нос с горбинкой/en

gener. Habichtsnase, Höckernase

gener. deguns ar kumpumu, kumps deguns, pakumps deguns, palīks deguns

gener. kühmus nina

1) gener. nez busqué

2) med. nez bussu

gener. naso arcionato, naso gibbuto

 konkonenä (vanh),

gener. er hat einen Höcker auf der Nase

gener. nez bourbonien

med. Höckerlangnase

м

1. ἡ μύτη, ἡ ρις / τό ράμφος (у птиц):

2. мор. ἡ πλώρη, ἡ πρώρα·

3. геогр. τό ἀκρωτήριο[ν]· ◊ говорить в \нос μιλώ μέ τή μύτη· взять что-л.,из-под \носа παίρνω κάτι μπροστά ἀπ' τά μάτια κάποιου· совать повсюду свой \нос χώνω παντοῦ τή μύτη μου· водить кого-л. за \нос разг σέρνω κάποιον ἀπό τή μύτη, τραβῶ ἀπό τή μύτη· не видеть дальше своего́ \носа разг δέν βλέπω πιό μακρυά ἀπό τή μύτη μου· остаться с \носом разг μένω στά κρύα τοδ λουτρού· показать кому́-л. \нос κοροϊδεύω, κάνω κοροϊδευτική χειρονομία· повесить \нос κα-τσουφιάζω, κρεμάω τά μούτρα μου· задирать \нос σηκώνω τήν μύτη ψηλά, ξιπάζομαι, τό παίρνω ἐπάνω μου· столкнуться \носом к \носу συναντώ κάποιον, τρακάρω μέ κάποιον зарубите себе на \носу́ разг βάλτε τό καλά στό μυαλό σας· уткнуться \носом в книгу βυθίζομαι στό διάβασμα τοῦ βιβλίου· клевать \носом κουτουλάω ἀπό τή νύστα· ткнуть \носом кого-л. во что́-л. δείχνω, βάζω μπροστά στά μάτια κάποιου, φέρνω μπροστά στή μύτη κάποιου· закрыть дверь перед чьйм-л, \носом разг κλείνω τήν πόρτα κατάμουτρα (κάποιου)· быть на \носу (о каком-л. событии) πλησιάζω, κοντεύω, ἐρχομαι· держать \нос по ветру καιροσκοπῶ, ἀλλάζω πεποιθήσεις ἀνάλογα μέ τήν περίσταση, πάω ὅπου φυσάει ὁ ἄνεμος.

1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);

2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);

3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];

4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;

5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.

* * *

1) ( орган обоняния) naso м.

••

2) ( клюв птицы) becco м.

3) ( судна) prua ж.

4) ( передняя часть) parte ж. anteriore

5) ( обуви) punta ж.

* * *

1) ( орган обоняния) naso

2) ( передняя часть) il davanti; prua, prora ( судна); muso (самолета и т.п.)

3) ( клюв) becco

4) ( носок)

•

- под носом

••

* * *

1) gener. mura, naso

2) navy. prua

3 (род. п. ед. ч. \носа и \носу, предл. п. о \носе и в v на \носу) С м. неод.

1. nina; вздёрнутый \нос püstnina, \нос пуговкой nöbinina, \нос с горбинкой kühmnina, kongnina, kongus nina, орлиный v ястребиный \нос kullinina, прямой \нос sirge nina, высморкать \нос nina (puhtaks) nuuskama, говорить в \нос läbi nina rääkima, у кого кровь идёт из \носа v из \носу kellel jookseb nina verd;

2. lennukinina; vöör, laevanina; käil, paadinina; (jalatsi)ninats; maanina, neem; \нос корабля laevanina, vöör, \нос лодки käil, paadinina, туфли с открытым \носом lahtise ninaga kingad;

3. nokk; ‚

водить за нос кого kõnek. keda ninapidi vedama; (говорить)

под нос kõnek.habemesse pobisema v pomisema; (столкнуться v встретиться)

