гляді́ти, гля́нути, сов. погля́нути

    Русско-украинский словарь > взглядывать

  • 6 завядать

    завянуть
    1)раст.) в'янути, за[по]в'янути, зів'янути, зв'ялитися, (о мног.) пов'янути, пов'ялитися. [А в конвалії голівка пов'яла, схилилась (Л. Укр.). Зв'ялиться красне личенько в тюльпана (Крим.)]. -нуть от жары - зів'янути від спеки, поваритися. [Від спеки поварилося все на городі];
    2) (о людях и красоте) в'янути, за[і]в'янути, марніти, змарніти, (о мн.) пов'янути, помарніти. [Засох-зав'яв, як билина (Руданськ.). Щоб личко не марніло з чорними бровами (Шевч.)]. Завядший - зав'ялий, зв'ялений, пов'ялий.
    * * *
    несов.; сов. - зав`януть
    в'я́нути, зав'я́нути, сов. зів'я́нути, зів'я́ти, -в'я́ну, -в'я́неш, пов'я́нути, зав'я́ти, зв'я́нути; ( привядать) прив'яда́ти, прив'я́нути

    Русско-украинский словарь > завядать

  • 7 развивать

    несов.; сов. - разв`ить
    1) (что-л. свитое, свёрнутое) розвива́ти, розви́ти (розів'ю́, розів'є́ш) и розви́нути; ( раскручивать) розкру́чувати, -чую, -чуєш, розкрути́ти, -кручу́, -кру́тиш; ( разматывать) розмо́тувати, -тую, -туєш, розмота́ти; ( разворачивать) розгорта́ти и розго́ртувати, -тую, -туєш, розгорну́ти, -горну́, -го́рнеш

    \развивать ви́ть верёвку — розви́ти (розсука́ти; расплести: розплести́) моту́зку (мотузо́к, вірьо́вку)

    \развивать ви́ть сви́ток — розви́ти (розкрути́ти, розмота́ти, розгорну́ти) суві́й

    2) (в прочих значениях) розвива́ти, розви́нути и розви́ти; ( развёртывать) розгорта́ти и розго́ртувати, розгорну́ти

    \развивать ва́ть иде́ю — розвива́ти іде́ю

    \развивать ва́ть наступле́ние — розгорта́ти на́ступ

    \развивать ви́ть агита́цию — розгорну́ти (розви́нути) агіта́цію

    \развиватьть духо́вные спосо́бности челове́ка — розвива́ти, розви́нути духо́вні зді́бності люди́ни

    \развивать ви́ть промы́шленность — розви́нути промисловість

    \развивать ви́ть ско́рость — розви́нути шви́дкість

    Русско-украинский словарь > развивать

  • 8 увядать

    несов.; сов. - ув`януть
    в'я́нути, пов'я́нути; (сов.: завянуть) зав'я́нути и зав'я́ти, зів'я́нути, зів'я́ти, зв'я́нути; ( привядать) прив'яда́ти и прив'ява́ти, прив'я́нути; ( о человеке) марні́ти, змарні́ти и помарні́ти

    Русско-украинский словарь > увядать

  • 9 истаивать

    несов.; сов. - ист`аять
    1) ( таять) розтава́ти, -таю́, -тає́ш, розта́нути и розта́ти, -та́ну, -та́неш, та́нути, ста́нути
    2) (перен.: худеть, слабеть) та́нути, ста́нути; ( приобретать болезненный вид) марні́ти, змарні́ти

