-
1 нудно
нрч. нудно, нудотно.* * *нареч.ну́дно, нудо́тно -
2 приторно
нудно, нудко, (слащаво) підсолоджено. [Баби підлещувались до мене так підсолоджено (Корол.)]. -но-набожный - приматкобожений, (опис.) такий, що живим на небо лізе.* * *нареч.1) нудо́тно2) нудо́тно; со́лодко -
3 моркотно
нрч. моторошно, мло[і]сно, нудно, сумно, журно, (зап.) маркітно. [Прокинувся я, - холодно мені так, моторошно (Тесл.). Чогось їй стало млосно й нудно (Квітка)].* * *нареч.маркі́тно; мо́торошно -
4 мутить
мучивать1) (делать мутным) каламутити, колотити, с[за]каламучувати, сколочувати, мутити, бовтати; срв. Замутить 3, Помутить. [Що це ти тут каламутиш берег мій? (Глібів). Два голуби воду пили, а два колотили (Пісня). Дітвора бовтає воду (Луб.)];2) (возмущать, бунтовать) хвилювати, баламутити, колотити, каламутити, мутити, ворохобити, бунтувати. [По селах людей баламутять (Кониськ.). Так колотить усіма, як вир водою (Приказка). Колотила Пилипиха в нас у хаті (М. Вовч.). Мутив, як на селі москаль (Котл.)]. -тить общество (народ) - баламутити громаду (народ), колотити громадою (миром), каламутити в громаді, народ бунтувати. [Не вспів у село війти, вже й каламутить миром (Тобіл.). Почне каламутити в громаді (Грінч.). Отой Гуща народ бунтував (Коцюб.)];3) (тошнить) нудити, вадити, млоїти, (диал.) канудити. [Правда ваша: наїдались, а вам тепер вадить (Шевч.)]. Меня -тит - мені нудно (млосно, вадить), мене нудить (млоїть, канудить). На душе, на сердце -тит - на душі, на серці млосно (нудно).* * *1) ( жидкость) каламу́тити, колоти́ти2) (перен.: вызывать беспокойство; подстрекать) баламу́тити, збу́рювати, мути́ти; каламу́тити, колоти́ти3) (безл.: тошнить) нуди́ти и ну́дити -
5 дурно
1) (плохо) погано (ум. поганенько, ув. поганючо), кепсько, зле, (гал.) лихо. [Погано зробив. Поганючо співали. Кепсько живеться мені на світі. Їм тут було не зле. По-польськи він балакає, але лихо];2) (тошно) млосно. [Стає душно, аж млосно (Мирн.)], паморочно [Стало ще тісніше, якось паморочно], нудно. Мне дурно - млосно мені. Ей дурно сделалось, стало - їй стало млосно, (обморочно) вона зімліла. Делаться дурно - млостити (-стить) (безл.). [Мене млостить - мне дурно]. Мне начинает, начало (стало) делаться дурно - мене починає (почала) обнімати млі[о]сть.* * *1) нареч. пога́но, зле2) в знач. сказ. недо́бре, пога́но, мло́сно -
6 зной
спека, спекота (пекота), (жара) жара, жарота, гарячінь (-чіні), пал (-лу), вар, звар (- ру), варота, ш[с]квара, сквар (-ру). [Тихо й нудно і спека пекельна (Васильч.). Сонце томить спекотою військо її мужа (Руданськ.). Такий звар, що дихати не дає (Франко). Літній пал (Франко)]. Солнечный зной - сонячна спека, сонячний пал. Летний зной - літня спека, літній пал. Полуденный зной - опівденна спека. Влажный зной - парнота, припарок (-рку).* * *1) спе́ка, спеко́та и спекота́; ( изнуряющий) вар, -у2) (жар, пыл) жар, -у -
7 лихо