\нос к \носу, \носом к \носу kõnek. ninapidi kokku sattuma;

вешать v

повесить \нос (на квинту) kõnek. nalj. pead v nina norgu laskma;

задирать v

задрать v

поднимать v

поднять \нос kõnek. nina püsti ajama, nina püsti käima;

совать \нос не в своё дело madalk oma nina võõrastesse asjadesse toppima;

утереть \нос кому madalk. keda üle trumpama;

с гулькин \нос kõnek. kukenokatäis; у кого

\нос не дорос kõnek. kes on veel roheline, kelle kõrvatagused alles märjad;

держать \нос по ветру kõnek. nina tuule järgi seadma;

показывать v

показать \нос (1) kõnek. pikka nina näitama, (2) oma nina näitama kus, kuhu ilmuma;

не видеть дальше своего \носа kõnek. oma ninast v ninaotsast kaugemale mitte nägema;

из-под (самого) \носа kõnek. nina alt;

комар \носа v

\носу не подточит kõnekäänd kellel pole millestki kinni haarata v hakata;

под самым \носом, под носом kõnek. nina all;

перед (самым) \носом kõnek. nina all v alt;

оставлять v

оставить с \носом кого kõnek. keda pika ninaga jätma;

оставаться v

остаться с \носом kõnek. pika ninaga jääma, pikka nina saama;

клевать \носом kõnek. (istudes) tukkuma, peaga tonksima (tukkudes); (экзамен, весна…;)

на \носу kõnek. (eksam, kevad…;) on ukse ees v käega katsuda;

не по носу кому madalk. kellele ei ole meeltmööda;

зарубить (себе) на \носу kõnek. endale kõrva taha kirjutama v otsa ette v pealuusse raiuma

м

1. бинӣ, димоғ, машом; курносый нос бинии пучуқ; прямой нос бинии рост; нос с горбинкой бинии дӯнг; орлиный нос бинии минқоршакл; греческий нос бинии рост, бинии зебо

2. нӯл, минқор; дятел стучит носом по коре эзорсурхак ба пӯсти дарахт нӯл мезанад

3. ҷумак; чайник с отбитым носом чойники ҷумакшикаста

4. нӯг, нӯл; ботинки с тупыми носами ботинкаи нӯгпаҳн

5. сар, нӯг, қисми пеш; нос корабля сари кишти

6. геогр. (мыс) димоға нос в нос, носом к.носу рӯ ба рӯ; на носу ба наздики, наздик; зима на носу зимистон наздик; не по носу кому прост. маъқул не, зӯр намерасад; под носом, под самым носом дар пеши чашм, дар пеши назар; с носа, с носу прост. аз ҳар кас, сари касе; носа не показыватв (не казать) куда, к кому камдидор будан, камнамо шудан; в нос говорить (петь и т. п.) манқаманқа (бо димоғ) гап задаи (сурудан); изпод [самого] носа (носу) кого, чьего, у кого взять (утащить и т. п.) аз пеши чашм бурдан (рабудан ва ғ.); под нос говорить (бормотать и т. п.) прост. зери лаб ғур-ғур кардан; бить в нос ба димоғ задан; водить за нос бо чормағзи пуч доман пур кардан, бо ваъдаи дурӯғ фиреб додан; воротить нос от кого-чего рӯ гардондан, рӯй тофтан; высунуть нос куда, откуда берун баромадан; держать нос по ветру замонасозӣ кардан; драть (задирать, поднимать) нос перед кем прост. димоғбаландӣ кардан, фук ба осмон бардоштан, ҳавобаланд шудан; зарубить [себё] на носу ҳалқа бар гӯш кардан; клевать носом пинак рафтан; крутить носом прост. гардантобӣ (саркашӣ) кардан; морщить нос рӯ турш кардан; не видеть дальше своего [собственного] носа аз атроф бехабар будан, кӯтоҳандеш будан; оставить с носом кого, натянуть (наставить) нос кому прост. фиреб додан, ду даст дар бини монондан; остаться с носом фанд хӯрдан, ду даст дар бинӣ мондан; повесить нос [на квинту] лабу лунҷ овезон кардан, хафа мондан, маъюс шудан; совать [свой] нос, соваться с носом (со свойм носом) куда, во что прост. ба ҳар кор аралаш шудан, ба ҳар ош қатиқ шудан; тыкать в нос кому, тыкать носом кого во что прост. дағалона ишорат додан; утереть нос кому-л. прост. касеро ба як нӯл задан, уткнуть нос, уткнуться носом во что чашм дӯхтан, ғарқ шудан (ба навиштан, хондан); комар носа (носу) не подточит погов. касе ғингӣ гуфта наметавонад; с гулькин (с воробьйный) нос прост. қитикак, пушти нохун барин; короче воробьйного носа бисёр кӯтоҳ, хеле кӯтоҳмуддат; [хоть] кровь из носу (из \носа) прост. бо ҳар роҳе, ки бошад, мурӣ ҳам