    Русско-украинский словарь > истаивать

  • 10 посмотреть

    1) подивитися (диал. подивити), погля[е]діти, (гал.) піз(д)ріти, (взглянуть) глянути, (с)поглянути, позирнути, кинути оком, звести очима на кого, на що и (переводя взор с одного предмета на другой) по кому, по чому; срв. Поглядеть. [Ой зійду я на гору високу та подивлюсь в долину широку (Чуб.). Та подивила на бистру воду (Гол.). Пізрю-же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький оре (Гол.)]. -трите, который час - подивіться, гляньте, котра година. -трите, как он танцует - подивіться, (по)гляньте, як він танцює. -треть во все сторон, вокруг - подивитися, роздивитися, розглянутися на всі боки, навкруги (навколо). Куда ни -тришь - куди (не) глянеш, куди оком закинеш. [Десь гарно жонатому, що усі-ж то, усі куди оком закинеш, усі женяться (Квітка)]. -треть на людей, на деревья и т. п. - глянути по людях, по деревах и т. п. Как только -трел ему в глаза, сейчас заметил - скоро (тільки) споглянув йому в вічі, зараз побачив. -три(-ка), -трите(-ка) - глянь(-но), гляньте(-но) и глянься(-но), гляньтеся(-но), (с)поглянь(-но), (с)погляньте-но, побач(-но), побачте(-но), диви(-но), дивіть(-но). [А побачте, діду, що то воно горить (Звяг.). Гляньтеся, яка швидка! (Кониськ.). Спогляньте-бо на неї, спогляньте на її уста… Дивітесь (Куліш)]. -трим, что из этого выйдет - побачимо, що з цього (з того) вийде (буде). -трим, согласится ли он на это - побачимо, чи згодиться (чи пристане) він на це (на те). -треть правым глазом, левым глазом - подивитися на праве око, на ліве око. [Подивися на праве гоко і побачиш поле. А ну подивися ще на друге гоко (Вінниц.)]. -трели друг на друга - подивилися, глянули один на одного; срв. Переглянуться (Переглядываться). -треть за кем, за чем - подивитися, погля[е]діти, попильнувати кого, чого. [Подивіться, поглядіть моїх дітей, поки я прийду].
    * * *
    1) подиви́тися; ( взглянуть) гля́нути, погля́нути, огля́нути, спогля́нути
    2) ( за кем-чем - последить) посте́жити (за ким-чим), нагля́нути (кого-що)

    Русско-украинский словарь > посмотреть

  • 11 прикидывать

    прикидать и прикинуть
    1) что к чему (прибросать) - прикидати, прикинути, (о мн.) поприкидати що до чого; см. Прибрасывать. [Прикидати землю до огорожі, до стіни, до дерева];
    2) что кому, к чему (прибавлять) - прикидати, прикинути, докидати, докинути, накидати, накинути що кому, що до чого; срв. Прибавлять. [Довідавшись, що земля подорожчала, прикинули й собі по карбованцю на десятині (Грінч.). Купила в його дві сотні огірків, так він мені десяток докинув без грошей (М. Грінч.). Підкинь дров у піч]. Дёшево даёшь, -кинь хоть рублик - дешево даєш, накинь (прикинь) хоч карбованчика. -кинуть кому ребёнка (подбросить) - підкинути кому дитину;
    3) кому что (забраковать) - прикидати, прикинути. [Кравчиха погано сукню пошила, так я їй і прикинула. Попрохала мене хустку купити, а тоді й прикинула мені: «не така» каже (М. Грінч.)];
    4) что (примерять) - прикидати, прикинути, приміряти, примірити що. [А прикинь-но свитину, чи не вузька на тебе];
    5) что на вес (проверять) - прикидати, прикинути, приважувати, приважити, (на счёт, на меру: проверять, рассчитывать) прикидати, прикинути що. [Прикинув на руку (на око) - ні, не буде трьох хунтів. Приважує на руці, мов силу в йому зна (Квітка). Щось обмірковував, прикидав, обраховував (Коцюб.)]. -кинь на счотах, много ли всего будет - прикинь-лиш на рахівниці, чи багато буде. Прикинутый - прикинутий, докинутий.
    * * *
    I несов.; сов. - прикид`ать
    ( прибрасывать) прикида́ти, прики́дати
    II несов.; сов. - прик`инуть
    1) ( прибавлять) підкида́ти и підки́дувати, підки́нути, прикида́ти, прики́нути, докида́ти, доки́нути
    2) ( примерять) приміря́ти и примі́рювати, приміря́ти; прикида́ти, прики́нути
    3) (приблизительно определять; соображать) прикида́ти, прики́нути