I. сщ.1) (зло) лихо (-ха), лихе (-хого), зло (р. зла). [З письменних все лихо встає (Номис)]. Не поминать -хом кого - не згадувати лихом, лихим словом кого;2) (беда) лихо, біда. [Не шукай лиха, - само тебе знайде (Чуб. I). І грім біди не б'є (Приказка)]. -хо одноглазое - біда одноока. От -ха не уйдёшь - від лиха (від біди) не втечеш, лиха не спекаєшся.II. нрч.1) (бойко, разудало) хвацько, моторно, хватко, бадьорно, жваво, браво. [Хвацько вибігши на пагорок, трійка стала (Короленко). Усі хватко танцювали (Ор. Левиц.). «Ану, лишень, бадьорно!» - обзивається він до гнідого (Мирний)];2) (зло) люто, злісно; (плохо) зле, погано; (тяжело) важко, тяжко; (тошно, противно) нудно, гидко, огидно.* * *I сущ. диал., фольк.ли́хоII нареч.не помина́ть ли́хом кого — не зга́дувати (не помина́ти) лихи́м сло́вом (ли́хом) кого́
ли́хо; зле; пога́но; тя́жко, ва́жкоIII нареч.хоро́бро, відва́жно; по-молодецькому, змолоде́цька, бадьори́сто; хва́цько; жва́во, мото́рно; бра́во; ба́ско -
8 мешок
1) мішок (-шка), (побольше) міх (-ха), (большой пяти-тистипудовый) лантух (-ха), (вост.) чувал (-да), (малый) торба, торбина; (большой кожаный, пров.) гурара. [Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою (Номис). Збувся батько лиха: збувся грошей з міха (Номис). Украв торік лантух жита з току (Коцюб.). Не сиплеться зерно з чумацьких чувалів дощем золотим (Олесь). Стоїть дід з торбою на плечах (Коцюб.). На кождому через плечі висить по торбині (Рудан.). У їх мода була перевозити крам у шкуратяних гурарах (Яворн.)]. Бумажный -шок - паперяний мішечок (-чка), паперяна торбинка. Денежный -шок - калита, калитка; (перен. ещё) мішок з грішми; срв. Мошна. Дорожный -шок - (по)дорожній мішок, -ня торбина (двойной: через плечо или седло) сакви (-ков), бесаги (-гів). Каменный -шок - тюремна (в'язнична) камера; тюрма. Платье пошито, сидит -шком - убрання (женское ещё: сукня, плаття) пошито мішком, наохляп стоїть. [Матерія гарна, а пошито - мішок- мішком (Л. Укр.). На ній плаття наохляп стоїть (Сл. Гр.)]. Шила в -шке не утаишь - см. Шило;2) анат., биол. - мішок, мішечок (-чка), торбинка. -шки анальные, голосовые - торбинки (-нок) анальні, голосові. -шок желточный, слёзный - мішок жовтковий, слізний. - шок зародышевый - зародковий міхурець (-рця). -шок пыльцевой - пилковий мішечок;3) см. Мех 2;4) (мех на шубу) см. Мех 1б;5) техн. - (в фермах) закапелок (-лка); (в мельничн. крыле) пазуха;6) (мешковатый человек) лантух (м. р.), лантушка (ж. р.), вайло (общ. р.); срв. Мешковатый 2. [Ото ще лантушка - аж дивитися нудно, як вона танцює! (М. Грінч.)]. Он настоящий -шок - він справжній лантух.* * *1) мішо́к, -шка́; ( большой) ла́нтух, міх; (небольшой; котомка) клу́нок, -нка, клума́к, -а2) (перен.: о неповоротливом человеке) мішо́к, ла́нтух3) воен. мішо́к4) зоол., бот. мішо́к -
9 монотонно
нрч. монотонно, однотонно, однозвучно, одногучно, одним (одностайним) голосом, (однообразно) одноманітно, одностайно, однобірно. [Читав монотонно, не підводячи, не понижаючи голосу (Кониськ.). Одногучно море дуже в темні мури плюскотить (Грінч.). Читав все одним голосом, - аж нудно (М. Грінч.)].* * *нареч.моното́нно, одномані́тно -
10 потянуть