-а α. προθετ. о -е, на -у, πλθ. -ы α.

1. μύτη, ρις•

2. ράμφος•

3. βλ. носик (2 σημ.).

4. βλ. носок

5. πλώρη, πρώρα.

6. ακρωτήριο, κάβος..

εκφρ.

из-под -а (носу) у кого – κάτω από τη μύτη κάποιου (έγγιστα)•

на -у – στα πρόθυρα, στο κατώφλι (πολύ κοντά)•

зима на -у – ο χειμώνας είναι στα πρόθυρα•

под -ом – κάτω από τη μύτη, μπροστά στα μάτια•

с -а, с -у – (απλ.) από κάθε άτομο•

- ом к носу – πρόσωπο με πρόσωπο (έγγιστα)•

вешать нос – κρεμώ τα μούτρα, σκυθρωπάζω•

драть, задрать (вздрнуть, поднять) нос – σηκώνω ψηλά τη μύτη, ξιπάζομαι, το παίρνω επάνω μου υψηλοφρονώ, περηφανεύομαι•

поставить (натянуть) нос кого – απατώ, κοροϊδεύω, πιάνω κορόιδο, παίζω τον παπά• δι-αμηχανεύομαι•

повесить нос (на квинту) ; опустить нос – κατεβάζω (σκύβω) το κεφάλι (θλίβομαι)•

показывать нос (носы) кому – ερεθίζω κάποιον (βάζοντας το μεγάλο δάχτυλο στη μύτη μου και ανοίγοντας τα υπόλοιπα)•

совать – χώνω τη μύτη μου ή τη μούρη μου (επεμβαίνω, ανακατεύομαι)•

утереть нос кому – τον ξεπερνώ, του βάζω γυαλιά, τον περνώ σκάλες•

уткнуть -; уткнуться -ом – αφοσιώνομαι ολοκληρωτικά ή απορροφούμαι πλήρως•

оставить с -ом – μτφ. γδέρνω, γδύνω, ξεγυμνώνω, αφαιρώ όλα• απατώ, πιάνω κορόιδο•

остаться с -ом кого – πέφτω σε γκάφα, την παθαίνω•

в нос говорить – μιλώ με τη μύτη (ένρινα)•

дальше своего -а не видеть – δε βλέπω παραπέρα από τη μύτη μου•

не по -у кому – δε γουστάρει σε κάποιον•

показывать.- куда – εμφανίζομαι, ξεμυτίζω κάπου•

столкнуться (встретить(ся) нос(сом) к -у – συναντώ απρόοπτα, πέφτω επάνω, τρακάρω•

перед -ом – μπροστά στη μύτη (εγγύτατα)•

зарубите это на -у – χαράξτε το καλά στη μνήμη, δέστε κόμπο στο δάχτυλο (για να μήν ξεχάσετε).

м.

1) nez m

2) ( клюв) bec m

3) ав., мор. avant m, proue f