    Русско-украинский словарь > прикидывать

  • 12 снимать

    несов.; сов. - снять
    1) зніма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш) и мног. позніма́ти, здійма́ти, здійня́ти (здійму́, зді́ймеш) и мног. поздійма́ти

    \сниматьть допро́с (показа́ния) — юр. роби́ти, зроби́ти до́пит, допи́тувати, допита́ти

    \сниматьть противоре́чие — филос. зніма́ти, зня́ти супере́чність

    ть с учёта — зніма́ти, зня́ти з о́бліку

    \сниматьть швы — мед. зніма́ти, зня́ти шви

    как руко́й сня́ло — перен.

    як — руко́ю зняло́

    2) (одежду, головной убор) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти, скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти, здійма́ти, здійня́ти и мног. поздійма́ти

    \сниматьть о́бувь (с себя́) — роззува́тися, роззу́тися, зніма́ти, зня́ти (скида́ти, ски́нути) взуття́

    \сниматьть очки́ — зніма́ти, зня́ти (скида́ти, ски́нути) окуля́ри

    3) ( срубать) зру́бувати, -бую, -буєш, зруба́ти и мног. позру́бувати, стина́ти, стя́ти (зітну́, зітне́ш) и мног. постина́ти; ( срезать) зрі́зувати, -зую, -зуєш, зрі́зати (зрі́жу, зрі́жеш) и мног. позрі́зувати
    4) (собирать сливки, накипь, хлеб с поля) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш) и мног. позбира́ти, зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти

    \сниматьть урожа́й — збира́ти, зібра́ти (зніма́ти, зня́ти) урожа́й

    5) ( увольнять) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти; ( отстранять) усува́ти, усу́нути; ( свергать) скида́ти, ски́нути и мног. поскида́ти
    6) (план, копию, мерку; фотографировать) зніма́ти, зня́ти и мног. позніма́ти
    7) ( брать внаём) найма́ти, найня́ти, -йму́, -йме́ш и мног. понайма́ти
    8) карт. зніма́ти, зня́ти

    Русско-украинский словарь > снимать

  • 13 таять

    1) та́нути, розтава́ти, -тає́

    снег та́ет — сніг та́не (розтає́)

    [так и] та́ет во рту — [так і] та́не (розтає́) в ро́ті

    2) ( о свече) топи́тися
    3) (перен.: худеть, чахнуть) марні́ти, со́хнути, та́нути

    \таять от го́ря — марні́ти (со́хнути) з (від) го́ря

    4) (перен.: постепенно исчезать) та́нути, розтава́ти; ( о звуках) завмира́ти
    5) (перен.: приходить в умилённое, томное состояние) та́нути; ( млеть) млі́ти, розімліва́ти; ( замирать) завмира́ти

    млеть и \таять — млі́ти й та́нути

    Русско-украинский словарь > таять

  • 14 взбрасывать

    взбросить куда, на что скидати, скинути. [Скинула подушку на піч].
    * * *
    несов.; сов. - взбр`осить
    підкида́ти, підки́нути; ки́дати [вго́ру], ки́нути [вго́ру], скида́ти [вго́ру], ски́нути [вго́ру]; ( закидывать) закида́ти, заки́нути

    Русско-украинский словарь > взбрасывать

  • 15 вскидывать

    вскидать и вскинуть підкидати, скидати, скинути (о многом поскидати), завдавати, завдати. [Море скидало хвилю на беріг (Коц.). Вартовий завдав на плече рушницю].
    * * *
    несов.; сов. - вск`инуть
    підкида́ти, підки́нути, ки́дати [вго́ру], ки́нути [вго́ру], скида́ти [вго́ру], ски́нути [вго́ру]; ( закидывать) закида́ти, заки́нути