1) потягти, поволокти, (вульг.) поцупити кого, що за що, куди. [Потягни за кінець, то воно й розвяжеться (Ррінч.). А до суду за це не потягнуть?]. -нем за одно - будемо за одно стояти, в один гуж тягти. -нуть руку за кем - потягти руку за ким и за кого, похлібити за ким. [За нас руку потяг (Сим.). Я похлібив за ним (Черк. п.)];2) потягти, посунути. Птица -нула - птиця потягла, полетіла;3) безл. - потягти кого, закортіти кого и кому. [І потягло його в поле непереможною, могучою силою (Грінч.). Стало їй нудно і закортіло до книжки (Григ.). Йому (и його) закортіло додому];4) (на весах) потягти, заважити, затягти, винести. [А скільки цей кавун (= арбуз) заважить? Мабуть фунтів з десяток затягне (потягне). Візьми листок тютюну з поля, да городніх три, дак і не винесуть (Борз.)];5) (затянуться из трубки, понюхать табаку) смикнути (люльки, табаки), смок(т)нути, (сильно) смоктонути люльки, тютюну, пакнути (з люльки). [Смачно, мов роменського тютюну смоктнеш (Квітка). Смокнув раз - ні, не куриться: загасла цигарка (Звин.). Не встиг і разу пакнути. Смоктонув, аж у голові запаморочилось]; б) (глотнуть) смокт(о)нути. [Випив і калганівки, не забув смоктонути і перчикової (Квітка)]; 7 -9) см. Потягивать 1, 4 - 5. Потянутый - потягнений: Срв. Тянуть.* * * -
11 прескучный
пренудний, дуже скучний, дуже нудний. -но - дуже нудно, дуже скучно - см. Скучный.* * *ду́же ну́дний (скучни́й) -
12 пучина
1) пучина (кн. слово), вир, нурта, нурт (-та), шум, тоня, (бездна) безодня, (глубина) глибиня; см. Водоворот, Омут. [Ревла пучина (Куліш). Кинули та у вир глибокий (Голов.). Вир війни (Грінч.). Дніпрові нурти. Вже так мені нудно, хоч у шум головою (Под. г.)]. Морская -на - морська безодня. -на зол - вир злигоднів;2) см. Брюхо.* * * -
13 Встошнить
занудити. Мне встошнилось - мене нудить, занудило, мені нудно стало. [Занудило коло серця, закололо в боку (Шевч.)]. -
14 Нае[ё]мнический
1) наймитський, наємницький. [Короткі хвилини, вільні від праці, здебільшого нудної, наймитської (Грінч.)];2) наємницький. -
15 Претительно
гидко, нудно.
См. также в других словарях:
нудно — См … Словарь синонимов
нудно — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
Нудно — I нареч. качеств. разг. Надоедливо, скучно. II предик. Оценочная характеристика ситуации, чьих либо действий как отличающихся докучливостью, надоедливостью, монотонностью. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Нудно — I нареч. качеств. разг. Надоедливо, скучно. II предик. Оценочная характеристика ситуации, чьих либо действий как отличающихся докучливостью, надоедливостью, монотонностью. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
нудно — 1) Присл. до нудний. || у знач. присудк. сл. 2) у знач. присудк. сл. Про важке, гнітюче почуття, яке переживає хто небудь. 3) у знач. присудк. сл. Про стан нудоти … Український тлумачний словник
нудно — нареч. 1. к Нудный. 2. в функц. сказ. Разг. О чувстве скуки, тоски, испытываемом кем л. На душе у неё и пусто, и н. Н. было день деньской лежать в постели … Энциклопедический словарь
нудно — I нареч. 1) к нудный 2) в функц. сказ.; разг. О чувстве скуки, тоски, испытываемом кем л. На душе у неё и пусто, и ну/дно. Ну/дно было день деньской лежать в постели. II см. нудный; нареч … Словарь многих выражений
нудно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
нудно мі — Св. Збирається мені блювати; неприємно мені … Словник лемківскої говірки
нудно-солодкий — прикметник … Орфографічний словник української мови
начавший говорить нудно — прил., кол во синонимов: 1 • занудивший (8) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