    Русско-украинский словарь > вскидывать

  • 16 высматривать

    высмотреть
    1) см. Выглядывать;
    2) см. Выглядеть 2;
    3) глядіти, наглядати, нагле[я]діти, пильнувати, назирати, назорити, пантрувати, випантрувати, визирати, визирити, виглядати, виглядіти що; (осмотреть) видивлятися, видивитися в чому. [Вовк гусячий табунчик назорив (Греб.). Пантрує,- чи не можна потягти чого. Прибігає до костьола, глядить свою пані (Рудан.). Визирають доброї нагоди. Скрізь ми там видивилися (Куліш)]. Притти чтобы высмотреть - прийти на виглядки, на підгляди, на розгляди, на визирки. Высматривая - визираючи, визирцем, визирці;
    4) высмотреть - см. Выняньчить. Высмотренный - вигляджений, визорений, назорений, виняньчений.
    * * *
    несов.; сов. - высмотреть
    1) (осматривая, находить, замечать) вигляда́ти, ви́глядіти, видивлятися, ви́дивитися; ( приискивая) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти, сов. назори́ти
    2) ( старательно разглядывать) видивля́тися, ви́дивитися; ( осматривать) огляда́ти, огля́нути и огле́діти и огля́діти, обгляда́ти, обгля́нути; ( рассматривать) розгляда́ти и розгля́дувати, розгля́нути
    3) (несов.: смотреть, выглядывая откуда-л.) вигляда́ти, визира́ти

    Русско-украинский словарь > высматривать

  • 17 жигануть

    джиґнути, джиґонути, уджиґнути, ужалити, упекти. [Оса джиґонула серед лоба. Комар уджиґнув. Кропива ужалила. Упік батогом по спині].
    * * *
    джиґону́ти, джи́ґнути, уджи́ґнути, ужа́лити; ( ударить) опері́щити, упері́щити, упекти́ (упечу́, упече́ш), опекти́; ( стегнуть) опереза́ти, упереза́ти

    Русско-украинский словарь > жигануть

  • 18 забрасывать

    забросать чем
    I. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.
    II. Забрасывать, забросить -
    1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];
    2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];
    3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -
    1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;
    2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).
    * * *
    I несов.; сов. - заброс`ать
    закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти
    II несов.; сов. - забр`осить
    1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти
    2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати
    3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

    Русско-украинский словарь > забрасывать

  • 19 завёртывать

    завернуть
    1) загортати, загорнути що в що, чим, угортати, угорнути в що, завивати, завинути, завити в що, чим, у[за]мотувати, у[за]мотати, уповивати, уповити в що, чим, заверчувати, завертіти, закутувати, закутати в що, чим, обкутувати, обкутати чим, (о мн.) позагортати, позавивати и т. д. [Загорнув оселедця в папір. Боже, у мою поему лойову вгорнули свічку! (Самійл.). Знайшла дитину,- ні в віщо завинути (Г. Барв.). Не заверчуйте в папір, я в хустку замотаю. Закутала дитину теплою хусткою];
    2) (полы одежды) закочувати, закотити, (о мн.) позакочувати. [А той поли закотив (Рудан.)];
    3) закрутнути. [Зламали осичку та й закрутнули, щоб замітити теє місце];
    4) (кран) закручувати, закрутити; (винт, гайку) зашрубовувати, зашрубувати, закручувати, закрутити. [Візьми ключ та закрути оцю шрубку. Закрути кран дужче, а то вода капотить];
    5) -нуть куда, к кому - зайти, заїхати, навихнутися до кого, куди. [Ніколи до нас і не навихнешся]. -ните ко мне - зайдіть до мене;
    6) (словечко) загнути, зашити (слівце);
    7) (цену) - см. Запросить (под Запрашивать 1). Завёрнутый - загорнений и загорнутий, угорнений и угорнутий, завинений и завинутий, умотаний, заверчений, закутаний, обкутаний; закручений, зашрубований.
    * * *
    несов.; сов. - заверн`уть
    1) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти, завертати, завернути, -верну́, -ве́рнеш; ( заматывать) замо́тувати, замота́ти и мног. позамо́тувати, угорта́ти, угорну́ти, диал. завива́ти, зави́нути; ( укутывать) заку́тувати, заку́тати и мног. позаку́тувати, уку́тувати, уку́тати; ( закручивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати
    2) (загибая, приподнимать) загорта́ти, загорну́ти, заверта́ти, заверну́ти, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; (штанину, рукав) зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати
    3) ( сворачивать в сторону) заверта́ти, заверну́ти, поверта́ти, поверну́ти
    4) (заходить, заезжать мимоходом) заверта́ти, заверну́ти; ( на короткое время) загляда́ти, загля́нути
    5) ( завинчивать) закру́чувати, закрути́ти и мног. позакру́чувати
    6) ( наступать) настава́ти, -стає́, наста́ти, -ста́не
    7) (говорить что-л. неожиданное) докида́ти, доки́нути, укида́ти, уки́нути

    Русско-украинский словарь > завёртывать

  • 20 застывать

    застынуть и застыть (от холода, страха и т. п.) застигати, застигнути, застигти, холодіти и холонути, (пров. захолоняти), захолонути, похолонути, дубіти, задубіти, задубнути, (коченеть) заклякати, клякнути, заклякнути, кацубнути, закацубнути, закоценіти, закоціліти, заков'язнути, заковизнути, (о мног.) позаклякати, поклякнути, позастигати, похолонути, подубіти. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Чує, що він холоне в напруженій тиші (Коцюб.). Всі так і похололи: от уб'є (Грінч.). Мороз великий - ноги в мене позаклякали (Київщ.). Обхопила руками кущ, і її тонкі маленькі пальці так і заклякли на цівці (Грінч.). Смалець уже захолов. Самовар уже задубів. Іди обідать, а то вже вся страва на столі задубла (Київщ.). Присипало його снігом, і він заков'язнув не встаючи (Чигиринщ.). Так його корчило, бідного хлопця, перед смертю, - так він і заковиз (Сл. Гр.)]. -тыть на месте - прикипіти до місця, на місці. [Стояв наче стовп і немов прикипів на місці (Крим.)]. Душа у него -ла - аж у душі йому похололо, (насмешл.) аж йому в литках застигло (Номис). Застывший - застиглий, захололий, задубілий, закляклий, закоценілий.
    * * *
    несов.; сов. - заст`ыть
    1) холо́нути, захоло́нути, застига́ти, засти́гти, -гну, -гнеш и засти́гнути
    2) (замерзать, зябнуть) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти; ( коченеть) кля́кнути и закляка́ти, закля́кнути и закля́кти, -кну, -кнеш и мног. позакляка́ти и покля́кнути, дубі́ти, задубі́ти и мног. подубі́ти, колі́ти, заколі́ти
    3) ( коченеть - о трупе) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти; дубі́ти, задубі́ти
    4) (перен.: становиться неподвижным) застига́ти, засти́гти и засти́гнути и мног. позастига́ти, холо́нути, захоло́нути; ( замирать) завмира́ти, завме́рти, -мру́, -мре́ш и мног. позавмира́ти; (цепенеть от страха, изумления) закляка́ти, закля́кнути и закля́кти и мног. позакляка́ти

    Русско-украинский словарь > застывать

См. также в других словарях:

  • зустрінути — 1) = зустріти, зустрічати (кого ідучи чи пройшовши куди н., зійтися з кимось, помітити когось), зустрінутися (з ким), зустрітися, зустрічатися (з ким), побачити, побачитися (з ким), стрінути, стріти, стрічати, стрінутися (з ким), стрітися (з… …   Словник синонімів української мови

  • вджиґнути — див. вджиґнути …   Український тлумачний словник

  • встрінути — встрі/нутися, встрі/ти, встрі/тися див. устрінути, устрінутися і т. д …   Український тлумачний словник

  • устрінути — (встрі/нути) і устрі/ти (встрі/ти), і/ну, і/неш; мин. ч. устрі/нув, нула, нуло і устрі/в, рі/ла, рі/ло; док., діал. Зустріти …   Український тлумачний словник

  • встрінути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ґеґнути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ґелґнути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ґерґнути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • ґиґнути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • дзиґнути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • зострінути — дієслово доконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»